Віслюки, ведмеді і не тільки: незвичайна ферма Вінницького училища №31

Василю Никифоровичу – 67 років. Півжиття він у селі Заболотне Крижопільського району на Вінниччині очолює вище професійне училище №31, яке готує фахівців за 15 спеціальностями: лісник, єгер, тракторист, кухар, механік, економіст тощо. Викладає студентам право.

Але відомий директор на всю Україну тим, що влаштував при закладі унікальну ферму. Розводить кіз і овець елітних порід. А чотири роки тому привіз із Туреччини ще й віслюків, яких уже має майже три десятки. В унікальної ослиної ферми своє призначення – давати стільки молока, щоб вистачало для виробництва чудодійних косметичних засобів за французькими рецептами.

А «господарка» непроста

Сільгоспугіддя на 288 гектарів, ферма й навчальний центр – усе це в структурі училища й усе в державній вланості. Ферма існує з 1957 року. Тут майже 500 овець. Вівці-мериноси і цигайки, романської породи дають шерсть, за якою приїжджають із Чернігова. Сотню кіз тримають на розвід. Козенятко коштує 50-100 євро, бо породи непрості: альпійські, нубійські, зааненські.

Є на фермі 3 коня. Також 37 корів. Молоко з них не здають на заготівлю, бо вигідніше згодувати телятам. За рік бички виростають до 4 центнерів, тож один за ціною «затягує» на 12 тис. грн. Окрім того, ферма має щось на зразок звіринця: два ведмеді Машка й Мишко, вовчиця й вовченя. Однак не для розваги. Тримають їх для студентів-єгерів. Ні, не для тренування собак, а щоб майбутні спеціалісти знали все про розведення й утримання тварин, які занесені до Червоної книги. Звірі приручені.

«Завжди, коли приїжджаю, везу банку меду і годую їх ложкою через клітку. Вовчиця йде на руки, звикла», – додає Василь Никифорович.

Також у навчальному центрі училища живуть 24 лайки. Кожен учень має свого собаку, з яким тренується. Так навчаються поводитися з мисливськими собаками.

По мрію їздив до Туреччини

Перших п’ять віслюків Василь Романцов привіз із Туреччини 2012 року. А мріяти про цих тварин почав у 5 років. Тоді в його рідне село Писарівка Шаргородського району Вінницької області запрошували старообрядців із сусідніх сіл. Вони допомагали чистити греблю від мулу, вивозити з полів люцерну під час косовиці. Старовірці приїжджали сотнею возиків, запряжених віслюками.

«Я дуже просив батьків дістати й мені віслюка, але не було де взяти. Старообрядці не продавали. А це якось був у Франції, і француженка помітила в мене на руках бородавки, які кожної весни висипали. Зайшли на ослину ферму, вона надоїла мені молока. Я його грамів 70 втер у руки, щоб крапля не впала на землю. На ранок прокинувся – а бородавок немає», — розповідає Василь Романцов.

Після того чоловік знайшов господаря в Туреччині, який тримав віслюків. Купив у нього п’ять тварин і привіз машиною в Україну.

«На ті гроші заплатив по 500 гривень за кожного віслюка. Господар любив ослів так само, як я. Тому віддав задешево. Зараз така тварина коштує щонайменше 10 тис. грн», — говорить директор.

Дорогу парнокопитні витримали добре. Вони витривалі, завдяки чому їх і використовували в Закавказькому окрузі на службі в армії. Віслюк може три дні не пити води й не їсти.

Ласуни та однолюби

На фермі зараз живуть 27 віслюків: 18 самиць і 9 самців. Фермер привозив їх також із Ірану, Болгарії, Криму, Болграда Одеської області. П’ятеро дояться. Решта «дівчат» ще молоді. Шукають пару лише в 2,5 і 3 роки. Народжують по одному дитинчаті, хоч у природі буває й по двоє. Вагітність триває 13 місяців. Василь Никифорович хоче розвести стадо, щоб мати 30 дійних ослиць.

Також господар зауважує, що думка про впертість і повільність тварин — хибна. Вони ласкаві та мудрі.

«Хто розуміє особливість віслюка – тримає вдома в індивідуальному господарстві. Він здатен тягти воза з тонною вантажу. Тварини мають характер. Бувають однолюбами й створюють пару на все життя. Тому тримаю багато «хлопців», щоб у «дівчат» був вибір. Вагітних самиць відділяю. А влітку пасуться всі разом. Не б’ються, мирні. І слухняні, якщо людина має до них сердечний підхід», — запевняє господар.

Кожен віслюк отримав ім’я. Майже всі народилися на свята, тому назвали їх Покровчик (на Покрову), Альошка (на теплого Олекси), Ганя (у день святої Ганни), Майка (на 1 Травня). Усі відгукуються на свої імена.

«Якщо одного не назву по імені, ображається, відходить убік і не докличешся потім. Треба підійти, погладити, перепросити, назвати хорошим», – розповідає про своїх улюбленців директор.

Тварини не продаються. Якось була спроба передати одного віслючка священику з Києва, але потім Василю Никифоровичу стало шкода тварину. Річ у тім, що батюшка планував катати на ньому дітей парафіян біля церкви, до того ж своїх має трійко. Коли директор сказав віслюку: «Їдеш представляти Заболотне в Київ», – то здалося, що в того навіть сльози накотилися. Тому й відмовив священнослужителю: «Усе, нічого не продаю».

Молоко для краси

Молоко в ослиці найвищої жирності – до 11,7 %, тоді як козяче – до 7,6. Та це не головна його особливість. Воно має унікальний лікувальний ефект, про який добре знають у навколишніх із Заболотним селах.

«Кожен день устаю о 5 годині, бо батьки привозять дітей, які хворіють на кашлюк, скарлатину, енурези. Найцінніше молоко – вранішнє й парне, бо має найвищі бактерицидні властивості. Приїжджають по 3-4 рази. А більше й не треба. Грошей із людей ні за що не беру. «Дякую» – найцінніше», — говорить Василь Романцов.

Жінки вмиваються ослиним молоком, щоб звести пігментні плями. Був на фермі далекобійник з Одеської області із запущеним псоріазом. Його руки, ноги були вкриті кірками. Знімав кімнату в селі, приходив пити молоко два тижні поспіль. Поїхав, коли кірки почали відпадати. Батьки його писали, дякували.

Ще там проводиться надзвичайна тваринотерапія. Треба просто дихати повітрям у хліві, тобто аміачними випаровуваннями.

«Минає будь-який запущений кашель, оздоровлюються бронхи. Дорослі приходять, одягають кожуха, лягають у жолоб і сплять. Ніяких тапчанів не облаштовував, бо не роблю цей «туризм» масовим. Сторож із Городківки в мене три місяці спеціально працював, щоб вилікувати астму. Прийшов на роботу такий, що ледве ходив. Хтось йому сказав, що його нічого не врятує, окрім віслюків. Спав у фермі. А потім до нього вже молодиці приходили. Вилікувався – і розрахувався», – розповідає директор.

Великі плани

В училищі навчаються 499 студентів. Приїжджають здобувати освіту з різних областей. І що важливо: безробітними зі стін закладу не виходять.

«Ми вже давно в Європі. Із 2005 року співпрацюємо з Асоціацією фермерів Франції. Маємо 12 студентів, які після закінчення нашого училища продовжують навчання у французьких навчальних закладах: вивчають технічний менеджмент, тваринництво, землеробство, лісівництво, єгерство. Готуємо їх для себе. А з дівчатами домовилися так: якщо вийде заміж за француза, буде там нашим постійним агентом. І знаєте, діти, які побували у Франції, особливо із сімей зі скромним достатком, змінюються кардинально», – каже Василь Никифорович.

Наступного року на 1 вересня Василь Романцов готується відправити за кордон ще трьох студентів.

«Щороку в травні їдуть і до нас. 2015-го у Франції прийняли на відпочинок 63 наших студентів. Стільки ж гостей і ми до себе запросили. Їдуть до нас на місяць-два на стажування. Сир козиний готують, на фермі чистять, годують, пасуть. Де наших треба п’ять, їх двоє справляються», — запевняє він.

Директор очікує, що його студенти привезуть із Франції і знання, як робити «правильне» мило із віслючого молока. Коли ж матиме достатньо молока, хоче запустити косметичну лінію. У перспективі й зелений туризм.

На заваді можуть стати зміни в законодавстві, за якими навчальні заклади планують передати в комунальну власність. І тоді порятунком може стати хіба що створення українсько-французького навчального центру, на що Василь Никифорович дуже сподівається.

Ольга Черненко, спеціально для Kurkul.com

Життєвий цикл віслюків: скільки років вони живуть?

Віслюки походять з пустельних районів землі, це сильні та розумні тварини. Віслюки мають гарну пам’ять, вони можуть впізнавати місцевість та інших віслюків, з якими перебували до 25 років. Віслюки в стаді взаємодіють так само, як мавпи та шимпанзе.

Віслюки мають довгу і цікаву історію, а їх тісна взаємодія з людиною призвела до багатого фольклору і міфів у стародавніх культурах Близького Сходу, а віслюки включені до багатьох біблійних історій.

Осел крізь віки

Багатство єгиптян було пов’язано з дорогоцінними металами, які віслюки перевозили з Африки; віслюки використовувалися для перевезення шовку по “Шовковому шляху” з Тихого океану в Середземне море в обмін на торгові товари; в Греції віслюки використовувалися для обробки вузьких стежок між виноградниками і їх робота на виноградниках поширювалася аж до Іспанії; осел бувасоціюється з сирійським богом вина Діонісом; Римська армія забрала віслюків у північну Європу, використовуючи їх у сільському господарстві, виноградниках і як в’ючних тварин; Віслюки прибули до Англії з римським вторгненням до Британії в 43 р. до н.е.

Віслюків часто поміщають в компанію коней через їх заспокійливий вплив на нервових коней. Якщо віслюка познайомити з кобилою і лошам, лоша, як правило, звернеться до віслюка за підтримкою після того, як покине свою матір.

Розведення віслюків

Самці віслюків досягають статевої зрілості у віці від 8 місяців до одного року. Якщо вони не використовуються для розведення, їх зазвичай каструють безпосередньо перед відлученням, приблизно за 5 або 6 місяців. Це робить процес менш стресовим для них, оскільки вони все ще прив’язані до своїх матерів, молодих віслюків слід каструвати у віці від 6 до 18 місяців і бажано якомога раніше в межахцього інтервалу.

Самки цього виду можуть вперше прийти в тічку у віці від 8 місяців до 2 років, але для хорошої вагітності їй повинно бути не менше 3 років. Естральний цикл варіюється від 23 до 30 днів, і вони зазвичай перебувають у тічці від 6 до 9 днів.

Період вагітності віслюка зазвичай становить 12 місяців, але може варіюватися від 10 місяців до 14,5 місяців. Віслюки народжують лише одне лоша за один раз. У рідкісних випадках можуть народжуватися двійні.

Життєвий цикл віслюків: скільки років вони живуть?

Коні відносно розвинені при народженні, оскільки лоша буде стояти протягом першої години, ходити і бігати протягом першої доби. Лошата мають зуби і починають їсти рослини, коли їм всього кілька днів від народження (хоча вони все ще потребують материнського молока).

Лошат зазвичай відлучають від матері у віці від 4 до 6 місяців, чим пізніше, тим краще. В ідеалі відлучення від матері дозволяється. Однак рекомендується відлучати лошат до 9 місяців, оскільки після цього може бути важко розірвати зв’язок між матір’ю і лошам.

Віслюки виглядають більш зрілими у віці 2 років, але не досягають повного розміру або зрілості до 3-5 років, коли їх кістки закінчують рости і стають міцнішими. Великі породи дозрівають довше.

Коли віслюки досягають зрілості, вони, як правило, ведуть себе менш по-дитячому і грайливо. До 6 років більшість їх фізичних і поведінкових атрибутів повністю розвинені. повідомити про це оголошення

Віслюки живуть в середньому від 30 до 40 років, а деякі доживають до 50 років. Тривалість життя мініатюрних віслюків, як правило, дещо коротша.

Дикі віслюки

Справжні дикі віслюки зустрічаються тільки в Північній Африці і на Аравійському півострові, але одомашнених і диких віслюків зараз можна зустріти у всіх частинах світу. Віслюки – соціальні тварини. Вони найбільш активні вранці і ввечері, відпочивають в денну спеку. У дикій природі вони переміщаються стадами від декількох особин до сотні особин.

Для спілкування дикі віслюки використовують візуальні прояви, запахи, фізичний контакт і вокалізацію. Вони мають гострий слух і хороші органи зору та нюху. Життя в групах збільшує кількість тварин, які шукають хижаків. Більшість хижаків, ймовірно, стосуються лошат і старих тварин. Хижаки диких віслюків включають левів і вовків.

Віслюків можна зустріти в багатьох різних географічних точках, в основному завдяки їх одомашненню. У давнину вони зазвичай зустрічалися в таких місцях, як Центральна Азія і Північна Африка. Там вони звикли до спекотного, сухого клімату. Сьогодні віслюків можна зустріти в багатьох інших місцях, їх налічується близько 40 мільйонів у всьому світі.

Факти про віслюків

Віслюки отримали свою репутацію надійності в основному завдяки тому, що вони часто використовуються як робочі тварини. Багато віслюків використовуються в країнах, що розвиваються, як способи пересування і транспортування товарів і послуг. У цих країнах віслюки замінюють автомобілі та інші варіанти транспорту.

Віслюки їдять багато сіна і соломи (іноді до 5% маси тіла за добу). Віслюки можуть бути схильні до переїдання, коли мова йде про соковиту траву, тому власникам домашніх тварин і власникам робочих віслюків слід бути уважними. Ожиріння через переїдання є реальною загрозою для здоров’я багатьох віслюків. Це тварини пасовищного типу, тому переїдання, безумовно, єможливість!

Віслюки мають меншу потребу у воді на одиницю маси тіла, ніж будь-яка інша домашня тварина, за винятком верблюда. Вони також досить вибагливі до питної води, іноді навіть відмовляються від неї, вважаючи її занадто брудною.

Віслюки мають очевидну схожість з кіньми і поні за своїм зовнішнім виглядом – однак, вони не повністю схожі. Віслюки мають менші копита, як правило, меншого зросту і більш жорсткі, грубі гриви. У віслюків також довші вуха, в той час як у коней довша морда.

Miguel Moore

Мігель Мур – професійний екологічний блогер, який пише про навколишнє середовище вже понад 10 років. Він має ступінь бакалавра доктор наук про навколишнє середовище в Каліфорнійському університеті в Ірвайні та ступінь магістра з міського планування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Мігель працював вченим-екологом у штаті Каліфорнія та міським планувальником у місті Лос-Анджелес. Наразі він є самозайнятим і розподіляє свій час між написанням свого блогу, консультаціями з містами з екологічних питань і дослідженням стратегій пом’якшення кліматичних змін.