Чому німці так невдоволені урядом канцлера Шольца

Майже три чверті жителів Німеччини негативно оцінюють роботу правлячої трипартійної коаліції, яку очолює канцлер від Соціал-демократичної партії Німеччини Олаф Шольц. У чому причина? Аналіз DW.

Більше половини німців вважають, що канцлер Німеччини Олаф Шольц погано працює на своїй посадіФото: Political-Moments/IMAGO

Уряд федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz) відпрацював майже половину відпущеного йому за законодавством терміну. Проміжний результат – невтішний. На виборах у вересні 2021 року три партії, які сформували за їх результатами так звану “світлофорну коаліцію”, набрали разом 52% голосів. Тепер, через два роки, сумарний рейтинг (“червоних”) соціал-демократів, (“жовтих”) лібералів та Зелених впав до 39%. Це означає, що на півдорозі правляча коаліція втратила чверть своїх виборців.

У чому причина невдоволення німців своїм урядом? І чому зниження рейтингу правлячих партій не супроводжується зростанням популярності головної опозиційної сили – консерваторів із блоку ХДС/ХСС?

Що показують опитування

Найновіше опитування проводив на замовлення інформаційного агентства dpa соціологічний інститут YouGov. Результати його для німецького уряду невтішні.

73% опитаних розчаровані роботою “світлофорного” уряду, 68% вважають, що Кабінет Шольца нездатний вирішити нагальні проблеми країни. У можливість переобрання цієї коаліції на чергових виборах 2025 року вірять лише 18%. Щоправда, лише 35% вважають, що правляча коаліція розвалиться достроково, 45% думають, що вона протягне ще два роки.

Канцлер не на своєму місці?

Особливо незадоволені німці своїм канцлером. 66% вказують, що Шольц працює погано. Діяльність віцеканцлера, “зеленого” міністра економіки та захисту клімату Роберта Габека (Robert Habeck) негативно оцінюють 63% опитаних, міністра фінансів, ліберала Крістіана Лінднера (Christian Lindner) – 57%, “зеленої” глави МЗС ФРН Анналени Бербок (Annalena Baerbock) – 52%.

Борис Пісторіус відвідує військових альпіністів Бундесверу в БаваріїФото: Peter Kneffel/dpa/picture alliance

Винятком є хіба що міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Більше половини опитаних (52%) вважають, що він добре справляється зі своїми обов’язками. Не виключено, однак, що Пісторіус просто дуже добре виглядає на тлі його попередниці-невдахи на чолі міноборони Крістіни Ламбрехт (Christine Lambrecht), яка пішла у відставку на хвилі гострої критики на її адресу.

Ностальгія за Меркель

Аналогічні цифри демонструють опитування інших німецьких соціологічних інститутів. Так, дослідження Insa показало, що тільки 15% жителів Німеччини вважають чинний уряд кращим за попередній. А 49% зазначають, що найкраще працював попередній уряд “великої коаліції”, який очолювала канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel).

Суперечки в уряді знижують його рейтинг

Коментатори німецьких ЗМІ схильні пояснювати жалюгідний рейтинг уряду Шольца гострими протиріччями між партіями, які до нього входять. І справді. У соціал-демократів порядок денний один – переважно соціальний. У Зелених – лівокліматичний. У ринковиків-лібералів – орієнтація на підтримку бізнесу. Об’єктивні ідеологічні розбіжності часом обертаються публічними чварами між членами Кабінету міністрів.

Останній приклад – конфлікт між міністром фінансів Крістіаном Лінднером та міністеркою в справах сім’ї Лізою Паус (Lisa Paus) із партії “Союз-90/Зелені”. Паус упродовж декількох тижнів блокувала законопроєкт, який просуває Лінднер, що передбачає деякі податкові пільги для підприємців, вимагаючи від мінфіну різко підвищити бюджетні витрати на підтримку незаможних сімей з дітьми. Врегулювати конфлікт вдалося лише в ході четвертого раунду переговорів між двома міністрами за посередництва канцлера в ніч на 28 серпня.

Крістіан Лінднер та Ліза Паус домовились тільки з четвертої спробиФото: Florian Gaertner/photothek/picture alliance

А у першій половині цього року міністр фінансів кілька місяців конфліктував з міністром економіки та захисту клімату Габеком, який намагався продавити закон, націлений на скорочення викидів парникових газів житловим фондом Німеччини. Цей законопроєкт викликав у німецькому суспільстві різке відторгнення.

Багато хто розцінив його як догматичну спробу змусити жителів Німеччини замінити наявні в них системи опалення, що працюють на газі, мазуті або деревних гранулах, на дорогі й не завжди ефективні, але екологічно бездоганні теплові насоси. Завдяки втручанню Лінднера законопроєкт подали на розгляд Бундестагу із суттєвими поправками.

У Зелених найнадійніший електорат

Відповідальність за чвари всередині уряду німці покладають головним чином на його “зелених” членів. Так вважають, згідно з опитуванням YouGov, 40% респондентів. Лібералів звинувачують у цьому 23%, соціал-демократів – 10%.

Але ж парадокс: при цьому рейтинг саме Зелених (14%) залишається майже на рівні результату цієї партії на федеральних виборах 2021 року, коли за них віддали голоси 14,8% виборців. Очевидно, що “зелений” електорат – найбільш вірний і найнадійніший. А ось лави прихильників соціал-демократів та лібералів швидко рідшають. У СДПН від 25,7%, які вони отримали на минулих виборах, зараз залишилося 18%, а у лібералів – від 11,5% лише 7%.

У Зелених найбільш надійні виборціФото: Christoph Soeder/dpa/picture alliance

Можна було б очікувати, що виборці, розчаровані політикою “світлофора”, перейдуть до табору симпатиків консервативної опозиції – тієї партії, яка (як вважається, успішно) правила Німеччиною попередні 16 років. Але цього не відбувається. Рейтинг ХДС/ХСС (27%) хоч трохи піднявся порівняно з результатом 2021 року (24,1%), але лише 11% німців вважають, що консерватори з їхнім нинішнім лідером Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz) здатні вирішити проблеми країни.

Зворотний бік політичного консенсусу

Причина, швидше за все, у тому, що з цілої низки питань внутрішньої, зовнішньої та соціальної політики – таких як проблеми нелегальної міграції, війна Росії з Україною, ставлення до ЄС, відмова від атомної енергетики, ґендерна рівність, євро, захист клімату чи всіляких меншин – позиції та риторика правлячих і системних опозиційних партій принципово не розходяться.

Причому тон зазвичай задають саме Зелені. Вони хоч і не мають масової підтримки німецьких виборців, але зуміли зробити свій порядок денний мейнстримом у переважно ліволіберальних німецьких ЗМІ та серед інтелектуальної еліти.

“Альтернатива для Німеччини” святкує черговий успіх на виборахФото: picture-alliance/dpa/F. Molter

А “не в ногу” з ним крокує лише одна з представлених у парламенті партій – правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” (АдН). Її рейтинг, порівняно з результатом на виборах 2021 року (10,3%), подвоївся до 21%. Ця партія-фрондер, як вважають її критики, не пропонує розумних альтернатив у вирішенні тих чи інших проблем, але підкреслена неполіткоректність імпонує багатьом виборцям, розчарованим одноманітністю системної політичної кухні та державним патерналізмом.

Погляд на Німеччину збоку, але не здалеку

“У німецькій політиці відбувається бродіння, – пише у зв’язку з цим швейцарська Neue Zürcher Zeitung. – Зліт АдН – це тільки симптом, причина ж у іншому. Громадянам набридла суміш заборон і моральних приписів, яка дедалі більше визначає їхнє життя”. З точки зору видання (збоку, але не здалеку), німецьке суспільство почало нагадувати “виховну установу, мешканців якої вчать, якою машиною їм їздити, яким опаленням користуватися, як коректно говорити”.

Більшість же німців, зазначає швейцарська газета, виступає проти відмови від атомної енергетики, проти заборони на автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння та колишніх систем опалення, проти спотворення німецької мови гендерними зірочками.

“Якщо раніше навколополітичний простір – від профспілок до церкви – контролювали ХДС та СДПН, то тепер культурну гегемонію захопили Зелені, – констатує газета. – Євангелічні церковні дні більше не відрізняються від “зелених” з’їздів: той самий високий моральний тон, та сама віра в кінець світу. Не зрозуміло тільки, що настане раніше – Судний день чи колапс клімату”.

Олаф Шольц став канцлером Німеччини замість Меркель. Чого від нього чекати Україні

За нього проголосував німецький парламент, де його коаліція має значну більшість.

Новий уряд пана Шольца сформований з його соціал-демократичної партії разом із “зеленими” та вільними демократами.

Передача влади знаменує собою кінець 31-річної політичної кар’єри Меркель.

63-річний Шольц наприкінці вересня привів соціал-демократів до перемоги на виборах, позиціонуючи себе як кандидата, який продовжуватиме курс попередньої канцлерки, оскільки він відігравав ключову роль в уряді Меркель як віцеканцлер.

Німецький парламент, Бундестаг, підтримав його 395 голосами проти 303, після чого привітав оваціями. Тепер Шольц має зустрітися з президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, а опівдні (13:00 за Києвом) він складе присягу.

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Після виборів його партія співпрацювала із “зеленими” та дружніми до бізнесу вільними демократами над коаліційною угодою, яку нарешті підписали у вівторок.

О 15:00 він офіційно заступить на посаду канцлера.

Новий уряд має амбіційні плани щодо боротьби зі зміною клімату шляхом відмови від вугілля та зосередженні на відновлюваній енергетиці, але його найпершим пріоритетом буде боротьба з пандемією коронавірусом.

У країні за останню добу зафіксували 69 601 випадок захворювання та 527 смертей – це найбільша кількість з минулої зими.

Якою буде політика нового уряду щодо України, Росії та Білорусі

Новому канцлеру та лідерці “зелених” Анналені Бербок, яка стає міністеркою закордонних справ, також доведеться відреагувати на нарощування російської армії поблизу кордону з Україною.

Хоча Росія заперечує плани вторгнення в Україну, Ангела Меркель домовилася з президентом Джо Байденом і лідерами Британії, Франції та Італії у вівторок увечері, що вони ухвалять спільну стратегію реагування, що завдасть “значної та серйозної шкоди російській економіці”.

Анналена Бербок – нова міністерка закордонних справ Німеччини

Одним з очевидних економічних заходів буде загроза російському газопроводу “Північний потік-2” до Німеччини, який був завершений, але досі очікує на схвалення німецького енергетичного регулятора. Американські чиновники кажуть, що вони досягли порозуміння з Німеччиною щодо того, що трубопровід закриють, що стане значним втручанням.

Загалом зелені дуже непривітні до Росії. На те вони мають дві причини.

По-перше, вони – за принципову зовнішню політику, засновану на західних цінностях та захисті прав людини та громадянських свобод.

По-друге, вони проти викопних видів палива, рішуче виступали за зупинку будівництва другої гілки російського газопроводу “Північний потік” і домоглися включення до коаліційного договору пункту про згортання газової енергетики в Німеччині до 2040 року (а вугільної – до 2030 року).

Отримання посади голови МЗС Анналеною Бербок є сприятливим для України, адже зелені – єдина партія, яка у своїй програмі відкрито виступає за перспективу членства в ЄС для України, Грузії та Молдови.

Окрім того, до складу уряду увійде інший лідер зелених Роберт Хабек, який в серпні 2021 року пропонував надати Україні летальну зброю, за що його піддали критиці інші політики. Йому пророкують або посаду міністра захисту довкілля, або міністра економіки та довкілля.

Втім, чи зміниться політика щодо України залежить від бажання партнерів зелених по коаліції.

Ставлення до України та Росії

От, що пишуть про Україну три партії в коаліційній угоді, текст якої опублікувало видання Spiegel:

“Ми продовжуватимемо допомагати Україні у відновленні повної територіальної цілісності та суверенітету. Ми прагнемо поглибити енергетичне партнерство з Україною, маючи великі амбіції в сферах відновлюваної енергії, виробництва зеленого водню, енергоефективності та скорочення викидів CO2”, – йдеться в ній.

Прямої обіцянки членства в ЄС для України у цьому документі немає.

“Ми працюємо разом з ЄС та його державами-членами для подальшого розвитку Східного партнерства. Такі держави, як Україна, Молдова та Грузія, які прагнуть приєднатися до ЄС, повинні мати можливість наблизитися за допомогою послідовних реформ на основі верховенства права та ринкової економіки”, – йдеться в коаліційній угоді.

Від Росії нова коаліція вимагає припинення дестабілізації України.

“Ми вимагаємо негайно припинити спроби дестабілізації проти України, насильство на сході України та незаконну анексію Криму. Шлях до мирного вирішення конфлікту на сході України та зняття пов’язаних з цим санкцій залежить від повного виконання Мінських домовленостей”, – йдеться в документі.

Натомість у коаліційній угоді Москві пропонують співпрацю у сфері виробництва водню, в галузях охорони здоров’я та охорони довкілля, а також розглядають можливість надання безвізу для російської молоді віком до 25 років. Водночас хочуть припинення обмеження прав і свобод людини у Росії.

Все це підкріплюється запевненнями в тому, що Росію сприймають як важливого гравця, хочуть мати з нею міцні та стабільні відносини, але на основі “принципів міжнародного права, прав людини та європейського мирного порядку”.

Соціал-демократи раніше вважалися більш доброзичливою до Москви партією, ніж ХДС, але через дії Москви останніми роками німецьким політикам взагалі стало складніше виступати за дружбу або “бізнес як завжди” з Росією.

Олаф Шольц поводиться зовсім інакше, ніж його колишній шеф у партії Герхард Шредер, який на початку століття називав Росію повноцінною демократією, а потім з посади канцлера перейшов на зарплатню у “Газпром”.

Шольц взагалі, як і лідери інших провідних партій, під час передвиборної кампанії і після неї досить мало говорив про зовнішню політику, а якщо й говорив, то декларував приблизно те саме, що й досі робила Меркель. Його головна теза: Німеччина має вести узгоджену, спільну з усім Євросоюзом зовнішню політику.

Все ж серйозних змін у політиці щодо Росії німецькі оглядачі від нового уряду не чекають.

Щодо Білорусі три партії в коаліційній угоді підтримують білоруську опозицію та ідею проведення нових виборів у країні.

“Ми стоїмо на боці людей у ​​Білорусі та підтримуємо їхнє бажання нових виборів, демократії, свободи та верховенства права та вимагаємо беззастережного звільнення всіх політичних в’язнів. Втручання Росії на користь Лукашенка є неприпустимим. Ми будемо підтримувати демократичну опозицію в Білорусі подальшими пропозиціями”, – йдеться в документі.

Якщо Лукашенко не змінить курс, йому погрожують новими санкціями.

Які зміни чекають на Німеччину?

Один із головних пунктів програми нового уряду – боротьба зі зміною клімату: він планує взяти курс на закриття вугільних електростанцій до 2030 року (саме цей уряд працюватиме до 2025 року) та відмову від бензинових та дизельних автомобілів.

Окрім знищення вугільної енергетики, в рамках боротьби за клімат нова коаліція хоче до 2030 року довести частку відновлюваних джерел в енергетиці Німеччини до 80%, довести кількість електромобілів на дорогах країни того ж року до 15 млн, а також на чверть збільшити об’єм вантажних перевезень залізницею, скоротивши менш екологічні перевезення вантажівками і літаками.

Майбутній уряд Німеччини збирається також спростити процедуру отримання громадянства, скоротити ценз проживання до 5 років та дозволити подвійне громадянство.

“Це величезна новина для тисяч етнічних турків Німеччини, багато з яких лишаються іноземцями, хоча прожили в Німеччині десятки років”, – пояснює Deutsche Welle.

Однією з головних обіцянок Олафа Шольца було підвищення мінімальної погодинної оплати праці до 12,5 євро. Партнери по коаліції домовилися підвищити її до 12 євро.

Окрім того, новий уряд збирається з певними обмеженнями легалізувати продаж марихуани.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.