Українці зможуть обмінювати монети 1, 2 та 5 копійок на рік довше – до 30 вересня 2023 року

Національний банк продовжив на один рік термін обміну розмінних монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, які вже перестали бути платіжними засобами, – до 30 вересня 2023 року.

Таке рішення Національного банку пов’язане з продовженням дії воєнного стану в Україні. Через війну значна частина українців перебуває за межами свого постійного місця проживання. Як наслідок, упродовж березня–червня 2022 року здійснено обмін лише 665 тис. штук монет номіналами 1, 2 та 5 копійок. Це вп’ятеро менше, ніж за аналогічний період минулого року (за березень–червень 2021 року здійснено обмін 3,3 млн штук монет).

Загалом із початку вилучення з обігу здійснено обмін майже 48 млн штук монет номіналами 1, 2, 5 копійок. Станом на 01 липня 2022 року в обігу ще залишається майже 5,7 млрд штук монет номіналами 1, 2 та 5 копійок.

Завдяки продовженню терміну на один рік українці матимуть більше часу для обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, зокрема ті, які були вимушені залишити свої домівки через бойові дії. Тим паче, що досвід інших країн світу свідчить, що найбільші обсяги вилучення монет припадають на останні два місяці до закінчення строку обміну.

Отже, громадяни зможуть обміняти монети дрібних номіналів безкоштовно й без обмежень на монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, у сумах, кратних 10 копійкам, у підрозділах Національного банку та в низці відділень уповноважених банків (АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк “, АТ “ПУМБ”) до 30 вересня 2023 року включно.

Рішення про вилучення цих монет з обігу – частина комплексного рішення з оптимізації Національним банком України номінального ряду банкнот та монет гривні. Це сприятиме підвищенню захисту і якості грошей та зробить готівкові розрахунки комфортними й простішими.

Рішення про продовження терміну обміну монет номіналами 1, 2 та 5 копійок, які вже не є платіжними засобами, до 30 вересня 2023 року містить постанова Правління Національного банку України від 14 липня 2022 року № 146 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 20 червня 2019 року № 82”, що набирає чинності з 20 липня 2022 року.

Кого ховали з монетами на очах

Друзі! Ми проводимо запис на віртуальний тур до Музею грошей у супроводі гіда.

Запрошуємо усіх, кого цікавить історія грошового обігу на українських землях від давніх часів до сьогодення, заповнити заявку на екскурсію.

У Музеї грошей ви можете дізнатись: які функції виконує Національний банк України, зануритись у світ фінансів та грошового обігу, отримати прості навички управління власними фінансами, дізнатись усе про захист грошей та побачити повну колекцію нумізматичної продукції, випущеної Національним банком України.

Мідний тетрасарій карбували у грецькій колонії Тірі у I столітті н.е., коли місто потрапило під вплив Римської імперії. Назва монети пов’язана із грецьким словом «чотири»та означає рівність монети чотирьом асаріям. У світі таких монет збереглося лише близько десяти.

Час: 69–79 рр. Місце: Тіра Матеріал: мідь

XII–XIV століття недаремно називають «безмонетним періодом». Адже через міжкнязівські чвари у Київській Русі карбовані монети зникли з обігу. Їх замінили масивні срібні злитки – гривні. Назва походить від прикраси у вигляді обруча, яку носили на шиї («загривку»). Згодом це слово набуло іншого значення – міри ваги. Найпоширенішими були три типи гривень: київська, чернігівська і новгородська.

Час: XI–XII століття Місце: Київська Русь Матеріал: срібло

У експозиції нашого Музею зберігається скарб празьких грошей, знайдений у селі Томашівка Фастівського району, Київської області. Особливо вирізняються три монети із надкарбуваннями або ж контрмарками, що давали дозвіл користуватися монетами на теренах різних країн.

Час: ХІV–XV століття Місце: Королівство Богемія Матеріал: срібло

Шраубталер, або талер із секретом – так називали складений талер або медаль стінки гуртів яких мали надріз. Порожнину всередині монети заповнювали малюнками, що розповідали цілі історії, зображали рідних людей, коханих чи родичів або ж містили інші таємниці, які хотілося приховати від стороннього ока. Тогочасні модники, щоб обрати стильний образ, прикладали до портрета прозорі накладки із зображенням одягу та зачісок, але без обличчя.

Час: XVII століття Місце: Священна Римська імперія Матеріал: срібло

У вересні 1880 року цісар Франц-Йосиф I (1848–1916) відвідував Галичину. Дві весільні пари на конях із Космача і Криворівні так сподобалися монарху, що отримали від нього у подарунок по 50 золотих дукатів. Монети у нашій експозиції дають можливість уявити, який вигляд мав подарунок Франца-Йосифа молодятам. Ці дукати виготовлені пізніше – 1915 року, – але за старими зразками, які карбувалися ще у 60-х роках ХІХ століття. Тому їх називають рестрайками, новоділами.

Час: 1915 р. Місце: Австро-Угорська імперія Матеріал: золото

Банкнота 100 карбованців виконана у стилі бароко та оздоблена декоративними шрифтами та зображенням тризуба. У народі її прозвали «яєчнею» через колір. На банкноті є написи чотирма мовами: українською, російською, польською та єврейською (ідиш), що свідчать про лояльність Центральної Ради до різних національних меншин, які тоді проживали на теренах України.

Час: 1918 р. Місце: Українська Народна Республіка Матеріал: папір

Ескіз для банкноти номіналом 100 гривень розробив і виконав відомий художник-графік Георгій Нарбут. Дизайн банкноти – зразок філігранного мистецтва, неабиякого таланту та майстерності художника. У центрі 100 гривень розміщено великий пишний вінок із квітів, плодів і пшениці. З обох боків він оточений фігурами селянки та робітника, в образах яких упізнаються поетеса Леся Українка та філософ Григорій Сковорода.

Час: 1918 р. Місце: Українська Народна Республіка Матеріал: папір

Для створення дизайну лицьового боку банкноти 5 злотих використано картину «Кастелянка» відомого польського художника Яна Матейка. Чарівна незнайомка на банкноті – племінниця дружини художника Станіслава Серафінська. Не важко здогадатися, чому Теодора Матейко розгнівалась, побачивши полотно.

Час: 1930 р. Місце: Польська Республіка Матеріал: папір

Гравюри портретів для банкнот

Тепер вже не секрет, що перша серія банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень виготовлена 1992 року канадською компанією «Canadian Bank Note Company Limited». У нашому Музеї можна побачити гравюри портретів банкнот, які не були введені в обіг, – 50 та 100 гривень. Вони зроблені за ескізами художника Василя Лопати.

Час: 1992 р. Місце: Канада Матеріал: алюміній

Монета номіналом 500 гривень присвячена Євро-2012

Монета номіналом 500 гривень виготовлена із золота найвищої проби та присвячена важливій спортивній події – фінальному турніру чемпіонату Європи з футболу, який пройшов в Україні та Польщі 2012 року. Це найдорожча та найцінніша пам’ятна монета України.

Час: 2012 р. Місце: Україна Матеріал: золото

Мідний тетрасарій карбували у грецькій колонії Тірі у I столітті н.е., коли місто потрапило під вплив Римської імперії. Назва монети пов’язана із грецьким словом «чотири» та означає рівність монети чотирьом асаріям. У світі таких монет збереглося лише близько десяти.

Час: 69–79 рр.
Місце: Тіра
Матеріал: мідь

XII–XIV століття недаремно називають «безмонетним періодом». Адже через міжкнязівські чвари у Київській Русі карбовані монети зникли з обігу. Їх замінили масивні срібні злитки – гривні. Назва походить від прикраси у вигляді обруча, яку носили на шиї («загривку»). Згодом це слово набуло іншого значення – міри ваги. Найпоширенішими були три типи гривень: київська, чернігівська і новгородська.

Час: XI–XII століття
Місце: Київська Русь
Матеріал: срібло

У експозиції нашого Музею зберігається скарб празьких грошей, знайдений у селі Томашівка Фастівського району, Київської області. Особливо вирізняються три монети із надкарбуваннями або ж контрмарками, що давали дозвіл користуватися монетами на теренах різних країн.

Час: ХІV–XV століття
Місце: Королівство Богемія
Матеріал: срібло

Шраубталер, або талер із секретом – так називали складений талер або медаль, стінки гуртів яких мали надріз. Порожнину всередині монети заповнювали малюнками, що розповідали цілі історії, зображали рідних людей, коханих чи родичів або ж містили інші таємниці, які хотілося приховати від стороннього ока. Тогочасні модники, щоб обрати стильний образ, прикладали до портрета прозорі накладки із зображенням одягу та зачісок, але без обличчя.

Час: XVII століття
Місце: Священна Римська імперія
Матеріал: срібло

У вересні 1880 року цісар Франц-Йосиф I (1848–1916) відвідував Галичину. Дві весільні пари на конях із Космача і Криворівні так сподобалися монарху, що отримали від нього у подарунок по 50 золотих дукатів. Монети у нашій експозиції дають можливість уявити, який вигляд мав подарунок Франца-Йосифа молодятам. Ці дукати виготовлені пізніше – 1915 року, – але за старими зразками, які карбувалися ще у 60-х роках ХІХ століття. Тому їх називають рестрайками, новоділами.

Час: 1915 р.
Місце: Австро-Угорська імперія
Матеріал: золото

Банкнота 100 карбованців виконана у стилі бароко та оздоблена декоративними шрифтами та зображенням тризуба. У народі її прозвали «яєчнею» через колір. На банкноті є написи чотирма мовами: українською, російською, польською та єврейською (ідиш), що свідчать про лояльність Центральної Ради до різних національних меншин, які тоді проживали на теренах України.

Час: 1918 р.
Місце: Українська Народна Республіка
Матеріал: папір

Ескіз для банкноти номіналом 100 гривень розробив і виконав відомий художник-графік Георгій Нарбут. Дизайн банкноти – зразок філігранного мистецтва, неабиякого таланту та майстерності художника. У центрі 100 гривень розміщено великий пишний вінок із квітів, плодів і пшениці. З обох боків він оточений фігурами селянки та робітника, в образах яких упізнаються поетеса Леся Українка та філософ Григорій Сковорода.

Час: 1918 р.
Місце: Українська Народна Республіка
Матеріал: папір

Для створення дизайну лицьового боку банкноти 5 злотих використано картину «Кастелянка» відомого польського художника Яна Матейка. Чарівна незнайомка на банкноті – племінниця дружини художника Станіслава Серафінська. Не важко здогадатися, чому Теодора Матейко розгнівалась, побачивши полотно.

Час: 1930 р.
Місце: Польська Республіка
Матеріал: папір

Гравюри портретів для банкнот

Тепер вже не секрет, що перша серія банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень виготовлена 1992 року канадською компанією «Canadian Bank Note Company Limited». У нашому Музеї можна побачити гравюри портретів банкнот, які не були введені в обіг, – 50 та 100 гривень. Вони зроблені за ескізами художника Василя Лопати.

Час: 1992 р.
Місце: Канада
Матеріал: алюміній

Монета номіналом 500 гривень присвячена Євро-2012

Монета номіналом 500 гривень виготовлена із золота найвищої проби та присвячена важливій спортивній події – фінальному турніру чемпіонату Європи з футболу, який пройшов в Україні та Польщі 2012 року. Це найдорожча та найцінніша пам’ятна монета України.

Час: 2012 р.
Місце: Україна
Матеріал: золото

Експозиція музею розповідає про грошовий обіг на українських землях із давніх часів до сьогодення.

Колекцію музею складають домонетні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України.

Індивідуальна віртуальна
екскурсія

Музей грошей Національного банку України

Bіртуальна екскурсія
з гідом

Музей грошей Національного банку України

В Україні в обігу з’явилася нова пам’ятна монета, яку присвячено одному із видатних мовознавців

В Україні в обігу від 12 січня з’явилася нова пам’ятна монета. Її присвячено українському історику, письменнику, перекладачеві, одному із засновників Української Академії наук – Агатангелу Кримському.

Також читайте

НБУ почне вилучати з обігу купюри 1 та 2 гривні, а також золотисту 1-гривневу монету

Як зазначається, монету номіналом дві гривні виготовлено з недорогоцінного сплаву – нейзильберу. Її тираж – 35 тисяч. Монета має масу 12,8 г, категорія – спеціальний анциркулейтед.

На лицевому боці монети угорі розміщено малий Державний Герб України, праворуч від якого є написи, зокрема слова А. Кримського, і геометричний декор.

На протилежному боці монети зображено портрет Кримського, а під ним вказано роки життя історика (1871–1942), його ім’я та прізвище.

Повідомляється, що придбати пам’ятну монету можна кількома способами: онлайн через НБУ та через мережу банків-дистриб’юторів. Втім наголошується, що один клієнт зможе купити не більше двох таких монет.

До слова, Агатангела Кримського рішенням Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО внесено до списку найвидатніших діячів людства. Упродовж життя він володів майже 60 мовами, переважно східними, а також знав всі діалектні особливості української мови. Кримський працював над дослідженням історії української мови і літератури, фольклору, етнографії. Він також писав поетичні твори на східні теми. Крім того, він є автором низки праць з історії та культури арабських країн.

Нагадаємо, Національний банк України раніше ввів в обіг нову пам’ятну монету, присвячену місту Запоріжжя.