Коли дитина починає сидіти самостійно?

Як навчити дитину сидіти? Бажаючи, щоб дитина якнайшвидше опанувала цю навичку, мами шукають відповідь на це питання в різних джерелах. Правильний шлях – у педіатра, сумнівний – на «мамських» форумах і досить ризикований – у родинному колі, з бабусями та їх методами із серії «посади його в подушки». Давайте визначимося з основними постулатами цього найважливішого періоду життя малюка.
у скільки місяців дитина починає сидіти

Відповідь на запитання «У скільки місяців дитина починає сидіти» не може бути абсолютно однозначною. Адже темпи розвитку кожного малюка дуже індивідуальні. До того ж потрібно чітко розуміти, що криється під терміном «дитина сидить». Сидить у мами на ручках, за її підтримки спинки, частої зміни положення з сидячи в напівлежачи? Чи сидить на дивані або на підлозі, дотягуючись із цього положення до іграшки та без проблем повертаючись назад? Давайте розумітися.

Якщо дитина хоче сісти за 4 місяці

Педіатри вважають нормою, коли дитина починає сидіти у 5, 5 місяці. А також – у 7 місяців. І навіть у 9. Розбіг норми дуже великий і тим не менш це так. Головне – не вік, а здатність м’язової системи дитини утримувати тіло у положенні сидячи, а кістковій – без проблем прийняти нове навантаження. Перші спроби сісти деякі діти можуть робити вже в 4 місяці: вхопившись ручками за мамині пальці, малюк щосили напружує м’язи. «Дитина починає сидіти!» — радіють мами й охоче йдуть йому назустріч, сідаючи його на руках. У такому віці присаджувати дитину небезпечно: хребет дитини, її м’язи не готові до цього. Але в бажанні дитини зробити це його потрібно підтримати: частіше давайте малютку свої пальчики, нехай тренує м’язи преса та спини. Можна також дозволяти малюкові «сидіти» у положенні під кутом 45 градусів. Але дуже недовго, трохи більше 2-3 хвилин. Потім становище тіла потрібно змінити.

Як зрозуміти, що дитина готова сидіти

Єдино-вірною ознакою того, що дитина готова вже сидіти самостійно, є її вміння це робити. Якщо дитина сидить сама – отже, вже час. Якщо малюк у положенні сидячи закруглює спину, нахиляючись до своїх коліночків – значить, слабенькі м’язи спини. Якщо падає назад, не готові м’язи преса. Завалювання на бік – сигнал про слабкість косих м’язів. Запам’ятайте: будь-яке насильницьке утримання дитини в положенні сидячи неприпустимо! Подушки з боків та ззаду – це не вправа на розвиток навички сидіння, а зневага основами безпечного розвитку дитини.

Хто раніше: хлопчики чи дівчатка?

У скільки місяців починають сидіти дівчата? А хлопці? У фізичному розвитку дівчинки зазвичай випереджають хлопчиків. Але дуже довго вважалося, що раннє висадження для дівчаток набагато небезпечніше, ніж для хлопчиків. Точніше, не раннє висадження як таке, а порушення правил безпеки при цьому. Дівчатка вважалися вразливішими, оскільки будь-які, навіть невеликі порушення у розвитку кісток малого таза вважалися здатними позначитися на репродуктивному здоров’ї майбутньої жінки. Сучасні педіатри не настільки категоричні в цьому твердженні: незаперечними фактами з цього приводу доказова медицина не має. Тому обережність у питанні про те, у скільки місяців дитина починає сидіти, потрібно дотримуватись як по відношенню до хлопчиків, так і до дівчаток рівною мірою.

Як навчити дитину сидіти

Як навчити дитину сидіти? Дуже просто: потрібно досить добре розвинути його м’язи. І все! Свої зусилля слід зосередити лише на цьому. Повторимося ще раз: насильницьке утримання дитини у положенні сидячи неприпустимо!

А корисні вправи для того, щоб навчити дитину сидіти, такі:

Щоб навчити дитину сидіти, зміцніть м’язи її преси. Цим завданням можна і потрібно займатися мало не з народження малюка. Ну, не з народження, звичайно, а щойно він навчиться хапатися за пальчики і почне робити спроби підвестися. Нехай робить це якнайчастіше! Ускладнюючим прийомом є піднесення малюка за ручки в положенні «хрест-навхрест». Нехай малюк лежить на спинці, дайте йому в його праву ручку свою праву (виходить саме «хрест-навхрест») і, злегка притискаючи його ніжки вище коліночок до пеленального столика або диван, запропонуйте крихті «сісти». Тобто нехай малюк підніметься до 45 °, потримається хвилину-дві (залежно від віку) і повернеться у вихідне положення. Захоче – нехай повторить все спочатку.

Щоб навчити дитину сидіти, тренуйте бічні м’язи живота. Посадіть малюка собі на руки, під кутом 45-60 ° (не перпендикулярно). Дайте малюкові свій великий палець, усіма іншими пальцями обхопіть його кисть. Робіть кругові рухи рукою, змушуючи малюка нахилятися убік і вперед-назад. Слідкуйте за реакцією малюка: якщо вираз обличчя досить – продовжуйте вправу. Крихітка висловлює невдоволення – зупиняйтеся.

Тренуємо м’язи спини. Прекрасна вправа для розвитку м’язів спини, які абсолютно необхідні, щоб дитина навчилася сидіти – “літак”. Покладіть малюка на руки на животик, одна ваша рука при цьому підтримує грудну клітку малюка, інша – ніжки. Нехай малюк упирається ніжками вам у груди, при цьому у нього рефлекторно виникне бажання напружити м’язи спини та м’язи шиї. Правило безпеки для будь-яких вправ з малюком залишається незмінним – як тільки малюк показує своє невдоволення, заняття зупиняються.

Спосіб життя

Для гармонійного розвитку дитини необхідно створити для неї правильний спосіб життя. Виконуючи іноді навіть найкращі вправи, ви не отримаєте швидкого результату. Але, розвиваючи малюка з перших днів його життя, можна в результаті «отримати» чудово розвиненого фізично малюка. Починати треба, без перебільшення, з перших тижнів життя – одразу після того, як загоїться пупочек. Перші тренування малюка – це масаж. М’які погладжування, дбайливі розминання, поплескування та постукування чудово тонізують м’язи малюка.

Дуже добре розвиває малютку фізично носіння його у слінгу. Повертаючись і нахиляючись, мама цим тренує вестибулярний апарат дитини, а також спонукає його інстинктивно напружувати свої м’язи.

Трохи пізніше тренувати дитину можна за допомогою іграшок: стимулюйте свою дитину до виконання нових для неї руху за допомогою іграшок – нехай тягнеться до них. Кільця, підвішені над ліжечком у межах його досяжності, стимулюватимуть його хапати і намагатимуться за їх допомогою піднятися.

Грудничкове плавання – ще один неочевидний, але дуже ефективний спосіб навчити дитину сидіти. І таких способів може бути дуже багато, від загальновідомих до екзотичних, наприклад, йоги для немовлят. Головне – не квапити час і не висаджувати малюка раніше, ніж він буде до цього готовий.

Коли пересаджувати дитину у прогулочну коляску?

Зміна звичної дитячої колиски на прогулянкову коляску – тема, яка хвилює кожного з батьків. Адже малюк швидко росте, поспішає вивчати незвіданий світ і вже не хоче спокійно спати під час прогулянки. Тим не менше користуватися прогулянкової коляскою можна з певного віку, щоб не нашкодити здоров’ю дитини.

Особливості

Перш ніж пересаджувати дитину у прогулочну коляску, необхідно розібратися, в чому ж полягає її відмінність від люльки. Люлька – це звичний засіб пересування на прогулянках. У ній малюк весь час знаходиться в лежачому положенні і не поспішає відкривати себе світові. Він завжди надійно захищений від вітру, дощу, спеки, а також від цікавих поглядів.

Згодом дитина підростає і вже може тримати голову. Дитина стає не такий спокійний, намагається вибратися з люльки, часто привертає до себе увагу плачем. Не кожна мама відчує в собі сили нести чадо в одній руці, а в другій коляску і сумку. Настав момент, коли потрібно потроху привчати малюка до нового засобу пересування. Робити це слід обережно і поступово.

Користуватися коляскою зазвичай починають з 6 місяців, коли у дитини вже досить міцний хребет, щоб витримати сидячу навантаження. Багато батьків кваплять події, що робити не завжди можна. Однак нерівне дно і вигини прогулянкової коляски будуть постійно примушувати дитину приймати неправильну позу, що позначиться на здоров’я хребта і його розвитку.

Маленькі колеса у багатьох моделей не володіють хорошою амортизацією – коляску буде трясти і заносити на вибоїнах, що явно не сподобається дитині. До того ж полегшена захист від дощу та вітру також викличе здивування і плач у малюка, який звик до спокою.

Види

Існує багато різновидів прогулянкових колясок, і перш ніж купувати вподобану модель, потрібно добре вивчити плюси і мінуси. Розрізняти коляски можна за різними характеристиками, в основному це – за часом року, типом конструкції і вагою. Є універсальні моделі на будь-який сезон, з ними можна сміливо вирушати на прогулянку в дощ, сніг і спеку. Сезонні коляски адаптовані під певну пору року.

По конструктивним особливостям коляски поділяються на «книжки» і «тростини». Назва «книжка» говорить сама за себе – модель має механізм складання, подібний книзі. Такі коляски дуже функціональні і абсолютно безпечні. У складеному вигляді «книжки» стійкі і компактні, а також легко поміщається в багажник автомобіля. Регульована підніжка дозволяє збільшувати спальне місце, що особливо актуально для старших дітей. Серед недоліків «книжок» покупці здебільшого відзначають велику вагу.

Коляски – «тростини» складаються в довжину і в такому вигляді, дійсно, нагадують тростина. Подібні моделі є одними з найлегших, їх вага часто не перевищує 7 кілограмів. Недолік «тростин» – це сидіння з тканини, яка не завжди позитивно впливає на зростаючий хребет.

Фахівці рекомендують користуватися візками з жорстким сидінням, навіть якщо важать вони значно більше.

Купуючи коляску, необхідно враховувати і тип коліс. Невеликі пластикові моделі підійдуть для колясок – «тростин», але вони не зможуть витримати занадто погані дороги. Гумовий варіант – гарне придбання для тих, хто любить м’які спокійні прогулянки. Уважно поставтеся і до розміру коліс – маленькі дуже маневрені, зате великі зможуть легко пройти по будь-якій місцевості.

Гарним доповненням до коляски стане прогулянковий блок, який можна ставити прямо на шасі. Наявність ременів безпеки в такому блоці обов’язково, вони служать для того, щоб дитина не перекинувся і не вивалився. Спинку сидіння бажано підібрати регульовану, тоді малюк зможе перебувати в лежачому положенні і висипатися під час прогулянки.

З якого віку?

Більшість фахівців стверджує, що можна садити дитину у прогулочну коляску з 5-6 місяців. Малюк стає рухомим, йому цікавий навколишній світ, і пересадити його в більш відкриту і легку коляску просто необхідно. Багато батьків починають використовувати прогулянкові моделі ще раніше – з 4 місяців. Хоча доктора і проти таких нововведень, але кожна дитина індивідуальна, і якщо дитина в 4 місяці вже почав сідати, то протипоказань немає. Однак у цьому випадку варто зупинити свій вибір на візках, які легко розкладаються й комфортні для лежачого положення.

Потрібна коляска для весняних малюків, які застали своє перше літо в повному розпалі. Часто трапляється так, що в закритій від вуличної пилу люльці дитині нестерпно спекотно, і мамі просто доводиться задуматися про інший тип коляски. Покласти в коляску для прогулянок можна малюків різного віку – 3, 2-місячного, а то почати користуватися подібним варіантом прямо з нуля.

Звичайно, вибирати такі коляски потрібно, якщо немає іншого виходу, або дитині зовсім некомфортно в люльці. Купуючи прогулянкову модель, обов’язково запасіться і блоком, щоб дитина даремно не навантажував хребет.

Найбільше труднощів при виборі коляски відчувають батьки двох дітей різного віку. Перший малюк ще не зовсім зміцнів і не може довго ходити, а другий – зовсім малий для прогулянкових колясок. Вирішується таке питання придбанням двомісного «транспорту» – дітей можна зручно посадити поруч, так і один за одним. На сьогоднішній день для двох діток є коляски у вигляді паровозика і двійнята.

Варто пам’ятати, що привчати малюка до нового засобу пересування варто поступово. Не можна відразу посадити дитину в коляску і відправитися на прогулянку. Почніть з домашнього освоєння – дозвольте дитині спочатку посидіти в колясці, освоїти її і звикнути до положення тіла. Потім можна починати потихеньку катати малюка по квартирі – це має бути 5-10 хвилин. Поступово час домашніх прогулянок збільшується, і зовсім скоро ви зможете повноцінно гуляти на свіжому повітрі без стресу для немовляти.

Думка фахівців

Сьогодні можна зустріти різні думки фахівців, засновані не тільки на особистому досвіді, але і на досвіді багатьох батьків. Безліч дитячих лікарів запевняє, що краще за все дитина почуває себе в колясці починаючи з 6-7 місяців. Це період активного зміцнення кісток хребта, яке дозволяє маляті без праці витримувати сидіння. Однак трапляються самі різні ситуації – дитина не хоче сидіти в люльці, на вулиці спекотно, малюк розвивається дуже швидко, і йому стає тісно. У таких випадках переходити на прогулянкову коляску не тільки можна, але і потрібно.

Е. О. Комаровський розповідає, що не існує чітких часових меж, коли потрібно саджати дитину у прогулочну коляску, а коли ні. Доктор стверджує, що кожна дитина розвивається по-своєму, отже, і терміни у нього будуть свої. Батькам рекомендується запастися терпінням, і не примушувати маленького члена сім’ї сидіти тоді, коли йому цього не хочеться. Вважається, що навіть без допомоги батьків дитина сама навчиться сидіти і повзати, але у свій час.

Доктор Комаровський також говорить і про те, що самостійні спроби сісти у дитини заохочуватися зовсім не повинні. Чим пізніше дитина буде сидіти, тим рівніше і здоровіше буде постава. Саме тому фахівці не радять возити дітей у 6-7 місяців постійно в сидячому положенні.

Сидіти потрібно починати від двох хвилин, потім обов’язковий перерва – можна повзати, лежати, а можна просто взяти дитину на руки. Прогулянкові коляски при цьому повинні мати комфортне спальне місце та регульовану відкидну спинку.

Про те, як правильно підібрати прогулянкову коляску для дитини, дивіться у наступному відео.

Дитина на борту: правила перевезення дітей в автомобілі

Водії, у яких є діти, повинні знати, за якими правилами дозволено переміщення дітей в автомобілі в нашій країні.

Можливо, багатьох водіїв, у яких є діти, радує той факт, що обмежень у перевезенні дітей, згідно з нині чинними Правилами дорожнього руху, не так вже й багато. Як перевозити дітей зазначено в пункті 21.11 Правил.

Так, згідно з Правилами, забороняється перевозити дітей:

• без спеціального автокрісла дітей до 12 років і зростом нижче 145 см
• на сидінні мотоцикла або мопеда
• у темний час доби для організованих груп дітей
• перевозити дітей і підлітків до 16 років в кузові вантажного автомобіля

Перевезення організованої групи дітей

Перевезення організованої групи дітей здійснюється автобусом (мікроавтобусом). Зазначений вид транспортування дітей здійснюється за умови обов’язкового проведення інструктажу з дітьми та супровідниками щодо правил безпечної поведінки під час руху та дій у разі виникнення аварійно-небезпечних ситуацій чи скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас спереду і ззаду автобуса (мікроавтобуса) обов’язково встановлюється згідно з вимогами підпункту “в” п.30.3 цих Правил розпізнавальний знак “Діти” (квадрат жовтого кольору з каймою червоного кольору і чорним зображенням символу дорожнього знака 1.33 (сторона квадрата – не менше 250 мм, кайма – 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що перевозять організовані групи дітей.

Також читайте

З вогнями та цукерками: у Вінниці водій перетворив салон автобуса на різдвяну резиденцію

Водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення водія категорії “D”.

На транспортному засобі з розпізнавальним знаком “Діти” під час посадки (висадки) до (з) нього пасажирів повинні бути увімкнені проблискові маячки оранжевого кольору та (або) аварійна світлова сигналізація (відповідно п. 3.6 Правил дорожнього руху).

Чи можна возити дитину на передньому сидінні

Взагалі, не рекомендується садити дитину на переднє сидіння. Якщо дитина маленька, то крісло ставиться задом наперед. В цьому випадку, якщо крісло ставиться на переднє сидіння, слід відключати подушку безпеки. Однак у більшості машин в Україні ця опція не передбачена. Виробники пояснюють це тим, що переднє сидіння потенційно небезпечніше, ніж заднє. Якщо ж подушку не відключити, то крісло розташовується надто близько до торпеди, і подушка, вилітаючи з торпеди, може зім’яти крісло разом з дитиною. Але навіть якщо подушку безпеки в автомобілі можна відключити, то дитина на передньому сидінні відволікає увагу мами, яка веде машину, що створює потенційну загрозу для безпеки під час руху.

Більш доросла дитина в кріслі, встановленому обличчям вперед, може сидіти на передньому сидінні. В наших правилах зазначено, що возити дитину до 12 років не можна без утримувальних пристроїв, тобто в автокріслі можна. Однак європейські виробники крісел все ж таки не радять возити дитину на передньому сидінні. У нашому випадку доцільніше орієнтуватися на думку європейського виробника і на досвід європейських країн.

Чи потрібне автокрісло дитині

Дійсно, в Правилах сказано про пристосування, завдяки якому дитина перебуває на такій висоті, щоб її можна було максимально безпечно пристебнути ременем. Без цього пристосування ремінь безпеки, який розрахований на дорослу людину, потрапляє внизу не на підреберну частину, а на живіт, і в аварійній ситуації можуть травмуватися внутрішні органи дитини. Верхня ж частина ременя проходить не в зоні ключиці, як це необхідно за вимогами безпеки, а в зоні шиї.

Автокрісло необхідне і для безпеки дітей, і для комфорту, адже дитина своєю поведінкою задає атмосферу в автомобілі. З автокріслом можна бути впевненим, що дитина не буде крутитися, лізти у вікно, не відчинить двері, не буде порушувати вашого комфорту під час водіння.

Скільки часу можна перевозити дитину в автокріслі

Лікарі повідомляють, що дітям не рекомендують перебувати в автокріслі довше двох годин. Водіям радять періодично зупинятись, щоб прогулятись і перекусити. Водночас, якщо планується велика подорож, то варто під час коротких поїздок перевірити, чи комфортно дитині.

Як підібрати автокрісло

Зараз в Україні представлені крісла різних виробників, є і досить бюджетні. Важливо, вибираючи бюджетний варіант, не придбати неякісний товар. Насамперед важливо дивитися на оббиття. Воно має бути міцним, пропускати вологу. Бажано, щоб верхня частина знімалася, і її можна було випрати. Краще за все, щоб крісло було зроблене з первинної пластмаси, вона в разі удару гнеться, але не ламається.

Під час вибору важливо, щоб консультант зміг розповісти не тільки про бренд, на який робить акцент цей магазин, а був у курсі особливостей крісел різних брендів і допоміг підібрати крісло з урахуванням потреб покупця. У одних покупців дитина їздить часто, але недовго. Наприклад, мама щодня відвозить дитину до школи і забирає. Такому покупцеві, можливо, ні до чого крісло з регульованим режимом сну. Інші їздять рідко, але в довгі подорожі. У цьому разі важливо підібрати таке крісло, щоб дитина протягом тривалого часу почувалася комфортно.

Загальноприйнятою є класифікація відповідно до Правил ЄЕК ООН № 44 в редакції 04 (ECE R44/04).

Випущені дитячі автокрісла (утримувальні пристрої) можуть відповідати одній або кільком ваговим групам.

Дитячі автокрісла групи 0

Вага дитини — до 10 кг. Приблизний вік — від народження до 6-9 місяців. Використовуються, як правило, малюками, транспортування яких передбачено виключно у горизонтальному положенні. В транспортному засобі встановлюються на задньому сидінні боком до напрямку руху.

Дитячі автокрісла групи 0+.

Вага дитини — до 13 кг. Призначені для дітей від народження до 12-15 місяців. Встановлюються обличчям проти ходу руху, дитина кріпиться вбудованими внутрішніми ременями безпеки. Часто дитячі автокрісла групи 0+ називають переносками, бо вони порівняно легкі, мають ручку для перенесення і можуть використовуватися вдома як крісло-гойдалка. Деякі моделі можна встановлювати на спеціальні бази, які кріпляться в салоні автомобіля. Це полегшує монтаж/демонтаж автокрісла і, найчастіше, поліпшує безпеку. Дитяче автокрісло групи 0+ оптимальний вибір для здорової новонародженої дитини.

Дитячі групи 0+/I

Призначені для дітей від 6 місяців (іноді від народження) і приблизно до 3,5-4 років (вагою не більше 18 кг). Вважаються автокріслами типу Convertible (від англ. змінюваний), тому що передбачають перевезення дитини в різних напрямках руху. Встановлюються попервах обличчям проти ходу руху, а коли дитина підросте приблизно до 18 місяців, дитяче автокрісло треба встановлювати обличчям по ходу руху. Дитина кріпиться залежно від моделі або вбудованими ременями безпеки, або протиударним екраном (столик безпеки). Таке автокрісло – оптимальний вибір для дитини, якій вже виповнилося 6 місяців, але вона ще замала для перевезення обличчям до напрямку руху.

Дитячі автокрісла групи I

Призначені для дітей від 9 місяців і приблизно до 4-4,5 років, а іноді й до 5 років (вагою від 9 до 18 кг). Встановлюються обличчям по ходу руху, дитина кріпиться вбудованими внутрішніми ременями або протиударним екраном (столиком безпеки). Мають регулювання кута нахилу для зміни положень тіла.

Дитячі автокрісла групи I/II/III

Призначені для дітей від 9 місяців і приблизно до 10-12 років (вагою від 9 до 36 кг). Встановлюються обличчям по ходу руху. Автокрісла такої вікової групи називаються “трансформери”, тому що після деяких приготувань передбачають перевезення дітей у дуже широкому діапазоні — від майже малюків до підлітків. Дитина до ваги 15-18 кг фіксується внутрішніми ременями або столиком безпеки залежно від конструкції автокрісла. Діти старшого віку (від 4 років) що є важчими, фіксуються в автокріслі штатним автомобільним ременем безпеки.

Дитячі автокрісла групи II/III

Призначені для дітей від 3 до 10-12 років (вагою від 15 до 36 кг). Називаються такі автокрісла бустером або бустером зі спинкою (від англ. посилювач). Встановлюються обличчям по ходу руху, дитина в автокріслі фіксується штатним автомобільним ременем безпеки. Їхній різновид — так звані бустери, які позбавлені спинки є першими варіантами групи II/III і від тепер заборонені до використання у деяких країнах світу і не допускаються до сертифікації, як ті, що не відповідають вимогам Правил ЄЕК ООН.

Нагадуємо, що фахівці назвали згубні погодні умови для запасу ходу електромобілів.