Левоміцетин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Левоміцетин є антибіотиком широкого спектра дії: ефективний відносно багатьох грампозитивних та грамнегативних бактерій, рикетсій, спірохет, збудників трахоми, пситакозу, венеричної лімфогранульоми; діє на штами бактерій, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Слабоактивний відносно кислотостійких бактерій, синьогнійної палички, простіших та клостридій. Стійкість мікроорганізмів до левоміцетину розвивається відносно повільно.

Застосування Левоміцетину

Левоміцетин застосовується при: кон’юнктивіти, кератити, блефарити, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами.

Левоміцетин – склад і форма випуску препарату

Діюча речовина:1 мл препарату містить 2,5 мг хлорамфеніколу; допоміжні речовини:кислота борна, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма – краплі очні 0,25%.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Левоміцетин – як приймати препарат

Закапувати у кон’юнктивальний мішок піпеткою по 1 краплі препарату 3 рази на добу в обидва ока. Курс лікування зазвичай становить 5-15 днів (залежить від характеру і вираженості захворювання, досягнутого терапевтичного ефекту).

Дітям віком до 4 тижнів призначати тільки за життєвими показаннями.

Левоміцетин – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання – при індивідуальній підвищеній чутливості до будь-яких компонентів препарату. Захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження).

Побічні реакції:

• З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи висипання, ангіоневротичний набряк, кропив’янку, свербіж, гіперемію шкіри.
• З боку нервової системи: можливий головний біль, запаморочення.
• Порушення в місці введення: можливі місцеві реакції, включаючи набряк повік, свербіж, подразнення очей та сльозотечу.

Аналоги Левоміцетину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Левоміцетин таблетки – інструкція, застосування, аналоги препарату

Левоміцетин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії. Дія пов´язана з порушенням процесу синтезу білка у мікробній клітині на стадії перенесення амінокислот т-рнк на рибосоми.

Застосування Левоміцетину

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: черевний тиф, паратифи, ієрсиніоз, бруцельоз, шигельоз, сальмонельоз, туляремія, рикетсіози, хламідіози, гнійний перитоніт, бактеріальний менінгіт, інфекції жовчовивідних шляхів.

Препарат показаний у випадках неефективності інших протимікробних засобів з огляду на можливість розвитку виражених побічних ефектів.

Левоміцетин – склад і форма випуску препарату

Діюча речовина: левоміцетин (хлорамфенікол); 1 таблетка містить левоміцетину (хлорамфеніколу)500 мг ( 0,5 г );

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний; кальцію стеарат.

Лікарська форма – таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:таблетки білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Амфеніколи. Хлорамфенікол.

Левоміцетин: як приймати препарат

Левоміцетин приймати внутрішньо за 30 хвилин до їди; у разі нудоти, блювання – через 1 годину після їди.

Режим дозування встановлює лікар індивідуально залежно від тяжкості захворювання, стану хворого.

Дорослим призначати по 250-500 мг 3-4 рази на добу. Добова доза становить 2 г. Приособливо тяжких формах інфекцій (черевний тиф) в умовах стаціонару можливе підвищення дози до 4 г на добу (максимальна добова доза для дорослих) під суворим контролем стану крові та функції печінки та нирок.

Дітям віком від 3 до 8 років призначати у разовій дозі 125 мг, дітям віком від 8 років – 250 мг. Кратність прийому – 3-4 рази на добу. У разі необхідності застосування дози 125 мг слід приймати таблетки з меншим вмістом діючої речовини.

Курс лікування зазвичай становить 7-10 днів. При необхідності та за умови задовільного перенесення при відсутності змін у складі периферичної крові можливе подовження курсу лікування до 2-х тижнів.

Левоміцетин у даній лікарській формі не слід застосовувати дітям до 3 років.

Левоміцетин – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання.

• Підвищена індивідуальна чутливість (алергія) до левоміцетину (хлорамфеніколу), тіамфеніколу, азидамфеніколу та до інших компонентів препарату;
• захворювання крові, у тому числі пригнічення кровотворення;
• виражені порушення функції печінки та/або нирок;
• дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові захворювання);

Левоміцетин не слід призначати при гострих респіраторних захворюваннях, ангіні, а також з метою профілактики бактеріальної інфекції.

Побічні реакції.

Найважчими побічними реакціями є апластична анемія, депресія кісткового мозку та «сірий синдром».

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у т.ч. гарячка, свербіж, шкірні висипання (у т.ч. макульозні та везикульозні), дерматози, реакції анафілаксії, у т.ч. кропив’янка, ангіоневротичні набряки. Були повідомлення про розвиток реакцій Яриша-Герксгеймера (реакції бактеріолізу) під час терапії черевного тифу (більше стосується парентеральних форм хлорамфеніколу).

З бокукрові та лімфатичної системи: токсичний вплив на систему кровотворення та депресія кісткового мозку (ретикулоцитопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, панцитопенія, еритроцитопенія, зниження рівня гемоглобіну в крові, анемія), рідко у тяжких випадках можливий розвиток гіпопластичної анемії, апластичної анемії, тромбоцитопенічної пурпури, агранулоцитозу, лейкопенії, цитоплазматичної вакуолізації ранніх еритроцитарних форм.

Аналоги Левоміцетину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.