Чагарник пухироплідник – опис, сорти з фото, посадка та догляд, обрізування, розмноження

Рід пухироплідника з сімейства Розоцвітих представлений приблизно 10 видами чагарників, що зустрічаються у природі в Північній Америці та Північно-східній Азії.

Ботанічна назва роду походить від поєднання грецьких слів «physa» – пухир та «carpos» – плід. У садовій культурі Центральної Європи набув поширення тільки один вид – пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius).

Рослина настільки популярна, що вже багато років займає провідні позиції в групі листопадних чагарників, що призначені для озеленення садів та міських територій.

І це не дивно, оскільки сорти пухироплідника калинолистого відмінно витримують складні умови зростання, зберігаючи високу декоративність протягом усього вегетаційного періоду.

Опис пухироплідника

Сам вид являє собою досить великий та широко розлогий, швидко зростаючий й багатостовбурний кущ, що досягає в природі 2-3 м у висоту.

Молоді однорічні пагони жорсткі, прямі, радіально виходять з центру чагарнику й тільки на другий рік вирощування розгалужуються та нахиляються в сторони. Кора, що покриває старі пагони, відшаровується.

Листя 3-5-лопатеве, близько 7 см в діаметрі, на довгих пагонах може бути більшим. Його колір залежить від сортової форми рослини та варіюється від зеленого й лимонного до бордово-фіолетового.

Квітки дрібні, зібрані в численні пухнасті та щитоподібні суцвіття на бічних гілках. З’являються в травні-червні. Їх забарвлення в залежності від сорту: біле, кремово-біле або блідо-рожеве.

Плід складається з декількох крихітних, роздутих, пухирчастих коробочок, які перед дозріванням червоніють, а пізніше стають коричневими, сухими та хрумтять при стисненні.

Популярні сорти пухироплідника калинолистого з фото

Більшість культиварів даного виду можна віднести до двох колірних груп: з жовтим листям (від салатового до золотисто-жовтого) та з червоним листям (від цегляно-помаранчевого до темно-фіолетового).

Пухироплідник «Діабло» (Diabolo) – характеризується темно-фіолетовим забарвленням листя й прямим, розлогим габітусом. Дрібні рожево-білі квіти в щільних суцвіттях з’являються на початку літа та ефектно контрастують з темним листям.

Пухироплідник «Ембер Джубілі» (Аmber jubilee) відрізняється дивовижним триколірним листям. Навесні молоді листочки жовто-помаранчеві, влітку зріле листя стає лимонно-зеленим, а восени загоряється відтінками червоного, бронзового й фіолетового.

Пухироплідник «Леді ін Ред» (Lady in Red) – невисокий, компактний кущ з яскраво-червоним, блискучим й злегка хвилястим листям та біло-рожевими квітками, виростає приблизно до 1 -1,5 м у висоту.

Пухироплідник «Ред барон» (Red Baron) – виростає до 2 м у висоту, листя культивара забарвлене в темно-червоний відтінок.

Пухироплідник «Літл джокер» (Little Joker). Цей густо гіллястий низькорослий чагарник набагато компактніше інших сортових форм, досягаючи всього 50 см у висоту та 30 см у ширину.

Маленьке листя має бордово-фіолетовий відтінок. Характеризується високою зимостійкістю до -30 °С та ідеально підходить для створення невеликих садових композицій.

Жовтолистяний пухироплідник «Лютеус» (Luteus) – швидко зростаючий, невибагливий сорт з габітусом у формі вази та вигнутими гілками. Виростає до 3 м у висоту. Листя інтенсивно-жовтого забарвлення на повному сонці або зеленувато-жовтого в півтіні.

В середині літа його колір змінюється на зелений з бронзовими й золотисто-жовтими листочками на верхівках гілочок, а восени набуває забарвлення з відтінків помаранчевого, червоного, бронзового та пурпурно-зеленого.

Пухироплідник «Енджел Голд» (Angel Gold), також відомий як «Мінанж» (Minange) – середнього розміру рослина з красивим золотисто-лаймовим листям. Дрібні білі квіти з’являються в червні.

Пухироплідник «Дартс голд» (Dart’s Gold) – це значно поліпшена форма сорту «Енджел Голд». Раннє літо – це етюд у відтінках помаранчевого та золотого з тонкою градацією зверху вниз від яскраво-помаранчевого, золотисто-помаранчевого, золотисто-жовтого до жовто-зеленого.

Хоча в кінці літа листя стає в основному зеленим, восени воно знову набуває яскравий мідно-помаранчевий і жовтий окрас. Розмір – 2 м у висоту та 2,5 м у ширину. Квітки рожеві, схожі на цвітіння спіреї.

«Саммер вайн» (Summer Wine) – низькорослий, кулястої форми компактний та надзвичайно невибагливий сорт з темно-червоним відтінком листя й рожевими квітками. Вимагає обрізування та підходить для контейнерів. Виростає до висоти близько 1,5 м.

Пухироплідник «Шух» (Schuch) – сорт з яскравим червонувато-коричневим листям, висота близько 2,5 м.

Пухироплідник «Хамелеон» (Chameleon). Низькорослий чагарник, що досягає висоти 1-1,5 м та такого ж діаметру. Габітус округлої форми, основні пагони жорсткі, прямі.

Листя зелене з нерівним жовтим краєм, в сезон фарбується поступово до винно-червоного, а потім восени стає темно-пурпурно-коричневим. На новому прирості кольори виглядають яскравіше.

Калинолистий пухироплідник «Наггет» (Nugget) являє собою компактний листопадний чагарник з молодим листям від жовтого до лимонно-зеленого кольору та гронами білих квітів на початку літа. Досягає близько 2 м у висоту.

Сорт «Андре» – середнього розміру кущ, що виростає до 1,5 м у висоту та 2 м в ширину. Молоді листочки демонструють золотисто-жовтий центр, пізніше стають повністю інтенсивно червоними, поступово забарвлюючись в бурштиново-жовті осінні кольори.

Білі квіти, що з’являються в травні-червні, красиво підносяться над листям, а після відцвітання утворюються червонуваті насіннєві головки.

Посадка пухироплідника у відкритий ґрунт

Цей багаторічник, мабуть, один із самих невибагливих декоративних чагарників. Добре росте на середніх садових субстратах, відмінно переносить всі види погодних перепадів та вважається найбільш стійким до посухи й морозів.

Рослина не пред’являє особливих вимог місцю вирощування, хоча червонолистий пухироплідник яскравіше проявляє своє забарвлення на сонці, а жовтолисті сорти воліють розсіяну півтінь, оскільки на повному сонці влітку їх листя може обгоріти.

Для посадки ідеально підходять досить родючі, помірно вологі ґрунти. Проте, рослина може адаптуватися до зростання на бідних субстратах.

Весна або осінь (кінець вересня-початок жовтня) — найкращий час для посадки пухироплідника у відкритий ґрунт. Однак, саджанці, які продаються в розплідниках із закритою кореневою системою (в контейнерах), можна висаджувати протягом усього сезону.

Перевага посадки пухироплідника восени полягає в тому, що у чагарнику є час на укорінення перед зимівлею і навесні вже можна очікувати активну вегетацію нових пагонів.

Відстань між пухироплідниками в живоплоту становить 40-50 см за умови його регулярної стрижки. Якщо живопліт класичний (природний) або рослини висаджуються для створення композиції з іншими насадженнями, то відстань між саджанцями становить близько метра.

Живопліт у формальному стилі

Перед посадкою важливо підготувати ґрунт. Піщані або бідні субстрати збагатити компостом або перегнійною землею. Якщо ґрунт схильний до застою вологи, то необхідний дренаж з гравію або піску, які насипають на дно посадкової ями.

Перед посадкою також рекомендується добре замочити коріння в трохи теплій воді, щоб воно було добре зволожено. Посадкова яма повинна бути в два рази глибше та ширше кореневої грудки.

Саджанець акуратно поміщають в яму, переконавшись, що коренева шийка знаходиться на одному рівні з верхнім рівнем землі.

Простір навколо коренів засипають землею та добре утрамбовують, щоб не залишилося повітряних кишень, через які рослина «просідає» після поливу й коренева шийка виявляється нижче поверхні ґрунту.

Догляд за пухироплідником калинолистим

У перший рік після посадки саджанці потребують регулярного поливу, земля навколо не повинна пересихати. Тому потрібно контролювати стан верхнього шару субстрату та поливати його при необхідності.

Щоб уникнути швидкого випаровування вологи, землю навколо рослини рекомендується замульчувати декоративним щебенем, тріскою або компостом.

Після вкорінення додатковий полив необхідний тільки в тривалі посушливі періоди. Слід пам’ятати, що цей міцний та стійкий від природи чагарник дуже не любить надлишку води й краще витримує недолік вологи.

Висаджена в родючий ґрунт рослина не вимагає частого внесення добрив. У більшості випадків досить підживити навесні дозою компосту, змішаного з землею. На бідних ґрунтах та при вирощуванні в горщиках рекомендується вносити рідкі добрива з інтервалами в 3 тижні.

В цьому випадку підгодовують тільки в фазу росту, тобто в період з квітня по серпень. Пізніше внесення добрив перешкоджає одеревінню молодих пагонів, що робить їх сприйнятливими до заморозків.

Оскільки рослина стійка до морозів, то взимку укриття не вимагає, тільки після сильних снігопадів необхідно струшувати сніг з довгих гілок, щоб вони не зламалися.

Обрізування пухироплідника

Чагарники володіють великим регенеративним потенціалом та швидким зростанням, тому добре реагують на обрізування, підтримка потрібної висоти й форми не становить проблеми.

Однак думки експертів щодо оптимального часу для даної процедури розділилися. Оскільки рослина утворює квіти на торішніх пагонах, багато садівників обрізують гілки після цвітіння, тим більше, що рани влітку у зрізаних гілочок загоюються швидше.

Оптимальний варіант – обрізування влітку відразу після цвітіння, тобто з липня до першої половини серпня. Пізніше обрізувати не рекомендується оскільки рослина входить в період спокою. Слід видаляти від однієї третини до чверті найстаріших пагонів. Також вкорочують молоді гілочки на третину їх довжини.

Крім формувальної стрижки також проводять санітарне обрізування. Спочатку видаляють всі мертві, зламані, пошкоджені або хворі гілки. Потім проріджують простір всередині куща для вільної циркуляції повітря та доступу сонячного світла до внутрішніх гілок.

Також зрізують все пагони, які виглядають слабкіше інших, мають менше листя. Для підтримки форми куща або живоплоту стрижку проводять не рідше одного-двох разів на рік.

Для старих, великих чагарників проводять радикальну стрижку, яка омолоджує рослину, видаляючи всі старі пагони майже до самої землі ранньою весною. Залишають тільки кілька молодих гілочок.

Для проведення процедури завжди використовуйте стерилізований інструмент. Можна приготувати розчин для стерилізації – чайну ложку відбілювача розводять в двох чашках води.

Розмноження пухироплідника живцями

Живці для розмноження довжиною 15 см беруть з кінця травня по початок липня з приросту поточного сезону. Пагін повинен бути гнучким, але достатньо зрілим, щоб ламатися при різкому згинанні. Зрізують під кутом 45 градусів трохи нижче точки (вузла), де одне або два листя прикріплені до стебла.

З нижньої частини видаляють всі листочки та суцвіття (якщо вони є). Верхнє листя можна обрізати наполовину. Зріз живця занурюють на кілька хвилин в розчин, що стимулює розвиток коренів, після чого живець заглиблюють в компост, змішаний з перлітом або грубозерновим піском (1:1) та добре поливають.

Щоб зменшити втрату води живці рекомендується накрити прозорим пакетом або кожен пластиковою пляшкою та помістити контейнер в сад у розсіяну тінь.

В процесі вкорінення необхідно стежити, щоб субстрат залишався весь час вологим й раз на день прибирати накриття на 10 хвилин, щоб уникнути накопичення конденсату.

Для вкорінення зазвичай потрібно 4-6 тижнів. Ще через місяць молоді саджанці пересаджують з грудкою землі у відкритий ґрунт. На зиму рослини вкривають опалим листям.

Вкорінені саджанці, що готові до пересадки

Крім живцювання пухироплідник добре розмножується бічними відводками. З бічного гнучкого пагона прибирають все листя, крім верхівки та укладають його в підготовлену канавку, кріплять скобами по центру й засипають землею, залишаючи верхівку над поверхнею ґрунту.

Пагін добре поливають під час вкорінення. На наступний рік вже можна побачити початок нового зростання. Вкорінену відводку акуратно відокремлюють від батьківської рослини та висаджують на нове місце.

Проблеми у вирощуванні пухироплідника

Великою перевагою чагарнику є його стійкість до хвороб та шкідників. Проблеми виникають в більшості випадків через погані умови вирощування та догляду.

Так, при вирощуванні у високолужному субстраті розвивається хлороз, який проявляється у вигляді знебарвлення листя на тлі чітко виражених прожилок, поганому зростанні й ослабленні рослини.

Листяна плямистість. Хвороба може бути викликана різними причинами, але найбільш поширеною є грибкова інфекція. Починається зазвичай з появи невеликих точок, що, збільшуючись, поширюються на всю листяну пластину.

Зона плям стає чорною, коричневою або червоною, може мати фіолетову або червону окантовку навколо. При відсутності лікування листя зазвичай опадає.

Стрес може збільшити ризик зараження. До негативних факторів відносяться:

• погані погодні умови (посуха, висока вологість та інші);
• пересадження;
• невідповідний час підгодівлі або обрізування.

Рослина, яка вже піддалася стресу або захворіла, може загинути після зараження плямистістю листя в результаті сукупності проблем.

Борошниста роса. Ще одне грибкове захворювання, якому характерний порошкоподібний біло-сірий наліт на листяній пластині. Інфікуванню сприяє висока вологість та погана циркуляція повітря в загущених посадках.

Всі грибкові інфекції на ранніх стадіях добре піддаються лікуванню фунгіцидними препаратами. Згрібання опалого листя та його правильна утилізація є важливим кроком для запобігання поширенню хвороби.

З метою профілактики необхідна посадка саджанців в правильно обраному місці й своєчасне проріджування куща для поліпшення циркуляції повітря.

До фізіологічних хвороб відноситься опік листя в результаті поливу під прямими сонячними променями влітку.

Зі шкідників може вражатись попелицею, від якої позбавляються за допомогою інсектициду або мильного розчину при невеликих колоніях.

Чому пухироплідник сохне? Зазвичай причина полягає в поганому, важкому ґрунті, при посадці в низині, що призводить до заболочування землі та розвитку кореневої гнилі.

Декоративний пухироплідник в ландшафтному дизайні

У садах особливо привабливо виглядають живоплоти з жовтих та червоних сортів, що висаджені поперемінно. Оскільки рослина не вимагає постійно вологого ґрунту, то її часто висаджують в компанії декоративних злаків.

Мальовничою виглядають композиції з пухироплідника та інших красиво квітучих або строкатолистяних чагарників, наприклад, з бузиною, спіреєю, дереном барбарисом, бруслиною, а також декоративними сортами хвойних видів.

Контрастна композиція з пухироплідником та спіреєю «Goldmound»

Незамінний чагарник при створенні контрастних комбінацій та як солітер на тлі яскравих літників або газонної трави. Карликові сорти використовують в горшковому або бордюрному озелененні.

​Пухироплідник калинолистий – догляд та вирощування

Пухироплідник (Physocarpus) є родовою співдружністю чотирнадцяти видів колоритних декоративних рослин, які мають вигляд квіткових чагарників, що швидко ростуть і своєю чарівною присутністю прикрашають родину Розові (Rosaceae).

Садівники більшою мірою зацікавилися двома видами: пухироплідником амурським та пухироплідником калинолистим, які представлені декількома сортами, деякі характеристики у них абсолютно не мають між собою ніякої подібності. Подробиці будуть розглянуті нижче.

Назва цієї культури в латинській термінології, якщо перекласти з мови греків, складається з двох складових: «physo» – означає пухир, а «carpos» – плід. Ще є у рослини інше ім’я – фізокарпус.

Батьківщиною цього чагарника, який полюбляє тінь, можна вважати Північну Америку та Східну Азію. Тут дикорослі чагарники віддають перевагу вологим змішаним лісовим масивам, рівнинним долинам або берегам річок або струмочків.

У Європейській частині земної кулі пухироплідник з’явився ще в дев’ятнадцятому столітті та був гідно оцінений. На сьогодні численними сортами фізокарпусу зацікавилися квітникарі та поставили вирощування цих невибагливих рослин, як на зелене будівництво, так і садівниками-любителями на індивідуальних господарствах.

Жива огорожа з пухироплідника виглядає чарівно й ефектно з цих окультурених невибагливих, чагарників, що швидко ростуть, які весь вегетаційний період зберігають шикарну декоративність, а також стійкі до загазованого повітряного простору. Пухироплідник у ландшафтному дизайні також не менш привабливий та багатогранний, його красу та чарівність оцінили за заслугами.

Представлена ця унікальна краса кущиками розлогого типу, які складені гілками, що поникають. В результаті утворюється пишна куляста крона. На дорослих чагарниках здійснюється відшарування кори. У висоту рослина може набрати триметрової висоти. Чагарник прикрашений трилопатевим і п’ятилопатевим листям, яке ідентичне в контурах з листочками калини.

Головна краса та пахощі фізокарпусу створюється білими або рожевими простими квіточками з великою кількістю тичинок. Вони згрупувалися, притискаючись близько один до одного, в об’ємних напівкулястих суцвіттях, діаметр яких досягає семи сантиметрів. А виглядають вони маленькими пухнастими хмаринками, надзвичайно ніжними та зворушливими.

Цю надзвичайну чарівну красу на невибагливих квітучих чагарниках можна відстежувати наприкінці весни та з настанням літнього потепління. В результаті рясного цвітіння чагарник, що швидко росте, прикрашається дуже цікавими плодами схожими на здуті листівки, у міру дорослішання вони набувають червонуватого відтінку.

Протягом року цей дивовижний чагарник, який полюбляє тінь, має чудовий вигляд, як жива огорожа, що швидко зростає. Цю невимовну красу та відмінне поєднання симпатичної рослини з іншими чарівними культурами повною мірою оцінили флористи. Фізокарпус є частим доповненням букетів та композицій, які складені польовими та садовими квітами.

Пухироплідники – швидкорослі чагарники для живого забору. Вони також оригінально виглядатимуть у міксбордерах – квітниках витягнутої форми, довжина яких не менш, як удвічі більша за його ширину.

Ступенева висадка різноманітних рослин робить квітник чарівним якщо він з умінням підібраний різними квітучими та декоративно-листяними культурами, які радуватимуть присутніх протягом усього теплого періоду.

Першим з’являється первоцвіт, тюльпани, нарциси, братки, екзохорди, церциси, хризантеми – прекрасних рослин дуже багато й кожен вибирає собі красу для душі. Основою квітника є багаторічники. Англійці називають цей квітник «змішаним бордюром».

Пухироплідник види та сорти

Пухироплідник Амурський (Physocarpus Amurensis)

Цей вид своєю батьківщиною вважає Східну частину Азії, де росте у змішаних лісових масивах та сягає триметрової висоти. Зимостійкий чагарник із кулястою зеленою кроною. Невеликі біленькі квіточки збираються в щіткоподібних суцвіттях. Восени декоративності чагарнику додають чудові червоні ягідки. Прекрасно виглядає чагарник, як поодиноким насадженням, так і в групах з іншими рослинами. Жива огорожа з чагарників має унікальний вигляд.

Пухироплідник Літл Енджел (Physocarpus Litle Angel)

Цей сорт представлений низькорослими чагарниками, розмір його в діаметрі досягає одного метра. Має червоно-жовтогарячі верхівки пагонів. Молоді дрібні листочки червоно-жовтогарячого забарвлення з віком стають насичено-бордовими.

Пухироплідник Ред Барон (Physocarpus Red Baron)

Двометровий чагарник красивої кулястої форми. Семисантиметрові темно-червоні листочки мають витягнуту форму та гофровану консистенцію. З наближенням осені листя набуває бронзового забарвлення.

Дуже барвистий невибагливий сорт стане справжньою зіркою та окрасою садової ділянки та озеленення ландшафту.

Пухиркоплідник Самер Вайн (Physocarpus Summer Wine)

Морозостійкий, придатний для будь-яких регіонів, двометровий чагарник має розлогі гілки та листя з кольором темного вина та блиском металу. Пишне весняне цвітіння символізують рожево-білі суцвіття, що густо розташовані на пагонах.

Пухироплідник Леді ін Ред (Physocarpus Lady in Red)

Селекціонерами Англії виведений цей сорт з червоними листочками, які темніють із приходом осіннього похолодання, і блідо-рожевими квіточками. Чагарник може досягти двометрової висоти. Королівське товариство садівників відзначило нагородою високу декоративність рослини.

Пухироплідник Андре (Physocarpus Andre)

Об’ємний двометровий чагарник має еліптичні десятисантиметрові червоно-оранжеві молоденькі листочки, які до осені стають червонувато-бронзовими. З настанням літа на чагарнику з’являються кремово-біленькі або блідо-рожеві квіточки. Результат цвітіння завершується появою яскраво-червоних ягід.

Пухироплідник Шух (Physocarpus Shuch)

Двометровому чагарнику цього сорту з червонувато-винними листовими пластинами не страшні несприятливі фактори та морози. З настанням літа можна милуватися суцвіттями, зібраними з рожево-білих квіточок.

Пухироплідник Лютеус (Physocarpus Luteus)

Високі триметрові чагарники з чотириметровим діаметром крони мають дуже яскраве листя, яке змінює своє забарвлення посезонно. Молоденькі листочки мають жовтенький колір із домішкою помаранчевого, влітку стають зеленувато-жовтими, а восени – прекрасними золотистими. Дуже зимостійка культура.

Пухироплідник Дартс Голд (Physocarpus Darts Gold)

Півтораметровий чагарник із жовто-оранжевими листовими пластинками, влітку змінює забарвлення на зеленувато-жовте, а до осені листочки стають бронзово-жовтими. Цвіте білими квітами із рожевим відтінком.

Пухироплідник Наггет (Physocarpus Nugget)

Жовтенькі дрібненькі листочки на двометровому чагарнику мають властивість змінювати колір на зелений. Кущ має вигляд вази із товстими вертикальними пагонами.

Пухироплідник Ауреа (Physocarpus Aurea)

Висота цього чагарника 2.5 метри. Яскраві жовтенькі листочки влітку злегка темніють і набувають зеленого відтінку, а з настанням осіннього похолодання стають знову золотаво-жовтими.

Пухироплідник Ангел Голд (Physocarpus Angel Gold)

Селекціонери Франції вивели новий сорт із золотистим листям. Чагарник понад два метри заввишки має дуже багато вертикальних розлогих пагонів з яких і утворюється густа округлої конфігурації крона. А прикрашена вона семисантиметровими трьох чи п’ятилопатевими витягнутими, гофрованими вздовж жилок, дуже яскравими жовтувато-лимонними листовими пластинками, які до осені стають золотистими.

Зацвітає влітку величезною кількістю білих п’ятисантиметрових квіточок, зібраних у щитоподібних суцвіттях. Дозрівають плоди у вересні. Упродовж сезону кущик підростає на тридцять сантиметрів. Без цієї унікальної шикарної культури не можуть обійтися квітники, альпінарії, міксбордери під час створення вражаючих ландшафтних композицій.

Пухироплідник калинолистий догляд та вирощування

Посушливі моменти для пухироплідника негативно впливають на його стан.

Регулярний полив кожні три дні буде приємний для рослини особливо в ранкові або вечірні години. Потрапляння води на листочки необхідно виключити, щоб сонечко не обпалило мокрі листочки. Ґрунт після поливу роблять пухким і виполюють бур’ян.

Через пару років після посадки рослина потребує підживлення кожні шість місяців. Навесні підгодовують коров’яком, аміачною селітрою, карбамідом. Для осіннього підживлення потрібно взяти нітроамофоску.

Пухироплідник калинолистий вибір місця та посадка

При посадці необхідно враховувати деякі нюанси: територія має бути добре освітленою, без затінення її великими деревами. Високих вимог до ґрунтової суміші у рослини немає. Її склад може включати дернову землю, перегній та пісок. Головне, щоб вона була дренованою та суглинистою з домішкою вапна та інших поживних речовин.

Посадити пухироплідник зовсім нескладно. Живцювання пухироплідника найнадійніший спосіб. Як укоренити живці пухироплідника? Нарізані живці обробляють стимулятором росту та висаджують у вазон з піщано-торф’яною сумішшю. Весною вже з корінцями живці висаджують на постійне місце дислокації. Укорінення пухирплідника у воді також не складно виконати. Живець ставимо у воду та стимулюємо утворення коріння за допомогою кореневіна. Висаджуємо у півтінь.

Що посадити поряд з пухироплідником? Він чудово буде рости поряд з ялівцем, сосною, рододендроном.

Пухироплідник на штамбі

Цю красу садівник може отримати протягом п’яти років. Як формувати кущ пухироплідника? На вирощеному протягом двох років штамбі – стовбурі деревця роблять щеплення необхідної рослини. Ця абсолютно не складна процедура дає змогу отримати красиве, здорове, струнке деревце, яке буде окрасою будь-якого садка. За допомогою якісного формувального обрізання можна отримати також дуже гарний кущик. Необхідно сконцентруватися на одному центральному пагоні, який буде штамбом.

Крону можна сформувати, прищипнувши верхні частини гілочок.

Пухироплідник розмноження

Розмноження пухироплідника відводками можна виконати дуже легко у весняний період. Для цього на сильних пагонах потрібно обірвати листочки крім верхівки. Укладають їх по всій довжині у підготовлену яму на глибину десять сантиметрів. Присипають землею та регулярно поливають. На наступну весну сформується молодий кущик, який можна пересадити на постійне місце. Ще простіше виконати розмноження пухироплідника поділом куща. Весна чи осінь буде прийнятною для цієї процедури. Розділивши кущик на частини, їх одразу висаджують на підготовлені місця.

Пухиреплідник шкідники та хвороби

Пухироплідник дуже витривала та стійка до захворювань рослина і комахи особливо її не лякають. Головне, не порушувати умов вирощування.

Хлороз пухирроплідника. Це непорозуміння відбувається з рослиною при виснаженому ґрунті. Визначити це можна по пожовтінню молоденьких листових пластин та усиханню верхівкових стеблинок. При виявленні таких симптомів, рослину слід обробити у вигляді обприскування або поливу розчинами. Можна придбати:

При якісному виконанні вимог пухироплідника він буде чудовою окрасою будь-якої території.

Для знайомства з іншими не менш цікавими та чарівними рослинами, необхідно на сайті відкрити каталог садових рослин від а до я.