Стаття 63. Повернення позовної заяви

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

• 1) позовну заяву підписано особою, яка не мас права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
• 2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;
• 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких Ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
• 4) не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
• 5) порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
• 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
• 7) виключено
• 8) виключено
• 9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.
• 10) виключено

Суддя повертає позовну заяву не пізніше трьох днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної за я ви може бути оскаржено.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із

законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,

• 1. Коментована частина передбачає підстави, за яких суд повертає матеріали позовної заяви з додатками до неї. До таких підстав законодавець відніс:
  • – позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано

  Заява, яка подається представником особи, яка має право вимоги, повинна містити документ, який підтверджує право представника не тільки на представлення інтересів, але й і на подачу такої зави.

  До документів, які можуть підтверджувати такі повноваження можна віднести:

  • – Довіреність фізичної особи, на надання повноважень, яка підлягає нотаріальному посвідченню;
  • – Довіреність юридичної особи, або документи, які підтверджують повноваження керівника. В даному випадку, для запобігання настання негативних наслідків, при подачі довіреності необхідно надати статутні документи та докази, які підтверджують право керівника на видачу довіреності;
  • – Ордер на вчинення певної дії та договір про надання адвокатських послуг, укладений з заявником;
  • – свідоцтво про народження дитини, інші документи, які встановлюють статус опікуна (піклувальника)

  Крім того, у разі підпису позовної заяви посадовою особою необхідно вказати її посаду та долучити документ, який надає право її звернення до суду (Статут, Протокол, Довіреність тощо).

  – у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес

  Подаючи позовну заявник повинен чітко вказати в ній повне найменування сторін, вказати їх офіційне місцезнаходження та фактичне. Адреси повинні співпадати з даними, які містяться в офіційних документах, які повинні подаватися заявником разом з позовною заявою на підтвердження юридичного статусу сторін

  – у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми

  Суд повертає позовну заяву у разі якщо позивач чітко не вкаже обставини, на яких ґрунтуються вимоги та не зазначить по кожній із докази на їх підтвердження. Важливим на практиці є те, що якщо вимог і відповідачів по ним декілька, в даному випадку необхідно конкретно по кожній стороні визначити об’єм обставин та докази по ним. У разі якщо вимога виражена у грошовій формі необхідно надати чіткий розрахунок суми коштів для стягнення, з зазначенням всіх документів, їх реквізитів.

  – не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі

  Позовна заява повинна містити докази сплати судового збору. Такими доказами є квитанція (платіжне доручення). У разі сплати коштів юридичною особою, на платіжному дорученні має бути відмітка банку про зарахування цих коштів в державний бюджет. Важливим нюансом, що дуже часто зустрічається на практиці, є подання доказів сплати в копіях, що є порушення, наслідком чого є залишення заяви без руху. Всі ставки судового збору передбачені в Законі України “Про судовий збір”.

  – порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору

  Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв’язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов’язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об’єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

  Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов’язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

  – не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів

  Особливістю господарського процесу є те, що законодавець зобов’язав сторін, які подають позов до господарського суду направити позовну заяву з додатками відповідачам, третім особам, які зазначені в позовній заяві. Нововведенням є те, що таке направлення повинно здійснюватися рекомендованим листом/цінним листом з описом вкладеного. Наявність опису вкладеного є обов’язковою умовою. Важливим моментом є те, що позивач повинен в обов’язковому порядку долучити до позовної заяви, яка подається в суд доказ направлення позовної заяви з додатками та опис вкладеного. Недотримання вищезазначеного тягне за собою негативні наслідки – повернення позовної заяви.

  Крім того, слід звернути увагу, що в описі вкладеного перелік документів, який направляється іншим сторонам повинен чітко відповідати переліку документів, який поданий до суду. У разі виявлення судом не відповідності між документами, які надіслані іншим сторонам та документами, поданими в суду – суд повертає позовну заяву позивачу.

  – до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору

  Суд має право повернути позовну заяву у разі надходження від позивача заяви з таким клопотанням. Втім слід взяти до уваги, що таке право у сторони і суду є лише до винесення останнім ухвали про відкриття провадження.

  2. Коментована частина передбачає триденний строк на протязі якого суд повинен вирішити питання про повернення позовної заяви та можливість оскарження стороною ухвали про її повернення.

  Апеляційна скарга на одну із вищезазначених ухвал подається в загальному порядку, що регламентується Розділом 12 ГПК України. Так, Апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду – протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

  Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

  У разі подання апеляційної скарги на ухвали визначені даною статтею, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

  Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

  У разі скасування ухвали про повернення позову, позовна заява вважається поданою в день подачі її до суду і справа повертається до суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

  3. Ухвала про повернення позовної заяви не позбавляє особо звернутися повторно з цим же позовом після усунення недоліків.

  Глава 2. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

  1. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

  2. Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

  Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

  1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

  У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

  2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

  3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

  4. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

  1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); 3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України; 6) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

  5. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

  6. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

  У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

  7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

  8. У разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 6 частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається.

  9. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

  Стаття 186. Відмова у відкритті провадження у справі

  1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

  1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами; 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим; 5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред’явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

  2. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

  3. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

  4. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

  5. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

  Стаття 187. Відкриття провадження у справі

  1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

  Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача.

  2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

  1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); 3) предмет та підстави позову; 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; 6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; 10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

  3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

  4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

  5. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п’ятої статті 128 цього Кодексу.

  6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

  7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

  8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

  9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

  10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

  11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

  12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

  13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

  Стаття 188. Об’єднання і роз’єднання позовів

  1. В одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

  Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

  2. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

  1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

  3. Об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні – до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

  4. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

  5. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

  6. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

  Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог.

  7. Про об’єднання справ в одне провадження, роз’єднання позовних вимог, про відмову в об’єднанні справ в одне провадження, роз’єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

  8. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об’єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

  9. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об’єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об’єднання.

  10. Справи, об’єднані в одне провадження, роз’єднанню не підлягають.

  Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

  Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

  Зміст

  Нормативна база

  У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” не можуть бути припинені повноваження судів.

  В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану

  Хто має право звернутися з позовною заявою

  Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

  Куди звернутися

  Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

  Протягом якого строку особа може звернутися до суду

  За загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 257, частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

  Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України).

  Більш детально про позовну давність: Позовна давність

  До якого суду звернутися (підсудність справи)

  №	Вид підсудності	Предмет позову	Який суд розглядає
  1.	Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача	Позови до фізичної особи	За зареєстрованим місцем проживання/перебування особи
  		Позови до юридичної особи	За місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
  2.	Підсудність справ за вибором позивача	Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру; оплату додаткових витрат на дитину; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення; про визнання батьківства відповідача; позови, що виникають з трудових правовідносин	За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача
  		Позови про розірвання шлюбу (у разі, якщо на утриманні особи є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати за місцем проживання відповідача))	За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача
  		Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення	За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або місцем заподіяння шкоди
  		Позови про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду	За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача
  		Позови про захист прав споживачів	За місцем проживання/перебування споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору
  		Позови про відшкодування шкоди, завданої майну	За місцем завдання шкоди
  		Позови, що виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи	За місцезнаходженням філії, представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу
  		Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки певному місці	За місцем виконання договорів
  		Позови до відповідача, місце проживання/перебування якого невідоме	За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи)
  		Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання/перебування	За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання/перебування в Україні
  		Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден та про стягнення сум винагороди за рятування на морі	За місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна
  		Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом	За місцем виконання виконавчого напису нотаріуса
  		Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування	За місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів
  		Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову	За місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи)
  		Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру	За місцем проживання чи перебування позивача
  3.	Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою	Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях	За місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів
  4.	Виключна підсудність	Позови, що виникають з приводу нерухомого майна	За місцезнаходженням майна або основної його частини
  		Позови про зняття арешту з майна
  		Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями	За місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини
  		Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти	За місцезнаходженням перевізника
  		Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору	За місцем розгляду первісного позову
  		У випадку об’єднання щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання	За місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання
  		Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій	Розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги

  Форма і зміст позовної заяви

  Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:

  • найменування суду, до якого подається заява;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
  • зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
  • зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них;
  • виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
  • відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
  • відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
  • перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
  • попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
  • підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (зразок підтвердження) (стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України).

  До позовної заяви додаються:

  1. документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;
  2. документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);
  3. клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);
  4. копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (виключення: позови, що виникають з трудових правовідносин; про відшкодування шкоди, завданої завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) (стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України).

  У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

  Згідно ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.

  Відмітка має містити наступні реквізити:

  • слова – «Згідно з оригіналом»,
  • особистий підпис,
  • власне ім’я та прізвище,
  • дата засвідчення.

  Вартість

  За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір»(1211 грн. 20 коп. у 2024 році).

  Строки розгляду справи судом

  Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України).

  Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Цивільного процесуального кодексу України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

  Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином (пункт 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України).

  Порядок оскарження

  Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в апеляційній інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали) (частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України).

  Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України).

  Див. також