Перший політ людини в космос: історія однієї з найважливіших подій XX століття

12 квітня 1961 року на борту космічного корабля “Схід-1” радянський космонавт Юрій Олексійович Гагарін стає першою людиною, яка здійснила подорож у космос. 60-річчя польоту Гагаріна відбулося цьогоріч. Космічна спільнота також відзначає досягнення Гагаріна щороку “Ніччю Юрія”, святом, яке проходить в день його запуску 12 квітня.

“Восток-1” обертався навколо Землі на максимальній висоті 187 миль і повністю керувався автоматичною системою управління. Єдиним твердженням, яке приписували Гагаріну протягом однієї години 48 хвилин у космосі, було: “Політ триває нормально. Я в порядку.”

Біографія космонавта

Юрій Олексійович Гагарін, народився 9 березня 1934 року в маленькому селі за сто миль від Москви. У підлітковому віці Гагарін став свідком того, як російський винищувач здійснив аварійну посадку біля свого будинку. Через кілька років, коли йому запропонували приєднатися до льотного клубу, він охоче здійснив свій перший самостійний політ у 1955 році. Лише через кілька років він виявив бажання стати космонавтом.

Понад 200 пілотів-винищувачів ВПС Росії були обрані кандидатами в космонавти. Такі пілоти вважалися оптимальними, оскільки вони мали вплив сил прискорення та процесу викиду, а також досвід роботи в ситуаціях з високим стресом. Серед відібраних пілотів був і 27-річний старший лейтенант Гагарін.

Як відбувся політ

12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом космічний корабель “Восток-1” вилетів з місця старту Радянського Союзу. Оскільки ніхто не був певний, як невагомість вплине на пілота, сферична капсула мало заважала бортовим органам управління: робота виконувалась автоматично або з землі. У разі виникнення надзвичайної ситуації Гагарін повинен був отримати замінений код, що дозволить йому взяти на себе ручне управління, але Сергій Корольов, головний конструктор радянської космічної програми, не врахував протокол і передав код пілоту.

Протягом 108 хвилин “Восток-1” один раз обійшов Землю, досягши максимальної висоти 327 кілометрів. Космічний корабель мав 10-денну провізію на випадок відмови двигунів і Гагаріну потрібно було почекати, поки орбіта природним чином занепаде. Але запаси були непотрібні. Гагарін знову потрапив в земну атмосферу, зумівши зберегти свідомість, коли під час свого спуску він відчував сили, що тягнуть силу тяжіння до восьми разів.

Ймовірність успіху не була на 100%.

У “Востоку-1” не було двигунів, що уповільнювали б його повторний вихід, і не було можливості безпечно приземлитися. Приблизно на 7 км вгору Гагарін катапультувався з космічного корабля і злетів на парашуті на Землю. Для того, щоб місію було зараховано до офіційного польоту в космос керівний орган з питань аерокосмічної документації визначив, що пілот повинен приземлитися з космічним кораблем. Радянські лідери зазначили, що Гагарін торкнувся “Востока-1”, і вони не повідомляли, що він катапультувався до 1971 року. Попри це, Гагарін все ж встановив рекорд першої людини, яка покинула орбіту Землі та здійснила подорож у космос.

Після польоту

Політ Гагаріна став тріумфом для радянської космічної програми, і він став національним героєм Радянського Союзу та Східного блоку, а також світовою знаменитістю. Газети по всьому світу публікували його біографію та деталі польоту. Його провели довгим кортежем високопосадовців вулицями Москви до Кремля, де на пишній церемонії Микита Хрущов надав йому звання Героя Радянського Союзу. В інших містах Радянського Союзу також проводилися масові демонстрації, масштаби яких поступались лише Парадам Перемоги Другої світової війни.

У 1962 р. Гагарін став депутатом Ради Союзу і був обраний до ЦК ЛКСМУ. Згодом він повернувся в Зоряне місто, космонавтичну установу, де кілька років працював над розробкою космічного корабля багаторазового використання. 12 червня 1962 року він став підполковником радянських ВПС, а звання полковника отримав 6 листопада 1963 року. 20 грудня Гагарін став заступником директора з підготовки космонавтів. Радянські чиновники, в тому числі Каманін, намагалися утримати Гагаріна від будь-яких польотів, переживаючи з приводу втрати свого героя в аварії, відзначаючи, що він “занадто дорогий людству, щоб ризикувати життям заради звичайного польоту в космос”.

Через два роки він був переобраний депутатом Радянського Союзу, але цього разу до Ради національностей, верхньої палати законодавчого органу. Наступного року він почав перекваліфікуватися в пілота-винищувача і був резервним пілотом свого друга Володимира Комарова в польоті “Союз-1” після п’яти років без пілотування. Каманін виступав проти переведення Гагаріна на навчання космонавтів; він набрав вагу і його льотні навички погіршились. Попри це, він залишався рішучим претендентом на “Союз-1”, поки у квітні 1966 р. його не замінив Комаров і не переправив на “Союз-3”.

Запуск “Союзу-1” був прискорений через неявний політичний тиск, всупереч протестам Гагаріна щодо необхідних додаткових заходів безпеки. Гагарін супроводжував Комарова до ракети перед запуском і передавав інструкції Комарову від наземного управління після численних збоїв системи на борту космічного корабля. Попри всі зусилля, сталася катастрофа “Союз-1” після того, як парашути не змогли відкритися, і Комаров миттєво загинув. Після катастрофи “Союз-1” Гагаріну було назавжди заборонено навчатись і брати участь у подальших космічних польотах. 17 лютого 1968 року Гагарін успішно захистив дисертацію з аерокосмічної техніки на тему аеродинамічної конфігурації космічного літака та закінчив її з відзнакою в Інженерній академії ВПС імені Жуковського.

27 березня 1968 року під час звичайного навчального польоту з авіаційної бази Чкаловського Гагарін та льотний інструктор Володимир Серьогін загинули, коли їх МіГ-15УТІ розбився поблизу міста Кіржач.

Помер Олексій Леонов – перша людина в світі, яка вийшла у відкритий космос

Про смерть Леонова повідомили в прес-службі Центру підготовки космонавтів (ЦПК) імені Гагаріна.

Пану Леонову не пощастило в житті лише один раз: через те, що американці встигли раніше, він не став першою людиною на Місяці. В іншому, можна сказати, був улюбленцем долі.

18 березня 1965 року Леонов першим у світі здійснив вихід з космічного корабля тривалістю 12 хвилин 9 секунд.

У липні 1975 року був командиром “Союзу-19”, що здійснив історичне стикування з “Аполлоном”.

Майбутній космонавт народився 30 травня 1934 року в селі Листвянка Кемеровської області. Восьма дитина в селянській родині, бідність, суворий край.

З Сергієм Корольовим вони були побратимами по нещастю. Генеральний конструктор шість років провів у ГУЛАГу, у Леонова в 1937 році репресували батька.

Закінчивши школу, Олексій вступив до Чугуївського льотного училища. На початку 1960 року його зарахували до загону космонавтів разом з Гагаріним і Титовим.

З 3461 кандидата відібрали 20. Згодом троє були відраховані через проблеми зі здоров’ям, троє за п’яну бійку з армійським патрулем, один за розлучення з дружиною. Олексій Леонов опинився серед 12 щасливчиків.

Народився в сорочці

Щонайменше тричі смерть стояла у нього за плечима, але минулося.

Під час виходу у відкритий космос скафандр, що роздувся, перешкоджав поверненню на корабель. Олексій Леонов зумів стравити зайве повітря, і протиснувся в люк не ногами, а головою вперед, хоча це забороняла інструкція.

22 січня 1969 року перед зустріччю політбюро з космонавтами в Кремлі пан Леонов опинився в авто ЗІЛ, по якому відкрив вогонь з пістолета переодягнений у міліціонера молодший лейтенант Віктор Ільїн. Офіцер хотів здійснити замах на Брежнєва, але переплутав лімузини. Шофер загинув, космонавти Георгій Береговий і Андріан Ніколаєв отримали незначні поранення, Леонов не отримав жодної подряпини.

У червні 1971 року Леонов мав летіти на першу в світі орбітальну станцію “Салют-1” як командир корабля “Союз-11”. Незадовго до старту медкомісія не пропустила одного з його напарників Валерія Кубасова, змінили весь екіпаж, полетіли дублери – Георгій Добровольський, Владислав Волков та Віктор Пацаєв. Під час повернення на Землю вони загинули через розгерметизацію “Союзу”.

Відомі жарти

У загоні космонавтів Олексій Леонов славився комунікабельністю і почуттям гумору.

Під час спільного обіду на борту “Союзу” радянський командир запропонував американцям туби з написом “Московська горілка”. Насправді в них знаходився борщ, але жарт, який розтиражувала преса, так сподобався американцям, що бізнесмен Арманд Хаммер, який імпортував в США горілку “Столична”, попросив замінити її на “Московську”.

“Ну так, це я придумав. Я люблю підняти настрій людям”, – розповідав Олексій Леонов.

Ще смішніший епізод трапився вже після польоту. На влаштованому НАСА банкеті Леонов виступив з невеличкою промовою англійською мовою, закінчивши її словами: “Бажаю вам успішного життя!”, Але – як він запевняв, випадково – пропустив в слові “successful” склад і сказав: “I wish you a sex full life”.

Американський і російський екіпажі на борту “Аполлона” під час спільного польоту в 1975 році

Олексій Леонов був відомий ще і як художник-аматор, який неодноразово виставляв свої роботи. У 1967-1972 роках у співавторстві з художником Андрієм Соколовим він створив 14 радянських поштових марок на космічну тематику.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber !