Хімічні властивості хлористого амонію – формула, отримання та застосування

Амонія хлорид почали використовувати ще з давнини. В античній Греції речовина застосовувалася для храмових обрядів і лікування людей. Незрозуміла назва хімічної сполуки приховує знайомий всім препарат, адже що таке нашатир, знає кожен: без нього не обходиться жодна домашня аптечка.

Що таке хлорид амонію

Першість в отриманні речовини належить стародавнім єгиптянам і грекам. Назва походить від єгипетського слова «Аммоній». Так називали божество, в храмі якого вдихали випари «нушадіра» – розчину, зробленого з порошку з печерних стін. З роками слово стало звучати як «нашатир». Ammonium chloride, або хлорид амонію – це сіль амонію. Виглядає як сухий кристалічний порошок без запаху, злегка солонуватий, білого кольору.

Хлорид амонію – формула

Структурна формула хлориду амонію – NH4Cl, по будові речовина являє собою хімічну сполуку амонію з хлором. Лабораторний метод отримання реагенту виглядає як процес упарювання маточного розчину хлорної вапна. Другий спосіб – реакція взаємодії між хлором і аміаком. Народні умільці придумали, як отримати речовину з сольових батарейок шляхом очищення і випарювання.

Хлористий амоній – властивості

Незабаром після відкриття порошку вчені виділили властивості хлориду амонію:

• гігроскопічність, або здатність збирати воду;
• розчинення у воді, рідкому аміаку, метиловому та етиловому спирті з невеликим осадом;
• здатність реагувати на лужі;
• летючість при загорянні: утворюється білий щільний дим і пари аміаку;
• повне розкладання під дією електричного розряду і температурі більше 338 градусів Цельсія.

Для отримання нашатирного спирту сухий реактив змішується з водою. На відміну від вихідного з’єднання у нього інша формула і властивості. Водний розчин має різкий запах. Надмірне вдихання призводить до передозування і летального результату. Лікарі радять зберігати нашатир окремо від інших ліків. Користуватися речовиною потрібно з особливою обережністю, обмежуючи вдихання кількома секундами. Ознаки передозування хлористим амонієм і його похідними:

Аммоній хлористий – застосування

Корисні властивості аміаку сприяли тому, що він знайшов широке поширення в багатьох галузях. Застосування хлориду амонію нерідко в таких сферах, як:

• металургія – травлення металів;
• деревообробка – захист деревини від шкідників;
• медицина – виробництво ліків;
• харчопром – приправа;
• хімічна промисловість – реагент для дослідів;
• радіотехніка – видалення оксидної плівки в процесі пайку;
• машинобудування – усунення забруднень з поверхні;
• піротехніка – димоутворювач;
• гальваніка – електроліти;
• сільськогосподарські роботи – азотне добриво;
• фотоділо – фіксаж для знімків.

У медицині та фармакології аміак і його розчини використовуються частіше. Розчин хлориду амонію застосовується у фармацевтиці:

1. При непритомності нашатир чинить збуджувальну дію на людину, призводить до свідомості.
2. При набряках цінується дія діуретиків або сечогінних речовин, що виводять зайву рідину.
3. При пневмонії, хронічному бронхіті і бронхіальній астмі допомагає від сильного кашлю.

На другому місці знаходиться харчова промисловість. Добавка з маркуванням Ye510 вказана в переліку багатьох продуктів, що використовуються у виготовленні: хлібобулочних, макаронних, кондитерських виробів, фруктових вин. У Фінляндії та інших європейських країнах прийнято додавати речовину для посилення смаку. Популярні лакричні цукерки Salmiakki і Tyrkisk Peber теж зроблені із застосуванням хлористого амонію.

Останнім часом вчені провели ряд дослідів, які підтвердили, що харчова добавка Ye510 після термообробки втрачає свої корисні властивості і стає шкідлива для здоров’я. Багато виробників продуктів харчування вважали за краще повністю відмовитися від її використання, замінивши на більш нешкідливі аналогічні компоненти. Однак в інших сферах сіль амонію залишається незамінною.

Хлористий амоній у виноробстві

Для виготовлення вина на заводах і будинку використовують порошкоподібний препарат. Хлористий амоній у виноробстві служить підживленням для дріжджового середовища. Додавати його потрібно не частіше одного разу за місяць. Для цього препарат купують в аптеці, спочатку розчиняють в рідині, а потім вносять по 0,3 г на кожен літр сусла. Майстри-винороби радять використовувати піпетку або шприц, щоб випадково не переборщити з кількістю розчину.

Хлористий амоній у побуті

Використовувати хлористий амоній у побуті навчилися ще наші бабусі. Він добре справляється з сильними забрудненнями на одязі, посуді, побутовій техніці, прикрасах. Овочі на грядках стануть плодоносити краще, якщо додати до води для поливу кілька кристалів солі амонію. Технічна форма речовини для цих цілей продається у ветеринарній аптеці або магазині для садівників. Зберігати його потрібно в герметичній ємності подалі від дітей, з’єднання має третій клас небезпеки.

Відео хлорид амонію з гідроксидом Дивитися відео

OF THE NATIONAL ACADEMY OF AGRICULTURAL SCIENCES OF UKRAINE

А також лабораторія проводить консультації, надає методичну та практичну допомогу з усіх питань, що стосуються виробництва вин; проводить роз’яснення нової термінології та технічних вимог у розроблюваних та новоприйнятих національних стандартах; проводить консультації щодо стабілізації виноградних вин. Лабораторія має сучасне лабораторне обладнання. Фахівці відділу виноробства дадуть відповідь на всі питання про властивості вина та культуру його споживання.

Історія відділу (розгорнути/згорнути)

Історія відділу виноробства

1905-1925 рр. Просвітництво та пропаганда виноробства в Росії. Боротьба за якість вин.

Співробітники: В.Є. Таїров, В.А. Гернет, М.К. Могилянський, Ф.П. Соболєв, В.Д. Богатський, П.М. Делле, А.І. Голубков, П.М. Гончаров, А.М. Шумаков.

• збір матеріалів про стан виноробства в південних регіонах Росії;
• висвітлення в друкованих виданнях масштабів фальсифікації та підробки вин;
• створення та затвердження Першого Російського «Закону про вино»;
• розробка методики лікування хворих вин та впровадження їх у практику виноробства;
• розробка технології створення та розмноження чистих культур дріжджів та розсилання їх виноробам;
• впровадження у практику виноробства використання сірчистого ангідриду;
• розробка технології приготування вин з мерзлого винограду.

1925-1941 рр. Участь у створенні виноробної галузі України.

Співробітники: А.М. .Охременко, О.Г. Яковкіна, С.С. Молівер, М.А. Богатська, Н.І. Сербінова, А.А. Вуліхман, Є.К. Плакіда.

• всебічна допомога та сприяння у питанні централізованого придбання виноградно-виноробними господарствами України вин Одеського обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва;
• впровадження у виробництво великих залізобетонних ємностей, наукове обґрунтування зберігання в них виноматеріалів та вин різних типів;
• уточнення, розробка та пропозиція виробництва норми виходів: сусла, вичавки та гребенів з одиниці сировини різних сортів винограду;
• наукове обґрунтування можливості приготування в районах Причорномор’я України вин найвищої якості.

1944-1960 Участь у відновленні та розвитку виноградно-виноробного виробництва України на науковій основі.

Співробітники: О.М. Шумаков, М.М. Череватенко, Є.С. Комарова, Є.Г. Кожевнікова, М.Д. Бабаніна, Б.М. Єремєєв, Л.М. Зикова, Є.Я. Екстер, С.В. Бірюкова, М.П. Коншин, А.І. Унтиловю.

• широке впровадження у виробництво перспективних інтродукованих технічних сортів винограду;
• створено технологічні схеми виробництва перших марочних вин України, на основі яких спільно з виноробами заводів було виготовлено та затверджено у 1949-1950 рр. марочні вина: «Перлина Степу», «Наддніпрянське» та «Бархат України», а у 1945-1960 рр. у Закарпатській області: «Берегівське», «Середнянське», «Променисте», «Закарпатське» та «Роза Закарпаття»;
• рекомендовано перспективну технологію виробництва коньячних спиртів з уточненням витрат спирту при їх перегонці та витримці;
• рекомендовані сорти винограду та райони їх вирощування для виробництва шампанських виноматеріалів;
• створені та передані виноробним підприємствам Республіки;
• посібник з виноробства та технологічного контролю;
• технологічні правила переробки винограду;
• посібник із застосування дріжджів чистої культури;
• бібліотека винороба.

1960-1990 рр. Підвищення якості виноробства України – головне завдання науки виноробства.

Співробітники: О.О. Преображенський, Б.А. Філіпов, В.І. Нілов, В.В. Нілов, Д.А. Моїсеєнко, В.Г. Нємов, Г.Г. Єременко, Р.К. Міндадзе, Н.М. Пушкарьов, Г.І. Размадзе, Л.А. Венгер, Р.В. Сендега, А.А. Лазукіна, О.М. Сафронов, В.Г. Качанов, Н.В. Дишлева, С.Ц. Козакова.

• рекомендовано виробництву пристосування для термічної обробки цілих грон винограду та вичавки;
• розроблена та рекомендована виробництву потокова технологія освітлення сусла;
• розроблена та запропонована виробництву комплексна технологія стабілізації вин від усіх видів помутнінь з використанням електролізної флотації;
• розроблена та запропонована виробництву комплексна технологія стабілізації вин від усіх видів помутнінь з використанням електрокоагуляції, гідроудару та гідроудару;
• з метою підвищення якості вин було запропоновано: отримання та застосування ферментних концентратів з осадових дріжджів виноробства та режими масообміну виноматеріалу з осадовими дріжджами;
• було запропоновано та впроваджено у виробництво технології приготування марочних вин з винограду сортів Ркацителі: «Ркацителі Одеське» і «Ркацителі Бериславське»;
• розроблені режими підготовки та використання у виноробстві суббентонітових вітчизняних родовищ;
• виділено та запропоновано виробництву перспективну расу дріжджів типу кілер.

1990-2005 рр. Створення вин КНП і вин ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.Таїрова».

Співробітники: Г.П. Очинніков, А.А. Лазукіна, А.А. Дарієнко, А.І. Григоришен, А.Л. Ходаков, Н.І. Бодюл, С.Ц. Казакова.

• у Болградському районі Одеської області та на виноградниках дослідного господарства «Таїровське» виділено дві ділянки виноградних насаджень сортів винограду Аліготе та Совіньйон, з яких приготовані столові вина, що знаходяться на багаторічній витримці;
• у 1990-2005 роках із сортів винограду селекції інституту розроблено та уточнено технології виробництва 20 найменувань вин восьми типів.

Домашнє вино з полуниці

При всьому багатстві і різноманітності плодових і ягідних культур на планеті, мабуть, тільки полуниця – головний і улюблений інгредієнт кухарів всього світу, коли мова йде про приготування десерту для романтичної вечері. В додаток можна подати таке ж ароматне вино, щоб підкреслити смак десерту і чарівність вечора. Правда, для приготування домашнього вина з полуниці знадобиться значно більше часу і деякий досвід в домашньому виноробстві.

Рецепти домашнього вина з полуниці – основні технологічні принципи

Полуниця або суниця, садові або лісова – ідеальна ягода для приготування вина.

Позитивна складова – аромат ягоди. Полуничним вином можна завуалювати дефекти будь-якого невдалого домашнього вина так, що буде здаватися, ніби так і було задумано.

З полуниці досить легко отримати натуральний сік, при цьому втрати будуть самими мінімальними порівняно з іншими ягідними матеріалами. Але навіть віддалений з натурального соку макуха залишається цінним для переробки виноматеріалом, компонентом для приготування соку повторного зливу, ягідного сиропу, настоянки або лікеру.

Головне увагу у виноробстві, в тому числі і в домашньому, приділяється наявності та відсоткового вмісту в плодах кислот і цукрів, які є основою сусла, а також гарантією приготування якісного вина і тривалості його зберігання.

При нормі вмісту кислоти 0,7-1,0%, у тому числі виннокам’яної і дубильної, в готовому вині, практично всі відомі садові сорти полуниці (суниці) відповідають цим показникам. Але культурні сорти суниці мають менш виражений аромат, ніж лісові ягоди, з більш високим вмістом кислот (до 1,2 – 1,3%). Домашні винороби, при можливості, прагнуть підсилити аромат домашнього вина з додаванням полуниці в сусло лісових ягід, що, відповідно, збільшує вміст кислоти в суслі.

Максимально допустиме значення кислоти для сусла – 1,4%. Тому в змішуванні лісових та садових ягід немає особливих проблем. Єдиний момент, який необхідно враховувати, при малій кількості сонячних днів, деяких інших погодних умовах, зміни структури грунту, вміст кислоти в ягодах полуниці може перевищувати допустиму норму. В таких випадках проблема підвищеного вмісту кислоти усувається розбавленням соку водою, додаванням (купажуванням) іншого, більш солодкого соку.

Але, незважаючи на майже ідеальний біохімічний склад для використання в домашньому виноробстві, вона має все ж один недолік – в цьому виноматеріалі відсутня дубильна кислота, важливий стабілізуючий компонент будь-якого вина. Для підвищення стійкості і стабілізації смаку танін (дубильна кислота) додається після бродіння. В якості цієї добавки можна використовувати танін, що продається в аптеці. Дубильні речовини також містяться у деяких плодах (черемха, айва, хурма).

Наступний компонент винного сусла – цукор. Від його кількості залежить нормальне бродіння, спіртуозность та смак готового вина. Цукор необхідний винним дріжджам, як джерело енергії. При його переробці грибки утворюють спирт. Більше цукру – вище спіртуозность вина. Природний рівень цукристості полуниці становить 4-10% При таких показниках можна отримати слабка і нестійка домашнє вино з полуниці. Мінімально допустима спіртуозность для сухих вин – 9 %. Для збільшення міцності на один градус в сусло додається по 20 г цукру на кожен літр.

До питань зберігання вина цукор теж має безпосереднє відношення. Цукор оберігає напій від розвитку шкідливих для вина мікроорганізмів, виконуючи роль консерванта. Він же надає стійкість винам з низьким вмістом алкоголю. Після припинення бродіння цукор додається додатково. Його кількість регулюється вимогами, що пред’являються до виду напою.

Для неміцного домашнього вина з полуниці цілком достатньо диких дріжджів, які живуть на поверхні всіх плодово-ягідних культур в природних умовах. Але для більш міцних, десертних і лікерних вин, полуничне сусло рекомендується додавати культури винних дріжджів, вирощені у спеціальних штучних умовах.

У свою чергу, дріжджам необхідно забезпечити оптимальні умови для роботи. Головне – температурний режим. На початковому етапі, при зброджуванні сусла, його температура може досягати 25 градусів, але ідеальною для бродіння вина вважається t18-22 градуси. При виготовленні домашніх вин також потрібно знати, що найнижча критична температура для роботи сусла – 14 градусів, а при +10 градусів винні дріжджі в суслі гинуть. При +25 градусів сусло продовжує «бродити», хоча і не дуже активно. Дріжджі, як і всі живі організми, реагують на навколишнє середовище, їх працездатність знижується в жарких умовах. У деяких випадках, коли дріжджам не вистачає їжі, в сусло додається сіль амонію (нашатир).

Залишається додати, що після одержання соку, його аналізу і поліпшення біохімічних показників, додавання дріжджів, весь процес подальшого приготування домашнього вина з полуниці полягає в бродінні, освітлення та зняття з осаду, танизации і подслащивании, витримці і дозріванні, розливі та зберіганні. Як бачимо, нічого складного. Тільки треба запастися терпінням, яке дуже необхідно в виноробстві, і випробувати кілька рецептів домашнього вина з полуниці, хоча б у невеликих кількостях, для початку.

При розрахунку необхідної кількості ягід ля отримання соку потрібно враховувати, що з 1 кг суниці садової ананасної виходить 650-690 мл натурального соку; з лісової – 600-620 мл.