Технологія виробництва цукру з цукрового буряку

• ЦУКРОВІ БУРЯКИ — ОСНОВНА В НАШІЙ КРАЇНІ СИРОВИНА ДЛЯ ЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА . ЗА БОТАНІЧНИМИ ОЗНАКАМИ ВОНИ НАЛЕЖАТЬ ДО РОДИНИ МАРЕНОВИХ .

• ЦУКОР ВИРОБЛЯЮТЬ З КОРІННЯ БУРЯКІВ ПЕРШОГО РОКУ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ .

• ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ ВИРОЩЕНИХ БУРЯКОВИХ КОРЕНІВ НАДХОДИТЬ НА ЦУКРОВІ ЗАВОДИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРУ .

ПРИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА

ПРИЙМАННЯ БУРЯКІВ , УКЛАДАННЯ В КАГАТИ

• ПРИЙМАННЯ БУРЯКІВ ТА УКЛАДАННЯ В КАГАТИ

• ПРИ ПРИЙМАННІ ЦУКРОВОГО БУРЯКА

ВИЗНАЧАЮТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ ДО

ВИМОГ ГОСТІВ ПО ФІЗИЧНОМУ СТАНУ ,

ЗРІЛОСТІ , ЗАГАЛЬНІЙ ЗАБРУДНЕНОСТІ І

ЗАЛЕЖНО ВІД ЦЬОГО УКЛАДАЮТЬ В

КАГАТИ НА ЗБЕРІГАННЯ . ЧАСТКОВО

ПОШКОДЖЕНИЙ ( ГРИЗУНАМИ АБО

МЕХАНІЧНИМИ УШКОДЖЕННЯМИ ) ЦУКРОВИЙ БУРЯК ОДРАЗУ

ПОПЕРЕДНЄ МИТТЯ ПІД ЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ

• ГІДРАВЛІЧНА ПОДАЧА . ПОДАЧУ БУРЯКІВ З

БУРЯЧНОЇ НА ЗАВОД ЗДІЙСНЮЮТЬ ПО

ПОХИЛОМУ ЖОЛОБУ ГІДРАВЛІЧНОГО

ТРАНСПОРТЕРА ВОДНИМ ПОТОКОМ . ТАКИМ

ЧИНОМ , БУРЯК ВЖЕ ПРИ ПОДАЧІ ЗАЗНАЄ

ЧАСТКОВОГО МИТТЯ ТА ВІДДІЛЕННЯ ВІД

ДОМІШОК . ДЛЯ ЦЬОГО ГІДРОТРАНСПОРТЕР ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ СПЕЦІАЛЬНИМИ ПРИСТРОЯМИ :

ГИЧКО -, СОЛОМО -, ПІСКО – ТА КАМЕНЕУЛОВЛЮВАЧАМИ .

• А ЩОБ НА ДНІ ГІДРОТРАНСПОРТЕРА НЕ ОСІДАВ ПІСОК , ВОДУ В ТРАКТ ПОДАЮТЬ ПОСТІЙНО .

ВИДАЛЕННЯ ЛЕГКИХ ТА ВАЖКИХ ДОМІШОК

• КАМЕНЕУЛОВЛЮВАЧ – ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ВАЖКІВ ДОМІШОК

ВИДАЛЕННЯ ЛЕГКИХ ТА ВАЖКИХ ДОМІШОК

Миття буряків відбувається в кулачкових ( з низьким рівнем води , з високим рівнем води , комбінованих ) або в барабанних бурякомийках . Процес миття повинен проводитися дуже ретельно , тому що домішки погіршують роботу бурякорізок і забруднюють дифузійний сік .

Зважування . Підготовлені до переробки буряки зважують на автоматичних порційних вагах . Показник цієї ваги служить основою всього хімікотехнологічного обліку на заводі .

• ДЛЯ ОТРИМАННЯ БУРЯКОВОЇ СТРУЖКИ

ЗАСТОСОВУЮТЬ РІЗАЛЬНІ МАШИНИ —

• ЗА КОНСТРУКЦІЄЮ БУРЯКОРІЗКИ БУВАЮТЬ ВІДЦЕНТРОВІ , ДИСКОВІ ТА БАРАБАННІ .

НАЙБІЛЬШЕ ПОШИРЕННЯ МАЮТЬ

ВІДЦЕНТРОВІ БУРЯКОРІЗКИ . У ВІДЦЕНТРОВИХ

БУРЯКОРІЗКАХ БУРЯКИ ПОТРАПЛЯЮТЬ У

ПРОСТІР , ДЕ ОБЕРТАЄТЬСЯ РОТОР ,

ПРИТИСКУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК ВІДЦЕНТРОВОЇ СИЛИ ДО НОЖІВ , ВСТАНОВЛЕНИХ У ВИРІЗКАХ

ВЕРТИКАЛЬНОГО ЦИЛІНДРИЧНОГО КОРПУСА ,

ТА РІЖУТЬСЯ В СТРУЖКУ . НОЖІ ЗАКРІПЛЕНІ НЕРУХОМО , ЇХ МОЖНА ЗАМІНИТИ , НЕ ЗУПИНЯЮЧИ БУРЯКОРІЗКИ .

• МЕТА ЦЬОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ — ВИЛУЧЕННЯ З БУРЯКОВОЇ СТРУЖКИ

МАКСИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ЦУКРОЗИ . ДЛЯ

ЦЬОГО СТРУЖКУ ОБРОБЛЯЮТЬ ПРОТИТОКОМ У

ВОДІ ПРИ ТЕМПЕРАТУРІ 70—75° С . ВНАСЛІДОК

ТАКОГО ВПЛИВУ ПРОТОПЛАЗМА В КЛІТИНАХ

ДЕНАТУРУЄ , ПРАКТИЧНО ВСЯ ЦУКРОЗА ТА ДЕЯКА ЧАСТИНА РОЗЧИНЕНИХ НЕЦУКРІВ ЧЕРЕЗ СТІНКИ КЛІТИН ПЕРЕХОДЯТЬ ( ДИФУНДУЮТЬ ) У ВОДУ . СУМІШ БУРЯКОВОГО СОКУ ТА ВОДИ НАЗИВАЮТЬ ДИФУЗІЙНИМ СОКОМ .

• ДИФУЗІЙНИЙ СІК , КРІМ ЦУКРУ , МІСТИТЬ БІЛКИ , АМІНОКИСЛОТИ , ОРГАНІЧНІ

КИСЛОТИ , МІНЕРАЛЬНІ СОЛІ , ПЕКТИНОВІ РЕЧОВИНИ . МАЄ ТЕМНИЙ КОЛІР , КИСЛУ РЕАКЦІЮ , МІСТИТЬ ШМАТОЧКИ МЕЗГИ . ТОМУ ЙОГО НЕОБХІДНО ОЧИЩАТИ .

• СПОЧАТКУ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬ МЕЗГУ НА МЕЗГОВЛОВЛЮВАЧАХ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ , БО

МЕЗГА МІСТИТЬ ПРОТОПЕКТИН , ЯКИЙ В ЛУЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПЕРЕХОДИТЬ В

РОЗЧИН І НА СТАДІЇ ОЧИЩЕННЯ ВАПНОМ МОЖЕ УТВОРИТИ ЖЕЛЕПОДІБНИЙ ОСАД , ЩО УСКЛАДНЮЄ ФІЛЬТРАЦІЮ . ПОТІМ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОЧИЩЕННЯ , ЯКЕ ВКЛЮЧАЄ ТРИ

– ПОПЕРЕДНЄ , ОСНОВНЕ ВАПНУВАННЯ ( ДЕФЕКАЦІЯ ),

– ПЕРША КАРБОНІЗАЦІЯ ( САТУРАЦІЮ ),

– ВАПНУВАННЯ ПЕРЕД ІІ КАРБОНІЗАЦІЄЮ ( ДЕФЕКАЦІЯ ),

ОЧИЩЕННЯ СОКУ

• ВАПНУВАННЯ ( ДЕФЕКАЦІЯ ) – ЦЕ ОБРОБКА СОКУ ВАПНОМ В КІЛЬКОСТІ 0,25 — 0,3% ДО МАСИ БУРЯКА , ЇЇ МЕТА :

– НЕЙТРАЛІЗУВАТИ ВІЛЬНІ КИСЛОТИ ДИФУЗІЙНОГО СОКУ , – ОСАДИТИ ЗНАЧНУ КІЛЬКІСТЬ КОЛОЇДНИХ РЕЧОВИН І – ОСАДИТИ НЕЦУКРИ .

• ВАПНУВАННЯ ( САТУРАЦІЯ ) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З МЕТОЮ ДОДАТКОВОГО ОЧИЩЕННЯ СОКУ ШЛЯХОМ АДСОРБЦІЇ НА СВІЖЕ УТВОРЕНИХ КРИСТАЛАХ САСО 3 ЗВАЖЕНИХ ЧАСТОК І РОЗКЛАДАННЯ САХАРАТІВ КАЛЬЦІЮ . СІК РАЗОМ З ОСАДОМ НАДХОДИТЬ У САТУРАТОР , ДЕ ЧЕРЕЗ НЬОГО ПРОДУВАЮТЬ СО 2.

• ЦЕЙ ГАЗ ОДЕРЖУЮТЬ НА ЦУКРОВИХ ЗАВОДАХ ШЛЯХОМ СПАЛЮВАННЯ ВАПНЯКУ В ПЕЧАХ ПРИ ВИСОКІЙ ТЕМПЕРАТУРІ .

ОЧИЩЕННЯ СОКУ

• ДЛЯ ВІДДІЛЕННЯ ОСАДУ З СОКУ ПІСЛЯ ВАПНУВАННЯ ТА КАРБОНІЗАЦІЇ ЙОГО ПІДДАЮТЬ АБО ВІДСТОЮВАННЮ ТА ФІЛЬТРУВАННЮ .

• ФІЛЬТРУВАННЯ — ВИДАЛЕННЯ ЗВАЖЕНИХ ЧАСТИНОК , ЩО НЕ ВИПАЛИ У ОСАД .

ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПІД ТИСКОМ 0,3 – 0,4 МПА І ТЕМПЕРАТУРІ 80 – 90° С .

• ОЧИЩЕНИЙ СІК НАПРАВЛЯЄТЬСЯ НА СУЛЬФІТАЦІЮ .

СУЛЬФІТАЦІЯ – ОСТАННЯ СТАДІЯ ОЧИЩЕННЯ СОКУ – ОБРОБКА SO2. МЕТА – ЗНЕБАРВЛЕННЯ СОКУ , ЗМЕНШЕННЯ ЙОГО В ’ ЯЗКОСТІ , А ТАКОЖ ЙОГО ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ .

• SO2 НА ЦУКРОВИХ ЗАВОДАХ ОДЕРЖУЮТЬ ШЛЯХОМ СПАЛЮВАННЯ СІРКИ В СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕЧАХ .

ВИПАРЮВАННЯ СОКУ

• ОТРИМАНИЙ ОЧИЩЕНИЙ СІК МІСТИТЬ 15 -16% СУХИХ РЕЧОВИН , З ЯКИХ 14 -15%

СКЛАДАЄ САХАРОЗА . ЩОБ ВИДІЛИТИ САХАРОЗУ НЕОБХІДНО ЗГУСТИТИ СІК І ОТРИМАТИ

ПЕРЕНАСИЧЕНИЙ ЦУКРОМ РОЗЧИН . СПОЧАТКУ СІК ЗГУЩУЮТЬ ДО ВМІСТУ СУХИХ РЕЧОВИН

65%, ПРИ ЯКОМУ САХАРОЗА НЕ КРИСТАЛІЗУЄТЬСЯ . ПІСЛЯ ЗГУЩЕННЯ СИРОПУ ДО ВМІСТУ СУХИХ РЕЧОВИН 65% ПРОВОДЯТЬ ЙОГО ОЧИЩЕННЯ . ОЧИЩЕНИЙ СИРОП НАПРАВЛЯЮТЬ У ВАКУУМ – АПАРАТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ Й ВАРІННЯ УТФЕЛЯ .

• УВАРЮВАННЯ СИРОПУ ЗДІЙСНЮЮТЬ У ВАКУУМ – АПАРАТАХ ПЕРІОДИЧНОЇ ДІЇ ПРИ ТЕМПЕРАТУРІ 75- 80 º С ДО КОНЦЕНТРАЦІЇ СУХИХ РЕЧОВИН 92,5—93,5 %.

• ПРИЗНАЧЕННЯМ УВАРЮВАННЯ Є ВИДІЛЕННЯ ЦУКРОЗИ З

РОЗЧИНУ У ВИГЛЯДІ КРИСТАЛІВ ТА ОТРИМАННЯ СУМІШІ КРИСТАЛІВ ТА МІЖКРИСТАЛЬНОГО РОЗЧИНУ ( ТАК ЗВАНОГО УТФЄЛЯ І КРИСТАЛІЗАЦІЇ ).

• У ЦУКРОВИЙ РОЗЧИН ДОДАЮТЬ ТОНКОПОДРІБНЕНУ ЦУКРОВУ

ПУДРУ , ЯКА СТАЄ ЗАТРАВКОЮ ДЛЯ ВИНИКНЕННЯ В РОЗЧИНІ ЦЕНТРІВ КРИСТАЛІЗАЦІЇ .

• ЩОБ ОТРИМАТИ КРИСТАЛІЧНИЙ ЦУКОР , ТВЕРДУ ФАЗУ ВІДДІЛЯЮТЬ ВІД РІДКОЇ МЕХАНІЧНИМ

СПОСОБОМ НА ЦЕНТРИФУГАХ . НАЗИВАЮТЬ ЦЕЙ ПРОЦЕС ЦЕНТРИФУГУВАННЯМ ( ФУГОВКОЮ ).

ВІДЦЕНТРОВА СИЛА , ЩО ВИНИКАЄ ПРИ ОБЕРТАННІ

РОТОРА ЦЕНТРИФУГИ З УТФЕЛЕМ , У БАГАТО РАЗІВ

БІЛЬШЕ СИЛИ ВАЖІННЯ , ТОМУ РОЗДІЛЕННЯ ТВЕРДОЇ ТА РІДКОЇ ФАЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ ДУЖЕ ШВИДКО .

• ВОЛОГІСТЬ ВИВАНТАЖЕНОГО З ЦЕНТРИФУГИ ЦУКРУ

КОЛИВАЄТЬСЯ В МЕ ¬ ЖАХ 0,5—1,5 %, А ТЕМПЕРАТУРА

— 70—80° С . ТАКИЙ ЦУКОР НЕОБХІД ¬ НО СУШИТИ ,

ОСКІЛЬКИ В НЬОМУ УТВОРЮЮТЬСЯ ГРУДКИ , А ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ КРИСТАЛИ ЛЕГКО УШКОДЖУЮТЬСЯ .

• ЦУКРОСУШИЛЬНА УСТАНОВКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ

СТАЛЕВИХ БАРАБАНІВ , ЩО ПОХИЛО ОБЕРТАЮТЬСЯ , З

ЛОПАТКАМИ ВСЕРЕДИНІ . ОДИН БАРАБАН — СУШИЛЬНИЙ , ІНШИЙ — ОХОЛОДЖУВАЛЬНИЙ . ЧЕРЕЗ

БАГАТОРАЗОВЕ ПЕРЕСИПАННЯ ЧАСТИНА ЦУКРУ ЗДРІБНЮЄТЬСЯ , ГРАНІ КРИСТАЛІВ СТИРАЮТЬСЯ ТА ВТРАЧАЮТЬ БЛИСК .

ПАКУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ЦУКРУ

• ЦУКОР – ПІСОК ФАСУЮТЬ В ПАПЕРОВІ АБО ПОЛІЕТИЛЕНОВІ ПАКЕТИ МАСОЮ НЕТТО 0, 5 ТА 1, 0 КГ . ТАКОЖ ЦУКОРПІСОК ПАКУЮТЬ МАСОЮ НЕТТО 50 КГ . НА КОЖЕН МІШОК

З ЦУКРОМ ПОВИНЕН БУТИ ПРИКРІПЛЕНИЙ ЯРЛИК

РОЗМІРОМ 9 СМ Х 5 СМ . ЯРЛИК НАКЛАДАЄТЬСЯ НА ГОРЛОВИНУ МІШКА Й ПРОШИВАЮТЬ ОДНОЧАСНО З МІШКОМ .

• СТРОКИ ЗБЕРІГАННЯ ЦУКРУ В УПАКОВЦІ ВСТАНОВЛЮЮТЬ

ДЛЯ ЦУКРУ – ПІСКУ : НА СКЛАДАХ , ЩО ОТОПЛЮЮТЬСЯ –

ДО 8 РОКІВ , НА СКЛАДАХ , ЩО НЕ ОТОПЛЮЮТЬСЯ – ВІД 1, 5 ДО 4 РОКІВ , ЗАЛЕЖНО ВІД КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ТА ВИДУ ТАРИ .

• МЕЛЯСА — ГУСТА РІДИНА ТЕМНО – КОРИЧНЕВОГО КОЛЬОРУ З

ГОСТРИМ ЗАПАХОМ І НЕПРИЄМНИМ СМАКОМ (4,5 — 5,5% ДО

МАСИ БУРЯКІВ ). ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ

ДРІЖДЖІВ , ЕТИЛОВОГО СПИРТУ , МОЛОЧНОЇ І ЛИМОННОЇ КИСЛОТ , ГЛІЦЕРИНУ ; У КОМБІКОРМОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК ДОМІШКИ В КОРМА ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН .

• БУРЯКОВИЙ ЖОМ Є ОСНОВНИМ ПОБІЧНИМ ПРОДУКТОМ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ , ЩО МІСТИТЬ 6 − 7,5% СУХИХ

РЕЧОВИН , ЗОКРЕМА 0,2 − 0,4% ЦУКРУ . ВИХІД СИРОГО БУРЯКОВОГО ЖОМУ СТАНОВИТЬ 80-83% ДО МАСИ ПЕРЕРОБЛЕНИХ БУРЯКІВ .

Виробництво цукру в Україні. Шлях бурякової насінини до солодкого кристалу

Віртуальна екскурсія Яреськівським цукровим заводом

Цієї осені ми побували у «серці» цукровиробництва Полтавщини – на Яреськівському цукровому заводі, що в селі Яреськи Миргородського району, і дізналися, який шлях проходить бурякова насінина, перш ніж стати солодким кристалом. Ми дякуємо нашим партнерам із Агропромхолдингу «Астарта-Київ» за гостинність. Тож з радістю запрошуємо і вас на віртуальну екскурсію Яреськівським цукровим заводом. Нижче – цікава стаття Олени Лупєкіної, заступниці директора із сировини Філії «Яреськівський цукровий завод» ТОВ «Цукорагропром», про трансформацію цукрового буряка у готову продукцію.

Кожен цукровий завод починається з бурякоприймального пункту. Бурякопункт – це той відділ заводу, основна мета якого максимально швидко прийняти цукрові буряки від здавачів, об’єктивно правильно визначити їх кількість та якість, оперативно розвантажити їх на території бурякопункту, розсортувавши їх при цьому згідно показників якості, і поряд з цим безперервно, планомірно і ритмічно подавати сировину на переробку в завод з першого дня пуску заводу і аж до кінця чергового сезону цукроваріння, не зупиняючись ні на хвилину. Робота цього відділу нагадує величезний вулик, де кожен автомобіль з сировиною прямує у призначене для нього місце, а, вивантажившись, поспішає назад, в поле, щоб якнайшвидше привезти наступну партію солодких коренів.

Отже, з бурякопункту цукрові буряки по гідротранспортеру з водою пливуть в буряконасосну станцію, де потужні насоси підіймають їх на висоту близько 12 метрів і подають в мийне відділення. Тут буряки, в першу чергу, потрапляють на спеціальні установки – уловлювачі сторонніх домішків, на яких від коренеплодів відділяється гичка, солома, бур’яни, каміння та інші важкі та легкі домішки. Далі вони ретельно миються в мийці кулачкового типу, а вже потім відмиті до блиску бурячки через підйомник та елеватор потрапляють на бурякорізку.

Недарма в цукровиків ходить поговірка, що «цукор знаходиться на лезі ножа». Саме від якості (довжини та товщини) стружки великою мірою залежить простота чи складність подальшої переробки цукрових буряків, ритмічність роботи інших станцій заводу, кількість та навіть якість цукру на виході. На Яреськівському цукровому заводі ці складні агрегати було замінено кілька років тому, і тепер з-під новеньких сучасних «Магнумів» бурякова стружка високої якості безперервним білим потоком по конвеєру прямує до дифузійного апарату.

Дифузійна установка – то своєрідне «серце» заводу, один з небагатьох агрегатів підприємства, який існує в одному екземплярі, без паралельного пристрою-двійника, а тому потребує постійної уваги та контролю. Для простоти уяви її можна порівняти з великим нахиленим циліндром зі шнеком – спіраллю всередині, витки якого постійно повільно обертаються, безперервно просуваючи бурякову стружку знизу вгору, а в цей же час назустріч буряковій стружці тече підігріта до 70°С вода, що вимиває із стружки цукор, «висолоджує» її. За час свого перебування в дифузійній установці (а це близько 45 хвилин), бурякова стружка повністю звільняється від цукру і, пройшовши після дифузії поглиблене віджимання на жомових пресах, перетворюється в звичайний сирий жом – улюблений корм для корів та іншої свійської худоби. «Солодка водичка» з дифузійної установки, яка у цукроварів зветься неочищеним буряковим соком, направляється у відділ дефекосатурації на очищення.

Дефекосатурація соку – дуже складний хімічний процес, направлений на очищення бурякового соку від некорисних для цукроваріння сполук та елементів. Тут під дією вапнякового молока та вапнякового газу СО₂ проходить більш як 150 різних хімічних реакцій, в процесі яких речовини-нецукри випадають в осад і відфільтровуються. Паралельно з сатурацією проводять сульфітацію соку – знезараження його від мікроорганізмів та бактерій. Таке глибоке очищення та фільтрування буряковий сік в процесі згущення проходить тричі. Останній раз – вже в вигляді сиропу. Цікаво згадати, що осад, який отримують після фільтрування соку, в народі зветься «дефекат», і широко застосовується як на присадибних ділянках, так і на великих масивах сільськогосподарських угідь з метою розкислення ґрунтів і просто як хороше добриво з великим вмістом кальцію.

Паралельно з очищенням бурякового соку йде його поетапне уварювання (згущення) на випарювальній станції заводу, тобто, сік поступово згущується і стає сиропом, і після останнього етапу очищення та фільтрації сироп направляють до відділення кристалізації для безпосереднього «варіння» цукру.

Практично саме з відділення кристалізації цукровий завод вже стає схожим на підприємство, що випускає солодку продукцію. Саме тут в великих ємкостях (вакуум-апаратах) при температурі 76-78°С з розрідженням тиску всередині відбувається таємниче дійство – «варіння» цукру. Через скляне віконечко апарату можна спостерігати, як поступово в сиропі з’являються малесенькі іскринки, які безперервно збільшуються, ростуть, і вже за 1,5-2 години в сиропі з’являються кристали цукру потрібного розміру. Професія апаратника варіння цукру – це не просто величезний досвід та висока кваліфікація, а й, так би мовити, власний «почерк». Це вже в останні роки на допомогу апаратникам прийшли комп’ютери і процес автоматизовано. А ще якихось десять років тому апаратник вручну запускав кристал та керував процесом варіння, прикладав всю свою старанність та вміння, щоб зварити цукор найкращої якості. І тому навіть із самого вигляду цукру і величини його кристаликів можна було з досить високою вірогідністю вгадати, котрий саме апаратник його «зварив».

Коли близько половини кристаликів цукру в апараті набудуть потрібної величини, тягучу рідину з апарату, яка називається «утфель», направляють на центрифуги для відокремлення з неї першої порції цукру. Центрифуги цукрового виробництва можна порівняти з конструкцією бака сучасної автоматичної пральної машини. Порція звареного утфеля потрапляє всередину потужного апарата італійського виробництва Silver, який поступово розкручується до 950 обертів за хвилину, в процесі чого рідина рівномірно розподіляється по стінках апарата та під дією центробіжної сили міжкристальна рідина з неї виштовхується через сітчасті бокові стінки й збирається назовні. Спостерігати за процесом фугування цукру дуже цікаво, адже прямо на очах темно-коричневий густий утфель перетворюється на стінках посудини в сніжно-білий цукор, який після зупинки центрифуги знімається з її стінок шкребком і направляється в сушильне відділення на сушіння. Міжкристальна рідина, яка відділилась в процесі першого фугування, називається «зеленою патокою». В ній міститься ще дуже багато дрібних кристаликів цукру, а тому її повертають на повторне уварювання до вакуум-апаратів. При існуючій на Яреськівському цукровому заводі трипродуктовій схемі, на уварювання повертається міжкристальна рідина і після другого етапу фугування, що дає змогу вилучити максимально можливу кількість цукру. Відтіки після останнього, третього фугування виводяться з заводу в спеціальні ємкості і мають знайому для всіх назву «меляса». Вона широко використовується в кондитерській та спиртовій промисловості, а також добавляється в раціон харчування худоби, і є для корів своєрідною «цукеркою».

В сушильному відділенні отриманий цукор досушується у величезному барабані, охолоджується та направляється в пакувальне відділення для зважування та затарювання в добре знайомі білі пропіленові мішки, які безперервним ланцюжком їдуть по транспортеру до складу з цукром та укладаються у високі, об’ємні штабелі, і вже там чекають на відправку споживачам.

Ось такий непростий та багатоступінчатий шлях проходить цукрова бурячинка, перш ніж перетворитись на дрібку кристалів солодкого продукту.

Шлях від буряка до цукру: як працює Глобинський цукровий завод агропромхолдингу «Астарта-Київ»

Цукровий завод у Глобиному — одне з кращих підприємств цукрової галузі в Україні. На Глобинському заводі за добу переробляють понад шість тис. тонн цукрових буряків, виготовляючи близько 50 тисяч тонн білого цукру високої якості за виробничий сезон.

Сезон цукроваріння цьогоріч розпочався 25 вересня. Колектив із понад п’ятисот осіб з радістю приступив до улюбленої солодкої справи — варіння цукру. У цей період Глобинський цукровий завод працює цілодобово.

Шлях на підприємстві цукровий буряк починає з сировинного відділення. Завод приймає на переробку власний «астартівський» урожай, і буряки інших фермерських господарств.

Глобинський цукровий завод

Далі коренеплоди бере на пробу лабораторія вхідного контролю. Перевіряють цукристість та загальний вміст зеленої маси і грунту. Схвалений контролем буряк вивантажують у спеціальні ями, де з допомогою гідротранспортеру і насосів він потрапляє у мийне відділення.

Там буряки обробляють водою. Очищені коренеплоди по конвеєру направляють до бурякового відділення — «башти», яка знаходиться над іншими переробними цехами.

Мийне відділення використовує технічну воду, яку беруть з орендованого підприємством ставка у дозованій кількості. На підприємстві передбачена система очистки технічної води та її повторне використання.

Буряки у приймальному відділенні

Оператор слідкує за миттям буряків

Після бункера буряки потрапляють під ножі бурякорізок, які подрібнюють коренеплоди на стружку. Чим більше розмір буряків, тим легше досягти оптимальної довжини стружки та кращого вилучення цукру з неї.

— Під бункером буряків розташовані різки, які роблять стружку. Ми маємо два дифузійних апарати. У них подається стружка, сюди ж подають живильну воду і таким чином ми вимиваємо із стружки цукор, проходить процес дифузії. Коли стружка піднялася нагору, великим черпачним колесом жом виводиться назовні. А сік забирається в сокоочисне відділення. Жом, який виводиться, потрапляє на преси глибокого віджимання. Ними вичавлюють рідину, жомопресову воду, яка має цукор. Її повертають на завод для подальшої технологічної обробки, — пояснює головний технолог заводу.

Цукор виробляють з очищеного соку, який уварюють до стану сиропу, та клеровки, яка є розчином жовтого цукру. Перед тим, як потрапити на уварювання сироп та клеровка проходять фільтрацію.

Центрифуги, де з патоки виділяють кристали цукру

Цех, де отримують сік, сироп і клеровку

У продуктовому цеху, де варять цукор, шляхом декількох стадій варіння у вакуумних апаратах цукровмісні продукти перетворюються на утфель. Потім його направляють на центрифуги, де виділяють і промивають кристали цукру та відводять патоки. Після того вологий цукровий пісок потрапляє на сушку, а патоки на виробництво жовтого цукру ІІ та ІIІ продуктів.

У сушильному відділенні з цукру видаляють феродомішки. Сухий продукт, готовий до вживання автоматично сиплеться у бункери пакувального цеху. Цукор фасують у 50-кілограмові мішки, зашивають і конвеєром подають до складів готової продукції. Зі складу № 1 йде перерозподіл цукру на машини, вагони та інші склади підприємства.

Весь процес від прийому буряків до відвантаження готової продукції максимально автоматизований. З лабораторії вхідного контролю відслідковують шлях кожної партії цукрового буряку. Також є виробнича й аналітична лабораторії, де беруть аналізи проміжного та визначають якість кінцевого продукту. У кожному цеху за процесом наглядають оператори за допомогою спеціальних комп’ютерних програм.

За рахунок високотехнологічного обладнання та контролю якості завод виробляє цукор високої якості.

— Ми співпрацюємо з фабриками, які мають свої коріння за кордоном: «Данон», «Лакталіс», «Якобс», «Монлеліс», «Сандора». Це споживачі з високими європейськими вимогами до цукру. І ми робимо все, щоб їм відповідати, — зазначає завідуюча лабораторією.

Цукор у сушильному відділенні

Глобинський цукровий завод заснували в 1910 році. Це велике підприємство, яке зберігає столітні традиції та впроваджує високі стандарти якості виробництва й умов праці. На заводі дбають про пенсіонерів та ветеранів праці.

На заводі пам’ятають історію підприємства

— Профспілковий комітет займається питаннями ветеранів і пенсіонерів нашого виробництва, зокрема надає матеріальну допомогу. Наприклад, у нас є 95-річний ветеран війни Скорик Іван Сергійович. Ми допомогли придбати для його оселі новий газовий котел. А в рамках преміювання до Дня харчовика пенсіонери, як і працівники підприємства, отримують цукор, — розповідає голова профкому.