Чотири обов’язкові етапи весняної обробки саду – поради новачкам від експерта!

Автор: Ігор https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=22 Правки: 25 квітня 2023 Перша редакція: 10 березня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 7 хвилин 👀 10545 разів 💬 0 коментарів

Буквально навздогін своєї останньої статті про березневі роботи в саду я вирішив висвітлити тему весняного обприскування. Судячи з коментарів, вона викликає у вас жвавий інтерес.

Весняні обприскування часто допомагають викорінити проблему в зародку, тому перші чотири обробки вважаються основою основ: якщо ви зробите їх за всіма правилами, то позбавите себе безлічі неприємностей.

Перша обробка – ранньовесняна

Перший етап – це ранньовесняне обприскування, яке в нашій місцевості проводять приблизно в середині березня. Однак я б радив орієнтуватися не на календар, а на стан природи: якщо сніг уже зійшов, температура повітря тримається вдень плюсова, але бруньки на деревах ще не прокинулися – саме час для обробки саду від шкідників і збудників хвороб, які перезимували і тільки починають прокидатися.

Для першого ранньовесняного обприскування садівники найчастіше використовують тривідсоткову бордоську рідину (суміш води, вапна та мідного купоросу), розчин залізного купоросу або старий добрий препарат Нітрофен.

Я можу порекомендувати ще одну суміш для обробки дерев, якою користуюся сам: розчин 700 г карбаміду (сечовини) та 50 г мідного купоросу в 10 л води.

Мідь – чудовий фунгіцид, що знищує будь-які грибкові інфекції, а карбамід – добриво, яке при обприскуванні проникає у пори дерева та забезпечує його живленням – азотом.

Крім того, після обприскування такою сумішшю дерева на тиждень-півтора уповільнюють свій розвиток, і їхнє цвітіння починається вже після небезпечних заморозків, від яких часто страждають плодові культури.

Однак майте на увазі, що обробляти дерева та кущі потрібно лише тоді, коли температура повітря буде не нижче за 5 ⁰C.

Друга весняна обробка – по зеленому конусу

Наступну обробку потрібно провести по зеленому конусу, тобто коли виткнуться пуп’янки. Можна знову обприскати дерева бордоською рідиною, але вже не тривідсотковою, як вперше, а одновідсотковою, щоб не спалити чутливі бруньки.

А можна зробити комплексну обробку баковою сумішшю фунгіциду Хорус, що знищує збудників парші, борошнистої роси і моніліозу, та інсектициду Децис.

Який би препарат ви не використовували, розчин слід готувати у суворій відповідності до інструкції, в жодному разі не перевищуючи дозування.

Третя обробка – по рожевих пуп’янках

Третє обов’язкове весняне обприскування саду від хвороб та шкідників проводиться по рожевому пуп’янку, тобто коли вже виткнулися, але поки що не розкрилися квіткові бруньки.

Бордоську рідину використовувати вже не можна, але Хорус у поєднанні з Децисом цілком підійде. Ви можете змішати бакову суміш і з інших препаратів, добре, що їх зараз більш ніж достатньо. Головне, щоб обробка була комплексною.

Четверта обробка – перед розкриванням пуп’янків

Четверту обов’язкову обробку потрібно провести перед цвітінням, коли бутони вже готові розкритися. Для цього існує безліч фунгіцидів широкого спектру дії, що знищують різні грибки, та інсекто-акарицидів, що захищають рослини як від шкідливих комах, так і від кліщів.

Правила обробки

Під час обробки потрібно рясно обприскати не тільки стовбур і всі гілки дерева, а й ґрунт у пристовбуровому колі, адже багато збудників захворювань та личинки комах зимують саме у ґрунті, у траві або у листі під деревами.

Не забувайте обробляти і чагарники: смородину, аґрус, малину. Якщо ви обробили дерева і не обробили кущі, то незабаром патогенна флора і паразити перекинуться з кущів на дерева.

Але враховуйте, що аґрус і смородина починають вегетацію раніше, ніж плодові дерева, тому обробляти їх потрібно раніше.

Чотири весняні обробки – це лише основа. Вам доведеться обприскувати сад до пізньої осені. Але про це ми поговоримо іншим разом.

Бордоська рідина

Характеристика та склад суміші

Бордоська суміш була винайдена ще сто років тому, але вона, як і раніше, користується серед садівників популярністю. Я не одразу наважився її приготувати, але виявилося, що нічого складного у цьому процесі немає. Головне – робити все за правилами.

Основною діючою речовиною в бордоській рідині є мідний купорос, але це сильна кислота, яка може завдати опіків рослинам. Щоб нейтралізувати дію купоросу, використовують луг – вапно, причому негашене, яке гасять лише перед змішуванням.

Це все не дуже приємно та трудомістко. Набагато простіше купити пакунок готової бордоської суміші, що містить 100 г мідного купоросу і 200 г вже гашеного вапна, так званої пушонки.

Пакунок розрахований на виготовлення 10 л одновідсоткового розчину бордоської рідини. Для першого весняного обприскування потрібна тривідсоткова рідина, отже, для 10 л розчину знадобиться три такі пакунки.

Готуємо одновідсотковий розчин

Розкриваємо пакунок з мідним купоросом і висипаємо його вміст у велику скляну, пластмасову або емальовану ємність – це важливо, тому що ні металевий, ні оцинкований посуд для приготування бордоської рідини не годиться. Тепер заливаємо купорос 1 л дуже теплої води, даємо порошку розчинитись, додаємо у відро ще 4 л підігрітої води і ретельно перемішуємо розчин.

В інше відро (не металеве та не оцинковане) висипаємо вапно. Будьте обережні: воно дуже дрібне, здіймає куряву, а при попаданні на слизову оболонку залишає опіки, тому краще працювати в распіраторі.

При постійному помішуванні повільно вливаємо у вапно 5 л води. Намагайтеся розбити всі грудочки, а щоб їх не було, зберігайте вапно у сухому приміщенні, тому що воно швидко вбирає вологу.

Тепер найважливіше: треба влити мідний купорос у вапно. У жодному разі не навпаки, тільки блакитне у біле. Вливати потрібно тонкою цівкою при постійному помішуванні. Змішувати рідини можна лише тоді, коли вони зовсім охолонуть.

Декілька порад з використання бордоської суміші

Якщо ви використовували для розчину не готовий набір, а окремі інгредієнти, вони могли виявитися неналежної якості або ви могли порушити пропорцію. У такому разі ви ризикуєте спалити рослини. Щоб цього не сталося, потрібно перевірити дію розчину: опустіть у розчин якийсь залізний предмет (але не з нержавіючої сталі), наприклад, цвях.

Якщо міді у розчині більше, ніж потрібно, на залізі з’являться червоні плями. Це означає, що розчин є небезпечним для рослин. Якщо плям не буде, процідіть розчин і можете приступати до обприскування.

Бордоську суміш необхідно використовувати в день приготування, тому що через добу вона втрачає свої властивості.

Ще раз нагадую: тривідсотковий розчин бордоської рідини використовується для ранньовесняного обприскування, коли бруньки на кущах та деревах ще не набубнявіли. Надалі обприскування проводиться одновідсотковим розчином.

Ще трохи про весняні обробки

Обов’язково міняйте препарати для обробок, не обприскуйте свій сад щороку однією і тією самою речовиною, тому що у паразитів і патогенів може розвинутись звикання.

Різні фірми випускають той самий препарат під різними назвами, тому, вирішивши змінити фунгіцид або інсектицид, потрібно не просто купувати хімікат з іншою назвою. Потрібно змінити діючу речовину, яка обов’язково має бути вказана на пакуванні.

Ну а тепер я нарешті висловлю свою думку про весняні обробки. Я їх робити не буду. Мені набридло труїти себе та навколишнє середовище. На мій погляд, краще їсти червиві, але екологічно чисті яблука. І мені набридло займатися каторжною працею. Я давно дійшов висновку, що сад повинен бути малодоглядним, а садівництво та городництво повинні приносити задоволення.

У мене є багато цікавих думок про влаштування малодоглядного саду. Я постараюся втілити їх у життя і ділитися своїми досягненнями з вами. Але це вже тема для іншої статті.

Садові роботи в січні та лютому – 7 завдань на снігові та холодні дні!

Вітаю, дорогі друзі! Сьогодні ми поговоримо про те, чим можна зайнятися садівникам у січні та лютому.

Зазвичай зимовими місяцями справ у саду небагато, тому наші предки й влаштовували свята саме в цей час. Проте тим, хто не любить сидіти без діла, робота знайдеться навіть взимку.

Планування пересадок

У багатьох районах нашої області снігу зараз дуже мало, а в деяких його немає зовсім, тому в саду не доведеться блукати кучугурами. Прогулянка зимовим садом завжди піднімає мені настрій, тому що він і в цю пору дуже гарний: гортензії стоять під великими шапками, зеленіють прикрашені шишками хвойники, виглядає з-під снігу не зрізана астильба…

Гуляючи садом, я не даремно витрачаю час: саме зараз добре видно всі прорахунки в плануванні посадок. Наприклад, в одному місці якось порожньо, і потрібно туди щось підсадити, а на іншій ділянці все так розрослося, що рослини незабаром стануть заважати одна одній. Під час прогулянки я намічаю, що й куди треба пересадити навесні. Рекомендую і вам цим зайнятися.

Якщо дві різні рослини цвітуть в один і той самий час, але посаджені далеко одна від одної, можливо, є сенс посадити їх поряд і створити гарну композицію? Наприклад, посадити поряд із гортензією флокси контрастного забарвлення.

Зараз, поки у вас є час, визначте, які потрібно внести зміни та сплануйте роботу на весну, адже багато рослин треба пересаджувати, доки вони не почали активно вегетувати.

Сніг на деревах

Багато хто вважає, що слід обов’язково зчищати з дерев сніг, але якщо вони не дуже старі і їх крони сформовані правильно, тобто без небезпечних кутів відходження гілок, снігове навантаження деревам не страшне.

Якщо ж на старому дереві потужна гілка відходить від стовбура під гострим кутом, вона під вагою снігу може відламатися, а траплялися випадки, коли дерево розколювалося навпіл. Щоб цього не сталося, притягніть гілку до стовбура дротом, а щоб уникнути пошкодження кори, підкладіть під стяжку щось м’яке. Але якщо дерево все ж таки розкололося на дві половини, вам доведеться залишити тільки одну частину, а другу спиляти.

Також рясний сніг небезпечний для гілок немолодих дерев, розташованих горизонтально: вони можуть відламатися. В цьому випадку потрібно струсити з гілок сніг і поставити під них підпірки.

Зробити все це краще зараз, тому що в березні сніг стане мокрим, важким і струсити його буде не так просто. Та й пробиратися в саду по зледенілих кучугурах теж буде нелегко.

Захист саду від гризунів, зайців та опіків

Якщо ви не передбачили захист від гризунів з осені, подбайте про це зараз, поки снігу ще не так багато. За зиму миші, щури та зайці з’їдають все, до чого можуть дістатися, аж до насіння бур’янів, і ближче до весни починають гризти кору на деревах. У нас зайці зовсім осміліли і масово розбійничають у садах.

Захистити дерева можна, обгорнувши їх штамби мішковиною, спанбондом або тканиною, змоченою у розчині дьогтю. Можна обробити дьогтем не тканину, а стовбури, оббризкавши їх розчином за допомогою пензля. Обприскувач не використовуйте: дьоготь заб’є форсунки.

Запах дьогтю відлякує шкідників і дуже довго тримається. Ви можете розкидати навколо дерев оброблену дьогтем тирсу. Я давно користуюся цим способом, і завдяки йому всі мої рослини в цілості та безпеці.

Можна також нарвати пижми або полину, зв’язати в пучки, обприскати розчином дьогтю і прив’язати до стовбурів. Віники з хвойних рослин від гризунів не допоможуть, тому не треба даремно ламати дерева.

Якщо ви з осені не захистили саджанці та молоді деревця від сонячних опіків, поки не пізно, забинтуйте їх штамби спанбондом або мішковиною: ці матеріали прикриють кору від сонячних променів, і вона під ними не буде пріти.

У мене три роки яблунька простояла, обгорнута джутовим полотном, і коли я його зняла, кора під ним була гладка, без жодної тріщини і ніби вимита. Джутове полотно служить не один рік, захищаючи дерева і від гризунів, і від весняних опіків.

Також не забудьте перевірити укриті на зиму троянди і виноград. Навіть якщо ви восени помістили під спанбонд брикети від гризунів, не зайвим буде покласти добавку: зробіть у спанбонді з двох боків маленькі надрізи та проштовхніть у них брикети.

Очищення крон від муміфікованих плодів

Наступне завдання – це прибрати з дерев засохлі плоди, оскільки вони можуть бути джерелом зараження моніліозом або іншими грибковими захворюваннями.

Заражені плоди зморщені і покриті сизо-сірими або білими спорами, іноді з помаранчевими вкрапленнями. Навесні ці хвороботворні спори підсохнуть і полетять із вітром на ваші дерева та інші рослини, тому забрати плоди з дерев потрібно до березня.

Якщо ви не можете дістати їх руками, використовуйте для цього лижну палицю, закріпивши на її кінці пластикову пляшку зі зрізаним дном. Зріз краще зробити зигзагоподібний, у формі корони. Надягніть шийку пляшки на палицю і зафіксуйте його ізолентою, а плоди підтягуйте гострими краями зрізу. Цей зручний плодознімач стане вам у нагоді в майбутньому і для зняття стиглих плодів.

Укриття снігом

Коли я тільки починала цікавитися садівництвом, то звернула увагу на те, що вейгела у нашому саду ніяк не хоче рости. А потім помітила, що взимку під кущем немає снігу: вейгела росла на такому місці, з якого сніг буквально здувало. Коріння рослини підмерзало, і потім вона довго відновлювалася. Коли я пересадила вейгелу на інше місце, вона невпізнанно змінилася.

Якщо у вас є такі рослини, подбайте про те, щоб їхня прикоренева ділянка була вкрита снігом, який можна зняти з доріжок або з порожніх грядок.

Що стосується утоптування снігу навколо дерев, то я вважаю це заняття марним і навіть шкідливим. Почитайте про цей метод статті Курдюмова чи Павла Траннуа. Ущільнений сніг довго не тане, тому коріння дерева під ним довше не працює і набагато пізніше починає вбирати вологу. І що виходить? Сонечко пригріває, бруньки на дереві починають набрякати, а волога від коріння до них не надходить.

Якщо ви вважаєте, що втоптаний сніг є перепоною для мишей, які прагнуть поласувати корою дерева, мене вражає ваша наївність. Я багато разів бачила, як миші прокладали ходи під садовими доріжками, якими ми ходимо. Тож утоптаний сніг для них не перешкода.

Так само скептично я ставлюся і до накидання снігу на тепличні грядки нібито для покращення ґрунту. Мої грядки зимують під мульчею та стабільно дають чудовий урожай.

Я не наполягаю на тому, що накидання снігу в теплицю заняття зовсім марне, і якщо у вас є для цього сили та бажання – заради бога. Але це трудомісткий процес, що вимагає часу, тому нічого страшного не станеться, якщо ваші грядки перезимують без снігу.

Знезараження ґрунту для посівів та посадок

Взимку багато хто з вас виносить на мороз заготовлений у відрах і тазиках ґрунт у розрахунку на те, що при низьких температурах усі патогени загинуть. Однак проморожування не знищує збудників захворювань, які чудово зимують у промерзаючому шарі ґрунту саду та городу, а навесні прокидаються та інфікують ваші рослини.

Вбиває грибки пропарювання та прожарювання, проте під час цих процесів у ґрунті гине й корисна мікрофлора, тобто він стає мертвим та нагадує структурою подрібнений асфальт. Інша справа – знезараження ґрунту біопрепаратами, після якого він не тільки залишається живим, а й заселяється корисними мікроорганізмами.

Нині саме час запастися біопрепаратами на основі bacillus subtilis та триходерми. До таких засобів відносяться Алирин-Б, Трихоцин, Триходермін, Гамаір, Фітоспорин, Гліокладин, Фітоп Флора-С, Споробактерин, Мікорад Мальсано та інші.

Окрім біопрепаратів, я раджу поповнити вашу садову аптечку фунгіцидами, інсектицидами та акарицидами, бо навесні в магазинах розпочнеться ажіотаж.

А приступати до обробки ґрунту слід не пізніше ніж за місяць до посівів.

Боротьба зі шкідниками

Якщо у сезон на ваших рослинах – смородині, чубушнику, калині – була навала попелиці, то напевно на них залишилися її гнізда. Уражені пагони зазвичай витончені та викривлені в області верхівки. Візьміть секатор і зріжте верхівки разом із кладкою попелиці.

Звичайно, якщо у вас лежать кучугури, то можна з цією роботою почекати, але пам’ятайте, що прокидається попелиця дуже рано, і потрібно встигнути знищити її гнізда до кінця березня.

Рано оживає після сплячки і бруньковий кліщ, тому не відкладайте збір уражених ним бруньок на весну: пройдіться, зберіть їх і спаліть. Відрізнити заселені шкідником бруньки від здорових легко: вони круглі, а нормальні бруньки дещо витягнуті.

Ось такими справами можна зайнятися у садку взимку.

Догляд за фруктовим садом навесні | Сади Перемоги

Будь-який сад починається з бажання людини посадити плодове дерево. Колись засновник і фундатор українського садівництва Левко Платонович Симиренко казав: «Хто дихає садом, той дихає здоров’ям, поезією, молодістю, радістю життя, довголіттям. Поспішайте зайнятись садом хто ще може, кому ще час».

Близько 80% фруктів в Україні вирощують на присадибних ділянках і лише 20% — у промислових садах. Тому перевірені поради допоможуть багатьом садівникам виростити власний урожай яблук, груш, вишень, черешень чи абрикосів.

Із чого починається правильний плодовий сад, як обрати місце для посадки, вибір породи та сорту, а також як вберегти свій урожай? Про це розповів Іван Насталенко, менеджер з розвитку агротехнологій (садівництво) компанії «Агріі Україна» у рамках ініціативи «Сади Перемоги».

Із чого починається сад?

Перш ніж закладати сад, треба врахувати ключові моменти:

1. Вибір місця під сад
2. Вибір породи: яблуня, груша, вишня, черешня, слива, персик, абрикос
3. Вибір сорту
4. Вибір підщепи: сильнорослі, середньорослі, карликові
5. Вибір схеми садіння: відстань між рядами, відстань між деревами
6. Наявність мінеральних та органічних добрив
7. Наявність води для зрошення
8. Наявність тари та приміщення для зберігання плодів

Вибір місця під сад

Садівник повинен мати хоч якесь уявлення про те, який тип ґрунту та який його механічний склад на ділянці є в користуванні.

За типом ґрунту для фруктового саду, звісно, найкраще підходять темно-сірі, сірі лісові і чорноземи.

За механічним складом грунту для насаджень придатні легкі, середні суглинки.

Кращі ґрунтоутворюючі породи — леси, лесоподібні суглинки, глини.

Оптимальне значення рН — 5,5-6,0, допустимі коливання 4,5-8,7.

Для насаджень на вегетативно розмножуваних підщепах краще підходять рівнинні ділянки. При відсутності таких, можливе садіння на похилих схилах крутизною до 2-3 градусів, уникаючи південної експозиції, де можливі сонячні опіки кори дерев у зимовий період.

Для садів не придатні низинні ділянки із загрозою застою холодного повітря, а також місця з протягами, де можливі пошкодження дерев низькими температурами взимку і заморозками весною.

При розміщенні дерев враховувати можливу обробку отрутохімікатами, тобто підбирати терміни дозрівання і споживання плодів

По відношенню до морозу: яблуня, слива, вишня, груша, черешня, абрикос, персик.

Всі плодові культури світлолюбиві, при затіненні знижується продуктивність.

Вибір породи та сорту

Для наших широт краще обирати з-поміж тих типів та сортів плодових дерев, що пройшли випробування і були внесені до Державного реєстру сортів рослин.

Яблуня

Літні сорти: Папіровка, Ерлі Женева, Конфєтне, Джулія, Донешта, Вільямс Прайд. Знімальна стиглість співпадає з споживчою (липень-серпень).

Зберігання 5-8 днів. У структурі саду рекомендується відводити 5-10% площ.

Осінні сорти: Делкорф, Слава переможцям, Амулет, Пріма, Хоней Крісп, антонівка, Граф Еззо, Рубінола, Чемпіон і клони, Гала і клони, Скіфське золото.

Знімальна стиглість — друга половина вересня.
Споживча стиглість через 5-10 днів.
Зберігання — листопад-грудень. У структурі саду 10-15%.

Зимові сорти: Голден делішес і клони, Джонаголд і клони, Ренет Симиренка, Муцу, Айдаред, Флоріна, Розела, Луна, Аскольда, Лігол і клони, Ред Делішес і клони, Фуджі і клони, Пінова і клони, Кальвіль сніговий.

Знімальна стиглість — кінець вересня-початок жовтня.
Споживча стиглість через 10-30 днів. Зберігання — листопад-травень. В структурі саду 25-30%.

Груша

Літні сорти: Трапезіца, Юнска лепотіца, Кармен, Княгиня Ольга, Улюблена Клаппа.

Знімальна стиглість співпадає з споживчою (липень-серпень).
берігання 5-8 днів. У структурі саду 5%.

Осінні сорти: Вільямс, Мадам Балле, Вікторія, Талгарська красуня, Осінь Буковини, Говерла, Ніколай Крюгер, Вижникця, Дельбарью (RX 12-47).

Знімальна стиглість — вересень (залежно від сорту). Споживча стиглість через 5-10 днів. Зберігання — вересень-жовтень. В структурі саду 5-8%.

Пізньо-осінні та зимові сорти: Ноябрська, Яблунівська, Стрийська, Виставочна, Кучерянка, Марія, Киргизька зимова.

Знімальна стиглість — початок жовтня.
Споживча стиглість через 20-30 днів, залежно від умов зберігання.
Зберігання — листопад-березень. У структурі саду 10-15%.

Вишня

Альфа, Гріот Подбєльський, Тургенівка, Шалунья, Лутовка, Ігрушка, Ксенія, Ночка, Всрєча, Чудовишня (вишнево-черешневий гібрид).

Строки дозрівання: червень-початок липня. В структурі саду 3-5%.

Черешня

Рубінова рання, Валерій Чкалов, Бігарро бурлат, Крупноплідна, Дачниця, Ніжність, Анушка, Василіса, Кордія, Регіна, Самміт, Сільвія.

Строки дозрівання (залежно від кліматичної зони і сорту) кінець травня-початок липня. В структурі саду 3-5%.

Слива

Ренклод ранній, Ода, Кабардинська рання, Ненька, Президент, Стенлей, Чачакська найкраща, Топ Хіт.

Строки дозрівання: початок липня-кінець вересня. В структурі саду 3-5%.

Алича (слива розлога, вишнеслива, диплоїдна слива)

Комета кубанська, Генерал, Обільна, Бербанк гігант, Озарк Прем’єр.

Строки дозрівання: початок липня-серпень. В структурі саду 1-2%.

Персик (нектарин, інжирний персик)

Мостиський, Пам’ять Гришко, Київський ранній, Редхавен, Вайнголд, Роял Лі, Сатурн, Рубіновий.

Строки дозрівання: червень-вересень. В структурі саду 3-5%.

Абрикос

Цунамі, Зоряний, Київський красень, Ананасний (Шалах), Краснощокий, Кармен топ, Робада.

Строки дозрівання: червень-серпень. В структурі саду 3-5%.

Міжвидові гібриди сливи, абрикоса, персика, нектирина

Нектакот, Нектакотум, Нектаплюм, Пічерин, Плумкот, Апріум , Плуот, Априкот, Пеакотум (шарифуга).

Вибір садивного матеріалу

Зовнішній вигляд саджанця — без листя, не підсушені, без механічних і інших пошкоджень.

Сортова чистота має бути 100%.

Саджанці плодових культур стандартом поділяються на два товарні сорти і можуть бути однорічними з кроною чи без крони і дворічними з кроною.

Довжина кореневої системи не менше — 20-25 см.

Довжина відсадкової частини вегетативної підщепи не менше — 30 см.

Висота наземної частини саджанця — 120 см і більше.

Товщина штамба — 12 мм і більше.

Недопустиме підсихання основних коренів; підмерзання кори, камбію, деревини; загнивання і пліснявіння; напливи кореневого раку.

Підщепи

Нерідко садівники вирощують плодові дерева на підщепах. Використовуючи підщепи яблуні або іншої плодової культури, можна виростити на присадибній ділянці бажаний сорт, в плодах якого будуть збережені всі сортові ознаки.

Підщепа дозволяє отримати бажаний сорт яблук чи груш, при цьому дерево буде характеризуватися стійкістю до морозів, шкідників. При цьому необхідно знати правила виконання щеплення, сумісність підщеп, особливості вирощування культури, а також завбачити схему посадку з урахуванням типів підщеп — карликові, середньорослі чи сильнорослі.

Найбільш популярними карликовими вегетативними підщепами для яблуні є М9, ПБ-9; середньорослими — ММ106, 54-118. А сіянець Антонівки сильноросла.

Якщо обирати вегетативні підщепи для груш, то можна приглядатися до таких:

• ІС 2-10, Айва С — карликові;
• айва ВА-29, SYDO — середньорослі;
• Сіянець Дикої лісової груші — сильноросла.

Підготовка ділянки до посадки

Передпосадкова підготовка грунту передбачає комплекс заходів:

• розчистку ділянки, розкорчовування на ній пеньків, кущів
• вирівнювання поверхні, проведення агрохімічного обстеження грунту, оранку, культивацію.

Далі роблять розмітку ділянки згідно схеми садіння.

Потім при посадці викопують яму глибиною до 50 см та діаметром 40-50 см.

На одну яму вносять 8-10 кг перегною, 100-120 г суперфосфату та 60-80 г калійної солі.

Для обробки кореневої системи саджанців роблять бовтанку: на 10 л води додають інсектицид (наприклад, 5 г препарату «Актара»), добрива-пробіотики по типу Леанум (його треба 50 мл) та жовту глину. Розміщують цю суміш до сметаноподібного стану і занурюють у неї коріння маленьких дерев.

Загалом, після посадки проливають близько 15 л води на одне дерево. Потім мульчують довкола стовбура та підв’язують.

Підживлення плодових дерев

На 2-3-й рік після посадки рано навесні слід вносити 20 г аміачної селітри або 15 г сечовини (карбаміду) на 1 кв. м.

Із 4-го року рано навесні треба внести 20 г аміачної селітри на 1 кв. м і в червні ще 20 г аміачної селітри на аналогічну площу.

В осінній період для таких дерев вносять по 15-20 г калійної солі та суперфосфату, а також 5-6 кг перегною на 1 кв. м.

Із 5-го року рано навесні слід вносити 30 г аміачної селітри на 1 кв. м, а в червні — ще 20 г цього добрива на таку ж площу.

Восени схема підживлення для таких дерев виглядатиме так: калійна сіль — по 25-35 г на 1 кв. м, суперфосфат — по 20-30 г на 1 кв. м та перегній — 6-8 кг на 1 кв. м.

Можливе застосування комплексних мінеральних добрив в осінній період: нітроамофоска тощо.

Добрива для городу та саду на SuperAgronom.com