Німеччина закриває половину своїх АЕС

У 2022 році країна збирається повністю відмовитися від ядерної енергетики.

Німеччина у п’ятницю, 31 грудня, припинила роботу трьох із шести атомних електростанцій, які ще були в експлуатації.

Три закритих реактори вперше ввели в експлуатацію в середині 1980-х років, передає AP News. Разом вони забезпечували електрикою мільйони німецьких сімей упродовж майже чотирьох десятиліть.

Одна зі станцій – Брокдорф, – розташована за 40 кілометрів на північний захід від Гамбурга на річці Ельба. Вона стала центром антиядерних протестів, викликаних Чорнобильською катастрофою 1986 року. Дві інших – це Гронде, за 40 кілометрів на південь від Ганновера, і Гундреммінген, за 80 кілометрів на захід від Мюнхена.

Читайте також Держінспекція перевірить обленерго щодо відключень світла у грудні Уряд Німеччини заявив цього тижня, що виведення з експлуатації всіх атомних станцій наступного року та подальша відмова від вугілля до 2030 року не вплине на енергетичну безпеку країни або її мету – зробити найбільшу економіку Європи “кліматично нейтральною” до 2045 року.

За даними інституту Фраунгофера, відновлювані джерела енергії забезпечили майже 46% вироблення електроенергії в Німеччині у 2021 році. На частку вугілля припадало понад 51%, а на ядерну енергію – понад 13%.

Рішення про поетапну відмову від ядерної енергетики та перехід від викопного палива до відновлюваних джерел енергії було вперше ухвалено лівоцентристським урядом Герхарда Шредера у 2002 році. Його наступниця Ангела Меркель встановила 2022 рік як остаточний термін для закриття АЕС.

Як повідомляв УНІАН, раніше, у грудні 2019 року в Німеччині припинила роботу АЕС Філіппсбург – одна з семи на той момент працюючих атомних електростанцій.

Вас також можуть зацікавити новини:

Після закриття АЕС у Німеччині: куди подіти ядерні відходи?

Німеччина закрила свої останні атомні електростанції. Але тепер постає нове і складне питання: що робити із ядерними відходами?

АЕС Isar 2 закрили 15 квітня 2023Фото: Wolfgang Maria Weber/IMAGO

Доба атомної енергетики в Німеччині офіційно добігла кінця у середині квітня. Загалом у ФРН нараховувалося 20 атомних електростанцій. Зараз це вже історія, адже останні три АЕС припинили свою роботу 15 квітня.

Для міністерки охорони довкілля Німеччини Штеффі Лемке (Steffi Lemke) від Зелених ця дата знаменує новий початок: “Гадаю, що ми повинні спрямувати всі зусилля на просування фотоелектричної енергії, вітрової енергетики, енергозбереження та енергоефективності й зупинити спрямовані у минуле дискусії”, – сказала вона в нещодавньому радіоінтерв’ю.

15 квітня також поставило крапку в політичних дискусіях, що тривали десятиліттями, про переваги і загрози атомної енергетики. Все ж з огляду на напружену ситуацію на енергетичному ринку через війну Росії проти України і досі ще лунають голоси з вимогами розширення використання атомної енергетики.

Проблема відходів

Та питання ядерної енергетики ще деякий час залишатиметься на порядку денному, адже попереду демонтаж реакторів, а питання остаточного захоронення радіоактивних ядерних відходів досі не вирішено.

Штеффі Лемке, міністерки охорони довкілля НімеччиниФото: Hiro Komae/AP Photo/picture alliance

Як і більшість інших країн, де експлуатували або продовжують експлуатувати атомні електростанції, Німеччина досі не визначалася з локацією для безпечного зберігання відпрацьованого палива. В даний час ядерні відходи Німеччини перебувають на тимчасовому зберіганні на майданчиках закритих електростанцій, але закон вимагає, щоб ядерні відходи безпечно зберігалися в підземних сховищах протягом кількох тисячоліть.

“Тимчасові сховища розраховані на досить тривалий час”, – сказав DW голова Федерального відомства з безпеки утилізації ядерних відходів (BASE) Вольфрам Кеніґ (Wolfram König). “Це тимчасове рішення, поки не буде визначено місце остаточного захоронення. … Ми шукаємо місце з відповідною геологічною глибиною, соляним шаром ґрунту, гранітом чи глинистою породою, що гарантуватиме те, що радіоактивні речовини не досягнуть поверхні землі протягом невизначено тривалого періоду часу”.

Де знайти локацію?

Радіоактивні відходи мають захоронюватися під землею – цей підхід Німеччина поділяє з усіма близько 30 країнами, які все ще експлуатують або експлуатували у минулому атомні електростанції. Але де саме? Довгий час погляди політиків, які шукали підземне сховище для ядерних відходів, були спрямовані на Ґорлебен у Нижній Саксонії, на північному сході Німеччини.

Протести у Ґорлебені, листопад 2011Фото: BREUEL-BILD/picture alliance

Але Ґорлебен став місцем запеклих протестів проти ядерної енергетики, тому кілька років тому від цієї локації вирішили відмовитись. Зараз пошук триває по всій Німеччині, розглядається понад 90 потенційних локацій. “Можна припустити, що процес пошуку локації для будівництва остаточного сховища триватиме приблизно стільки ж, скільки ми використовуємо ядерну енергетику, а саме – 60 років”, – припустив Кеніґ.

Демонтаж близько 20 атомних електростанцій також займе час. За словами Кеніґа, за це відповідають компанії-оператори цих АЕС. За їхніми оцінками, це може зайняти від 10 до 15 років.

Проблема міжнародного масштабу

Атомні реактори вже були зупинені в Італії, Казахстані та Литві. Натомість інші країни, зокрема Об’єднані Арабські Емірати та Білорусь, як раз таки будують нові АЕС.

Але стале безпечне зберігання радіоактивних відходів є невирішеною проблемою у цілому світі. Далі за всіх у вирішенні просунулася Фінляндія. В ефірі німецького телеканалу ARD голова муніципалітету Еурайокі на півдні Фінляндії Веса Лаканіємі розповів про будівництво сховища для ядерних відходів у цьому місті: “Той, хто у виграші від електроенергії, має відповідати і за відходи. Саме так ми підходимо до цього у Фінляндії”. Орієнтовна вартість будівництва тамтешнього сховища – 3,5 мільярда євро.

За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), на даний час у світі працюють 422 ядерні реактори, середній вік яких становить близько 31 року. У нещодавньому “Звіті про стан світової ядерної промисловості” зазначається, що, незважаючи на те, що кілька країн зараз будують нові атомні електростанції, про “атомний ренесанс” говорити не доводиться. У 1996 році приблизно 17,5 відсотка світової енергії виробляли атомні реактори, а в 2021 році – менше 10 відсотків. Так чи інакше, а радіоактивна спадщина турбуватиме Німеччину ще багато років.

Німеччина закриває три останні АЕС

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Німеччина попрощалася з атомом: три останні АЕС в країні відключили від мережі

Майже дві третини німців не підтримують закриття останніх атомних електростанцій в країні.

Останні станції повинні були відключити до 1 січня 2023 року, але терміни експлуатації продовжили до 15 квітня через енергокризу / фото ua.depositphotos.com

Три останні АЕС в Німеччині, “Ізар-2”, “Неккарвестхайм-2″ та ” Емсланд”, відключили від енергомережі.

Як повідомляє DW, станція “Неккарвестхайм-2” у федеральній землі Баден-Вюртемберг була відключена від електромережі останньої. Це сталося о 23:59 за місцевим часом 15 квітня (0:59 за Києвом).

“Ризики атомної енергетики не піддаються контролю, тому відмова від неї робить нашу країну більш безпечною і дозволяє уникнути подальшого накопичення ядерних відходів”, – заявила міністр з питань навколишнього середовища ФРН Штеффі Лемке.

Майже дві третини німців не підтримують закриття останніх атомних електростанцій у Німеччині. 32 відсотки респондентів, опитаних соціологічним інститутом YouGov, виступають за продовження експлуатації АЕС на обмежений термін, а ще 33 відсотки – навіть на необмежений термін. Лише 26 відсотків респондентів вважають правильним негайне відключення АЕС, що залишилися в Німеччині.

“Ми працюємо відповідно до букви закону, і тут однозначно продовження роботи реактора з 16 квітня було б кримінальним злочином”, – сказав Герріт Ніхаус, голова робочої групи з нагляду за АЕС при Міністерстві навколишнього середовища та ядерної безпеки ФРН.

Асоціація KernD, що представляє інтереси компаній з розвитку ядерних технологій в Німеччині, заявила, що остаточне прощання з атомною енергетикою – це невдала ідея.

“Рішення про зупинку трьох функціонуючих енергоблоків АЕС, що виробляють малі обсяги парникових газів, незрозуміле. Якщо розглядати в сукупності питання надійності поставок електроенергії, захисту навколишнього середовища і клімату, а також конкурентоспроможність, то більша кількість атомної енергії має більше сенсу, ніж її відсутність”, – вважають в KernD.

Ставлення Німеччини до атомної енергетики

У 2011 році на той момент канцлер Німеччини Ангела Меркель ухвалила рішення щодо відмови від АЕС після аварії на АЕС “Фукусіма-1” в Японії.

Урядова коаліція погодилася дотримуватися плану поступової відмови Німеччини від ядерної енергетики, ухваленого в 2011 році.

Німеччина закриває АЕС

Німеччина відключає три останні атомні електростанції. Зелені здійснюють свою мрію. Водночас в Азії атомна енергетика переживає ренесанс.

Атомна електростанція “Ізар-2” у НімеччиніФото: Armin Weigel/dpa/picture alliance

15 квітня у Німеччині остаточно припиняють роботу три останні АЕС. Це, зокрема, “Ізар-2” в Баварії, “Емсланд” у Нижній Саксонії і “Некарвестхайм-2” у Баден-Вюртемберзі. Цьому рішенню передували тривалі дебати з аргументами “за” і “проти”.

Наприкінці березня німецька міністерка довкілля Штеффі Лемке (Steffi Lemke) кількома словами поклала у Берліні край суперечці, що протягом багатьох років тримала в напрузі всю країну: “Ризики атомної енергетики в кінцевому рахунку неконтрольовані, і саме тому поетапна відмова від неї убезпечує нашу країну. Крім того, вона дозволяє уникнути утворення ядерних відходів”.

Ще одне коротке атомне продовження

Але перед цим суперечка щодо атомної енергетики пережила ще один сплеск. Правляча нині в Німеччині коаліція, до складу якої входять соціал-демократи, Зелені та ліберали, власне від самого початку погодилася дотримуватися плану поступової відмови від атомної енергетики, ухваленого ще у 2011 році. Згідно з ним, останні атомні електростанції повинні були закритися наприкінці 2022 року. Однак війна Росії проти України все змінила, оскільки постачання російського газу до Німеччини припинилося й виникли побоювання енергетичної кризи. Врешті-решт канцлер Олаф Шольц все ж таки домігся свого: термін експлуатації АЕС продовжили до середини квітня 2023 року.

Суперечка, що тривала десятиліття

Протягом багатьох десятиліть жодна суперечка так не поляризувала людей, особливо у Західній Німеччині, як суперечка про атомну енергетику. 17 червня 1961 року німецька атомна електростанція Каль, що в Баварії, вперше подала електроенергію в загальну електромережу. А 15 квітня цього року завершують свою роботу три німецькі АЕС, які досі функціонують. Між цими двома датами пролягли 22 596 днів та багато палких дебатів. 19 блоків німецьких атомних електростанцій забезпечували до третини електроенергії в країні – востаннє це відбувалося близько 20 років тому. Ще у 1970-1980-х роках противники атомної енергетики вивели на вулиці міст у Західній Німеччині сотні тисяч молодих людей. Потім, у 1986 році, аварія на Чорнобильській АЕС, здавалося, підтвердила побоювання щодо небезпеки, яку несе з собою ядерна енергетика. Однак протягом багатьох десятиліть правлячі партії твердо стояли на позиціях використання ядерної енергії.

Атомна енергетика в Європі

Деякі європейські країни відмовилися від атомної енергетики раніше. Піонером стала Швеція, що зробила це незабаром після Чорнобильської аварії. Італія тоді також вирішила закрити дві останні атомні електростанції. В Італії це рішення залишилося незмінним, а от у Швеції відмова від атомної енергетики була скасована в 1996 році. Сьогодні шість атомних електростанцій там виробляють близько 30 відсотків електроенергії, що її потребує країна. Інші європейські країни, як-от Нідерланди і Польща, планують розширювати виробництво, Бельгія відкладає заплановану поетапну відмову. Франція зі своїми 57 реакторами завжди була провідною країною у атомній галузі, і, судячи з усього, так воно залишатиметься й у майбутньому. 13 з 27 країн ЄС хочуть використовувати ядерну енергію в найближчі роки або навіть розширювати її потужності. Але багато експертів сумніваються, що це станеться.

2002 рік – Німеччина вперше вирішила відмовитися від атомної енергетики

У Німеччині ухвалення рішення про відмову від атомної енергетики першим домігся федеральний міністр довкілля від Зелених Юрґен Тріттін (Jürgen Trittin). Це сталося в 2002 році. Наступні уряди дещо відхилилися від цього рішення, але аварія реактора на японській АЕС у Фукусімі у 2011 році остаточно вирішила подальшу долю німецьких атомних електростанцій. Тодішня канцлерка Анґела Меркель заявила, що всі АЕС у Німеччині буде остаточно зупинено. Сьогодні Тріттін все ще є депутатом Бундестагу від Зелених. В інтерв’ю DW він так сказав про дату остаточного закриття: “Так, це важливий день, адже він завершує історію, а саме – історію мирного використання ядерної енергії. Але це не кінець ядерної енергетики в Німеччині, нам ще доведеться мати справу з тим, що ми повинні будемо безпечно зберігати найнебезпечніші відходи в світі протягом мільйона років”.

Що кажуть прихильники атомної енергії

Отже, атомна енергетика в Німеччині безповоротно залишилась у минулому? Спілка KernD, що представляє інтереси гравців в галузі ядерних технологій у Німеччині, на запит DW заявила, що з огляду на енергетичну кризу, яку швидше не хотіли помічати, остаточне прощання з ядерною енергетикою не є гарною ідеєю: “Також з огляду на політику щодо клімату й дуже несприятливий розвиток виробництва електроенергії торік через сильне зростання вугільної генерації, закриття трьох атомних електростанцій з низьким рівнем викидів парникових газів є незрозумілим”. Далі вона наголосила: “Якщо розглядати в комплексі безпеку постачання, захист довкілля та клімату, а також конкурентоспроможність, то більше ядерної енергії має більше сенсу, ніж її відсутність взагалі”.

Атомна енергетика у світі сьогодні

За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), зараз у світі експлуатуються 422 ядерні реактори, середній вік яких становить близько 31 року. Однак, як зазначається в останньому звіті МАГАТЕ, про ядерний ренесанс не може бути й мови. У звіті вказується, що світова атомна енергетика досягла свого піку в 1996 році – тоді частка електроенергії, виробленої на АЕС, сягала 17,5 відсотка. “У 2021 році цей показник вперше за чотири десятиліття впав нижче десяти відсотків”, – констатується в звіті МАГАТЕ. Юрґен Тріттін запевняє, що ніхто не хоче інвестувати в ядерну енергетику у великих масштабах, “тому що ядерна енергетика не є конкурентоспроможною”. Будівництво нових атомних електростанцій є дуже дорогим; часто воно співфінансується за рахунок податків. Знову і знову виникають затримки і опір новим проєктам.

В Азії роблять ставку на нові АЕС

Водночас Китай, Росія та Індія мають намір будувати нові атомні електростанції. Китай уже виробляє більше атомної енергії, ніж Франція. Росія та Індія також активно працюють над реалізацією своїх планів. Знову і знову стверджується, що розвиток атомної енергетики захищає клімат, оскільки під час її використання майже не продукується вуглекислого газу. Навіть Японія хоче повернутися до атомної енергетики, незважаючи на землетрус 2001 року, який спричинив вибухи кількох ядерних реакторів один за одним. Тоді всі атомні електростанції були спочатку зупинені. Але поступово деякі реактори повернули в мережу. Тепер японський уряд ухвалив рішення: бідна на ресурси країна хоче побудувати нові реактори і дозволити старим працювати до 70 років. “Ми повинні повною мірою використовувати ядерну енергію”, – заявив якось прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Згідно з опитуваннями, він отримує дедалі більшу підтримку серед населення після довгих періодів опору.