Займенник: правила, цікавинки та таємниці

Колись-то давно, не з нашої пам’яті, коли ще й дідів наших не було на світі, жили собі мешканці країни Морфологія. Одного разу стався неспокій: деякі частини мови (так звуться мешканці) почали доводити свої переваги над іншими та принижувати значущість одне одного.

Поважний Іменник запевняв, що він найбагатший, а рід йо­го найчисленніший. Прикметник зауважив, що він найпишніший, бо всьому навколо дає ознаку, а Числівник зазначив, що він – найпунктуальніший, бо всьому знає і рахунок, і порядок.

За ними чемно спостерігав Займенник, а потім промовив: «‎Я також маю відмінки, роди та числа, ба більше – хто може замінити кожного з вас, коли вас немає в реченні? Звісно ж, я. Я заступаю на службу і за тебе, Іменнику, і за тебе, Числівнику, і за тебе, Прикметнику. Я вказую і на особи, і на предмети, і на їхні ознаки, і на кількість. Утім, я не називаю жодного з вас». Стало тихо, всі погодилися з Займенником та об’єдналися для милозвучності й різнобарвності нашої мови.

У цій статті йтиметься про займенник – головного героя казки й одну з найзагадковіших частин мови.

Що таке займенник

Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенник відповідає на запитання хто? що? який? чий? скільки? Так само як іменник, прикметник і числівник.

Оскільки займенник не називає поняття, це робить наше спілкування різноманітним і допомагає уникати повторів. Також займенники пов’язують зміст окремих речень і роблять їх більше зрозумілими. Він може вживатися замість іменника, числівника та прикметника.

Синтаксичні ознаки

Оскільки займенник як частина мови може «‎заміщувати» іменник, прикметник і числівник, він може виступати тим же членом речення, як і вони. А саме:

• Підметом (Я обожнюю олімпіади «‎На Урок». Ми взяли участь у конкурсі. Він допоміг мені з домашнім завданням).
• Означенням (Втілюю свої мрію. Цей письменник із нашого міста);
• Додатком (Заробив собі проблем. Щось тебе не чути);
• Обставиною (Вони зібралися біля вчителя; Відповіді шукайте в собі).

У таких випадках постає цілком логічне запитання: як підкреслюється займенник при розборі речення? Звісно, як і відповідні члени речення: підмет – суцільна риска, означення – хвиляста лінія, додаток – пунктир, обставина – крапка з рискою. Речення з займенниками мають певні правила. Займенники мають йти після слів чи понять, що їх позначають.

Морфологічні ознаки

За морфологічними ознаками та лексичним значенням виділяємо такі розряди займенників:

• Особові займенники – я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.
• Зворотний займенник – себе.
• Присвійні займенники – мій, твій, наш, ваш, їхній, свій.
• Вказівні займенники – цей, той, такий, стільки.
• Означальні займенники – весь, всякий, кожний, інший, сам, самий.
• Питальні займенники – хто? що? (стосується іменників), який? чий? (стосується прикметників), котри́й? скільки? (стосується числівників);
• Відносні займенники. Ті ж питальні, але без знаку питання, вживаються для приєднання підрядних речень до головних: хто, що, який, чий, котри́й, скільки.
• Неозначені займенники – будь-, -небудь, -хтозна, -казна (пишуться через дефіс), аби-, де-, -сь (пишуться разом);
• Заперечні займенники – ті, що й питальні, лише з часткою ні-, а також жодний.

Зверніть увагу на наголоси! Питальний і відносний займенник «‎котри́й» має наголос на другому складі.

Поєднуємо приємне з корисним. Вправа на визначення займенників і їхніх розрядів:

1. Прослухайте пісню гурту Океан Ельзи «‎Не йди». Випишіть займенники, розподіліть їх за розрядами та визначте їхню синтаксичну роль.

2. Пригадайте інші українські пісні, які мають речення з займенником. Яку функцію вони виконують? Проаналізуйте їх самостійно або ж запропонуйте вчителю чи вчительці проаналізувати їх на уроці разом із однокласниками.

Хочете опанувати більше тем із цікавими прикладами та вправами? Завітайте на онлайн-курси з української мови «‎На Урок».

Відмінювання займенників

Принцип відмінювання займенників залежить від того, яку частину мови вони позначають:

• Як прикметники твердої групи відмінюються займенники наш, ваш, всякий, кожний, інший, сам, самий, такий, який, котрий.
• Як прикметники м’якої групи відмінюється займенник їхній.
• Як числівник два відмінюються займенники скільки та стільки.

Інші займенники відмінюються майже кожен по-різному. Розглянемо на конкретних прикладах:

Особові займенники я, ти, ми, ви та зворотний себе відмінюються так:

1. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він відмінюється, починаючи з родового відмінка за аналогією до займенника ти. Основи особових займенників у Називному відмінку та непрямих відмінках різні.
2. До займенників третьої особи в родовому, знахідному та місцевому відмінках додається звук н(у нього, над ним).
3. В орудному відмінку до займенників третьої особи звук н додається завжди (нею, ним).
4. Перед займенником 1 особи однини Орудного відмінка – мною до прийменників над, з, під, перед додається голосна і: зі мною, надімною. Це відбувається для милозвучності вимови, оскільки слово починається збігом двох приголосних.

• Їхній – це присвійний займенник. Він означає належність – той, що належить їм. Наприклад: «‎Усі вони наче живі вставали в моїй уяві – хазяїн, хазяйка та їхні діти» (Михайло Коцюбинський).
• Їх – це форма родового або знахідного відмінка займенника «‎вони». Наприклад: «‎Ми поїхали в гості до родичів, а їх не виявилося вдома».

Питальні та відносні: таблиця займенників:

Ой, хто, хто Миколая любить?

Присвійні та вказівні займенники

Зверніть увагу:

Відмінюючи неозначені та заперечні займенники, не потрібно змінювати частки. Відмінюються лише частини хто, що, який, чий, скільки, котрий. Наприклад: будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким.

Морфологічний розбір

Однією з популярних вправ шкільної програми є морфологічний розбір частин мови. Розглянемо відповідний розбір на прикладі:

Там спомин і мрія
В єдине сплелося,
Зробилось від того
Душі моїй світло.

(Вадим Крищенко, Ніні Матвієнко)

2. Визначте частину мови.
Займенник.

3. Знайдіть початкову форму (називний відмінок; для займенників прикметникової форми – називний відмінок однини чоловічого роду).
Мій

4. Визначте розряд за значенням.
Присвійний

5. Визначте морфологічні ознаки: рід (якщо є), число (якщо є), відмінок.
Жіночий рід, однина, Давальний відмінок.

6. Визначте синтаксичну роль слова.
Означення.

Кожна частина мови – важлива цеглинка для красивого спілкування та влучного донесення думок. Тож плекайте мову! Нехай її милозвучність розходиться з-поміж нас і стає доброю повсякденною традицією, яка не потребує додаткових підстав.

Займенник

Поговоримо про займенники? Наше щоденне мовлення без них ну нікуууууди не годиться. Тому всім-всім важливо знати, коли їх доречно вживати, як правильно писати і відмінювати. Досі вагаєтеся? Тоді наш матеріал для вас!

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.

Початкова форма займенника – називний відмінок; для займенників прикметникової форми – чоловічий рід, називний відмінок однини.

Розряди займенників за значенням

1. Зворотний (себе).
2. Питальні (хто? що? який? чий? скільки? котрий?). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях. Їх легко запам’ятати, якщо знаєш питання іменника, прикметника та числівника.
3. Відносні (хто, що, який, чий, скільки, котрий). Уживаються тільки для поєднання простих речень у складне. На відміну від питальних відносні займенники уживаються тільки у складних реченнях.

Запам ‘ятайте!

В український мові відносний займенник що збігається за написанням і звучанням зі сполучником що, який також з’єднує залежне речення з головним у складному. Як же їх розрізняти? Це робиться просто.

Якщо ми можемо слово що замінити синонімічним йому який, то це займенник. Коли ж така заміна неможлива, то що – сполучник.

Заперечні ( ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий + жодний ). Їх також легко запам’ятати, якщо знати питання іменника, прикметника та числівника і додати до них ні .

1. Неозначені (їх легко утворити, якщо до хто, що, який, чий, скільки, котрий додати одну із часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь): будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.

Зверніть увагу! Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь додаються до хто, що, який, чий, скільки, котрий. В іншому разі мова йтиме про прислівник. Порівняйте! Будь–хто (займенник) – будь–де (прислівник), деякий (займенник) – деколи (прислівник).

1. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- пишуться через дефіс: бозна-який, чий-небудь.
2. Частки аби-, де-, -сь пишуться разом зі словом: чийсь, абихто, деякий.
3. У непрямих відмінках, коли між частками (префіксами, суфіксами) і заперечними та неозначеними займенниками стоять прийменники, всі три слова пишуться окремо: ніхто – ні у кого, ніякий – ні з яким, будь-хто – будь з ким, абищо – аби з чим.Але! Можливі варіанти: у деяких – де в яких, на декого – де на кого, де з чим – з дечим, будь у кого – у будь-кого, у будь-якому – будь у якому.
4. Присвійні (їх легко утворити від особових + свій): я – мій, ми – наш, ти – твій, ви – ваш, він, воно – його, вона – її, вони – їхній.
5. Вказівні (той, цей, такий, стільки).
6. Означальні (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший).

Займенники змінюються, але по-різному. За відмінками змінюються займенники, співвідносні з іменниками та кількісними числівниками, за родами, числами, відмінками – співвідносні із прикметниками та порядковими числівниками, в особових займенниках визначається особа, а у він, вона, воно – рід.

Зверніть увагу! Для виявлення ввічливого, пошанного ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти, твій замінюють займенниками Ви, Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери: – Привів, Насте Василівно, Вам свого школяра. Може, і з нього буде якийсь толк (Михайло Стельмах).

Відмінювання займенників

Особові та зворотний займенники

Зверніть увагу!

1. У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному.
2. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка. Він змінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка.
3. Займенники третьої особи в родовому, знахідному, місцевому відмінках з приймен­никами мають приставний звук н(у нього, над ним), а в орудному відмінку звук н вживається завжди (нею, ним).
4. Якщо займенники його, її, їх вживаються як присвійні (чий? чия? чиї?), то вони не змінюються і не мають початкового н(його твір, його твору, його твором).
5. Перед займенником мною, що починається збігом двох приголосних, для милозвучності вимови прийменники над, з, під, перед вживаються з голосним і: зі мною, наді мною.

Питальні та відносні займенники

Заперечні та неозначені займенники

Зверніть увагу!

1. За зразком займенників мій(моя, моє, мої) відмінюються і твій, свій.
2. Займенники наш, вашвідмінюються, як прикметники твердої групи, їхній –м’якої.
3. Займенники те, цезмінюються, як займенники цей (крім називного та знахідного відмінків).
4. Вказівний займенник стільки відмінюється за відмінками, як скільки.
5. Займенники який, яка, яке, які, котрий, котра, котре, котрі+ означальні (крім весь (увесь), вся, всі) відмінюються, як прикметники твердої групи; весь (увесь), вся, всі змінюються, як прикметники м’якої групи.
6. При відмінюванні неозначених та заперечних займенників частки залишаються незмінними, відмінюються ж частини хто, що, який, чий, скільки, котрий: будь-хто, будь-кого, будь-кому, будь-ким…

Стилістичні функції займенників у мові

а) повторюють сказане попередньо, акцентуючи на цьому увагу;

б) замінюють іменники, прикмет­ники, числівники, уникаючи повторень одних і тих же слів;

б) Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх.

б) Не віриться Ігоркові, що їхня річка Конотоп була повноводою. Зараз у ній горобцеві по коліна (А.Давидов).

Related Posts: