Скільки кораблів у СРСР

У ВМС розповіли, скільки кораблів тримає Росія у Чорному морі

Станом на 6 годину ранку суботи, 17 лютого, Росія тримає у Чорному морі два кораблі, серед них один носій крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до чотирьох ракет, йдеться у повідомленні Військово-морських сил ЗСУ.

«В Азовському морі Росія тримає один корабель, ракетоносії відсутні», – кажуть українські військові.

Також відомо, що у Середземному морі перебувають два російські кораблі, серед яких один носій «Калібрів», загальний залп до 8 ракет.

Протягом минулої доби відбулося 90 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.

Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.

Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Флот путіна зазнає серйозних втрат: скільки кораблів залишилося у росіян на Чорному морі

Українські військові продовжують бити окупантів не лише на суші, а й у морі, через що чорноморський флот росії вже втратив 15% своєї початкової сили.

Як йдеться у матеріалі “Проект”, після розвалу СРСР у росії на Чорному морі залишався флот із восьми сотень кораблів і катерів, з яких 274 вважалися бойовими. Однак аж до 2014 року їхня кількість поступово скорочувалася і на момент початку повномасштабного вторгнення їхня чисельність становила 275 суден, з яких лише 58 бойових.

Якщо зважати на патрульні катери, то весь чорноморський флот налічував 74 бойові одиниці, що набагато менше, ніж за радянських часів.

Після початку вторгнення в Україну бої на морі активно не велися, а росіяни змогли використати флот лише для обстрілів українських міст, у тому числі за допомогою крилатих ракет “Калібр”.

Проте українцям все ж таки вдалося знайти спосіб дати серйозну відсіч і цій загрозі. Так, згідно з публічними даними, з лютого росіяни втратили щонайменше 12 військових кораблів і катерів, що становить 15% від загальної чисельності бойового складу чорноморського флоту.

Як відомо, найбільше втрату російський флот на Чорному морі зазнав на початку квітня, коли дві українські ракети “Нептун” відправили на дно знаменитий ракетний крейсер “Москва”.

Після нього флагманом ЧФ Росії став фрегат “Адмірал Макаров”, проте в ході атаки морських безпілотників на бухту Севастополя наприкінці жовтня і він отримав пошкодження.

Розподіл кораблів, військової техніки та озброєння ЧФ СРСР, а також рух корабельного складу ВМСУ – звіт ТСК

До вашої уваги додаток 2 до Звіту ТСК ВРУ для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

Звіт: Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки: перша частина (стор. 1-48) / друга частина (стор. 48-92)

Інформація
про розподіл військових кораблів та суден Чорноморського флоту, військової техніки та озброєння між Україною та Російською федерацією
(згідно Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року), а також інформація про рух корабельного складу ВМС України

І. БОЙОВІ КОРАБЛІ ТА КАТЕРИ

Таким чином, з 68 бойових кораблів 1-3 рангу (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія), Російська Федерація отримала 50 кораблів, зокрема усі кораблі 1 класу, більшість боєздатних кораблів 2-3 рангу, які за технічним станом та роками будови були кращими за кораблі, які отримала Україна.

Натомість, у склад ВМС України ввійшло 18 кораблів, які в більшості за технічним станом і строками служби підлягали списанню і виключенню з бойового складу флоту. Так, зокрема:

  • 11 кораблів (протягом 1998-2002 рр. 9 одиниць та 3 одиниці відповідно 2010-2013), було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням встановленого для них термінів служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення, але головна причина цих управлінських рішень – це прийняття під час розподілу до складу ВМС України кораблів, які перебували в небоєготовому стані;
  • 5 кораблів були захоплені у 2014 році РФ і залишилися на анексованій території АР Крим;
  • 1 корабль 3 рангу був проданий Греції (малий десантний корабль на повітряній подушці «Горлівка», б.н. U423);
  • 1 корабль 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС України (десантний корабль «Юрій Олефіренко» б/н U401).

Разом з тим, за наявною інформацією, у складі ЧФ РФ наразі перебувають у бойовому складі більшість отриманих бойових кораблів колишнього ЧФ СРСР, які, зокрема, разом з особовим складом приймали участь в анексії Українського Криму.

Таким чином, з 35 бойових катерів 3-4 рангу, Російська Федерація отримала кращі за технічним станом 22 бойових катери, зокрема усі десантні кораблі, більшість міннотралових та ракетних катерів, більша частина яких наразі у бойового складі РФ, які, зокрема, разом з особовим складом приймали участь в анексії Українського Криму.

Натомість, у склад ВМС України ввійшло 12 бойових катерів, серед яких були катери у небоєготовному стані, а також ті, які за своїм технічним станом і строками служби підлягали списанню і виключенню з бойового складу флоту у ближчий час. Так, зокрема:

  • 4 катера 3 рангу було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням встановленого для них термінів служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення;
  • 1 катер 3 рангу був захоплений російськими військами і залишився на анексованій території АР Крим;
  • 1 катер 3 рангу у 1999 році уряд України безкоштовно передав ВМС Грузії (Ракетний катер «Конотоп», б/н U150);
  • 1 катер 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС (ракетний катер «Прилуки», б/н U360) ;
  • 1 катер 4 рангу перебуває у бойовому складі ВМС (міннотраловий катер «Геніченськ», б/н U360);
  • 4 катери 4 рангу були передані до складу Морської охорони ДПСУ, інформація про їх рух невідома.

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, зі 103 бойових кораблів Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) Російська Федерація отримала кращі бойові кораблі та катери у кількості 72 судна, натомість до складу ВМС увійшло 30 бойових суден (18 кораблів та 12 катерів), з яких:

  • 11 бойових кораблів було виключено з бойового складу ВМС та списано;
  • 4 бойових катера 3 рангу виключено з бойового складу ВМС та списано («Умань», «Цюрюпинськ», «Каховка», «Кременчук»);
  • 5 бойових кораблів були захоплені ЗС РФ у 2014 році і залишилися на анексованій території АР Крим; (ПЧ «Б-435», «К.Ольшанський», «Хмельницький», «Чернігів», «Черкаси»);
  • 1 бойовий катер 3 рангу був захоплений ЗС РФ у 2014 році і залишився на анексованій території АР Крим («Придніпров’я», б/н U155);
  • 1 катер 3 рангу у 1999 році уряд України безкоштовно передав ВМС Грузії (ракетний катер «Конотоп», б/н U150);
  • 1 бойовий корабль 3 рангу був проданий Греції, який у складі її ВМС (МДК «Горлівка», б.н. U423);
  • 1 бойовий корабль 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС (десантний корабль «Юрій Олефіренко», б/н U-401 );
  • 1 бойовий катер 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС («Прилуки» б/н U153);
  • 4 бойові катери 4 рангу були передані до органів морської охорони Держприкордонслужби України, однак Комісії не відома інформація про їх рух («Лубни», «Канів», «Ізмаїл», «Ніжин»);
  • 1 бойовий катер 4 рангу перебуває у бойовому складі ВМС («Генічеськ», б/н U360).

Таким чином, внаслідок «братського» розподілу ЧФ колишнього СРСР до ВМС України ввійшли бойові кораблі та катери як правило в небоєготовому стані, які за строками служби підлягали списанню, що власне і було зроблено протягом ближчих років після включення таких суден до складу ВМС України.

Наразі, у складі ВМС України із корабельного складу колишнього ЧФ СРСР перебуває 1 бойовий корабль, а також 2 бойових катери, при цьому у складі ЧФ РФ перебуває більшість бойових кораблів і катерів колишнього ЧФ СРСР, які, зокрема, приймали участь в анексії АР Крим.

ІІ. Кораблі спецпризначення

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 28 кораблів спецпризначення Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) Російська Федерація отримала усі підводні човни спецпризначення та кращі кораблі у кількості 22 судна, натомість до складу ВМС увійшло 6 суден , з яких:

  • 3 кораблі спецпризначення не були включені в бойовий склад ВМС України через їх незадовільний технічний стан після отримання в результаті поділу Чорноморського флоту СРСР, а самі кораблі у 1997 році наказами Міністра оборони були списані, як такі, що втратили військову цінність – «Чернівці» (б/н U702); «Івано-Франківськ» (б/н U704); «Коломия» (б/н U-533).
  • 1 розвідувальний корабль був включений у склад ВМС України, відремонтований, але у 2012 році був списаний і виключений з бойового складу – «Сімферополь» (б/н U511);
  • 1 протидиверсійний катер у 2014 році був захоплений російськими військами і залишилися на анексованій території АРК – «Феодосія» (б/н U240);
  • 1 розвідувальний корабль перебуває у бойовому складі флоту – «Переяслав», (б/н A512).

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, зі 108 морських суден забезпечення Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) Російська Федерація отримала кращі 80 суден, більшість з яких досі виконують завдання за призначенням, натомість до складу ВМС увійшло 28 суден, з яких:

  • 11 морських суден забезпечення протягом ближчих років після розподілу було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення (Джанкой б/н U754, «Ялта» б/н U755, «Бахмач» б/н U759, «Новгород-Сіверський» б/н U761, BG-80 б/н U-500, «Арциз» б/н U863, «СМ-15», «Бердичів» б\н U813, ОС-237, «Сарни» (б/н U804), щит № 22), окремі з яких після списання як непридатні до подальшого використання, успішно виконують завдання за призначенням (наприклад, ПК «Сарни» б/н U804, “ОС-237″«Коростень» (U862), тощо).
  • 3 морських судна забезпечення були включені до переліків надлишкового майна та реалізовані за значно заниженими цінами і з грубими порушеннями законодавства України (танкер “Макіївка”, танкер “Керчь” б/н U758, «Новый Буг» б/н U851), які успішно використовувалися новими власниками за призначенням;
  • 10 морських суден забезпечення у складі ВМС України («Горлівка» б/н А753, «Судак» б/н А756, «Фастів» б/н А760, «Донбас» б/н A500, «Балта» б/н А811, «Сєверодонецьк» б/н А812, «Шостка» б/н А852, «Корець» б/н А830, «Ковель» б/н А831, «Кам’янка» б/н А860)

Інформації щодо про рух артилерійських сухогрузних барж “МБСС-233200”, “МБСН-405250”, а також артилерійських щитів № 26, 46 відсутня, але за отриманою інформацією у складі ВМС України такі палавзасоби відсутні.

2. Катери і рейдові судна забезпечення

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 141 катерів і рейдових суден забезпечення Чорноморського флоту РФ отримала 108 кращих суден, більшість з яких досі виконують завдання за призначенням, натомість до складу ВМСУ увійшло 34 судна, з яких:

  • 8 суден у складі ВМС України («Іллічівськ», «Сокаль», «Коростень» , “Дубно», “Золотоноша», “БУК-239», «БСН-188595» «Новоозерне»);
  • 7 суден у 2014 році було захоплені ЗС РФ і перебувають на тимчасово-окупованій території («Херсон», “ПМР-152», “ПД-51», “Каланчак», «Яни Капу», “МУС-482», “Велика Олександрівка»);
  • 2 судна забезпечення за отриманою інформацією знаходяться в оренді у приватній компанії (“РБ-27” та “РБ-69”);
  • 11 суден забезпечення було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення («Малин», “БУК-300» , РКЗ-461, «Іршава», «Брянка», “Кагарлик», “МУС-857», «ПКЗ-69», БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник “), при цьому судна БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник” після списання не були утилізовані, а успішно використовуються по сьогоднішній день за призначенням.

Інформація про рух 6 суден забезпечення (БСС-699200, “БСН-351900”, “БНН-90970”, “СПД-23”, “МУС-595”, “БАМТ-70250”) невідома, однак наявна інформація, що в бойовому складі ВМС такі судна відсутні.

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 251 морських суден і катерів допоміжного флоту Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) РФ отримала 187 кращих суден, натомість до складу ВМС увійшло 62 судна, з яких:

  • 18 морських суден забезпечення у складі ВМС України («Горлівка», «Судак», «Фастів», «Донбас», «Балта», «Сєверодонецьк», «Шостка», «Корець», «Ковель», «Кам’янка», «Іллічівськ», «Сокаль», «Коростень», “Дубно», “Золотоноша», “БУК-239», «БСН-188595», «Новоозерне»);
  • 22 морських судна забезпечення протягом ближчих років після розподілу було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення (Джанкой, «Ялта», «Бахмач», «Новгород-Сіверський», BG-80, «Арциз», «СМ-15», «Бердичів, ОС-237, «Сарни», щит № 22, («Малин», “БУК-300» , РКЗ-461, «Іршава», «Брянка», “Кагарлик», “МУС-857», «ПКЗ-69», БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник”), окремі з яких після списання як непридатні до подальшого використання, успішно виконують завдання за призначенням (наприклад, ПК «Сарни» б/н U804, “ОС-237″«Коростень», БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник”);
  • 3 морських судна забезпечення були включені до переліків надлишкового майна та реалізовані за значно заниженими цінами і з грубими порушеннями законодавства України (танкер “Макіївка”, танкер “Керчь” б/н U758, «Новый Буг» б/н U851), які успішно використовували новими власниками за призначенням;
  • 7 суден у 2014 році були захоплені ЗС РФ і перебувають на тимчасово-окупованій території («Херсон», “ПМР-152», “ПД-51», “Каланчак», «Яни Капу», “МУС-482», “Велика Олександрівка»);
  • 2 судна забезпечення за отриманою інформацією знаходяться в оренді у приватній компанії (“РБ-27” та “РБ-69”).

Інформації щодо про рух артилерійських сухогрузних та інших барж “МБСС-233200”, “МБСН-405250”, БСС-699200, “БСН-351900”, “БНН-90970”, “СПД-23”, “МУС-595”, “БАМТ-70250”, а також артилерійських щитів № 26, 46 відсутня, але за отриманою інформацією у складі ВМС України такі палавзасоби (10 одиниць) відсутні.

ІV. Пошуково-рятувальні судна і катери

1. Пошуково-рятувальні судна

2. Пошуково-рятувальні катери

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 78 пошуково-рятувальних суден та катерів Чорноморського флоту РФ отримала 61 судно, більшість з яких успішно виконують завдання за призначенням, натомість до складу ВМС увійшло 17 суден, з яких:

  • 6 пошуково-рятувальних суден у складі ВМС України («Ізяслав», «Євпаторія», «Борщів», «Ромни», «Токмак», «РВК-258»);
  • 1 пошуково-рятувальних судено ВМС України «Кременець» у 2014 було захоплене ЗС РФ та використовується під прапором РФ;
  • 3 судна були передані до органів ДПСУ та МНС, інформація про їх рух невідома;
  • 3 судна були виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку («Вільногірськ», “РВК-761”, «Миргород»);
  • 2 судна продані – «Енергодар» та катер “РВК-5”, який у 2001 році був проданий приватній компанії за залишковою вартістю, оскільки включене переліку військового майна, яке пропонується до відчудження у 2001 році, однак з бойового складу такий катер був виключений зі складу ВМС у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення у 2004 році

Інформація про рух судна ПЖК-1819 та «Володимир Волинський» невідома, однак за інформацією в бойовому складі відсутні.

V. Гідрографічні судна і катери

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 66 гідрографічних суден та катерів Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) РФ отримала 44 суден, натомість до складу ВМС увійшло 22 судно, з яких:

  • 1 судно було виключено з бойового складу ВМС та списані у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик (“МГК-1694» та);
  • 3 гідрографічних катерів ВМС були захоплені російськими військами і залишилися на анексованій території Українського Криму («МГК-1889», «МГК-1877», «Сквира»);
  • 17 суден і катерів було передано Держгідрографії («Алчевськ», «ГС-82», «МГК-150» «БГК-334», “БГК-246”, “БГК-37», “БГК-650», «МГК-296», «МГК-175», “МГК-913», «МГК-912», «МГК-112», «МГК-146», («ГС-401»– втрачене під час пожежі), («ГС-273», «БГК- 1569», «МГК-1098» – на анексованій території);

Інформація про рух судна «ГС-212» невідома, однак в бойовому складі ВМС Україні відсутнє, ймовірно втрачене.

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 525 бойових кораблів, катерів, суден забезпечення Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) РФ отримала 388 суден (з них 270 судна як ніби частка РФ, а також 118 кращих бойових кораблів та катерів, суден забезпечення було передано (разом з бойовою технікою та озброєнням, морською авіацією і т.д.) в рахунок погашення боргових зобов’язань перед РФ на суму 521,06 млн. доларів США), які за своїм технічним станом та строками служби були становили кращу частину колишнього Чорноморського флоту і наразі більшість з цих суден продовжують службу.

Натомість до складу ВМС увійшло 137 суден, з яких:

  • 30 бойових кораблів і катерів (3 судна у складі ВМС, 6 суден були захоплені ЗС РФ і перебувають на анексованій території);
  • 6 кораблів спецпризначення (1 судно у складі ВМС, 1 судно було захоплене ЗС РФ і перебуває на анексованій території України);
  • 62 суден забезпечення (18 суден у складі ВМС, 7 суден були захоплені ЗС РФ і перебувають на анексованій території України);
  • 17 пошуково-рятувальних суден (6 суден у складі ВМС, 1 судно було захоплене ЗС РФ і перебуває на анексованій території);
  • 21 гідрографічних суден і катерів (жодного судна у складі ВМС, а 3 були захоплені ЗС РФ і на анексованій території).

Таким чином, з корабельного складу ЧФ колишнього СРСР у складі ВМС України 1 бойовий корабль, 2 бойовий катера та 25 інших суден забезпечення, інші з різних підстав вибули із бойового складу як правило внаслідок їх списання у зв’язку з тим, що під час розподілу прийняті у такому технічному стані, який не дозволяв їх використання за призначенням, продані та передані іншим органам.

Потрібно звернути увагу на те, що розподіл кораблів та суден колишнього Чорноморського флоту СРСР здійснювався з кількісного складу ЧФ станом на 03.08.1992 р., при цьому, у період з 03.08.1992 по 27.05.1997 командувачами ЧФ (зокрема адміралом І. Касатононова) за вказівками та під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу РФ було виключено зі складу Чорноморського флоту 263 одиниці кораблів, суден та плавзасобів (переведені у інші місця дислокації та/або списані та утилізовані та/або реалізовані), кошти від реалізації яких за укладеним договором було розподілено між Україною і Російською Федерацією у співвідношенні 50 на 50 відсотків, тобто під час під час укладення угоди про параметри поділу колишнього ЧФ СРСР частка України за такі судна була визначена на рівні 5,449 млн. дол. США, яку було зараховано в рахунок погашення боргових зобов’язань України перед РФ за поставлений природний газ. Перелік кораблів, суден та плавзасобів, виключених з 3 серпня 1992 року у кількості 263 одиниць мав бути наведений у Протоколі робочої зустрічі експертів України та Російської Федерації з питань поділу Чорноморського флоту від 4 листопада 1996 року, що є невід’ємною частиною Додатка № 4 Договору про параметри поділу ЧФ, однак документ у розпорядження Комісії наданий не був та за інформацією такого переліку не було складено. При цьому, з матеріалів розслідування стало відомо, що у 1992 році 13 списаних суден 1950-1960 рр. побудови були реалізовані на суму понад 27 млн. доларів США (при цьому на рахунок МОУ поступило 46,98 тис. $, інша сума за даними СБУ була об’єктом шахрайських дій), а отже, сума компенсації за 131 судно у розмірі 5,45 млн. дол. США є необґрунтованою і свідчить про те, що Україна щонайменше не отримала компенсацій як за 120 суден Чорноморського флоту, серед яких, за інформацією, кращі були передислоковані на інші флоти РФ, інші реалізовані за ринковими цінами, приклад яких наведені у Звіті.

При цьому, до розподілу кораблів та суден колишнього Чорноморського флоту СРСР не включалися ті об’єкти (кораблі, судна, бойова техніка та озброєння, літальні апарати), які були розташовані за межами України (кораблів та катери, пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія).

Крім цього, за наявною інформацією, у період з 24.08.1991 по 02.03.1992 під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу РФ відбувалася передислокація окремих кораблів та суден ЧФ, які не були предметом поділу.

Інформація
про поділ між Україною і Російською Федерацією озброєнь, військової техніки та засобів забезпечення сил берегової оборони та морської піхоти Чорноморського флоту

Інформація
про поділ між Україною та Російською Федерацією озброєнь, військової техніки та засобів забезпечення морської авіації наземного базування Чорноморського флоту

№№НайменуванняКількістьПримітка
РазомПередається
ЧФ РФВСМСУ
1Ту-22М3*401920*1 – втрачений у катастрофі
2Ту-22Р1477
3Ту-22У633
4Ту-22ПП422
5Бе-12ПЛ201010
6Бе-12ПС321
7Ан-12Т431
8Ан-12РР312
9Ан-261055
10Ан-2411
11Су-17М3402020
12Су-17УМ523
13Ту-134А11
14Ан-2954
15Ту-16К1688
16Ту-16Р11
17Ту-16СПС523
18Ту-16ЗЩ11
19Ка-25ПЛ361818
20Ка-25БШЗ422
21Ка-25Ц422
22Ка-25БШЗ633
23Ка-25У633
24Ка-27Е422
25Ка-2844
26Ми-14ПЛ*441720*7 – Грузія
27Ми-14ПС633
28Ми-14БТ523
29Ми-911
30Ми-8*261212*2 – втрачені в катастрофі
31Ми-622

Інформація
про перелік і параметри об’єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі та на території АРК

Угодою було передбачено, що Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї Угоди об’єкти Чорноморського флоту в м. Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об’єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, зокрема передбачають передачу РФ:

1) Командних пунктів
2) Об’єктів систем зв’язку
3) Об’єктів радіотехнічної служби
4) Об’єктів тилу
5) Об’єктів медичної служби
6) Об’єктів забезпечення ракетно-артилерійським та мінно-торпедним озброєнням
7) Об’єктів судноремонтних заводів
8) Об’єктів морської інженерної служби
9) Гідротехнічні споруди з групами технічних систем обслуговування
10) Об’єктів розвідки
11) Об’єктів управління пошукових аварійно-рятувальних робіт
13) Об’єктів метрологічної служби
14) Об’єктів радіаційно-хімічної безпеки
15) Об’єктів гідрографічної служби
16) Об’єктів автобронетанкової служби 17) Спортивні об’єкти
18) Об’єктів учбових закладів
19) Об’єктів забезпечення базування корабельного складу
20) Об’єктів берегових військ
21) Об’єктів авіації
22) Заклади культури та об’єкти технічних засобів пропаганди
23) Будівельні організації
24) Об’єктів гарнізонної служби

у м. Севастополь:3571 будівель і споруд3 312,49 Га
в Криму поза межами м. Севастополя:1020 будівель і споруд14 920,13 Га
Разом:4 591 будівля та споруда18 232,62 Га

Звіт: Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки: перша частина (стор. 1-48) / друга частина (стор. 48-92)

Розподіл кораблів, військової техніки та озброєння ЧФ СРСР, а також рух корабельного складу ВМСУ – звіт ТСК

До вашої уваги додаток 2 до Звіту ТСК ВРУ для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки.

Звіт: Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки: перша частина (стор. 1-48) / друга частина (стор. 48-92)

Інформація
про розподіл військових кораблів та суден Чорноморського флоту, військової техніки та озброєння між Україною та Російською федерацією
(згідно Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року), а також інформація про рух корабельного складу ВМС України

І. БОЙОВІ КОРАБЛІ ТА КАТЕРИ

Таким чином, з 68 бойових кораблів 1-3 рангу (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія), Російська Федерація отримала 50 кораблів, зокрема усі кораблі 1 класу, більшість боєздатних кораблів 2-3 рангу, які за технічним станом та роками будови були кращими за кораблі, які отримала Україна.

Натомість, у склад ВМС України ввійшло 18 кораблів, які в більшості за технічним станом і строками служби підлягали списанню і виключенню з бойового складу флоту. Так, зокрема:

  • 11 кораблів (протягом 1998-2002 рр. 9 одиниць та 3 одиниці відповідно 2010-2013), було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням встановленого для них термінів служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення, але головна причина цих управлінських рішень – це прийняття під час розподілу до складу ВМС України кораблів, які перебували в небоєготовому стані;
  • 5 кораблів були захоплені у 2014 році РФ і залишилися на анексованій території АР Крим;
  • 1 корабль 3 рангу був проданий Греції (малий десантний корабль на повітряній подушці «Горлівка», б.н. U423);
  • 1 корабль 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС України (десантний корабль «Юрій Олефіренко» б/н U401).

Разом з тим, за наявною інформацією, у складі ЧФ РФ наразі перебувають у бойовому складі більшість отриманих бойових кораблів колишнього ЧФ СРСР, які, зокрема, разом з особовим складом приймали участь в анексії Українського Криму.

Таким чином, з 35 бойових катерів 3-4 рангу, Російська Федерація отримала кращі за технічним станом 22 бойових катери, зокрема усі десантні кораблі, більшість міннотралових та ракетних катерів, більша частина яких наразі у бойового складі РФ, які, зокрема, разом з особовим складом приймали участь в анексії Українського Криму.

Натомість, у склад ВМС України ввійшло 12 бойових катерів, серед яких були катери у небоєготовному стані, а також ті, які за своїм технічним станом і строками служби підлягали списанню і виключенню з бойового складу флоту у ближчий час. Так, зокрема:

  • 4 катера 3 рангу було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням встановленого для них термінів служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення;
  • 1 катер 3 рангу був захоплений російськими військами і залишився на анексованій території АР Крим;
  • 1 катер 3 рангу у 1999 році уряд України безкоштовно передав ВМС Грузії (Ракетний катер «Конотоп», б/н U150);
  • 1 катер 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС (ракетний катер «Прилуки», б/н U360) ;
  • 1 катер 4 рангу перебуває у бойовому складі ВМС (міннотраловий катер «Геніченськ», б/н U360);
  • 4 катери 4 рангу були передані до складу Морської охорони ДПСУ, інформація про їх рух невідома.

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, зі 103 бойових кораблів Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) Російська Федерація отримала кращі бойові кораблі та катери у кількості 72 судна, натомість до складу ВМС увійшло 30 бойових суден (18 кораблів та 12 катерів), з яких:

  • 11 бойових кораблів було виключено з бойового складу ВМС та списано;
  • 4 бойових катера 3 рангу виключено з бойового складу ВМС та списано («Умань», «Цюрюпинськ», «Каховка», «Кременчук»);
  • 5 бойових кораблів були захоплені ЗС РФ у 2014 році і залишилися на анексованій території АР Крим; (ПЧ «Б-435», «К.Ольшанський», «Хмельницький», «Чернігів», «Черкаси»);
  • 1 бойовий катер 3 рангу був захоплений ЗС РФ у 2014 році і залишився на анексованій території АР Крим («Придніпров’я», б/н U155);
  • 1 катер 3 рангу у 1999 році уряд України безкоштовно передав ВМС Грузії (ракетний катер «Конотоп», б/н U150);
  • 1 бойовий корабль 3 рангу був проданий Греції, який у складі її ВМС (МДК «Горлівка», б.н. U423);
  • 1 бойовий корабль 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС (десантний корабль «Юрій Олефіренко», б/н U-401 );
  • 1 бойовий катер 3 рангу перебуває у бойовому складі ВМС («Прилуки» б/н U153);
  • 4 бойові катери 4 рангу були передані до органів морської охорони Держприкордонслужби України, однак Комісії не відома інформація про їх рух («Лубни», «Канів», «Ізмаїл», «Ніжин»);
  • 1 бойовий катер 4 рангу перебуває у бойовому складі ВМС («Генічеськ», б/н U360).

Таким чином, внаслідок «братського» розподілу ЧФ колишнього СРСР до ВМС України ввійшли бойові кораблі та катери як правило в небоєготовому стані, які за строками служби підлягали списанню, що власне і було зроблено протягом ближчих років після включення таких суден до складу ВМС України.

Наразі, у складі ВМС України із корабельного складу колишнього ЧФ СРСР перебуває 1 бойовий корабль, а також 2 бойових катери, при цьому у складі ЧФ РФ перебуває більшість бойових кораблів і катерів колишнього ЧФ СРСР, які, зокрема, приймали участь в анексії АР Крим.

ІІ. Кораблі спецпризначення

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 28 кораблів спецпризначення Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) Російська Федерація отримала усі підводні човни спецпризначення та кращі кораблі у кількості 22 судна, натомість до складу ВМС увійшло 6 суден , з яких:

  • 3 кораблі спецпризначення не були включені в бойовий склад ВМС України через їх незадовільний технічний стан після отримання в результаті поділу Чорноморського флоту СРСР, а самі кораблі у 1997 році наказами Міністра оборони були списані, як такі, що втратили військову цінність – «Чернівці» (б/н U702); «Івано-Франківськ» (б/н U704); «Коломия» (б/н U-533).
  • 1 розвідувальний корабль був включений у склад ВМС України, відремонтований, але у 2012 році був списаний і виключений з бойового складу – «Сімферополь» (б/н U511);
  • 1 протидиверсійний катер у 2014 році був захоплений російськими військами і залишилися на анексованій території АРК – «Феодосія» (б/н U240);
  • 1 розвідувальний корабль перебуває у бойовому складі флоту – «Переяслав», (б/н A512).

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, зі 108 морських суден забезпечення Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) Російська Федерація отримала кращі 80 суден, більшість з яких досі виконують завдання за призначенням, натомість до складу ВМС увійшло 28 суден, з яких:

  • 11 морських суден забезпечення протягом ближчих років після розподілу було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення (Джанкой б/н U754, «Ялта» б/н U755, «Бахмач» б/н U759, «Новгород-Сіверський» б/н U761, BG-80 б/н U-500, «Арциз» б/н U863, «СМ-15», «Бердичів» б\н U813, ОС-237, «Сарни» (б/н U804), щит № 22), окремі з яких після списання як непридатні до подальшого використання, успішно виконують завдання за призначенням (наприклад, ПК «Сарни» б/н U804, “ОС-237″«Коростень» (U862), тощо).
  • 3 морських судна забезпечення були включені до переліків надлишкового майна та реалізовані за значно заниженими цінами і з грубими порушеннями законодавства України (танкер “Макіївка”, танкер “Керчь” б/н U758, «Новый Буг» б/н U851), які успішно використовувалися новими власниками за призначенням;
  • 10 морських суден забезпечення у складі ВМС України («Горлівка» б/н А753, «Судак» б/н А756, «Фастів» б/н А760, «Донбас» б/н A500, «Балта» б/н А811, «Сєверодонецьк» б/н А812, «Шостка» б/н А852, «Корець» б/н А830, «Ковель» б/н А831, «Кам’янка» б/н А860)

Інформації щодо про рух артилерійських сухогрузних барж “МБСС-233200”, “МБСН-405250”, а також артилерійських щитів № 26, 46 відсутня, але за отриманою інформацією у складі ВМС України такі палавзасоби відсутні.

2. Катери і рейдові судна забезпечення

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 141 катерів і рейдових суден забезпечення Чорноморського флоту РФ отримала 108 кращих суден, більшість з яких досі виконують завдання за призначенням, натомість до складу ВМСУ увійшло 34 судна, з яких:

  • 8 суден у складі ВМС України («Іллічівськ», «Сокаль», «Коростень» , “Дубно», “Золотоноша», “БУК-239», «БСН-188595» «Новоозерне»);
  • 7 суден у 2014 році було захоплені ЗС РФ і перебувають на тимчасово-окупованій території («Херсон», “ПМР-152», “ПД-51», “Каланчак», «Яни Капу», “МУС-482», “Велика Олександрівка»);
  • 2 судна забезпечення за отриманою інформацією знаходяться в оренді у приватній компанії (“РБ-27” та “РБ-69”);
  • 11 суден забезпечення було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення («Малин», “БУК-300» , РКЗ-461, «Іршава», «Брянка», “Кагарлик», “МУС-857», «ПКЗ-69», БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник “), при цьому судна БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник” після списання не були утилізовані, а успішно використовуються по сьогоднішній день за призначенням.

Інформація про рух 6 суден забезпечення (БСС-699200, “БСН-351900”, “БНН-90970”, “СПД-23”, “МУС-595”, “БАМТ-70250”) невідома, однак наявна інформація, що в бойовому складі ВМС такі судна відсутні.

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 251 морських суден і катерів допоміжного флоту Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) РФ отримала 187 кращих суден, натомість до складу ВМС увійшло 62 судна, з яких:

  • 18 морських суден забезпечення у складі ВМС України («Горлівка», «Судак», «Фастів», «Донбас», «Балта», «Сєверодонецьк», «Шостка», «Корець», «Ковель», «Кам’янка», «Іллічівськ», «Сокаль», «Коростень», “Дубно», “Золотоноша», “БУК-239», «БСН-188595», «Новоозерне»);
  • 22 морських судна забезпечення протягом ближчих років після розподілу було виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення (Джанкой, «Ялта», «Бахмач», «Новгород-Сіверський», BG-80, «Арциз», «СМ-15», «Бердичів, ОС-237, «Сарни», щит № 22, («Малин», “БУК-300» , РКЗ-461, «Іршава», «Брянка», “Кагарлик», “МУС-857», «ПКЗ-69», БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник”), окремі з яких після списання як непридатні до подальшого використання, успішно виконують завдання за призначенням (наприклад, ПК «Сарни» б/н U804, “ОС-237″«Коростень», БАМТ-14790, БНН-86980, “ПД-19 Хмільник”);
  • 3 морських судна забезпечення були включені до переліків надлишкового майна та реалізовані за значно заниженими цінами і з грубими порушеннями законодавства України (танкер “Макіївка”, танкер “Керчь” б/н U758, «Новый Буг» б/н U851), які успішно використовували новими власниками за призначенням;
  • 7 суден у 2014 році були захоплені ЗС РФ і перебувають на тимчасово-окупованій території («Херсон», “ПМР-152», “ПД-51», “Каланчак», «Яни Капу», “МУС-482», “Велика Олександрівка»);
  • 2 судна забезпечення за отриманою інформацією знаходяться в оренді у приватній компанії (“РБ-27” та “РБ-69”).

Інформації щодо про рух артилерійських сухогрузних та інших барж “МБСС-233200”, “МБСН-405250”, БСС-699200, “БСН-351900”, “БНН-90970”, “СПД-23”, “МУС-595”, “БАМТ-70250”, а також артилерійських щитів № 26, 46 відсутня, але за отриманою інформацією у складі ВМС України такі палавзасоби (10 одиниць) відсутні.

ІV. Пошуково-рятувальні судна і катери

1. Пошуково-рятувальні судна

2. Пошуково-рятувальні катери

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 78 пошуково-рятувальних суден та катерів Чорноморського флоту РФ отримала 61 судно, більшість з яких успішно виконують завдання за призначенням, натомість до складу ВМС увійшло 17 суден, з яких:

  • 6 пошуково-рятувальних суден у складі ВМС України («Ізяслав», «Євпаторія», «Борщів», «Ромни», «Токмак», «РВК-258»);
  • 1 пошуково-рятувальних судено ВМС України «Кременець» у 2014 було захоплене ЗС РФ та використовується під прапором РФ;
  • 3 судна були передані до органів ДПСУ та МНС, інформація про їх рух невідома;
  • 3 судна були виключено з бойового складу ВМС та списано у зв’язку («Вільногірськ», “РВК-761”, «Миргород»);
  • 2 судна продані – «Енергодар» та катер “РВК-5”, який у 2001 році був проданий приватній компанії за залишковою вартістю, оскільки включене переліку військового майна, яке пропонується до відчудження у 2001 році, однак з бойового складу такий катер був виключений зі складу ВМС у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик, що призвело для неможливості їх подальшого використання та недоцільності відновлення у 2004 році

Інформація про рух судна ПЖК-1819 та «Володимир Волинський» невідома, однак за інформацією в бойовому складі відсутні.

V. Гідрографічні судна і катери

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 66 гідрографічних суден та катерів Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) РФ отримала 44 суден, натомість до складу ВМС увійшло 22 судно, з яких:

  • 1 судно було виключено з бойового складу ВМС та списані у зв’язку із закінченням строку експлуатації та втратою тактико-технічних характеристик (“МГК-1694» та);
  • 3 гідрографічних катерів ВМС були захоплені російськими військами і залишилися на анексованій території Українського Криму («МГК-1889», «МГК-1877», «Сквира»);
  • 17 суден і катерів було передано Держгідрографії («Алчевськ», «ГС-82», «МГК-150» «БГК-334», “БГК-246”, “БГК-37», “БГК-650», «МГК-296», «МГК-175», “МГК-913», «МГК-912», «МГК-112», «МГК-146», («ГС-401»– втрачене під час пожежі), («ГС-273», «БГК- 1569», «МГК-1098» – на анексованій території);

Інформація про рух судна «ГС-212» невідома, однак в бойовому складі ВМС Україні відсутнє, ймовірно втрачене.

Всього, за Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 року, з 525 бойових кораблів, катерів, суден забезпечення Чорноморського флоту (за виключенням кораблів та катерів пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія) РФ отримала 388 суден (з них 270 судна як ніби частка РФ, а також 118 кращих бойових кораблів та катерів, суден забезпечення було передано (разом з бойовою технікою та озброєнням, морською авіацією і т.д.) в рахунок погашення боргових зобов’язань перед РФ на суму 521,06 млн. доларів США), які за своїм технічним станом та строками служби були становили кращу частину колишнього Чорноморського флоту і наразі більшість з цих суден продовжують службу.

Натомість до складу ВМС увійшло 137 суден, з яких:

  • 30 бойових кораблів і катерів (3 судна у складі ВМС, 6 суден були захоплені ЗС РФ і перебувають на анексованій території);
  • 6 кораблів спецпризначення (1 судно у складі ВМС, 1 судно було захоплене ЗС РФ і перебуває на анексованій території України);
  • 62 суден забезпечення (18 суден у складі ВМС, 7 суден були захоплені ЗС РФ і перебувають на анексованій території України);
  • 17 пошуково-рятувальних суден (6 суден у складі ВМС, 1 судно було захоплене ЗС РФ і перебуває на анексованій території);
  • 21 гідрографічних суден і катерів (жодного судна у складі ВМС, а 3 були захоплені ЗС РФ і на анексованій території).

Таким чином, з корабельного складу ЧФ колишнього СРСР у складі ВМС України 1 бойовий корабль, 2 бойовий катера та 25 інших суден забезпечення, інші з різних підстав вибули із бойового складу як правило внаслідок їх списання у зв’язку з тим, що під час розподілу прийняті у такому технічному стані, який не дозволяв їх використання за призначенням, продані та передані іншим органам.

Потрібно звернути увагу на те, що розподіл кораблів та суден колишнього Чорноморського флоту СРСР здійснювався з кількісного складу ЧФ станом на 03.08.1992 р., при цьому, у період з 03.08.1992 по 27.05.1997 командувачами ЧФ (зокрема адміралом І. Касатононова) за вказівками та під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу РФ було виключено зі складу Чорноморського флоту 263 одиниці кораблів, суден та плавзасобів (переведені у інші місця дислокації та/або списані та утилізовані та/або реалізовані), кошти від реалізації яких за укладеним договором було розподілено між Україною і Російською Федерацією у співвідношенні 50 на 50 відсотків, тобто під час під час укладення угоди про параметри поділу колишнього ЧФ СРСР частка України за такі судна була визначена на рівні 5,449 млн. дол. США, яку було зараховано в рахунок погашення боргових зобов’язань України перед РФ за поставлений природний газ. Перелік кораблів, суден та плавзасобів, виключених з 3 серпня 1992 року у кількості 263 одиниць мав бути наведений у Протоколі робочої зустрічі експертів України та Російської Федерації з питань поділу Чорноморського флоту від 4 листопада 1996 року, що є невід’ємною частиною Додатка № 4 Договору про параметри поділу ЧФ, однак документ у розпорядження Комісії наданий не був та за інформацією такого переліку не було складено. При цьому, з матеріалів розслідування стало відомо, що у 1992 році 13 списаних суден 1950-1960 рр. побудови були реалізовані на суму понад 27 млн. доларів США (при цьому на рахунок МОУ поступило 46,98 тис. $, інша сума за даними СБУ була об’єктом шахрайських дій), а отже, сума компенсації за 131 судно у розмірі 5,45 млн. дол. США є необґрунтованою і свідчить про те, що Україна щонайменше не отримала компенсацій як за 120 суден Чорноморського флоту, серед яких, за інформацією, кращі були передислоковані на інші флоти РФ, інші реалізовані за ринковими цінами, приклад яких наведені у Звіті.

При цьому, до розподілу кораблів та суден колишнього Чорноморського флоту СРСР не включалися ті об’єкти (кораблі, судна, бойова техніка та озброєння, літальні апарати), які були розташовані за межами України (кораблів та катери, пункти базування яких були поза межами території України, зокрема Каспійська флотилія, Середземноморська (база у м. Тартус, Сирія).

Крім цього, за наявною інформацією, у період з 24.08.1991 по 02.03.1992 під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу РФ відбувалася передислокація окремих кораблів та суден ЧФ, які не були предметом поділу.

Інформація
про поділ між Україною і Російською Федерацією озброєнь, військової техніки та засобів забезпечення сил берегової оборони та морської піхоти Чорноморського флоту

Інформація
про поділ між Україною та Російською Федерацією озброєнь, військової техніки та засобів забезпечення морської авіації наземного базування Чорноморського флоту

№№НайменуванняКількістьПримітка
РазомПередається
ЧФ РФВСМСУ
1Ту-22М3*401920*1 – втрачений у катастрофі
2Ту-22Р1477
3Ту-22У633
4Ту-22ПП422
5Бе-12ПЛ201010
6Бе-12ПС321
7Ан-12Т431
8Ан-12РР312
9Ан-261055
10Ан-2411
11Су-17М3402020
12Су-17УМ523
13Ту-134А11
14Ан-2954
15Ту-16К1688
16Ту-16Р11
17Ту-16СПС523
18Ту-16ЗЩ11
19Ка-25ПЛ361818
20Ка-25БШЗ422
21Ка-25Ц422
22Ка-25БШЗ633
23Ка-25У633
24Ка-27Е422
25Ка-2844
26Ми-14ПЛ*441720*7 – Грузія
27Ми-14ПС633
28Ми-14БТ523
29Ми-911
30Ми-8*261212*2 – втрачені в катастрофі
31Ми-622

Інформація
про перелік і параметри об’єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі та на території АРК

Угодою було передбачено, що Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї Угоди об’єкти Чорноморського флоту в м. Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об’єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, зокрема передбачають передачу РФ:

1) Командних пунктів
2) Об’єктів систем зв’язку
3) Об’єктів радіотехнічної служби
4) Об’єктів тилу
5) Об’єктів медичної служби
6) Об’єктів забезпечення ракетно-артилерійським та мінно-торпедним озброєнням
7) Об’єктів судноремонтних заводів
8) Об’єктів морської інженерної служби
9) Гідротехнічні споруди з групами технічних систем обслуговування
10) Об’єктів розвідки
11) Об’єктів управління пошукових аварійно-рятувальних робіт
13) Об’єктів метрологічної служби
14) Об’єктів радіаційно-хімічної безпеки
15) Об’єктів гідрографічної служби
16) Об’єктів автобронетанкової служби 17) Спортивні об’єкти
18) Об’єктів учбових закладів
19) Об’єктів забезпечення базування корабельного складу
20) Об’єктів берегових військ
21) Об’єктів авіації
22) Заклади культури та об’єкти технічних засобів пропаганди
23) Будівельні організації
24) Об’єктів гарнізонної служби

у м. Севастополь:3571 будівель і споруд3 312,49 Га
в Криму поза межами м. Севастополя:1020 будівель і споруд14 920,13 Га
Разом:4 591 будівля та споруда18 232,62 Га

Звіт: Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки: перша частина (стор. 1-48) / друга частина (стор. 48-92)

Флот путіна зазнає серйозних втрат: скільки кораблів залишилося у росіян на Чорному морі

Українські військові продовжують бити окупантів не лише на суші, а й у морі, через що чорноморський флот росії вже втратив 15% своєї початкової сили.

Як йдеться у матеріалі “Проект”, після розвалу СРСР у росії на Чорному морі залишався флот із восьми сотень кораблів і катерів, з яких 274 вважалися бойовими. Однак аж до 2014 року їхня кількість поступово скорочувалася і на момент початку повномасштабного вторгнення їхня чисельність становила 275 суден, з яких лише 58 бойових.

Якщо зважати на патрульні катери, то весь чорноморський флот налічував 74 бойові одиниці, що набагато менше, ніж за радянських часів.

Після початку вторгнення в Україну бої на морі активно не велися, а росіяни змогли використати флот лише для обстрілів українських міст, у тому числі за допомогою крилатих ракет “Калібр”.

Проте українцям все ж таки вдалося знайти спосіб дати серйозну відсіч і цій загрозі. Так, згідно з публічними даними, з лютого росіяни втратили щонайменше 12 військових кораблів і катерів, що становить 15% від загальної чисельності бойового складу чорноморського флоту.

Як відомо, найбільше втрату російський флот на Чорному морі зазнав на початку квітня, коли дві українські ракети “Нептун” відправили на дно знаменитий ракетний крейсер “Москва”.

Після нього флагманом ЧФ Росії став фрегат “Адмірал Макаров”, проте в ході атаки морських безпілотників на бухту Севастополя наприкінці жовтня і він отримав пошкодження.

Знищення “Новочеркаська”: скільки великих десантних кораблів залишилося у Чорному морі

Після знищення кораблі проєкту 775 “Новочеркаська” кількість великих десантних кораблів ворога у Чорному морі зменшилась до 10.

У вересні був знищений ще ВДК “Мінськ” проєкту 775, а 24 березня 2022 року у Бердянску потопили ВДК “Саратов” проєкту 1171, повідомляє Defence-ua.com.

два ВДК проєкту 1171 “Тапір”:

“Цезарь Куніков” (отримав пошкодження у Бердянську)

“Калінінград” (Балтійського флоту)

“Георгій Побідоносець” (Північного флоту)

“Корольов” (Балтійського флоту)

“Оленегорський гірняк” (Північного флоту, отримав пошкодження у Новоросійську).

Один проєкту 11711 типу “Иван Грен”:

“Петр Моргунов” (Північного флоту).

“Але наявні супутникові знімки демонструють доволі цікаву картину відносно боєздатності цих кораблів. Зокрема завдяки публікаціям фахівця MT Anderson можливо побачити, що в окупованому Севастополі 20 грудня перебувало загалом чотири ВДК проекту 775, два з яких перебували в очікуванні ремонту”, – зазначили аналітики.

Ще один ВДК перебував у сухому доці, й це не “Мінськ”, який досі перебуває в іншому сухому доці судоремонтного заводу.

І лише один ВДК проекту 775 може перебувати у справному стані.

Низка великих десантних кораблів перебувають у Новоросійську. З них три проєкту 775 та один “Петр Моргунов”. Сухий док вже зайнятий іншим кораблем, тобто “Оленегорський гірняк” з нього вивели.

“Тобто на супутникових знімках 17 та 20 грудня зафіксовано сім ВДК, з яких один знаходиться у ремонті та ще два його очікують. Таким чином реальна боєздатна кількість великих десантних кораблів у РФ може становити лише до семи кораблів. Й саме на них покладено виконання транспортно-логістичних функцій з перекидання вантажів через Керченську протоку на фоні обмеженої вантажності Керченського мосту”, – кажуть аналітики.

Росіяни в Криму підтвердили ураження великого десантного корабля “Новочеркаськ” у порту тимчасово окупованої Феодосії.

Пресслужба Міністерства оборони Росії заявляє, що корабель нібито лише зазнав пошкоджень. Водночас, за даними кримських ЗМІ, пожежа в Феодосії ще триває.

У ніч проти 26 грудня близько 3:00 у районі Феодосії в окупованому Криму пролунали вибухи.

Українські захисники підірвали російський великий десантний корабель “Новочеркаськ” з іранськими боєприпасами, підтвердив у вівторок вранці командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук. В порту виникла пожежа.

ВДК “Новочеркаськ” – це корабель проєкту 775, який будувала для СРСР соціалістична Польща з 1975 по 1991 рік із урахуванням можливості проведення операцій в океані. Такий же точно український корабель “Костянтин Ольшанський” російські війська захопили в Криму в 2014 році. Перша спроба атакувати ВДК “Новочеркаськ” була 24 березня 2022 року в порту тимчасово окупованого Бердянська.

Related Post

Пересадка листової селериПересадка листової селери

Зміст:1 Селера1.1 Короткий опис вирощування1.2 Особливості селери1.3 Вирощування з насіння селери1.3.1 В який час садити1.3.2 Вирощування розсади1.4 Вирощування селери на підвіконні1.4.1 Як поливати1.4.2 Добриво1.5 Посадка селери у відкритий грунт1.5.1 В

Яким розчином промивати катетерЯким розчином промивати катетер

Розчин для промивання катетера є надзвичайно важливим елементом у догляді за хворими, які використовують катетер для нормального функціонування сечовивідних шляхів. Очищення катетера від бактерій та інших забруднень може запобігти виникненню