Убиті Голодомором: реальна кількість жертв та докази штучності

100 тисяч, мільйон, 4, 7, 10 і навіть – 15 мільйонів загиблих. Жертви голоду ‒ стали політичним інструментом. Одні цілеспрямовано їх занижують, а інші – завищують. Скільки ж насправді загинуло від Голодомору і чи був він штучним?

Липень 1941-ого року. Німецькі війська стрімко наступають. Радянська влада вирішує знищити частину документів київських архівів. Серед них – статистика населення України в період голоду. Намагання приховати правду небезпідставні.

Вже незабаром в окупованому німцями Харкові український агроном-економіст Степан Сосновий працює над підрахунками кількості жертв Голодомору. Він перший, хто робить це науково ‒ на основі статистики. Але без важливих даних, які знищила радянська влада.

Однак, як виявиться, вони збереглися. У Москві. Точніше – їхня копія. 5 років тому українські вчені з Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи скопіювали й привезли ці документи до України.

Архівний документ з фондів Російського державного архіву економіки. В ньому міститься інформація про смертність в Україні за віком і статтю у 1933 році. Таких документів у київських архівах немає

Саме ці українські вчені разом із американськими дослідниками вперше зробили повномасштабне дослідження демографічних втрат від Голодомору. Їхні підрахунки ‒ наукові, а не політичні.​

Втрати від Голодомору

Щоб зробити це, вчені на основі віднайдених архівних документів реконструювали статистику народжуваності і смертності населення України між 1927 і 1939 роками. З даних прибрали фальсифікації радянської влади.

Чисельність міського й сільського населення України після усунення радянських фальсифікацій. Авторські розрахунки групи вчених Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи

Потім, після визначення реальної статистики, від усіх померлих у роки Голодомору відняли тих, хто помер і так би своєї смертю. Вчені виявили:

Через надсмертність від Голодомору у 1932 році загинули 250 тисяч людей, у 1934 ‒ коли всі думали, що голод закінчився – 160 тисяч, а у 1933 ‒ 3 мільйони 530 тисяч. Всього близько 4 мільйонів (3.9). Також через голод не народилися ще близько 600 тисяч.

Тобто загалом від Голодомору Україна втратила близько 4,5 мільйонів людей. Практично всі загиблі ‒ селяни.

Цифри вражають. Адже навіть під час жорстокої німецької окупації смертність на селі буде втричі меншою.

Але чому така велика смертність? Жахливі погодні умови? Однак голод через посухи та неврожай траплявся в Україні і раніше, але ніколи не гинуло стільки людей. І це перше, що свідчитиме про штучність Голодомору.

Більшість померла у 33 році. Точніше лише впродовж шести місяців. Найбільш смертоносним став червень. Так масово й швидко від природного голоду не гинули ніде й ніколи у світі.

І це свідчить ‒ у селян забирали не лише зерно.

Помісячні втрати від голоду у 1933 році. Найбільш смертоносним став червень. Тоді за добу помирало 28 тисяч людей. Це майже у 20 разів більше, ніж у відносно неголодному 1930 році

«Керований голод»

Однак, не всі регіони України постраждали від голоду однаково. І це ще одна деталь, яка свідчить про його штучність.

Під час голодів 1921-23 та 1946-47 років найбільше страждали мешканці українського півдня. Це закономірно, адже саме цей регіон в Україні традиційно потерпав від засух й відповідно ‒ неврожаїв. Однак у 1933 році відбувся абсолютно протиприродний голод.

За новою статистикою, більшість людей загинули від голоду не на півдні, а в центрі. Це сучасні частини Київської, Полтавської, Черкаської областей. Останні дві входили у 1933 році до Харківської області.

Втрати внаслідок Голодомору у різних областях України. Адміністративний поділ станом на 1 квітня 1933 року

У тодішніх Київській й Харківській областях померло понад 2 мільйонів людей, натомість у Дніпропетровській, Одеській та Донецькій ‒ близько 900 тисяч. Це відкриття стало справжньою сенсацією.

Вони також виявили – найменша кількість загиблих у Донецькій та Чернігівській областях. І це теж не випадково. Чернігівщина ‒ важкодоступний, болотистий, й не надто родючий регіон. Тому з колективізацією там не поспішали. Їжу можна було знайти в лісах.

Донецька область ‒ надважливий індустріальний центр всього СРСР. Від його стабільності залежало утвердження режиму Сталіна.

Південні області: Дніпропетровська та Одеська – основні виробники хліба. І саме туди, після довгих місяців голоду, влада спрямувала продовольчу допомогу, адже наближалася весняна посівна кампанія 1933 року. Але зробила це не для того щоб врятувати людей. Хтось мав засіяти родючі поля українського півдня. Мертві цього б не зробили. Нехліборобний центр не випадково залишили без допомоги.

Саме на Київщину та Харківщину надіслали найбільшу кількість буксирних бригад, які займалися обшуками селянських садиб. Це одне з можливих пояснень чому центр постраждав набагато більше від півдня України.

Голод був штучним, а масова смертність – це наслідок жорстоких репресій й реквізицій їжі. Так селян карали за опір.

На фото одна із тисяч буксирних бригад, яка конфісковувала у селян продовольство. В їхніх руках металеві штики ‒ щупи. Ними радянські активісти шукали у землі заховане зерно, а насправді – всю знайдену їжу

План хлібозаготівлі, через виконання якого у селян і шукали начебто «вкрадене» колгоспне зерно, був свідомо завищеними. За два роки до Голодомору з України «вичавили» стільки зерна, скільки дали разом всі хліборобні регіони європейської Росії. Саме тоді селяни й почали голодувати.

Як видно із статистики врожай був хорошим. Але у 1932-му році від вже знесилених і голодних селян вимагають так само багато. І це вже був смертельний план.​

Україна постраждала від голоду не більше від інших?

Існує думка, що голодували в усьому Радянському Союзі й Україна постраждала не більше, ніж інші республіки. Однак вчені і тут зробили свої підрахунки.

В Україні загинуло таки найбільше людей. Росія посідає друге місце за абсолютними втратами. У Казахстані загиблих втричі менше.

Однак, якщо рахувати втрати відносно всієї кількості населення ‒ то в Казахстані ймовірність померти була найвищою.

Втрати України ‒ теж дуже високі. У відносному вимірі вони у 4 рази вищі, ніж в Росії.

​Однак, масово від голоду у Росії гинули лише у певних регіонах. Це були Кубань де українців було щонайменше 50% і жителі Республіки німців Поволжя.

Ще з 1919 року УНР офіційно вважала Кубань своєю. Таке бачення поділяв спочатку і український радянський уряд. Однак, офіційно приєднати Кубань та інші території з українською більшістю не вдалося, хоча такі вимоги неодноразово висувалися Москві. Проте, у тих районах почалася бурхлива українізація.

На цій етнографічній радянській карті 1930-х років можна побачити, що українці масово проживали на Кубані. Червоними штрихами виділені області, де українці становили більшість

У грудні 1932-ого Сталін різко її придушив. Невдовзі на Кубані, як і в Україні, у селян заберуть усю їжу. І саме там з’явиться перші села, занесені на так звані «чорні дошки» ‒ списки «неблагонадійних» населених пунктів та господарств.

Вже невдовзі цей адміністративний прийом повної ізоляції застосують по всій Україні. На них потраплять сотні сіл, які не зможуть виконати завідомо нереальні плани хлібозаготівлі.

Ці «чорнодошкові» села повністю заблокують. Селяни повільно й масово гинутимуть у голодних муках.

​Кордони України та Кубані теж закриють. Людям не даватимуть рятувати своє життя навіть втечею.

Боротьба цифр

Степан Сосновий, який працював над підрахунками в окупованому нацистами Харкові, таки опублікував своє дослідження. Невдовзі після війни НКВД його арештує. Сосновий отримає 25 років в’язниці.

Про вченого та його унікальну історію життя читайте тут: «Сталін ‒ кровожерливий пес». Історія вченого, який першим довів штучність Голодомору

Стаття Степана Соснового «Правда про голод в Україні 1932-1933 роках». Матеріал розміщений харківській окупаційній газеті Нова Україна» (8 Листопада, 1942 року)

Попередньо вважали, що Сосновий назвав цифру у 7,5 мільйонів померлих. Ця цифра стала популярною серед української діаспори. Її об’єктивність наполегливо відстоюють деякі українські вчені та державні інституції. В школах рекомендують використовувати вчителям саме цю цифру.

Однак вчені із Інституту демографії пояснюють: вона перебільшена.

• Щоб вийти при таких втратах на чисельність населення зафіксованого у переписі 1937 року в Україні мало б народитися на 3 мільйони немовлят більше. Такий бейбі-бум неправдоподібний. Жінки фізично не могли так багато народжувати.
• Також щоб компенсувати втрати, можна було б завезти людей в Україну. Але, за цей час в сільську місцевість перевезли лише 130 тисяч людей.

Та й навіть сам Степан Сосновий писав, що його попередні результати ‒ неточні. Вчений вважав: реально загинуло близько 4,8 млн людей.

Його оцінка втрат не надто відрізняється від сучасного дослідження українських вчених, яке ми використали у цьому дослідженні.

Голодомор 1932 ‒ 1934

4.5 мільйонів життів. Жахлива кількість людських втрат, яких зазнала Україна від штучного голоду.

Левко Лук’яненко, майбутній автор акту про незалежність України, не помер у голод лише завдяки гнилій картоплі, яку зміг сховати його батько.

Василь Барка, письменник, який розказав світу про Голодомор, вчителюючи на Кубані, дивом вцілів у голод. Олесь Гончар, класик української літератури, врятувався завдяки сухарям, які вдалося дістати його бабусі.

Але близько 4 мільйонів не вижили. Понад півмільйона не народилося. Помер кожен восьмий мешканець України. Ми ніколи не дізнаємося ким вони могли б стати.

Матеріал зроблений на основі:

Наукових досліджень колективу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України: Н. Левчук, О. Рудницького, О. Гладун, Н. Кулик у співпраці з О. Воловиною (Університет Північної Кароліни, США) та Українського наукового інституту Гарвардського університету;

Наукової статті О. Салтана «Історична цінність дослідження агронома-економіста С. Соснового у висвітленні подій Голодомору на шпальтах газети «Нова Україна» (рукопис);

Використані матеріали та фото:

Фонду сектору картографічних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ГДА СБУ, Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, Центру міської історії Центрально-Східної Європи, УНІАН, Укрінформ

Фаза глибокого сну: скільки триває та як збільшити до норми

Людський сон ділиться на фази – глибоку та швидку. Обидві фази є важливими для повноцінного відпочинку. Однак у статті йтиметься про фазу глибокого сну. Розкажемо, що це таке, розглянемо її особливості і дамо кілька порад, як збільшити глибину сну, щоб щоранку почуватися бадьорим.

Скільки має тривати фаза глибокого сну

Глибока фаза в середньому займає 75-80% тривалості сну. Решта часу, як правило, припадає на швидкий сон. Фази змінюють один одного кілька разів на ніч. За 8 годин сну це відбувається щонайменше 4-5 разів.

Після засинання настає глибока фаза сну, що складається з 4 стадій. Після закінчення глибокого чи повільного сну слідує швидкий сон. До речі, завершення однієї фази глибокого сну та однієї фази швидкого сну називається циклом.

У середньому один цикл сну у людини триває 90-120 хвилин. Якщо прийняти глибокий сон за 75% від тривалості сну, виходить, що повільний сон триває близько 65-90 хвилин. Відповідно, на фазу швидкого сну припадають 25-30 хвилин, що залишилися. Насправді ж швидкий сон триває менше – приблизно 10-15 хвилин, а глибокий сон – 75-85 хвилин, що залишилися від циклу.

Враховуючи, що таких циклів приблизно 5 за ніч, тривалість повільної та швидкої фази помножимо на 5 і отримаємо, що загальна тривалість глибокого сну дорівнює приблизно 400 хвилин або майже 6.5 годин (при 8-годинної тривалості загального сну).

У будь-якому випадку про точні цифри важко дізнатися без спеціального обладнання, яке використовується в діагностиці сну. Ближче до ранку частка повільного чи ортодоксального сну циклі скорочується, у своїй збільшується відсоток швидкої фази сну. Саме тому порахувати точну тривалість фази глибокого сну дуже складно без полісомнографії.

Норма глибокого сну у дітей

Під час глибокого сну активно розвивається мозок дитини, тож дітям для інтелектуального розвитку спати потрібно якнайбільше. Втім, у немовлят до 3-х місяців фаза глибокого сну не спостерігається. Замість неї слідує звичайний спокійний сон.

Через 3 місяці після народження активізується нервова діяльність, а разом із нею з’являється і глибокий сон. У перші місяці життя тривалість повільної фази всього 20-30 хвилин . Однак згодом вона збільшується до фізіологічної норми дорослої людини.

Глибока фаза у структурі сну

Приблизно через 10-15 хвилин після засинання настає фаза глибокого сну. В цей час в організмі відбуваються відновлювальні процеси: покращується робота серця, регенеруються тканини, нормалізуються мозкові функції.

Важко розбудити людину, яка перебуває у повільній фазі сну. Реакція на зовнішні подразники мінімальна, тому потривожити його можна лише гучними звуками. Прокинувшись у повільній чи ортодоксальній фазі, людина відчує сильну сонливість. Особливо, якщо тривалість поточного сну була меншою за звичну, тобто менше 7-8 годин.

На відміну від швидкої фази, у процесі повільного сну у сплячого не спостерігаються посмикування рук чи ніг, відсутні лунатизм та розмови уві сні.

Стадії глибокого сну

Фаза глибокого сну у нормі складається з 4 стадій. Розглянемо, що відбувається з нашим тілом у кожній із них.

1. Дрімота. М’язи тіла поступово розслабляються, при цьому мозок, як і раніше, реагує на зовнішні фактори. З дрімаючою людиною можна поговорити, проте вона навряд чи усвідомлюватиме, що саме вона говорить. Іншими словами, дрімота – прикордонний стан між сном та реальністю.
2. Засипання (показати/сховати). У цей час свідомість відключається, але людина все ще реагує на зовнішні сигнали. Серце уповільнює свій ритм, а температура тіла знижується. Сон у стадії засинання дуже чуйний, тому людина легко прокинеться у процесі засинання, якщо її потривожити.
3. Початок глибокого сну. Мозок перемикається на дельта-ритм , під час якого відбувається занурення у сон.
4. Глибокий/повільний ортодоксальний сон. Відзначається посилення дельта-хвиль у головному мозку, завдяки чому організм буквально переходить у режим зниженого енергоспоживання. М’язи у період максимально розслаблені, температура тіла знижується до можливого мінімуму. Пульс, як і дихальний ритм уповільнюються, а мозок зовсім не реагує зовнішні чинники. Людину, яка перебуває на стадії дельта-сну, важко розбудити. Але якщо він прокинеться, то відчуватиме сильну розбитість і буде просто дезорієнтовано. З іншого боку, більшість сновидінь посідає саме фазу дельта-сну.

Що ще відбувається у фазі глибокого сну

Фази глибокого та швидкого сну відрізняються один від одного в наступному:

• Під час повільного сну в організмі сповільнюється обмін речовин.
• У процесі ортодоксального сну знижується активність симпатичної нервової системи. Тобто тіло в цей час розслаблене максимально.
• Для глибокого сну характерне урідження пульсу. У швидкій фазі, навпаки, пульс часто підвищується, особливо коли сняться емоційні сни.
• У повільній фазі знижується вироблення адреналіну, кортизолу та інших стресових гормонів. При цьому анаболічні гормони – тестостерон і соматотропін (гормон росту) прагнуть фізіологічного максимуму.
• У глибокому сні відновлювальні процеси в організмі протікають інтенсивніше.

Також різниця між швидкою та повільною фазою сну полягає в їхньому впливі на фізіологічні системи. Наприклад, швидкий сон більше потрібний для психічного здоров’я, повільний для нормального функціонування організму.

Сон – чудовий лікар, тому для відновлення після хвороби або травми лікарі радять більше спати, щоб оговтатися від недуги набагато швидше

Як збільшити фазу глибокого сну

В ідеалі краще спати по 8-9 годин на добу. У такому разі тривалість фази глибокого сну дорівнюватиме 30-80% всієї тривалості відпочинку. Якщо повільний сон триває менше 30% від сну, можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, наприклад, це погано позначається на серцевої функції.

Погіршуватись здоров’я може і при продовженні фази глибокого сну. У цьому випадку знижується працездатність та часто з’являється синдром хронічної втоми.

Для збільшення фази глибокого сну дотримуйтесь наступних рекомендацій:

• Підтримуйте певний режим сну. Лягайте спати і прокидайтеся одночасно. Причому навіть у вихідні.
• Відмовтеся від пиття кави, міцного чаю та інших кофеїновмісних напоїв після 15:00. Кофеїн, який потрапив в організм у другій половині дня, стимулює нервову систему. Це своє чергу може вкоротити тривалість повільного сну.
• Не куріть і не пийте алкоголь перед сном. Нікотин та міцні напої зменшують тривалість глибокого сну.
• Закінчуйте вечеряти щонайменше за 3 години до відходу в ліжко. Переїдання на ніч заважає гарному сну. Якщо ж ви зголодніли перед сном, випийте склянку молока або кисломолочного продукту. Також на ніч можна з’їсти 1-2 фрукти, наприклад, банани, яблука чи груші.
• Медитуйте перед сном. Духовні практики допомагають розслабитися, що позитивно впливає на сон. Про те, як правильно медитувати читайте у цій статті.
• Займайтеся спортом. У людей, які «дружать» зі спортом, фаза глибокого сну триває довше, ніж ті, хто виключає фізичну активність.
• Створіть сприятливі умови для сну. Температура в спальні повинна бути в діапазоні 17-21 С. При цьому, щоб не замерзнути, спіть під теплою ковдрою. У теплу пору року засипайте з відчиненим вікном. А краще купіть кондиціонер і вмикайте його на кілька хвилин перед сном. Крім того, спіть із щільно заштореними фіранками у повній тиші. Все перелічене вище допомагає збільшити тривалість і глибину повільного сну.

Варто сказати, що тривалість повільного сну, скільки б ви її не збільшували, не триватиме довше за фізіологічний максимум. Наприклад, фаза дельта-сну у здорової людини має перевищувати 30% від усієї тривалості нічного відпочинку.

Продовження фази глибокого сну, виявлене за результатами полісомнографії, може говорити про приховані проблеми зі здоров’ям. Наприклад, це можуть бути захворювання головного мозку чи ендокринні патології.

До речі, недолік глибокого сну ще більш згубно позначається на здоров’ї. Експериментально доведено, що зменшення тривалості ортодоксального сну до мінімуму може призвести до сумних наслідків.

В який час настає фаза глибокого сну

Щоб визначити глибину та тривалість повільного сну, необхідно пройти полісомнографію. У ході процедури до тіла пацієнта підключаються датчики, які відстежують ритмічність дихання, пульс, наявність хропіння, рухи уві сні та багато іншого. Саме дослідження проходить у спеціальних сомнологічних центрах, де вам підготовлено ліжко, де протягом ночі проводиться діагностика сну. За вашим сном та станом під час сну спостерігатимуть фахівці. А отримані за допомогою полісомнографії відомості допоможуть лікарям точніше розібратися в причинах поганого сну, якщо вони є.

Втім, не в кожному населеному пункті є кабінет для полісомнографії. У цьому випадку на допомогу прийдуть трекери для відстеження фаз швидкого та глибокого сну. Виглядають вони як звичайний браслет, у який вбудовані датчики руху, пульсу та температури тіла. Протягом ночі пристрій, розташований на руці, зчитує 3 ці показники. Потім, виходячи з отриманих даних мікрочіп браслета будує графік, у якому видно всю структуру сну. Подивитися графік можна на вашому смартфоні, підключивши трекер до телефону через «Bluetooth».

На відміну від полісомнографії, трекер сну надає неточні дані про ваш сон. Однак загальну картину сну показати таки здатний. Проте, щоб з’ясувати докладну структуру сну, слід пройти полісомнографію, яку призначить лікар-сомнолог.

Причини поганого сну

Довге засинання, часті пробудження вночі та розбитість вранці свідчать про неповноцінність повільного сну. Звичайно, ситуацію зі сном можна поправити, але спочатку потрібно визначити причину поганого сну. Розглянемо основні їх.

• Стрес. Конфлікти в сім’ї або на роботі, напружена професійна діяльність, шокові стани та інші фактори можуть погіршити якість сну.
• Депресія. Довго пригнічений настрій на тлі психічних розладів часто є причиною безсоння.
• Хронічні захворювання. Насамперед на якість сну впливає гормональний фон в організмі людини. Наприклад, патології щитовидної залози можуть порушити сон. Причому ендокринні проблеми можуть ніяк не проявляти себе по-іншому.
• Незручність пози при вагітності. Збільшення живота у жінок у цей період заважає повноцінному сну. Після 12 тижня вагітності комфортно спати на боці або спині стає складніше. Тому майбутнім мамам доводиться підлаштовуватись під фізіологічні зміни. Про те, як спати під час вагітності читайте тут.

Найбільше вплив на сон з усіх перелічених вище причин надає стрес. Якщо людина вирушає спати з невирішеною і непокоїть її проблемою, можуть виникнути труднощі зі сном. Тривожні думки, що з’являються в ліжку, призводять до болісних і безуспішних спроб поринути у сон. В результаті тривалість глибокого сну скорочується, і на ранок людина відчуває недосипання та розбитість.

Безсоння можна констатувати, якщо труднощі зі сном виявляються понад 5 ночей поспіль. А ось поодинокі та рідкісні порушення сну до безсоння не належать. Проте, якщо нормально виспатися не виходить більше 5 днів поспіль, зверніться до лікаря.

Найчастіше поганий сон пов’язані з частими стресами, переїздом і помітними змінами у житті.

Як позбутися безсоння та нормалізувати тривалість глибокого сну

Після визначення причини поганого сну слід розпочати лікування. Залежно від неї лікар виписує снодійні, призначає психотерапію/гіпнотерапію або направляє до фахівців інших галузей на лікування первинної причини безсоння.

Разом з цим лікар-сомнолог повинен розповісти про правильну гігієну сну, а також про те, як потрібно боротися зі стресом.

Дослідження глибокого сну

Крім фізичного відновлення повільнохвильовий сон сприяє підвищенню IQ. У одному експерименті добровольців попросили запам’ятати кілька слів перед сном. При цьому для дослідження спеціально відбирали випробуваних із збільшеною тривалістю сну.

Після того, як учасники прокинулися, їх попросили згадати усі слова, завчені напередодні. За результатами експерименту з’ясувалося, що з збільшеним глибоким сном запам’ятовують більше запропонованих слів, ніж із відносно короткої тривалістю повільного сну.

Пояснюється це просто: у фазі глибокого сну отримана протягом дня інформація переміщається з короткочасної пам’яті в довгострокову. Відповідно, чим довше триває повільнохвильовий сон, тим краще ви запам’ятовуватимете інформацію. Однак це стосується продовження глибокого сну у межах фізіологічної норми. Збільшення фази ортодоксального сну понад норму зазвичай пов’язані з патологією.

Люди з безсонням гірше запам’ятовують нову інформацію. А це ще один аргумент, що доводить зв’язок гарної пам’яті та гарного сну.