Чарівний прилад товщиномір: що показує та який кращий

Найбільше уваги при виборі вживаного автомобіля покупець приділяє кузову. І тут дієву допомогу може надати такий прилад, як товщиномір. Принаймні, так вважають багато досвідчених автомобілістів. Чи справді він може замінити людину – досвідченого експерта?

Підвищена увага покупця саме до лакофарбового покриття кузова зрозуміла – незаводське ЛФП видає сліди пошкоджень найдорожчої частини автомобіля. У свою чергу, майстри з ремонту кузовів вдосконалюють свої технології з ремонту та маскування його слідів.

Непрямі свідчення колишнього ДТП можна виявити кількома способами: візуальним оглядом, замірами геометрії, вивченням історії машини та електронних баз даних. Але найпростішим справді буде заміряти товщину лакофарбового покриття на кожній деталі.

Товщиномір допомагає швидко виявити деталь кузова, яку перефарбовували, тобто – ремонтували. Але в деяких випадках майстри можуть його обманути.

Справа у тому, що після ремонту на металі опиняється більш товстий шар матеріалів, ніж наносять на кузов на заводі. Навіть якщо ремонтники обійдуться без шпаклівки, покласти грунт, фарбу та лак “по-заводському” дуже важко – сумарний шар у майстерні виходить товстішим.

Знаючи товщину ЛФП на новій машині, можна порівнювати її з показаннями приладу і робити висновки щодо історії деталей кузову та всієї машини.

Скільки має показувати товщиномір

Сенс замірів – знайти (або переконатися, що таких немає) місця на кузові, де товщина ЛФП суттєво більша за ту, яку роблять на заводі. У кожної моделі авто цей показник може бути свій, іноді він змінювався навіть в залежності від року випуску моделі. В принципі, існують таблиці товщин для машин різних марок, але їхня допомога вельми умовна. Загальні правила такі:

• Середня товщина ЛФК на зовнішніх поверхнях сучасних моделей 100 – 180 мікрон. У японських марок на даху можуть трапитися показники 80 мкм, в деяких “американців” нормальна цифра – 200 мкм. Найчастіше зустрічаються цифри 120 – 140 мкм.
• Різні деталі кузова з заводу можуть мати різну товщину фарби;
• Одна й та сама модель авто у фарбі різного кольору може мати різну товщину ЛФП;
• Зсередини кузова та у дверних прорізах шар зазвичай тонше, може бути аж на чверть-на третину;
• Важлива ознака незайманого заводського покриття – рівномірність шару, з відхиленням не більше 10 – 20 мкм. Хоча з іншого боку, при кваліфікованому ремонті товщина “гуляє” лише там, де ум’ятину вирівнювали шпаклюванням.

В середньому товщина лакофарбового покриття сучасного авто вкладається в діапазон 100–200 мікрон. Але є окремі моделі з показником 80 мкм, і є з 200 мкм.

Чи завжди товщиномір допоможе?

Ні, стовідсоткової гарантії виявлення “битка” товщиномір не дає, оскільки з’являється все більше малярів, які вміють класти фарбу так тонко, як це роблять роботи на автозаводі. Навіть термін такий з’явився – фарбувати “під товщиномір”. Їхня майстерність допомагає маскуванню не в кожному випадку, але це вже тема окремої розмови. Але подібна робота дуже дорого коштує, і її є сенс замовляти лише на екземплярах з високою ринковою ціною.

Який купити товщиномір

Є декілька варіантів приладів, які відрізняються за принципом дії, і в більшості випадків від нього залежить функціональність.

• Магнітний. Найпростіша конструкція: магніт прилипає до сталевої деталі, і чим тонше шар фарби, тим дужче він притягується. Цю силу “тяжіння” і фіксує індикатор. Такий прилад дуже не точний, ним можна виявляти хіба що зашпакльовані місця (від 1 мм шпаклівки).
• Електромагнітний. Більш прийнятний варіант, який використовує принцип магнітної індукції. Шар ЛФП порушує магнітне коло сердечника трансформатора, і прилад фіксує цей зазор магнітопроводу. Суттєвий недолік – такі прилади не працюють на поверхнях з немагнітних матеріалів, тобто на деталях з алюмінієвих сплавів, які є на багатьох сучасних авто.

• Вихрострумовий. Принцип дії, схожий на попередній, але придатний для деталей з кольорових металів. Прилад вимірює вихрові струми, які сам же і наводить в металевій деталі, і за їхньою силою розуміє, скільки мікрон (фарби) відділяє метал-основу від датчика.
• Ємкісний. Хто знає, що таке конденсатор, той зрозуміє принцип дії таких девайсів. Метал кузова грає роль обкладинки “кондьора”, а вже вирахувати залежність його ємності від товщини ізоляційного шару (фарби) – справа однієї простенької мікросхеми. Такі товщиноміри годяться серед іншого і для кольорових металів.

Зазначимо, що тип приладу при його виборі вдається визначити не завжди, тому треба перш за все достеменно з’ясувати, з якими видами металів конкретний прилад працює.

Більшість приладів потрібно періодично калібрувати, для чого в комплекті є зразкові пластини. Проте є моделі, які калібруються автоматично.

Що буває не так

Форм-фактор. Архітектура деяких приладів відверто заважає зручному користуванню ним. Наприклад, моделями з корпусом пістолетного типу дуже незручно робити заміри на даху кросоверів та мінівенів. Прилади з винесеним на дроті датчиком в автомобільній сфері тепер майже не застосовуються.

Важко зчитувати показання. Оскільки при замірах різних деталей машини прилад доводиться перевертати, часто виявляється, що людина бачить перед собою цифри догори дригом. Є моделі, в яких передбачена функція перегортання екрану.

Калібрування. У деяких моделей (до речі, доволі популярних) потрібно заново робити калібрування при переході зі сталевих деталей на алюмінієві та навпаки. Це незручно на машинах, які мають лише окремі деталі з легкого сплаву (капот, крила, ляду багажника).

“Правильний” сучасний толщиномір сам визначає, який метал перед ним, і вмикає відповідний алгоритм заміру.

Робочий орган. Датчик товщиноміра, який треба притуляти до машини, буває настільки широким, що не поміщається у вузьких зонах кузова (точніше, для нього не знаходиться достатньо рівної площі кузова потрібної ширини) – перед лобовим склом, на полиці біля скла дверей, на вигинах задньої панелі біля номерного знака тощо.

Рекомендація Авто 24

Експерти з кузовного ремонту та з підбору автомобілів підтверджують, що маючи хороший товщиномір, можна визначити ремонтовані кузовні деталі навіть без особливого досвіду і навичок. Але йдеться не про всі випадки, адже і пошкодження, і якість ремонту бувають різними. Проте, однозначно можна сказати, що аварійний кузов з недбалим ремонтом (або найгрубішими помилками ремонтників) можна буде виявити. І це вже – непоганий результат, якщо потім запросити кваліфікованого діагноста для вибору ідеальної машини з числа відфільтрованих особисто майбутнім власником.

Скільки сохне цементна стяжка – правила висихання

Цементна стяжка є досить надійною і дуже поширеною основою під найрізноманітніші види підлогових покриттів. Однак якщо занадто поквапитися і не витримати повний час висихання стяжки, можна безнадійно зіпсувати будь-який матеріал для чистової підлоги. Тоді роботу доведеться починати спочатку.

Про те, скільки повинна сохнути стяжка та коли можна розпочинати укладання чистового покриття, піде мова в цьому матеріалі.

Які фактори впливають на термін висихання

Перш ніж починати які-небудь ремонтні роботи, слід точно визначити, скільки буде потрібно часу на їх виконання, а також яка кількість сировини або матеріалів знадобиться. Це дозволить грамотно розподілити час і вкластися в терміни, отримавши хороший результат. Цементна основа для підлоги потребує найбільше часу для повного зміцнення.

На те, скільки часу сохне стяжка підлоги, можуть впливати різні фактори, серед яких:

• мікроклімат всередині приміщення, де проводяться ремонтні роботи, тобто рівень вологості та температури повітря;
• кількість заливок і товщина бетонної стяжки;
• компонентний склад бетонного розчину;
• наскільки сумлінно виконана гідроізоляція основи.

Важливо не плутати час схоплювання і висихання стяжки. Первинне схоплювання цементного розчину відбувається, орієнтовно, за добу. Після цього можна не боятися залишити на свіжій підлозі сліди та вм’ятини. Однак, у такій підлозі все ще знаходиться багато рідини, яка поступово буде виходити через мікропори вгору. Якщо її раніше часу прикрити якимось підлоговим покриттям, вона швидко зіпсується. Тому важливо знати, скільки повинна сохнути стяжка підлоги, щоб на неї вже можна було стелити чистову підлогу. Читайте також: “Як розрахувати стяжку підлоги – скільки матеріалів треба”.

Як правило, середній час, необхідний для повного висихання стяжки, становить 28 днів, якщо були створені оптимальні умови.

Рівень вологості

Найбільш прийнятним рівнем вологості є показник в 60-70%. Він безпосередньо впливає на те, скільки часу сохне стяжка. Якщо цей показник дуже низький, то поверхня підлоги від занадто швидкого висихання може потріскатися (прочитайте: “Якщо потріскалася стяжка – що робити?”). Щоб запобігти такому явищу, варто накрити стяжку поліетиленовою плівкою, як тільки вона схопиться. У випадках, коли рівень вологості перевищує 70 %, показник того, скільки сохне цементна стяжка, буде значно вище.

Температура повітря

Кращою температурою для висихання стяжки заведено вважати 20-25 градусів Цельсію. Якщо в приміщенні тепліше, то верхній шар стяжки може почати розтріскуватися. Навпаки, більш низькі показники температури тягнуть за собою збільшення терміну висихання. При цьому варто враховувати, що мікроклімат у кімнаті не повинен змінюватися протягом усього періоду зміцнення цементної підлоги. Будь-які зміни, будь то протяги, прямі сонячні промені або опалення, можуть призвести до псування покриття.

У нових споруджуваних будинках, не обладнаних опалювальними приладами, варто звернути особливу увагу на те, скільки сохне стяжка підлоги з піскобетону. Це важливо, оскільки вона повинна встигнути повністю схопитися до настання морозу. Якщо незміцніла цементна підлога промерзне, то швидко зруйнується. Щоб цього уникнути, іноді в розчин бетону додають пластифікатори, які підвищують морозостійкість цементної підлоги. Однак це веде до збільшення витрат на ремонт.

Кількість шарів бетону і їх товщина

На те, скільки днів сохне стяжка підлоги, впливають не тільки кліматичні показники, але й товщина шару, і їх кількість. В середньому, для зміцнення 10 мм бетону потрібно близько 7 днів при оптимальній температурі та вологості. Оскільки стандартною товщиною бетонної основи вважається 40 мм, отже, така підлога буде готова до подальшої роботи через 28 днів. Якщо ж товщина бетонного шару перевищує 4 см, то на кожні наступні 10 мм треба додавати вже 10-15 днів. Тобто, для шару бетону в 6-8 см знадобиться близько 2 або 3 місяців для повного висихання і дозрівання. Важливий такий показник, як максимальна товщина стяжки, якого потрібно дотримуватися.

З метою скорочення часу на висихання бетону, якщо необхідно залити його товстим шаром, доцільно розділити цей процес на кілька етапів. Зокрема, першим ділом можна заповнити глибокі ямки та нерівності основи тонким шаром бетону, така цементна стяжка підлоги скільки сохне, ми вже сказали. Після висихання стартового шару можна заливати остаточну стяжку до нульового рівня чистової підлоги.

Додаткові компоненти для розчину

Те, як довго сохне стяжка, може залежати ще і від складу цементного розчину. Деякі воліють додавати в суміш різні наповнювачі, що дозволяють прискорити термін її зміцнення. Базальтові або фіброволокна, керамзит, а також гранульований пінополістирол часто використовують у будівництві.

Ці компоненти служать для створення напівсухої стяжки, у якій концентрація води знижена майже удвічі. Такий вид чорнової підлоги може бути сухим вже через 4-7 днів, однак, перед укладанням ламінату або паркету, слід все-таки почекати близько 3 тижнів.

Гідроізоляційний шар

Сам по собі цементний або піскоцементний розчин є досить гігроскопічним і може з легкістю вбирати вологу, особливо, якщо під ним знаходиться сирий підвал або ґрунтові води. В таких випадках особливо важливо укласти шар гідроізоляції, інакше буде важко точно визначити, скільки сохне стяжка з піскобетону.

Цей термін може значною мірою розтягнутися. Для гідроізоляційного шару бажано не застосовувати звичайну поліетиленову плівку, оскільки вона стане непридатною вже через 3-4 роки. Надійніше всього послужить руберойд, обмазувальні матеріали, або паро- і гідроізоляційна плівка.

Основу під гідроізоляцію слід перевірити на наявність тріщин, після чого очистити від забруднень. Ізоляцію в рулонах настилають внапуск, заводячи краю матеріалу на стіну на висоту 15-20 см і закріплюючи їх. Шви між відрізками потрібно обробити бітумною мастикою. Обмазувальні матеріали розподіляють по підлозі суцільним шаром, захоплюючи та нижню частину стіни. Бажано наносити два шари обмазки, при цьому потрібно дочекатися, поки перший шар просохне.

Методи вимірювання вологості стяжки

Іноді, попри те, що термін висихання цементної стяжки вже минув, вона може містити підвищену кількість вологи. Щоб уникнути проблем у майбутньому, перед укладанням фінішного покриття слід перевірити рівень вологості стяжки. Для цих цілей застосовують вологомір, показання якого мають бути в межах 4 %. Якщо приладу у вас немає, можна використати відріз плівки та серветку з паперу.

Уклавши серветку на стяжку, її потрібно прикрити плівкою і залишити в такому стані на добу. Якщо після цього ви виявите абсолютно суху серветку, значить з нею можна працювати. Волога серветка буде означати, що підлога ще повинна досихати.

Перевірити якість стяжки можна ще по ряду показників, таких як щільність, однорідність, надійність з’єднань. Виконана за всіма правилами стяжка повинна видавати дзвінкий звук при простукуванні молотком, не розшаровуватися і не кришитися, бути однорідною за кольором і структурою, не містити видимих тріщин, відколів або інших дефектів.