Морква — правила вирощування від посіву до врожаю

Ну як уявити собі український город без вирощування моркви? Вітамінна, незамінна, сонячна, проста в догляді, ця королева коренеплодів потребує правильного, своєчасного «старту» та хоча б мінімальної уваги. Доглядати потрібно не стільки за самою морквою, скільки за грунтом, в якому вона росте, формується, визріває, наливається смаком та солодкістю. Обравши сорти до смаку і потреби, подбавши про декілька важливих моментів, можна і новачку зібрати чудовий врожай моркви. Головне — не забувати про освітлення, водопроникність грунту, вчасні поливи.

Морква — правила вирощування від посіву до врожаю

Коли сіяти моркву?

Для розвитку паростків моркви достатньо температури в 3 градуси тепла, а морози до -3 не лякають навіть ніжні сходи. Хоч найшвидше морква розвивається при температурі грунту в 20 градусів, сіють її однією з перших культур, коли минуть основні приморозки.

Традиційно для центральних і північних областей моркву висівають вже в другій половині квітня, на Закарпатті та півдні — на початку квітня. Та враховувати погоду щороку треба обов’язково: якщо квітень не балує, як в останні роки, безпечніше трохи зачекати.

Моркву можно сіяти партіями — в квітні для раннього врожаю та в травні-червні для зимового зберігання чи для вживання молодих коренеплодів. Чим ближче до літа, тим більше потрібно буде доглядати за морквою.

Вирощують моркву і сіючи під зиму, щоб зібрати ранній врожай на початку літа й ласувати молодою морквою раніше. Потрібно зачекати на температуру біля 0° (до -2°С), приблизно за неділю до сильних приморозків. Висівають насіння по холодній, та ще не мерзлій землі.

Місце для моркви має «дозріти»

Морква — сонцелюбний коренеплід, що не любить схилів, вдається лише на рівних теплих ділянках з достатнім захистом від вітру. Це культура суглинків та супіщаників, легких грунтів з нейтральними характеристиками.

Моркву можна сіяти на ділянках після цибулі, капусти, дині, кавуна, огірків, салатів, пряних рослин, пасльонових. Культури, з якими її краще не чергувати — кріп, петрушка, селера чи фенхель. Для моркви діють стандартні правила сівообміну: на одній ділянці перерва між «партіями» моркви та родичів має складати не менше 3-4 років.

Про грядку завжди варто дбати заздалегідь. Мінімальний термін для моркви —1 місяць. Ділянку під грядку треба ретельно очистити, перекопати на глибину біля 30-35 см і підкоригувати текстуру: додають пісок на важкому грунті, глину —на піщаному, за потреби розкислюють грунт доломітовим борошном.

Під моркву вносять лише зрілі, а не свіжі органічні добрива — 4-5 кг на кожен квадратний метр грядки, додаючи близько 1 склянки попелу. Використання мінеральних добрив не обов’язкове, їх чудово замінює якісна органіка. Якщо ви волієте не відмовлятися від класики, вносьте лише фосфатні і калійні добрива (по 25 та 15 г на квадрат).

Обробка насіння моркви

Насіння моркви проростає неохоче и довго. Навіть якщо ви сієте моркву в червні, максимум, на який можна розраховувати — 8-10 днів. Саме тому передпосівна обробка насіння має таке велике значення.

Прикопка насіння — «бабусин» секрет, що дозволяє досягти швидких сходів 100% без втрат. Насіння просто потрібно прикопати в садку чи прямо на грядці за тиждень до посіву — загорнути в тканину, замочити на 15 хвилин в теплій воді, покласти в ямку на глибині багнету лопати, не забувши позначити місце. Просушка перед посівом — і рясні гарні сходи менш ніж за тиждень гарантовані.

Класичні варіанти підготовки насіння моркви ще простіші:

• потримати насіння в слабкому розчині марганцівки чи стимуляторі росту близько 30 хв;
• витримати насіння 12-24 години в гарячій, біля 45°C воді (звичайно, її доведеться регулярно міняти);
• нейтралізувати ефірні олії в слабкому розчині перекису водню (2-3 краплі на 1 склянку).

Просушка насіння моркви перед посівом — обов’язкова.

Якщо вам незручно працювати з дрібним насінням, оберіть дражоване насіння чи спробуйте інші варіанти посіву:

• змішайте моркву з піском;
• притрусіть насіння крохмалем для підбілювання;
• приготуйте клейстер з картопляного крохмалю, вмішайте насіння й розливайте через пляшку з невеликим отвором.

Насіння моркви сіють в неглибокі рядки

Як сіяти моркву?

За тиждень чи хоча б три дні до посіву грядку потрібно розрихлити, для ранніх посівів можна полити землю гарячою водою та накрити плівкою.

Насіння моркви сіють в неглибокі рядки. Борозенки під зиму роблять на глибину в 5 см, навесні — 1-2 см, на відстані 15-20 см між рядками. Можна злегка ущільнити землю дощечкою на дні рядка для зручності, морква любить контраст пухкого грунту зверху й більш щільного знизу, та це не обов’язково. Перед посівом рядки поливають, на дно можна насипати трішки попелу (пригоршні на квадрат грядки достатньо).

Розсівати моркву краще обережно та порідше, щоб менше рослин довелося висмикувати для досягнення ідеальної дистанції в 5-7 см. Норма висіву для моркви — 1 г насіння на квадратний метр.

Насіння прикривають землею (найкращий варіант — просіяною чи змішаною з торфом і піском), лише злегка її притискаючи для забезпечення контакту грунту з насінням. Не завадить для збереження вологості укриття плівкою, яку знімають відразу після появи перших паростків.

Під зиму грядки з морквою варто вкрити ще й мульчею. За можливості зимою підсипають сніг (знімають укриття навесні якомога раніше, після сходу снігу, захищаючи грядку за потреби додатковим укриттям до появи сходів).

Як і коли проріджувати моркву?

Гарних морквин при загущенні не зібрати, від проріджування можна відмовитись лише при вирощуванні бебі-моркви чи використанні насіння в стрічці.

Щоб не нашкодити рослинкам, проріджування посівів моркви проводять двічі:

• коли на рослинах з’являється перший чи другий справжній листочок, залишають по одній морквинці через 1-2 см;
• коли формуються 4-5 справжніх листочків і «відходи» можна буде використати як молоду зелень і окрасу страв, залишають 1 рослину на 5-7 см.

Перед проріджуванням грядку варто рясно полити. Рослини не розхитують, а обережно тягнуть догори, не забуваючи трішки притиснути землю біля тих морквин, що залишилися. Кращий час для роботи — вечір.

Проріджуючи моркву, рослини не розхитують, а обережно тягнуть догори

Мульчування та турбота про грунт

Щоб морква вродила і була красива та рівненька, потрібно дбати про якість землі:

• не давати їй ущільнюватися, втрачати водопроникність, вкриватися кіркою, тріскатися, перегріватися (особливо на стадії сходів);
• не допускати буяння бур’янів.

Звичайно, можна розрихлювати й підпушувати землю міжрядь після кожного дощику, якщо є час та бажання. Та найпростіший спосіб вберегти грядку з морквою в ідеальному стані — подбати про захисну мульчу. Збереження мікробіоти, водопроникності грунту, більш раціональний розподіл вологи, зменшення потреби в поливі, вирівнювання температури (захист від перегрівання й переохолодження, а значить, і стрибків у рості коренеплодів) якісно збільшують врожай. До того ж, і бур’янів так позбавитися легше за все.

Для моркви можна використовувати будь-який доступний варіант і природної, і штучної мульчі:

• травостій;
• подрібненні бур’яни;
• солому;
• сіно;
• агроволокно;
• компост (чи перегній);
• торф та ін.

Товщина мульчі для моркви залежить від якості й типу землі. На важкій достатньо всього 5 см, на легкій піщаній краще насипати прошарок до 10 см висотою. Звичайно, мульчувати потрібно грядку цілком, з міжряддями.

Не обійтися і без підгортання: зеленіти верхівки морквин не повинні. При перших ознаках того, що морква припіднімається, потрібно відразу, під вечір, запланувати підгортання.

Морква любить рости поряд з цибулею

Як поливати моркву?

Цей коренеплід не терпить сирості, та не може досягнути нормальних розмірів при нестачі вологи. Щоб не виникло проблем, варто запам’ятати дуже просте правило: моркву підливають 1 раз на 10-14 днів, зате якісно й глибоко, на всю довжину коренів, використовуючи близько відра води на 1 м2. Коригувати поливи потрібно по погоді: якщо дощів немає й спекотно, провести полив рівно через 10 днів, якщо є рясні опади — відрахувати від них.

Загальні правила ефективного поливу моркви:

• краще підливати рослини ввечері;
• потрібно врахувати стадію розвитку: для молодих посівів потрібні частіші та не такі глибокі поливи, а ось для моркви, що активно набирає масу — рідші, але дуже глибокі);
• поливати раціональніше в спеціальні борозди;
• морква не любить контрастів, поливати її холодною водою не варто.

Крапельний полив і інші системи автополиву, якщо вони у вас є, можуть зекономити чимало зусиль і часу.

Підживлення моркви

В вирощуванні моркви, схильної накопичувати нітрати й токсини, варто дотримуватись правила мінімального використання добрив. Якщо грядку підготували правильно, підживлення не потрібні. На бідному ґрунті достатньо 2 підживлень:

• приблизно за місяць після того, як з’являться перші сходи;
• через 2-3 тижні після першого підживлення.

Краще використати найбезпечніші органічні добрива — зелені настої кропиви чи бур’янів, розчин курячків чи перегною, а з липня — настій попелу (пропорція — 1 до 10, з використанням близько 5 л робочого розчину на кожний квадрат грядки). Якщо ви прихильник мінеральних добрив, використовуйте комплексні у кількості 1 ст.л на відро і квадрат для першого підживлення та 1,5 ст.л — для другого.

Вибірковий збір морквин на їжу можна проводити коли завгодно

Як захистити моркву від хвороб і шкідників?

Моркві загрожують гнилі при надлишку вологи, грунтові шкідники (довгоносики, вовчки) і найдокучливіший ворог — морквяна муха. Якщо посадити поруч чорнобривці чи сумістити моркву з цибулею, проблеми можна попередити. Для профілактики і боротьби зі шкідниками ефективні відвар цибулевого лушпиння, настій чорнобривців, кульбабок, насіння кропу, біоінсектициди. Хімічні засоби варто застосовувати з обережністю.

Збір врожаю моркви — без затягування просушування

Вибірковий збір морквин на їжу можна проводити коли завгодно, бажано так, щоб коренеплоди, що залишились, по грядці розподілялися рівномірно. Час основного збору врожаю спіймати не так легко. Ранню моркву збирають вже в липні, середню — в серпні, а ось з пізньою правило одне — моркву потрібно викопати до затяжних дощів, поки земля ще не постійно сира і обов’язково до першого приморозку, щоб не втратити всі смакові якості. Та і надто поспішати не варто: якраз у вересні морква дуже добре наростає. Орієнтуватися зручно на середину-кінець вересня, з настанням якого потрібно бути напоготові та слідкувати за прогнозом, при можливості відтягуючи викопку до жовтня.

Головне правило викопки — обережність. А секрет — спланувати збір врожаю на вечір, адже саме тоді морква найсолодша.

Плутати моркву з бататом, цибулею чи картоплею і залишати її в’янути на грядці не варто. Відразу після викопування на морквинах потрібно зрізати бадилля, залишивши пеньки висотою біля 2 см. На просушку морквини розкладають вільно, в затінку. І відразу після обсихання перебирають та сортують. Відбракувавши всю пошкоджену моркву і обчистивши землю (якщо вона відділяється без шкоди для коренеплодів чи миття), моркву розкладають на зберігання. Цей коренеплід зберігають в ящиках, пересипаючи ледь зволоженим піском, тирсою, сфагнумом, в глиняній обмазці, цибулевому лушпинні, поліетиленових пакетах і навіть каструлях.

Моркву з посівів під зиму, як і найменшу чи пошкоджену, довго зберегти не вдасться, та для неї діють ті ж правила, що й для якісної відбірної моркви: потрібне сухе, темне, прохолодне (0…+2°С) приміщення з доброю вентиляцією (наприклад, в підвалі чи погребі) за умови регулярного огляду.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Морква: вирощування на городі, зберігання, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 грудня 2015 🕒 16 хвилин 👀 77740 разів 💬 6 коментарів

• Посадка й догляд за морквою
• Рослина морква – опис
• Посадка моркви у відкритий ґрунт
  • Коли саджати моркву в ґрунт
  • Ґрунт для моркви
  • Як саджати моркву у відкритий ґрунт
  • Посадка моркви під зиму
  • Як виростити моркву
  • Полив моркви
  • Підживлення моркви
  • Обробка моркви
  • Хвороби моркви
  • Шкідники моркви

  Рослина морква (лат. Daucus) належить до роду рослин родини Зонтичні. Зазвичай це дворічник, який у перший рік росту утворює розетку з листя і коренеплід, а в другий – насіння. Назва «морква» походить із праслов’янської мови. У природі ця рослина дуже поширена в Африці, Новій Зеландії, Австралії, Америці та в Середземномор’ї. У сільському господарстві овоч морква представлений видом морква посівна, чи морква культурна (Daucus sativus), яка поділяється на кормові та столові сорти. Культивують моркву вже близько чотирьох тисяч років, і за цей час було виведено безліч культиварів рослини.

  Припускають, що батьківщина моркви – Афганістан, оскільки там досі росте більшість видів цього овоча. Спочатку морквину вирощували не як коренеплід, а заради його насіння і ароматного листя. До Європи рослина потрапила в X-XIII століттях нашої ери, згадки про неї можна знайти в «Домострої» – це означає, що в XVI столітті її вже вирощували на Русі.

  Посадка й догляд за морквою

  • Посадка: посів насіння середньостиглих і пізніх сортів у ґрунт залежно від його складу з кінця квітня до кінця травня. Ранні сорти сіють під зиму, у кінці жовтня або на початку листопада.
  • Освітлення: яскраве світло впродовж усього дня.
  • Ґрунт: пухкий і гарно удобрений.
  • Попередники: гарні – картопля, кабачки, огірки, цибуля, часник, томат, капуста. Небажані: петрушка, фенхель, кріп, пастернак, кмин і морква.
  • Полив: один раз на тиждень. Після посіву витрата води – 3 л на м² ділянки, після другого проріджування – 10 л на м², із початку росту коренеплодів – 20 л на м², за півтора-два місяці до збирання ділянку поливають один раз на півтора тижні, витрачаючи не більше 10 л на м², а за 2-3 тижні до збору врожаю поливання припиняють.
  • Підживлення: рідкими добривами двічі за сезон: через місяць після появи сходів і через два місяці після першого підживлення.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: слимаки, дротяники, морквяні мухи, гусінь озимої совки.
  • Хвороби: септоріоз, фомоз, бактеріоз, сіра, біла, чорна та червона гнилі.

  Рослина морква – опис

  Морква – однорічна, дворічна або багаторічна трав’яниста рослина, яка в перший рік росту утворює лише розетку з перисторозсіченого листя і коренеплід, а в другий – насіння. Коренеплід у моркви усічено-конічної, веретеноподібної або циліндричної форми, м’ясистий, важить від 30 до 500 г і більше. Суцвіття моркви – складне, 10-15-променева парасолька із дрібними білими, жовтуватими або червонуватими квітками і з червоною квіткою в центрі. Плід – дрібна еліптична двосім’янка до 4 см завдовжки. У коренеплодах містяться каротини, лікопін, вітаміни групи B, флавоноїди, антоцианідини, цукри, аскорбінова і пантотенова кислоти та інші необхідні людському організму речовини.

  Посадка моркви у відкритий ґрунт

  Коли саджати моркву в ґрунт

  Насіння моркви проростає при температурі ґрунту 4-6 ºC, тому сіяти його можна, як тільки земля прогріється до такої температури – зазвичай це трапляється до кінця квітня. Пізні і середньостиглі сорти моркви можна сіяти після двадцятого квітня по перший тиждень травня включно. На середніх ґрунтах можна сіяти моркву і у другу неділю травня, а на легких – до самого кінця місяця. Насінню в ґрунті не страшні заморозки до -4 ºC. Добре сіяти моркву перед затяжними дощами. Намагайтеся не спізнюватися з посівом, інакше насіння буде дуже довго проростати.

  Ґрунт для моркви

  Місце під моркву повинне добре освітлюватися сонцем, припустимий незначний ухил ділянки. Не можна використовувати для вирощування моркви грядки, на яких торік росли кмин, фенхель, петрушка, пастернак, кріп, квасоля і сама морква, оскільки ці овочі швидко засвоюють із землі необхідні їм мікро- і макроелементи, і врожай моркви з цієї ділянки, найпевніше, буде мізерним. Для того, щоб можна було саджати моркву після таких попередників, повинно минути хоча б три роки. А от після картоплі, огірків, кабачків, капусти, томатів, часнику чи цибулі морква росте добре.

  Як тільки ділянка намічена, потрібно підготувати ґрунт для моркви: під весняну посадку її перекопують заздалегідь, восени, щоб вона устоялася до весни. Перекопування проводиться на глибину півтора штихів лопати, оскільки, якщо коренеплід добре піде в ріст і упреться в щільний, неперекопанний шар ґрунту, він не стане крізь нього пробиватися, а змінить напрямок, і морквина вийде кривою. Викопувати таку моркву дуже важко.

  Перед тим, як саджати моркву, потрібно також внести в ґрунт добрива. Їх розкладають по ділянці до перекопування з такого розрахунку: 25-30 г суперфосфату, 15 г калійних добрив, 15-20 г азотних і 2-3 кг перегною на 1 м². Потім ґрунт перекопують і залишають до весни. Навесні потрібно буде лише розрівняти ділянку граблями.

  Як саджати моркву у відкритий ґрунт

  Вирощування моркви з насіння починається з підготовки посівного матеріалу. Перед тим, як саджати моркву, необхідно піддати насіння обробці, щоб збільшити його прорісність. Існує чотири способи передпосівної підготовки насіння:

  • його замочують на 24 години в теплій воді (30 ºC), міняючи її за цей час не менше шести разів. Замість води можна приготувати поживний розчин тієї ж температури, всипати в літр теплої води столову ложку золи. Після процедури сполосніть насіння чистою водою, загорніть у тканину і помістіть на кілька днів у холодильник;
  • насіння поміщають у тканинний мішечок і на 20 хвилин опускають у воду, температурою 50 ºC, після чого 2-3 хвилини охолоджують у холодній воді;
  • поміщене в мішечок із тканини насіння закопують на 10 днів у землю на глибину штиха лопати;
  • проведіть барботування насіння, якщо у вас є барботер – потримайте їх 18-20 годин в розчині Епіна або Сілка, насиченому киснем.

  Оброблене будь-яким із цих способів насіння готове до посіву. Посадка моркви у ґрунті здійснюється на легких ґрунтах на глибину 2-3 см, важкі ґрунти вимагають меншої глибини загортання – 1,5-2 см. Відстань між рядами – приблизно 20 см. Насінини сіють у ряди на відстані 3-4 см одна від одної. Для того, щоб витримати таку дистанцію, можна заздалегідь нарізати вузькі смужки з туалетного паперу, нанести по ньому з інтервалом 3-4 см краплі клейстеру з крохмалю чи борошна і розкласти в ці краплі насіння моркви. Коли клейстер висохне, стрічку згинають по всій довжині навпіл, а потім згортають в рулон. Коли настає пора сіяти, стрічку розгортають і прокладають у добре зволоженій борозенці. Після закладення насіння в ґрунт ділянку мульчують шаром завтовшки у 3 см, щоб на поверхні ґрунту не утворювалася кірка, яка утрудняє проростання сходів. Є ще один спосіб сіяти моркву: паперові серветки або туалетний папір нарізають на невеликі квадрати, у кожен з яких на краплю клейстеру кладуть насінинку-другу моркви і гранулу комплексного мінерального добрива, скачують шматочки паперу в кульки, дають їм висохнути і зберігають до посіву.

  Посадка моркви під зиму

  Посадка озимої моркви дозволяє отримати врожай на два тижні раніше, ніж при весняній посадці, але восени краще сіяти ранні сорти, які довго не зберігаються, і робити це потрібно наприкінці жовтня або на початку листопада, а грядки під моркву готують за три тижні до посіву. Після загортання насіння в землю посів мульчують шаром торфу завтовшки у 3 см. Навесні ділянку вкривають плівкою доти, доки не проклюнуться сходи. Посадку моркви в ґрунт восени здійснюють тільки у легкі ґрунти.

  Догляд за морквою

  Як виростити моркву

  Вирощування моркви у відкритому ґрунті передбачає проріджування сходів при занадто густому їх зростанні, постійне розпушування і очищення ділянки від бур’яну, який може стати причиною деяких хвороб, регулярний полив моркви. Перше проріджування сходів здійснюють після того, як у них розвинуться перші справжні листочки – відстань між морквинами повинна бути 2-3 см. Коли з’явиться друга пара листків, сіянці проривають вдруге, збільшуючи відстань між ними вдвічі. Якщо ви при посадці використовували паперову стрічку або кульки, то проріджувати сіянці вам не доведеться. Прополювання ділянки проводиться в ті ж терміни, що і проріджування, і краще цим займатися після поливання ділянки, коли ґрунт вологий.

  Полив моркви

  Якщо ви хочете виростити великі, соковиті, солодкі коренеплоди, потрібно знати, як поливати моркву. Недостатній полив – причина появи у рослини гіркуватого присмаку і млявості. Полив моркви – найважливіший пункт догляду за рослиною протягом усіх стадій розвитку. Глибина зволоження ділянки має відповідати розмірам коренеплодів, тобто земля повинна просочуватися водою під час поливання не менше, аніж на 30 см. Нестача зволоження провокує появу на коренеплодах бічних корінців, що ростуть у пошуках джерел вологи, від чого страждає не тільки зовнішній вигляд плоду, а й його смакові якості – м’якоть стає грубою і жорсткою. Надмірне зволоження є причиною розтріскування плодів, вони покриваються дрібною паростю, посилюється ріст бадилля. Зазвичай моркву поливають раз на тиждень приблизно в такому об’ємі:

  • після посіву ділянку поливають із розрахунку 3 л на 1 м²;
  • після другого проріджування сіянців кількість води на одиницю площі збільшується до 10 л;
  • коли починається ріст коренеплодів, а це відбувається після наростання листя, витрата води має бути в межах 20 л на м²;
  • за півтора-два місяці до збирання моркви переходять на режим поливу один раз у півтора-два тижні кількістю води близько 10 л на одиницю площі, а за два-три тижні до збору врожаю полив припиняють взагалі.

  Підживлення моркви

  Протягом вегетаційного періоду удобрення моркви здійснюють двічі – вперше через місяць після появи сходів, вдруге через два місяці. Чим удобрювати моркву? Вносять добрива в рідкому вигляді і приблизно в такому складі: дві склянки деревної золи, столова ложка нітрофоски, 20 г калійної селітри і по 15 г суперфосфату і сечовини на відро води. Внесення добрив здійснюється після попереднього поливання моркви.

  Обробка моркви

  Чим хворіє морква і як обробити моркву від хвороб і шкідників, ви прочитаєте в наступному розділі.

  Шкідники і хвороби моркви

  Хвороби моркви

  Морква уражується хворобами і шкідниками, і щоб уникнути масового псування коренеплодів, потрібно знати, чим обробити моркву в кожному конкретному випадку. Із хвороб моркві страшні фомоз, бактеріоз, септоріоз, сіра, біла, червона і чорна гнилі.

  Бактеріоз поширюється насінням і рослинними залишками, тому видаляйте з грядки бадилля моркви, а насіння перед посівом піддавайте обробці гарячою (52 ºC) водою. Білою, як і сірою гниллю, уражаються майже всі овочі, вони проявляються найчастіше під час зберігання. Щоб уникнути зараження, вапнуйте кислий ґрунт, не зловживайте внесенням азотних добрив, видаляйте бур’яни на ділянці, а перед закладанням на зберігання опудріть коренеплоди крейдою. Важливо також дотримуватися умов зберігання коренеплодів і забезпечити в складі гарну вентиляцію.

  Червона гниль, або повстяна хвороба проявляється бурими або ліловими плямами на коренеплодах, потім плями зникають, а на їхньому місці виникають чорні склероції грибка. Ця хвороба вражає не тільки моркву, але також брукву, ріпу, петрушку, буряк та інші коренеплоди. Провокує захворювання внесення у ґрунт в якості добрива гною. Заражені повстяною хворобою коренеплоди потрібно зберігати окремо від решти моркви.

  Чорна гниль виглядає, як вугільно-чорні гнилі ділянки на коренеплоді, найбільше вона небезпечна для насінників моркви. Хворі рослини негайно видаляють. Превентивний засіб проти чорної гнилі – передпосівна обробка насіння моркви піввідсотковим розчином Тігама.

  Септоріоз виглядає, як хлоротичні дрібні плями на листі моркви, які з часом стають коричневими, обведеними червоним обідком. При високій вологості повітря хвороба здатна поширюватися дуже швидко. При перших ознаках прояви захворювання ділянку обробляють кілька разів з інтервалом у 10 днів одновідсотковою бордоською рідиною, а сильно уражені рослини краще з ділянки видалити, як і рослинні залишки після збору врожаю. Як превентивний захід гарні результати дає обробка насіння перед посівом гарячою водою з наступним охолодженням. І не забудьте при підготовці ділянки внести в ґрунт під перекопування фосфорно-калійні добрива.

  Фомоз вражає стебла сім’яників і суцвіття моркви, потім на верхній частині коренеплоду утворюються плями бурого кольору, які поступово заглиблюються та вражають весь коренеплід. Найлегше хвороба розвивається на легких ґрунтах. В якості профілактики обробляйте насіння перед посівом піввідсотковим розчином Тігама, а уражені хворобою екземпляри відразу видаляйте.

  Шкідники моркви

  Зі шкідників небезпеку для моркви становлять морквяна муха, озима совка, дротяники і слимаки.

  Щоб позбутися слимаків, можна збирати їх вручну, але якщо навала носить масовий характер, у ґрунт вкопують баночки з пивом, на запах якого сповзаються молюски, або розкладають по ділянці шматочки гарбуза чи кавуна, які зберуть до ранку пристойну компанію слимаків. Щоб віднадити черевоногих від моркви, можна розсипати по ділянці пилоподібний суперфосфат, золу або хвою.

  Дротяники, або личинки темного ковалика, вражають, крім моркви, капусту, огірки, помідори, селеру, картоплю і суницю. Сам жучок завдовжки до 1 см, чорно-бурого кольору з червонуватими надкрилками, його самиця здатна відкласти до двох сотень яєць, жовто-коричневі циліндричної форми личинки з яких, завдовжки до 4 см, розвиваються протягом 3-5 років. Щоб позбутися шкідників, на ділянці викопують невеликі лунки, укладають у них напівперепрілу траву, шматочки картоплі або будь-якого коренеплоду, присипають ямку землею і намічають місце кілочком. Через кілька днів ямку розкопують і знищують присутніх там личинок.

  Гусениці озимої совки пошкоджують наземні частини моркви, а також прогризають коріння і стебла. Окрім моркви, жертвами гусениць стають кольрабі, томати, буряк, петрушка, огірки, цибуля і картопля. Знищують гусениць одним із перерахованих нижче інсектицидів відповідно до інструкції: Амбуш, Ціанокс, Анометрин, Ревікурт, Етафос. Не допустити появи на ділянці морквяної мухи можна, посадивши між рядами моркви цибулю.

  Збирання й зберігання моркви

  Збір урожаю моркви здійснюється в кілька етапів. Спочатку ви починаєте смикати її влітку для їжі, і коренеплоди, що залишилися в землі, отримують більше живлення й інтенсивніше нарощують масу. Потім прибирають ранні сорти моркви, яка дозріває вже в липні. У серпні настає черга прибирати середньостиглу моркву, а пізні сорти, призначені для тривалого зберігання, викопують із середини до кінця вересня. Коли викопувати моркву? Виберіть для цього теплий сухий день і беріться. З легкого ґрунту корені висмикують за бадилля, а зі щільного морквину доводиться викопувати за допомогою лопати. Після вилучення моркви із землі її сортують, відкладаючи пошкоджені коренеплоди для переробки. У придатної для зберігання моркви обрізають листя до самої головки, викладають коренеплоди під навіс для просушування на кілька днів і закладають на зберігання.

  Способам зберігання моркви ми присвятили розділ у спеціальній статті, в якій детально описано, як зберігати моркву, буряк та інші овочі в зимовий час. Найкраще зберігати моркву в підвалі або льосі в дерев’яних або пластмасових ящиках, пересипавши коренеплоди піском так, щоб вони не торкалися один одного. Замість піску можна використовувати мох. Можна пересипати моркву товченою крейдою і цибульним лушпинням – вони протидіють розвитку гнильних процесів.

  Є ще один спосіб зберігання моркви – глазурування глиною. Глину потрібно розвести водою до густоти сметани, потім кожен коренеплід занурюють у цю бовтанку, викладають на ґрати для просушування, а потім обережно опускають у льох. Якщо ви будете зберігати одягнену в глиняну оболонку моркву при температурі близько 0 ºC в сухому погребі, вона залишиться соковитою і свіжою до самої весни.

  Види і сорти моркви

  Всупереч уявленню більшості про моркву, вона буває не тільки червоно-помаранчевого кольору і не завжди конусоподібної форми. Помаранчевого забарвлення морква набула лише у XVII столітті, до цього в Римській імперії росла біла морква, в древньому Єгипті фіолетова, а в деяких країнах Західної Європи навіть чорна. На ранніх полотнах голландських художників зображені фіолетові і жовті коренеплоди. Перша ж помаранчева морква була дуже бліда, оскільки каротину в ній містилося в 3-4 рази менше, ніж у сучасних сортах моркви. Зовсім недавно, в 2002 році, селекціонери відродили сорт лілової моркви, і вона вже надійшла в продаж. Фіолетові пігменти антоціаніни, які, крім фіолетових сортів моркви, містять також базилік, буряк і червонокачанна капуста, покращують роботу мозку і серцево-судинної системи, очищаючи кров від холестерину і жирів. Працюють селекціонери також над формою і розмірами коренеплодів, які сьогодні представлені сортами конічної форми, майже круглої, гострої, веретеноподібної або із заокругленим кінцем. Величезну кількість сортів моркви поділяють на сортотипи, серед яких основними є:

  • Паризька Каротель – дуже рання, ніжна, солодка і кругла, як редис, морква діаметром до 4 см. Дає хороші врожаї навіть на слабкоокультуреному або глиняному ґрунті;
  • Амстердамська – циліндричної форми коренеплоди діаметром 2-2,5 см, завдовжки 15-17 см, з округлим кінцем, соковиті, солодкі, ніжні, з маленькою серцевиною. Єдиним недоліком є крихкість – під час необережного збирання корені легко ламаються. Це сортосерія ранньої моркви, не призначеної для зберігання;
  • Нантська – циліндричної форми коренеплоди діаметром 3-4 см, завдовжки до 22 см, із заокругленим кінчиком, із солодкою і соковитою м’якоттю. Годиться як для їжі в літній час, так і для зберігання;
  • Берлікум-Нантська – теж циліндричної форми коренеплоди, але вже з гострим кінчиком, а також більших розмірів, ніж Нантська. Лежкість у цієї моркви прекрасна, але вона не така смачна, як морква вищеописаних сортосерій;
  • Імператор – конічної форми коренеплоди завдовжки до 25 см із гострим кінчиком. Сорти цієї серії сильно розрізняються і за смаковими якостями (можуть бути як дуже солодкими, так і не дуже), за ступенем лежкості і за крихкістю коренеплодів, деякі з яких ламаються при необережному поводженні;
  • Флакке – коренеплоди сортів цієї серії найпотужніші і найдовші, досягають 30 см. Вага одного коренеплоду може становити 500 г. Вегетаційний період у цієї моркви дуже великий, вона добре зберігається, але, на жаль, не має тих самих смакових якостей, що властиві моркві сортосерій Нантська й Амстердамська.

  Сорти моркви для відкритого ґрунту поділяють також залежно від цілей вирощування. Якщо ви любитель екзотики, то вам сподобається вирощувати такі сорти:

  • F1 Пурпуровий Еліксир – коренеплоди з поверхнею насичено фіолетового кольору з пурпурним відтінком, всередині ж вони звичайного для моркви помаранчевого кольору. Довжина коренеплоду близько 20 см. Використовують моркву цього сорту для маринування та приготування салатів;
  • Російський Розмір – екзотичність цього сорту сортотипу Імператор саме в його розмірі. Морквина у легких ґрунтах досягає 30 см завдовжки і важить близько кілограма. Попри те, що такі розміри більше підходять для кормової моркви, м’якоть у коренеплодів цього сорту солодка і соковита, серцевина невелика, а колір яскраво-помаранчевий;
  • Полярна Журавлина – сорт сортотипу Паризька Каротель, що нагадує своєю майже круглою формою коренеплодів відому ягоду і містить в собі високу кількість сухих речовин і цукрів. Дуже зручний для консервування та зберігання;
  • Мінікор – ранній сорт сортотипу Амстердамська, що представляє собою соковиті мініатюрні циліндричні коренеплоди завдовжки 13-15 см із ніжним смаком. Морква цього сорту також зручна для цільноплідного консервування.

  Для тих городників, яких цікавить не так зовнішній вигляд, як смакові якості продукту і кількість у ньому корисних речовин, більше підійдуть сорти:

  • Хелзмастер – новий сорт сортотипу Флакке, що містить бета-каротину мінімум на третину більше, ніж будь-який інший. Поверхня коренеплоду цього сорту гладка, малиново-червона, серцевина ще насиченішого кольору, довжина в середньому близько 22 см;
  • Цукрова Ласунка – гібрид сортотипу Імператор завдовжки до 25 см темно-помаранчевого кольору з маленькою серцевинкою і гладкою поверхнею;
  • Праліне – сорт серії Нантська з підвищеним вмістом каротину, майже без серцевини, червоно-помаранчевого кольору, завдовжки близько 20 см. Смакові якості цієї моркви вище від усіляких похвал – дуже солодка, ніжна і соковита;
  • Лосиноостровська 13 – середньостиглий сорт завдовжки 15-18 см, що вирізняється гарною лежкістю.

  Якщо ви людина прагматична і вам ніколи займатися городніми дослідами, пропонуємо вам сорти, стійкі до хвороб, врожайні і які добре зберігаються взимку:

  • Самсон – середньостиглий сорт високої врожайності сортотипу Нантська з яскраво-помаранчевими циліндричними коренеплодами із соковитою, солодкою хрусткою м’якоттю;
  • Мо – пізньостиглий і високоврожайний сорт сортосерії Імператор, прекрасно зберігається взимку з конічними соковитими яскраво-помаранчевими коренеплодами завдовжки до 20 см;
  • Флакке – середньостиглий сорт веретеноподібної форми з ледь помітними вічками, здатний давати високі врожаї навіть у важких ґрунтах. Коренеплоди досягають довжини 30 см;
  • Форто – середньоранній сорт серії Нантська з рівними циліндричними плодами відмінного смаку завдовжки 18-20 см. Дає стабільно високі врожаї і чудово зберігається.

  За строками достигання моркву поділяють на ранню, або скоростиглу, розвиток якої до повного дозрівання проходить за 85-100 днів, середньостиглу, що визріває протягом 105-120 днів і пізньостиглу, якій потрібно для повної зрілості близько 125 днів. Із ранніх сортів моркви добре зарекомендували себе сорти Оленка, Бельгієн Вайт, Драгон, Забава, Бангор, Кінбі, Колорит, Лагуна та Тушон, із середньостиглих – Вітамінна, Альтаїр, Вікінг, Каллісто, Канада, Леандр, Олімпієць і Шантене Рояль, із пізніх – Королева Осені, Віта Лонга, Йеллоустоун, Селекта, Досконалість, Тотем, Тінга, Олімпус, Скарла.

  Література

  Продовжуючи тему

  Технология выращивания моркови (Как получить 120 тонн с гектара)

  Этот овощ считается чуть ли не самым рентабельным среди других корнеплодных культур. Количество урожая с одного гектара может достигать ста тонн.

  Технология выращивания моркови это:

  Один грамм семян содержит от 700 до 1300 штук.

  Морковь относится к двухлетним растениям. На первом году растение дает корнеплоды, которые, если их не убрать, на второй год развития образуют часть, отвечающую за генерацию.

  Морковь выращивают для использования в естественном виде и для обработки, в этом корнеплоде содержится много каротина и других веществ. Минимальная температура для прорастания семян составляет около 5 градусов. Для того, чтобы получить корнеплоды хорошей окраски, морковь нужно сажать при температуре от 16 до 22 градусов.

  Лучше всего для разведения моркови подходят глинисто-песчаные почвы, а также органические грунты, типа торфяников. Тяжелые виды грунтов, а также те, что называются заплывными, для выращивания моркови не подходят из-за того, что начало активного роста овоща проистекает довольно медленно. Примерный уровень кислотности грунта, в котором будет выращиваться морковь, должен составлять не меньше рН 6, но не больше 6,5. Подпочвенные воды должны находиться минимум на глубине 80 сантиметров, максимум – 2,5 метра.

  Правильное чередование культур.

  Наилучшим вариантом при посадке моркови будет использовать поля из под капусты, лука-порея, огурцов, томатов, а также бобовых, озимой пшеницы, для которой в почву вводились полезные элементы органического типа. Не стоит сажать этот овощ сразу после введения полезных элементов органического типа, а также там, где выращивалась петрушка, свекла, сельдерей и картофель. Повторно морковку можно выращивать на том же поле не раньше, чем через три-четыре года.

  Система удобрений.

  Перед посадкой моркови необходимо внимательно изучить состав почвы и определить ее тип, чтобы вводить в грунт нужные органические элементы в необходимых количествах. Оптимальное содержание полезных микроэлементов в стандартной почве представляет собой следующие пропорции:

  Азот – до 120 килограммов на гектар;

  Фосфор – до 80 килограммов на гектар;

  Калий – до 200 килограммов на гектар.

  Соотношение азот/калий должно составлять 1 к 1,5.

  Питательные составы, содержащие фосфор, необходимо вводить в грунт в осенний период. Подкормку на основе калия нужно вносить по половине весной и осенью, если грунт считается тяжелым. Если почва легкая, то вся доза вводится в весенний период, до засева. Удобрения на основе калия, в особенности сернистый калий, стоит вносить осмотрительно, так как это может привести к повышению уровня соли, что негативно повлияет на начальную активную фазу роста растений. Азот необходимо добавлять в почву незадолго до посева. Если возникнет нехватка азотных элементов, то через 5 недель можно удобрить почву поверхностным способом.

  Технология выращивания. Как подготовить грунт?

  Специалисты советуют не забывать о том, что во время возведения моркови количество корнеплодов и объем урожая во многом зависит от того, насколько глубоко вспахана земля. Если глубина большая, то следует ждать гладких, длинных, ровных корнеплодов, которые имеют привлекательный товарный вид. Таким образом, чтобы получить максимальное количество моркови привлекательного внешнего вида, стоит в осенний период как можно глубже вспахать, можно даже применить дополнительное углубление.

  Способы возведения

  Количество семян во время посадки целиком зависит от того, какое у созревшей моркови назначение. Чтобы получить ранний урожай нужно посеять около 3 миллионов семян на гектар. Чтобы получить морковь для хранения и реализации в виде свежих корнеплодов, нужно засеять не больше 2 миллионов семян на гектар. Для получения моркови, которая будет переработана или предназначена на хранение, нужно засеять не больше 1,3 миллионов семян на один гектар.

  Количество семян для посева моркови, что предназначена для переработки, зависит от типа:

  • семена сортовые — 1 – 1,2 килограмма на гектар;
  • гибридные семена — 0,85 – 0,95 миллиона семян на гектар.

  Семена должны быть высеяны в почву на глубину не более 2 сантиметров. Чтобы корнеплоды получились примерно одинаковыми по величине, специалисты рекомендуют использовать сеялку точного высева, с помощью которой семена будут равномерно распределяться в почве.

  Если морковь предназначается для продажи в свежем виде или для промышленного использования, то нужно выбрать такое количество семян и способ разведения, которые приведут к получению урожая максимально привлекательного вида и необходимого вида. Оптимальный способ – это двухрядное высевание на гребне, при этом ширина между рядами должна составлять около 70 сантиметров. Современные сеялки позволяют сеять морковь новым методом – в три ряда, при этом ширина между рядами составляет от 65 до 75 сантиметров. Чтобы использовать механический способ ликвидации верхней, лиственной части морковки, можно сеять одним рядом, а ширину между рядами оставлять не более 45 сантиметров. В случаях, когда уборка урожая производится ножевым комбайном, а ботва удаляется автоматически, то 95 процентов уборки обходится без применения ручной силы.

  Время высева моркови также зависит от того, для чего корнеплод будет выращиваться. Чтобы получить ранний урожай оптимальным будем наиболее ранее время засева – примерно в марте, когда появляется возможность выходить в поле. Чтобы получить морковь, которая отправится на хранение, сажать овощ нужно на пару недель позднее, это не позволит урожаю перезреть и перерасти.

  Как защитить посевы от сорняков?

  Средства защиты от нежелательных растений применяются только в том случае, если это предусмотрено системой по защите моркови в связи с сроками сбора корнеплодов. Если морковь выращивается для пучковой продажи, то средства защиты применяются до того, как морковь взойдет.

  Если сорняки не удалились, то необходимо провести повторную обработку после того, как растения выпустят не менее пары полноценных листиков. Следует знать, что обрабатывать посевы лучше всего в вечернее время, без ветра и при температуре от 10 до 25 градусов.

  Заболевания моркови
  

  Поля с посаженной морковью необходимо охранять от всевозможных заболеваний. Посадки, которые поражены инфекциями и заболеваниями, невозможно убрать механическим способом, а урожай не будет долго сохраняться в целости. Именно для того, чтобы избежать заражения, поле нужно содержать в чистоте вплоть до сбора урожая. В первую очередь посевы необходимо уберегать от самых опасных для моркови заболеваний – мучнистой росы и альтернариоза.

  Виды вредителей

  Наибольшую опасность для моркови представляют моль и муха морковная. Чтобы защитить посадки, нужно использовать семена, которые обработаны специальными химическими веществами. Вторая обработка производится примерно в конце мая, в это время мухи наиболее активно нападают на морковь. В случае, если двух обработок недостаточно, можно повторять каждые две недели, а если наблюдается повышенная активность вредителей, то можно повторять обработку раз в два-три дня.

  Чтобы бороться с заболеваниями, нежелательными растениями и насекомыми, нужно использовать лишь те препараты, что рекомендованы для региона, в котором будет выращиваться овощ. Специалисты, разбирающиеся в подобных препаратах, могут дать подробные рекомендации и советы.

  Сбор урожая

  Во время сбора урожая моркови главное, за чем необходимо внимательно следить – это чтобы корнеплоды не успели пересыхать. Это актуально и для ручного и для механического способов сбора корнеплодов. При пересыхании собранной моркови срок ее хранения существенно сокращается, качество снижается. Та морковь, что предназначена для хранения, может быть убрана как с помощью ручного труда, так и механическим способом, а вот корнеплоды, предназначенные для переработки, убираются исключительно комбайном.

  Секреты хранения

  Чтобы максимально долго хранить морковь в надлежащем виде, нужно сажать семена, предназначенные именно для хранения. При этом собранные овощи не должны быть пересохшими, должны быть здоровыми, без следов вредителей.

  Одним из самых популярных способов хранения является укладывание кагатами, однако при этом способе необходимо помнить, что температура в кагате не должна превышать 1 градус тепла. Среди основных преимуществ данного вида хранения – это дешевизна. Недостаток – это большие потери продукции. Оптимальный способ хранения – это использование овощехранилищ и холодильников, он позволяет сохранить большинство корнеплодов в надлежащем виде, кроме того холодильники и овощехранилища позволяют готовить морковь вне зависимости от погодных условий, что благотворно сказывается на общей длительности хранения. Этот способ предполагает хранение корнеплодов в ящике, при температуре окружающей среды от нуля до минус одного градуса и при влажности около 95 процентов.