Зміст:
- 1 Донорство яйцеклітини
- 2 Для донорів
- 2.0.1 Інформація про те, як стати донором крові та компонентів крові
- 2.0.2 Підготовка до здавання крові
- 2.0.3 Після здавання крові:
- 2.0.4 Інтервали між донаціями
- 2.0.5 Де здати кров
- 2.0.6 Чому бути донором крові — корисно (наукові факти)
- 2.0.7 7 міфів про донорство крові
- 2.0.8 Як використовують кров та її компоненти
- 3 Надбавка за донорство: хто може на неї розраховувати та якими пільгами скористатися
Донорство яйцеклітини
Слово донор походить від латинського «дарувати», і насправді є найкращим дарунком. Можливість добровільного надання крові чи клітин дає шанс іншим людям на одужання, покращення якості життя, а іноді навіть дорівнює життю. Якщо мова йде про репродуктивну медицину, передача безплідній парі своїх репродуктивних клітин повертає надію на радість материнства і батьківства тим, хто прагне народити дитину попри невтішні медичні прогнози.
Хто може стати донором яйцеклітини
Щоб стати донором яйцеклітин, не достатньо лише бажання допомогти. Існує ряд вимог, які мають бути витримані. Хто ж може взяти участь у добровільній програмі донорства і скільки це коштує? По-перше, це жінка у вікових рамках від 18-ти до 36-ти років, без яскраво виявлених фенотипічних відхилень та шкідливих звичок. Обов’язковою умовою є наявність у кандидаток здорової дитини. Найбільш поширеним в Україні є анонімне донорство репродуктивних клітин, тобто особа донора залишається у таємниці, і її дані суворо охороняються медичним закладом від розголошення. Бувають і винятки, коли донором ооцитів виступає близький родич жінки.
Окрім вікових обмежень, існують інші важливі критерії, які оцінюються клінікою перед вступом кандидата у програму. Звичайно ж мова йде про здоров’я і відсутність протипоказів до участі у добровільній донаційній програмі. Лабораторно перевіряється ряд показників, у тому числі складається генетичний портрет та проводиться скринінг спадково обумовлених захворювань. Участі в програмі також передує всебічний медичний огляд з обстеженнями і додатковими консультаціями різнопрофільних спеціалістів – терапевта, мамолога, гінеколога, психолога, ендокринолога тощо. Усебічна увага до стану здоров’я – це гарантія того, що під час стимуляції росту фолікулів у рамках донорства не виникне ускладнень.
Етапи програми донорства
Яка процедура для тих, хто бажає стати донором ооцитів? Найперше це знайомство з умовами, процесом і загальне опитування координатором медичного закладу. Зазвичай це телефонний дзвінок, під час якого можна отримати миттєвий відгук: основну інформацію, відповіді на свої запитання відносно вартості , етапів і запис на перший візит до лікаря для попередньої оцінки, чи можете ви стати донором. Узгодивши день і час, кандидата запрошують на консультацію та огляд до акушера-гінеколога. На прийомі обов’язково проводиться ультразвукове дослідження органів малого таза, де першочергово у фокусі лікаря буде так звана «закладка» – кількість антральних фолікулів або ж, іншими словами, запас яйцеклітин. Таку оцінку найкраще проводити у першій фазі менструального циклу жінки, але зазвичай перший візит до медичного закладу не прив’язують до конкретного дня у жіночому календарю. Також у цей день кандидат заповнює анкету та ознайомлюється з усіма умовами й етапами програми донації ооцитів. УЗД, збір медичної історії, консультація лікаря – перший крок для участі у програмі, але попереду ще не один візит до Клініки та певний час очікування для отримання позитивної відповіді.
Що ж потрібно робити? Пройти лабораторне обстеження та огляди лікарів, які будуть організовані уважним персоналом Клініки. Скільки коштують дослідження? Усі витрати є безкоштовними для донора, навіть якщо кандидат не буде затвердженим на участь у програмі. Попри високу вартість обстежень, донор отримує високоякісну оцінку стану свого здоров’я у провідній клініці репродуктивного здоров’я України безкоштовно. Окремо в індивідуальному порядку обговорюється покриття ціни квитків на дорогу, оскільки усі аналізи потрібно буде пройти в Києві, у стінах клініки. Зазвичай медичні процедури розумно плануються координатором відповідного напрямку, щоб мінімізувати кількість візитів до медичного закладу. Але терпінням запастися все одно необхідно, адже генетичні дослідження досить тривалі по часу (від моменту забору крові до отримання результату може пройти навіть близько місяця). Клініка Дахно дбайливо ставиться до кожного кандидата в донори і має окремого чуйного та розуміючого координатора, який завжди буде на зв’язку, здійснюватиме запис на прийом і вчасно інформуватиме про результати досліджень і усі наступні кроки програми.
Найбільша відповідальність покладається на донора уже у рамках програми. Як тільки результати обстежень отримано і затверджено, лікар планує з жінкою стимуляцію росту фолікулів задля отримання яйцеклітин, які в подальшому будуть використані в лікувальних програмах парами з діагнозом безпліддя. Чекаємо потрібного дня менструального циклу (програми розпочинаються або із першим днем менструації, або ж з 19-21го дня) і стартуємо. З початком програми необхідно буде регулярно відвідувати клініку для проведення ультразвуку та отримання призначень медичних препаратів. Зазвичай це 2-5 візитів. Як тільки жіночий організм отримує бажаний відгук на препарати, призначається важлива процедура – забір яйцеклітин під контролем ультразвуку. Це міні-операція під загальним наркозом в рамках денного стаціонару і фініш програми донації.
Переваги донорства яйцеклітини у ДАХНО
Програма донорства – відповідальне рішення, яке потребує затрат часу, сил і уважного ставлення до призначень лікаря. Але усі старання винагороджуються. Окрім морального задоволення від розуміння своєї неоціненної допомоги іншій родині народити дитину, донор отримує достойну матеріальну компенсацію. Ціна й умови детально прописуються у договорі на участь у програмі, і суворо дотримуються медичним закладом.
Чому донори яйцеклітин обирають Клініку Дахно:
- високо професійний медичний персонал, який відповідально ставиться до здоров’я донора;
- уважний та чуйний персонал;
- висока матеріальна компенсація, юридичний захист, вдячність і повага до витрачених зусиль;
- тепла атмосфера, комфорт кожного візиту.
Допоможіть парам здійснити свою мрію про материнство, візьміть участь у програмі донорства.
Для донорів
Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених МОЗ України.
Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.
Інформація про те, як стати донором крові та компонентів крові
Перед тим, як ви вирішите піти на донацію, радимо перевірити чи нема у вас тимчасових чи абсолютних протипоказань. У розділі Кровопедія від ДонорUA ви знайдете найповнішу інформацію про те, як готуватись до кроводач, які є протипоказання — тимчасові та абсолютні, як користуватись системою ДонорUA та іншу корисну інформацію.
Підготовка до здавання крові
За три дні до здавання крові відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові).
Не вживайте алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключіть із раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу, соління.
Обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді).
Не куріть за годину до здавання крові.
Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).
Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.
Після здавання крові:
- відпочиньте 10–15 хвилин;
- якщо відчули запаморочення або слабкість, повідомте персонал;
- не намагайтеся одразу йти чи керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова;
- 2–3 години не піднімайте нічого важкого рукою, з якою брали кров;
- 3–4 години не знімайте пов’язку і намагайтеся її не мочити, це вбереже вас від появи синця;
- протягом наступних 12 годин уникайте інтенсивних фізичних навантажень;
- протягом двох діб повноцінно та регулярно харчуйтеся;
- протягом двох діб уживайте збільшену кількість рідини (не менше 2 літрів на день) — соки, воду, неміцний чай (алкоголь не рекомендується);
- приходьте ще раз здати кров після рекомендованої перерви.
Інтервали між донаціями
Чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, жінки — не більше 4 разів на рік. Після п’яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше 3 місяців.
Детальніше про інтервали між донайціями можна дізнатися з таблиці, де цифри — це кількість днів, після яких можна продовжити здавати кров.
| Назва процедури | Здавання крові | Плазмаферез | Тромбоцитоферез |
| Здавання крові | 60 | 30 | 30 |
| Плазмаферез апаратний (доза: 500–800 мл) | 14 | 14 | 14 |
| Плазмаферез ручний одинарний | 7 | 7 | 7 |
| Плазмаферез ручний подвійний | 14 | 14 | 14 |
| Тромбоцитоферез | 14 | 14 | 14 |
Де здати кров
Чому бути донором крові — корисно (наукові факти)
У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.
Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів.
Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%.
У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб.
У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані.
Річ не лише в тому, що донори зазвичай стежать за своїм здоров’ям. Можлива причина — зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я. Зокрема, донорство крові зменшує ризик гемохроматозу. Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших органах. Її симптоми перекриваються проявами інших недуг, і їх важко розпізнати та вчасно вжити заходів.
У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали.
Донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.
7 міфів про донорство крові
Міф № 1: донорство крові — це небезпечно
Сьогодні донорство крові — абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В усьому світі мільйони громадян здають кров без зайвих закликів та прохань. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.
Міф № 2: є потреба лише в рідкісних видах крові
Це не так. Потреба у крові — як рідкісних, так і поширених груп, — є завжди. Якщо ви здаєте кров не конкретному реципієнту, то вона потрапляє в загальний банк крові та використовується в ситуаціях, коли реципієнту потрібне негайне переливання крові. Причому, що популярніша група крові, то більше її потрібно, адже більше людей потребують саме такої групи крові.
Міф № 3: донорство — це страшно, боляче і довго
Насправді єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшним і болючим. Порізи та удари, яких ми зазнаємо ледь не щодня, завдають значно більшого болю. До того ж, донація крові триває не більше 10 хвилин.
Міф № 4: я постійно чую, що хтось здає кров, тому не бачу сенсу йти самому
Про донорство багато говорять у ЗМІ, знімають соціальну рекламу, організовують акції, але статистика говорить, що лише 5% тих, хто не має протипоказань стосовно донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові.
Міф № 5: у мене візьмуть забагато крові, й це призведе до погіршення здоров’я
В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, а за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб вам нашкодити. До того ж організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм і складних природних умов, тому швидку регенерацію (відновлення) закладено в нас біологічно.
Міф № 6: я приймаю протизаплідні таблетки, тому мені не можна здавати кров
Якщо ви приймаєте їх з метою контрацепції, а не лікування, — ви можете бути донором.
Міф № 7: я не знаю свою групу крові, тож у мене не візьмуть кров
У центрі крові вам визначать групу крові та навіть здійснять медогляд.
Як використовують кров та її компоненти
Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни.
Донорська кров, її компоненти і препарати вкрай необхідні:
- пологовим будинкам — для компенсації крововтрат породіль під час складних пологів;
- військовим шпиталям — кров постійно потрібна хлопцям і дівчатам, які захищають нас на сході країни;
- хірургічним відділенням — переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій;
- опіковим центрам — потрібні постійні трансфузії плазми як основної рідини, що допомагає відновитися після опіків різного ступеня;
- онкологічним відділенням — дитина, яка лікується від онкозахворювання, потребує близько 40 донорів протягом всього лікування;
Кров та її компоненти потрібні:
- пацієнтам, які мають захворювання крові (анемія, гемофілія та інші);
- людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними;
- жертвам серйозних аварій, нещасних випадків, стихійних лих тощо.
Надбавка за донорство: хто може на неї розраховувати та якими пільгами скористатися
В Україні почесні донори мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Зараз така надбавка становить 229,4 гривні на місяць. Цю суму повинні додавати до основних виплат пенсіонера. Про це йдеться в оновленому законі України Про донорство.
В Україні налічується понад чотири тисячі почесних донорів. Це люди, які регулярно здавали кров. У 2021 році передбачено підвищення такої доплати. З 1 грудня – до 239,3 гривні. А з липня 2022 року почесним донорам почнуть доплачувати 250,8 гривні.
Як стати почесним донором України
Статус Почесного донора України може отримати людина, яка безплатно здала 40 разових максимально допустимих доз крові або 60 разових максимальних допустимих доз плазми крові.
Пільги також дійсні для тих українців, які свого часу отримали нагрудний знак «Почесний донор СРСР».
Як отримати таку надбавку
Для призначення додаткових виплат необхідно подати заяву та документи про нагородження нагрудним знаком «Почесний донор України» або «Почесний донор СРСР» до територіального управління Пенсійного фонду.
Варто зазначити, що з 2021 року для донорів крові почали діяти й інші пільги:
- У день здачі крові донор звільняється від роботи зі збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів власника. Студенти звільняються від занять. Донор має право вибрати інший день відпочинку або додати цей день до щорічної відпустки.
- У день здачі крові донор забезпечується безкоштовним харчуванням за рахунок коштів суб’єкта, який здійснює заготівлю, перероблювання, тестування, зберігання, розподіл і реалізацію донорської крові.
- Донорам, які протягом року безоплатно здали кров у сумарній кількості, рівній двом разовим максимальним допустимим дозам, Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.
- Студенти мають право отримати грошову допомогу в розмірі 25% від встановленої в навчальному закладі стипендії.
Нагадаємо, у мобільному додатку «Дія» з’явиться нова послуга – надання згоди на посмертне донорство. Над її впровадженням вже працюють Міністерство охорони здоров’я спільно та Міністерством цифрової трансформації працює.