Дерево груша: опис сортів, посадки, догляду, вирощування на ділянці, правильної обрізки дерева, властивостей деревини, хвороб та шкідників

Груша – дуже старий вид деревини. Вона росла вже у доісторичні часи. З’явилася біля Росії з Азії. Про її поширення подбали давні римляни.

В даний час відомо кілька десятків видів та підвидів грушових дерев. Їхні плоди найчастіше мають подовжену форму і звужуються догори. Шкіра яскраво-зелена, жовта та коричнева з відтінком червоного. Груші багаті на поживні речовини і мають протизапальні властивості.

Походження дерева груша

Груша стала відома як одне з найцінніших дерев, що дбайливо вирощуються в давньоримському саду.

Це найважливіше фруктове дерево після яблуні. Завдяки наявності різних сортів, можна насолоджуватися її плодами більшу частину року.

Груші, крім деяких різновидів, зазвичай щорічно плодоносять.У більшості випадків грушеві дерева погано переносять морози, а також не дуже стійкі до хвороб.

Більш чутливі сорти необхідно вирощувати під наглядом досвідчених фахівців. На відміну від яблук, груші віддають перевагу трохи теплішим регіонам.

Як та коли правильно садити грушу

Турботу про майбутній урожай починають на стадії посадки саджанця. Це правило вірне по відношенню до всіх плодових дерев і кущів, а для груші — особливо. Можна посадити грушу і доглядати за нею роками, а врожаю так і не дочекатися. Можна посадити грушу і навіть встигнути поласувати першими соковитими плодами, а потім втратити її через мороз, пошкодження або взагалі з невідомої причини.

Якщо Ви всерйоз задумалися над питанням, як правильно посадити грушу, честь вам і хвала, бо принцип «вирив яму, встромив, засипав і нехай собі росте» тут не спрацює. Особливостям, секретам і хитрощам посадки груші присвячена наша сьогоднішня стаття.

Посадка груші: навесні чи восени?

Отже, перша дилема, що виникає перед садівником, які вирішили посадити грушу: коли краще садити? Навесні або восени? З південними регіонами все просто — безумовно осіння посадка вигідніше, бо в спекотне літо саджанцю буде важко прижитися. У північних краях питання теж вирішується однозначно: садити тільки навесні, інакше в морозну зиму саджанець просто-напросто загине. А от як бути дачникові середньої смуги? Доводиться зважувати всі «за» і «проти».

Перевага весняної посадки в тому, що не потрібно переживати через можливі морозки. За літо і осінь молоде деревце вже досить зміцніє, щоб потім пережити зиму (з укриттям, звичайно). У свою чергу за осінню посадку виступає той факт, що в цей період вибір саджанців у розсадниках значно більше, та й посаджені восени рослини в майбутньому відрізняються підвищеною зимостійкістю.

Більшість дачників воліють не ризикувати і вибирають весняну посадку. У цьому випадку можна купити саджанці восени і на зиму прикопати їх, дотримуючись усіх правил. Посадку груші навесні найкраще робити 20-30 квітня, а восени — не пізніше 15 жовтня.

Куди посадити грушу: вибір місця і підготовка ями

Груша любить тепло і світло, тому бажано вибрати для майбутнього дерева добре освітлене місце, захищене від вітру. Ґрунтові води в ідеалі не повинні бути вище 3 метрів, груша не переносить надлишок вологи і погано росте на глинистих щільних ґрунтах. Не бажано садити грушу поруч з горобиною — у них однакові шкідники, не потрібно полегшувати їм завдання.

З місцем визначилися? Пора готувати посадкову яму. Ямою бажано зайнятися восени, навіть якщо планується весняна посадка груші. Справа в тому, що за зиму яма вже трохи підсяде, а значить після посадки саджанця можна не боятися «усадки» ґрунту, яка нерідко призводить до заглиблення кореневої шийки деревця. А заглиблення для груші згубно. Тим, хто не встиг вирити яму восени, краще зробити це не пізніше, ніж за тиждень до посадки.

Глибина ями залежить від кореневої системи саджанця і повинна складати 40-50 сантиметрів, а ширина — близько метра. Можна викопати яму глибше і заповнити 2-3 відрами родючої землі, змішаної з торфом або перегноєм, або землі упереміш з добривами (суперфосфатом або золою, азотних добрив краще уникати). У центр обов’язково потрібно вбити кілочок — без підв’язки молоде грушеве дерево легко деформується. Дно ями рекомендують добре розпушити, а на стінках ями зробити насічки. Таким чином поліпшується повітрообмін і стимулюється ріст коренів.

Перевірений спосіб посадки груші

Якщо Ваша ділянка далека від численних вимог, що пред’являє груша, наприклад, ґрунтові води проходять близько чи грунт глинистий, не варто впадати у відчай. Завжди можна спробувати посадити саджанець одним з нетрадиційних способів: з канавками або на горбок.

І сьогодні мова піде про непоширений спосіб посадки груш (та інших плодових дерев). Проте спосіб цей перевірений роками, ефективний і, що важливо, дуже простий.

Насамперед необхідно підготувати до посадки саджанець. Для цього у деревця підрізають саме товсте і потужне коріння на 10-12 сантиметрів і повністю відрізають верхівку. Саджанець повинен являти собою по суті пряму палицю без гілок і листя висотою 70-80 сантиметрів. Потім коріння саджанця на годину поміщають у відро з водою.

Викопаний з ями грунт змішують із золою в рівних пропорціях і розбавляють водою до консистенції дуже густої сметани. У цій «бовтанці» ретельно умочують коріння саджанця. Землю на дні ями розпушують і викладають прямо на дно десять цілих сирих яєць. Після чого заповнюють яму тієї самою сумішшю золи і грунту, в якій умочували коріння, і злегка присипають сухою землею.

Настав час встановити в ямку наш саджанець. Тут найголовніше — уникнути зайвого заглиблення. Необхідно, щоб коренева шийка (місце де стовбур дерева переходить у корінь, не щеплення) виявилася на одному рівні з верхнім шаром ґрунту.

Щоб не помилитися, можна покласти на край ями якусь дошку або брусок, зробити відмітку на вбитому в яму кілочку і встановити кореневу шийку саджанця в рівень з цією відміткою. Тепер яму заповнюють землею настільки, щоб деревце зміцнилося, а потім розміщують по всьому периметру ями ще десяток яєць, і тільки після цього засипають яму землею «з горбком», який осяде після поливу.

Зріз верхівки саджанця замазують садовим варом або все тією ж сумішшю землі з золою. Стовбур підв’язують до кілка. Тільки що посаджену грушу поливають з лійки з розрахунком два відра під одне деревце. Зрештою пристовбурні кола мульчують торфом, компостом, тирсою, хвоєю або навіть папером. Яйця в посадковій ямі на довгий час забезпечать молоде грушеве дерево поживними речовинами, так що Вам не потрібно буде торбуватися про підгодівлі. В крайньому випадку, цілі яйця можна замінити яєчною шкаралупою.

Посадка саджанців груші в грунт відео

На цьому наша стаття «Як правильно посадити грушу. Спосіб посадки груші», підійшла до кінця. Рекомендуємо переглянути нашу незмінну рубрику про садівництво де Ви знайдете чимало цікавих статей про сад та догляд за ним. Удачі Вам і гарного врожаю!

Читайте також:

На який рік після посадки цвіте і плодоносить груша

Кожен садівник, котрий посадив на своїй ділянці грушу, знає, що з моменту посадки повинен пройти якийсь час, перш ніж дерево дасть урожай. А оскільки грушеві дерева не відрізняються скоростиглістю, то чекати доводиться 5-7, а то й 10 років.

Але буває і так, що доросле, здорове з вигляду дерево вперто не бажає приносити плоди, і на це є ряд причин. У даній статті ми з’ясуємо, на який рік плодоносить груша, і що впливає на її плодоношення.

Від чого залежать терміни

Визначити в точності вік чи термін, коли починає плодоносити груша, неможливо – для кожного сорту він індивідуальний. Деякі груші перший урожай дають через 3-4 роки, інші через 5-6 років, деякі на 6-7 рік життя. Є й такі, від яких врожаю доводиться чекати 8-10 років. Цей термін необхідний дереву, щоб прижитися в новому місці, вирости й зміцніти.

Однак плодоношення груші залежить не тільки від сортових особливостей, але й від багатьох зовнішніх факторів.

Якість грунту. Груші досить вимогливі до складу грунту. На родючих ділянках зазвичай не виникає жодних проблем з плодоношенням. А ось власникам не дуже якісної землі доводиться змішувати різні ґрунти, вносити добрива в посадкову яму, щоб якось поліпшити ситуацію.

Для груші також важлива кислотність. У кислому грунті дерево буде хворіти, тому потрібно перевіряти кислотність, і при необхідності вирівнювати її. Також негативно позначається на груші перезволоження.

Якщо грунтові води близько, корінці будуть підгнивати, що позначиться на цвітінні і кількості плодів.

Неправильна посадка або пересадка. Груша, на відміну від інших плодових дерев, може довго приживатися на новому місці, так як пересадка для неї є великим стресом. Особливо згубні для пересадки підрослі саджанці або дорослі дерева. Ще одна причина, по якій груша не дає врожаю, – занадто сильне, або, навпаки, недостатнє заглиблення кореневої шийки, чим часто грішать початківці садівники. Таке дерево потрібно рятувати: в залежності від ситуації відгребти землю від шийки або за допомогою лопати насипати навколо дерева відсутній грунт.

Низькі температури. Груші менш морозостійкі, ніж яблуні, та цвітіння у них починається раніше. Тому ситуація, коли рясно квітуче дерево не дало врожаю, знайома багатьом садівникам. Причина полягає в тому, що навіть при найменших зворотних заморозках цвіт груші обсипається, і ні про який врожай вже мови бути не може. Також дерева часто замерзають взимку. Особливо небезпечним для них періодом є початок зими, коли земля мерзла, а сніг ще не випав. Тому будь-який сорт груші рекомендується на зиму вкривати.

Відсутність самозапилення. Це найпоширеніша причина відсутності плодів. Більшість груш, за винятком сучасних колоновидних сортів, які не здатні до самозапилення, і лише деякі з них самозапилюються частково.

Тому в тому, що грушеве дерево цвіте, а зав’язі немає, винні самі садівники, так як не враховують цю особливість. Щоб груша регулярно давала урожай, поруч з нею потрібно садити пару дерев іншого сорту з таким же терміном цвітіння. Сорти підбирати потрібно грамотно – від цього залежить якість фрукта.

Неякісні саджанці. Купувати посадковий матеріал треба в перевірених розплідниках. Якщо ж придбати саджанець у випадкового продавця, висока ймовірність, що з обіцяної сортовий груші зросте звичайна «дичка». І справа може бути не в обмані, а в неграмотно проведеному щепленні. До речі, купуючи саджанець в розпліднику, обов’язково поцікавтеся, на який рік зазвичай плодоносить ця груша після посадки, адже є такі сорти, плодоношення яких потрібно чекати 15 і більше років.

Шкідники. Зазвичай садівники стають пильними, коли наближається збирання врожаю. Вони стежать, щоб груші не пошкодилися гниллю або паразитами. Але не варто скидати з рахунків шкідників, які паразитують ранньою весною (мідяниці, брунькові кліщі).

Ці комахи рано прокидаються після зими, живляться соками пагонів і бруньок, після чого дерево вже не може зацвісти.

І це список основних, але далеко не всіх причин, що ускладнюють вирощування і плодоношення груш в домашніх садах.

Чи варто кожен рік чекати плодів

Якщо на питання «Через скільки років плодоносить груша?» однозначної відповіді немає, то сумнівів щодо того, чи можна щорічно розраховувати на врожай, бути не повинно. Почнемо з того, що груші є довгожителями, і в хороших умовах радують своїх господарів солодкими плодами протягом десятиліть, без перерви на відпочинок. Скільки разів у своєму житті плодоносить дерево, залежить від догляду і сортових особливостей.

Якщо грушу регулярно підгодовують, проводять обрізання, профілактичні обробки і поряд з нею є відповідні запилювачі, то врожайність багато років залишається на високому рівні. Правда, вона змінюється по наростальній.

З початку плодоношення протягом 20 років з кожним роком урожайність збільшується з 20 до 35-40 років перебуває на максимумі, а після 40 років йде на спад.

Як змусити плодоносити

Щоб домогтися регулярного плодоношення грушевого дерева, потрібно в першу чергу почати правильно доглядати: підгодовувати 2-3 рази за сезон, формувати крону і берегти її від поворотних заморозків. У регіонах з суворими зимами слід вкривати стовбурову зону товстим шаром органіки (компост, перегній), що, розкладаючись, буде виділяти тепло і зігрівати коріння дерева.

Якщо потрібно просто прискорити плодоношення (коли сорт не є скороплідним), садівники вдаються до прищеплення (окулірування) живців з вже плодоносного дерева. А змусити дерево відновити своє плодоношення можна за допомогою нахилу гілок.

Садівниками помічено, що якщо нагнути гілки так, щоб кут становив 50-60°, на них починає інтенсивніше наростати плодова деревина (кольчатки, плодові прутики), що призводить до збільшення врожайності.