Коли закінчується військова служба у 2023 році. Скільки служать військові у воєнний час і коли можна звільнитися

Воєнний стан проголошено в Україні з лютого 2022 року, частина військових служить 11 місяців та більше. Розповідаємо, коли проводиться демобілізація під час війни, та які строки служби у 2023 році в Україні.

Мобілізація та воєнний стан продовжені в Україні до 20 травня. Військовослужбовці ЗСУ мобілізуються повістками серед звичайного населення, а також служать за контрактом та на строковій службі. В складі ЗСУ є люди, які відслужили свої строки, проте під час воєнного стану є свої терміни служби для військових.

Як передбачає закон Про військовий обов’язок та військову службу, в Україні передбачені різні строки служби на строковій, контрактній службі та за мобілізацією.

Строки служби під час воєнного стану прописані в статті 23 закону, а підстави для демобілізації ― в статті 26.

Скільки треба служити у 2023 році

Строки військової служби встановлені статтею 23 закону, проте демобілізуватися можливо на підставах, вказаних в статті 26 або у разі наказу Президента про демобілізацію або скасування воєнного стану. У 2023 році військові служать:

• до 12 місяців ― особи, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра;
• до 18 місяців ― солдати і матроси, сержанти і старшини, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
• контрактники ЗСУ служать до трьох років рядовими, від трьох до п’яти ― сержантами і старшинами. від 24 до 60 місяців ― громадяни, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу;
• 12 ― 60 місяців ― інші громадяни.

Під час воєнного стану для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не довше граничного віку для служби.

Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців.

Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Звільнення з військової служби у 2023 році

Під час воєнного стану, для військовослужбовців, для яких закінчилися строки служби вказані в статті 23 Закону, звільнення можливе після оголошення демобілізації або завершення воєнного стану, або у разі, якщо є підстави для звільнення, вказані в статті 26 цього ж закону.

Під час воєнного стану військовослужбовці можуть звільнитися на таких підставах:

• За віком ― у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
• За станом здоров’я ― на підставі висновку ( постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
• У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
• За сімейними обставинами:

• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу ( інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною ( чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини ( чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з наявністю дружини ( чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини ( чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину ( дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину ( дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Стаття 6. Військові посади

1. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

2. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців – Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України.

3. Перелік посад, які не можуть бути заміщені іноземцями чи особами без громадянства, визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.

4. Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Порядок заміщення військових посад цивільними особами в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України встановлюється їх керівниками.

5. Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов’язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України – в порядку, визначеному їх керівниками.

6. Співвідношення чисельності офіцерського, сержантського та старшинського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського, сержантського та старшинського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

7. Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

8. Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями з числа громадян України, які проходять військову службу за контрактом.

9. Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не обіймають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби.

10. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.

11. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях. Такі військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.

12. Військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

13. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

Військкомат у “Дії”, нові правила для жінок та біженців: що змінилося для українських військовозобов’язаних

Кабінет міністрів України 3 січня опублікував нові правила щодо порядку взяття на військовий облік. Процес трохи диджиталізували та посилили контроль за веденням обліку. Розповідаємо детальніше про нововведення.

Єдиний реєстр

Взяття на облік не означає мобілізацію чи негайне відряджання на фронт. Це перш за все оцінка можливостей та наявних людських ресурсів. Облік вестиметься через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Його наповнюють уповноважені у районних (міських) центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати), а також у відповідних управліннях та підрозділах СБУ і служби зовнішньої розвідки.

Єдиний реєстр і додаток “Дія” синхронізували, тому подавати відомості про себе для військкомату можна буде через “Дію”.

Хто підлягатиме взяттю на облік

Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік підлягають:

• призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
• військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі;
• жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність (обов’язково);
• за власним бажанням можуть стати на облік жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Коли військовозобов’язаний досягає граничного віку для перебування на обліку (60 років), потрібно прийти у центр комплектування у 7-денний термін та знятися з обліку.

Переїзд, прийом на роботу і вступ до ВНЗ

• Якщо людина переїхала, вона має в 7-денний термін повідомити про це через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або одразу через “Дію”.
• Можна також звернутися безпосередньо до центрів комплектування.
• Прийматимуть на роботу або навчання військовозобов’язаного виключно після пред’явлення документа.

Військово-обліковими документами вважаються:

• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів — військовий квиток;
• відображення в електронній формі інформації, що міститься у вищезазначених документах.

Жінки-медики та фармацевти, які досі не були на військовому обліку, можуть влаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до 2026 року.

Освітні заклади, які готують жінок-медиків чи фармацевтів, за два місяці до завершення навчання подають список до центрів комплектування. Списки є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов’язаного та внесення інформації до Єдиного державного реєстру.

Українські центри зайнятості мають надавати інформацію про безробітних військовозобов’язаних.

Механізм для переселенців

Громадяни, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік стають після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб і на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Нововведення для військовозобов’язаних за кордоном

Українські диппредставництва за кордоном вестимуть військовий облік серед українців і сприятимуть поверненню військовозобовʼязаних під час мобілізації та воєнного часу.

Дипустанови повідомляють у 7-денний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним центрам комплектування, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку.

Також дипустанови ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку. Список зберігається в установі протягом 5 років.

Раніше “Телеграф” пояснював, що треба знати військовозобов’язаним про мобілізацію не за місцем прописки.