У Росії пролунав вибух на пороховому заводі

Потужна пожежа спалахнула близько півночі на Котовському пороховому заводі в Тамбові у Росії.

Джерело: Telegram Mash

Деталі: Місцеві жителі повідомили про звук вибуху перед тим, як спалахнув вогонь.

За даними російських ЗМІ, за півтори години нібито все вдалося загасити. Площа становила 300 метрів квадратних.

Причини пожежі уточнюються. Постраждалих немає.

Передісторія:

Зеленський оцінив кризу на кордоні з Польщею: Ситуація не в зерні, а в політиці

Сійярто заявив, що Угорщина не блокуватиме 13-ий пакет санкцій ЄС

На корупційній схемі викрили чиновників Запорізької облради

110 бригада заявила, що росіяни мали евакуювати поранених із “Зеніту”, а натомість – розстріляли

Російське слідство заявило, що не віддаватиме тіло Навального ще 2 тижні

Польські протестувальники блокували пасажирський поїзд з України

window._taboola = window._taboola || []; _taboola.push( < 'article': 'auto' >); !function (e, f, u, i) < if (!document.getElementById(i)) < e.async = 1; e.src = u; e.id = i; f.parentNode.insertBefore(e, f); >> (document.createElement(‘script’), document.getElementsByTagName(‘script’)[0], ‘//cdn.taboola.com/libtrc/ukrainskapravda/loader.js’,’tb_loader_script’); if(window.performance && typeof window.performance.mark == ‘function’) < window.performance.mark('tbl_ic'); >

©2000-2023, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали сайту підготовлено за участю Європейської комісії у рамках проєкту “Підтримка об’єктивного та важливого поширення інформації в період російської агресії”

Матеріали з позначкою PROMOTED, Імідж-інформація, ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

§ 12. Формування території України та її сучасний адміністративно-територіальний устрій

ЗМІНИ МЕЖ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ З ХХ СТОЛІТТЯ. Державна територія — це географічний простір, у якому відбувається політичне, соціальне, економічне та духовне життя людей. Без неї неможливе існування будь-якої країни, тому вона належить до основних складових державотворення. Історія становлення нашої держави сягає початків заселення етнічними українцями територіальних просторів.

На особливу увагу заслуговують територіальні зміни меж України у ХХ ст. Згідно з проголошеним Центральною Радою ІІІ Універсалом уперше було встановлено державні кордони, які збігалися з межами українських етнічних земель. Проте незалежна Українська Народна Республіка проіснувала недовго (1917-1920 рр.).

У 1922 р. Україна ввійшла до складу СРСР. У 1939 р. до Української РСР було приєднано території, що перебували під владою Польщі: нинішні Волинь, Рівненщина, Львівщина, Тернопільщина та Івано-Франківщина. У 1940 р. — ті, що були під владою Румунії: Північна Буковина (Чернівецька область) та Південна Бессарабія (частина Одеської області). Проте цього ж року до Молдови відійшла українська етнічна територія Придністров’я. У 1945 р. до України була приєднана Закарпатська Україна, яка в 1938-1939 рр. робила спробу створити самостійну українську державу з центром у м. Хусті.

У 1945 р. Україна стала однією з держав-співзасновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН). Хоча УРСР залишалася в складі СРСР, це було видатною подією у становленні української державності. Завершилося формування кордонів нашої держави в 1954 р. з приєднанням Криму. У цих самих межах Україна залишилася й після проголошення нею державного суверенітету й незалежності 24 серпня 1991 р.

Чи знаєте ви, що.

Столицею України в різні часи був не лише Київ. Гетьманськими столицями були Чигирин, Батурин, Глухів. У період УНР, у зв’язку з воєнними діями, столицею України був Кам’янець-Подільський. Під час утворення УРСР — спочатку Харків, а згодом знову Київ.

Мал. 44. Новопланівський міст та східна частина Кам’янця-Подільського, 1912, р. Художник М. Тшебінський

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. У різні етапи існування Української держави був відповідний устрій її території. Київська Русь поділялася на князівства, Запорозька Січ — на паланки, Гетьманщина — на полки та сотні. У часи УРСР основними адміністративними одиницями були області та райони. Схожа територіально-організаційна структура в Україні діє й нині.

За Конституцією України наша держава має такий адміністративно-територіальний устрій: 24 області, Автономна Республіка Крим та два міста з особливим статусом (Київ та Севастополь) (мал. 45). Оскільки Україна, як ви вже знаєте, є унітарною державою, усі адміністративні одиниці підпорядковуються загальнодержавним органам влади, зосередженим у столиці — м. Києві. Лише в Криму, який має статус автономії, для вирішення економічних та соціальних питань створені відповідні управлінські структури, які у своїй діяльності зважають на пріоритетність законів України. На жаль, нині цей принцип порушено через анексію Криму Росією, яка засуджена більшістю країн світу.

Картографічний навігатор

Мал. 45. Карта адміністративно-територіального устрою України

• 1. Назвіть за картою всі області нашої держави та їхні адміністративні центри.
• 2. Поміркуйте, у чому полягала географічна доцільність злиття Ізмаїльської області з Одеською, а Дрогобицької — із Львівською.
• 3. Зазначте на контурній карті адміністративні межі областей України та Автономної Республіки Крим та підпишіть їхні назви.
• 4. Визначте найбільшу та найменшу області України за площею та кількістю населення.

Географія на щодень

Дві області України мають назви, які не походять від назви обласних центрів: Волинська (обласний центр — Луцьк) та Закарпатська (Ужгород). У них збережено назви етнічних територій України.

Області України та Автономна Республіка Крим поділяються на райони (загалом — 490) та міста обласного підпорядкування (168). У межах районів виділяють міські, селищні та сільські ради.

Поділ України на області та райони було введено в 1932 р. замість губерній та округів. Першими були створені Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська та Одеська області. Миколаївська, Полтавська, Житомирська, Кам’янець-Подільська (з 1954 р. — Хмельницька) утворені в 1937 р. У зв’язку з освоєнням Донбасу утворено Сталінську (з 1961 р. — Донецька) та Ворошиловградську (нині Луганська) області. На початку 1939 р. були створені Кіровоградська, Запорізька, Сумська області. Наприкінці того ж року, коли до УРСР було приєднано Західну Україну, створені Львівська, Дрогобицька, Станіславська (у 1962 р. перейменована на Івано-Франківську), Тернопільська області. У 1940 р. на карті України з’явилися Волинська, Рівненська, Чернівецька, Ізмаїльська області. У роки війни створено Херсонську, а в повоєнний час — Закарпатську та Черкаську області. У 1954 р. до складу України було включено Кримську область (з 1991 р. — Автономна Республіка Крим). Деякі області було об’єднано: Ізмаїльська злилася з Одеською, а Дрогобицька — із Львівською.

Адміністративно-територіальний устрій час від часу змінюється. Одні села знімають з адміністративного обліку, інші набувають статусу селищ міського типу, селища стають містами. Останніми роками активно обговорюється адміністративна реформа, що має на меті вдосконалити адміністративно-територіальний устрій України для реалізації запитів територіальних громад та поліпшення ефективності державного управління. Крім цього, в Україні триває процес зміни окремих географічних назв.

• Дослідіть, які елементи державної символіки відображені на гербах і прапорах одиниць адміністративно-територіального устрою України (мал. 46).

Мал. 46. Герби та прапори окремих адміністративних одиниць України

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. В історичному розрізі Україна пройшла кілька етапів державотворення. З 1945 р. вона є повноправним членом ООН. Територія нашої держави повністю сформувалась у 1954 р. З 1991 р. Україна вийшла на міжнародну арену як незалежна держава.

2. Адміністративно-територіальний поділ — це поділ території держави на частини з метою організації управління на місцях (адміністрування).

3. Територія України поділяється на 24 області, Автономну Республіку Крим та два міста загальнодержавного підпорядкування (Київ, Севастополь).

4. Головним адміністративним центром України є її столиця — м. Київ.

5. Області України поділяються на райони та міста обласного підпорядкування.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Як формувалася сучасна територія України в історичному аспекті? Які назви адміністративних одиниць минулого вам відомі?

2. Схарактеризуйте сучасний адміністративно-територіальний поділ України.

3. Який статус мають міста Київ і Севастополь?

4. Яку адміністративну структуру мають області України?

ПЕРЕЛІК, КАРТИ І СКЛАД РАЙОНІВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баштанський район (з адміністративним центром у місті Баштанка) у складі територій Баштанської міської, Березнегуватської селищної, Вільнозапорізької сільської, Володимирівської сільської, Горохівської сільської, Інгульської сільської, Казанківської селищної, Новобузької міської, Привільненської сільської, Снігурівської міської, Софіївської сільської, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Вознесенський район (з адміністративним центром у місті Вознесенськ) у складі територій Братської селищної, Бузької сільської, Веселинівської селищної, Вознесенської міської, Доманівської селищної, Дорошівської сільської, Єланецької селищної, Мостівської сільської, Новомар’ївської сільської, Олександрівської селищної, Прибужанівської сільської, Прибузької сільської, Южноукраїнської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Первомайський район (з адміністративним центром у місті Первомайськ) у складі територій Арбузинської селищної, Благодатненської сільської, Врадіївської селищної, Кам’яномостівської сільської, Кривоозерської селищної, Мигіївської сільської, Первомайської міської, Синюхинобрідської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;