Права та обов’язки профспілок

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

15 березня 2022 року прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (далі – Закон) відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до статті 14 Закону у межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими Законом.

На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” та відповідні норми колективних договорів.

Поняття та мета створення професійної спілки

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

Профспілки, їх об’єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об’єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для власника, так і для працівників підприємства (ст. 9 Закону України “Про колективні договори і угоди”).

Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України (ст. 36 Конституції України).

Профспілки незалежні у своїй діяльності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, їх об’єднань (спілок, асоціацій), політичних партій та інших громадських об’єднань, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Незалежність профспілок – перший з основних принципів положення і діяльності профспілок – забезпечується також:

• прямою забороною усякого втручання органів державної влади та їх посадових осіб у діяльність профспілок, яке може спричинити за собою обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності;
• майнової самостійністю;
• правом самостійно розробляти і затверджувати свої статути, визначати структуру, обирати керівні органи, організовувати свою діяльність;
• забороною контролю за діяльністю профспілок з боку органів юстиції, що реєструють профспілки в якості юридичної особи.

Права профспілок

Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. (ст. 19 Закону України “Про профспілки, їх права та гарантії діяльності”). Профспілки мають право на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод. Причому згідно із законом роботодавці, їх об’єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов’язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод (стаття 20 даного Закону).

Профспілки, їх об’єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об’єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об’єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Профспілки, їх об’єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту. Проекти законів, що стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об’єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об’єднань профспілок.

Профспілки мають широкі повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Ці положення встановлюються підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об’єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов’язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Важливі повноваження профспілок у захисті працівників від безробіття та його наслідків встановлюються статтею 22 Закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об’єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду (частина 4 статті 22 Закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об’єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об’єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об’єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об’єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п’ятиденного терміну.

Профспілки, їх об’єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров’я, медико-соціальної допомоги.

Стаття 32 Закону передбачає права профспілок, їх об’єднань у захисті житлових прав громадян.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов’язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об’єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об’єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об’єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов’язаннями профспілки та її органів, як і профспілка та її органи не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов’язаннями членів профспілки.

Права профспілок в умовах воєнного стану.

З прийняттям Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ,Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У відповідності до статті 5 даного Закону на період дії воєнного стану, норми статті 43 Кодексу законів про працю України (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Також обмежується дія частини четвертої статті 40 КЗпП, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Нормами статті 43 КЗпП України встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілки.

Статтею 14 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

На період дії воєнного стану призупинено дію статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів, що означає, що на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості

Обов’язки профспілок

Зокрема Стаття 36 Закону передбачає обов’язки профспілок їх об’єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов’язання.

Актуальним є питання про майнову відповідальність профспілок за невиконання своїх обов’язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У Законі України “Про колективні договори і угоди” передбачається індивідуальна відповідальність осіб, котрі представляють трудовий колектив.

Порядок створення первинної організації професійної спілки

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Загальні положення

Увага. З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”(далі – Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до Закону на період дії воєнного стану:

· професійні спілки у межах своєї діяльності повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом (стаття 14 Закону);

· призупиняється дія статті 44 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” та відповідні норми колективних договорів (стаття 14 Закону);

· норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (стаття 5 Закону).

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України (частина третя статті 36 Конституції України).

Первинна організація профспілки – добровільне об’єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти (абзац третій частини першої статті 1 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”).

Проаналізувавши законодавство, можна виділити чотири основних кроки створення первинної профспілкової організації.

Мета створення – здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі, визнають її статут та сплачує членські внески.

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

КРОК 1. Підготовка статуту первинної організації профспілки

Статут первинної організації профспілки – це документ, на основі якого діє первинна організація профспілки (установчий документ).

Статут (положення) профспілки повинен містити:

• статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
• мету та завдання профспілки;
• умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
• права, обов’язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
• територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
• організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
• умови, терміни, порядок скликання з’їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
• порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
• джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
• порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
• порядок внесення змін до статуту профспілки;
• умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.

У статуті можуть міститися й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки і не суперечать закону.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” статути (положення) профспілок приймаються з’їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

КРОК 2. Проведення установчих зборів

Відповідно до статті 9 Закону України “Про громадські об’єднання” утворення громадського об’єднання (до якого належить і первинна організація профспілки) здійснюється на установчих зборах його засновників (членів профспілкової організації) та оформлюється протоколом.

Загалом, у протоколі вказуються всі присутні, перелік питань, які розглядаються і рішення по ним. Законом чітко визначено перелік обов’язкових відомостей, але він не є вичерпним.

Протокол установчих зборів має містити відомості про:

• дату та місце проведення установчих зборів;
• осіб, які брали участь в установчих зборах;
• рішення про утворення первинної організації профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
• рішення про визначення найменування та за наявності – скороченого найменування;
• рішення про затвердження статуту;
• рішення про обрання керівника, утворення органів управління, відповідно до затвердженого статуту;
• рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право:

1. представляти первинну організацію профспілки у правовідносинах з державою та іншими особами;
2. вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;

• рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право представляти первинну організацію профспілки для здійснення реєстраційних дій.

У протоколі можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності профспілки.

Протокол підписується головуючим та секретарем зборів, які обираються на початку зборів.

Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:

1. щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
2. щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

КРОК 3. Підготовка пакету документів для державної реєстрації

Для здійснення державної реєстрації профспілки зі статусом юридичної особи необхідно підготувати пакет документів, вимоги до яких містяться у статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а їх перелік у статті 17 Закону:

1. заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 4);
2. статут (прошитий, пронумерований і підписаний засновниками);
3. протокол установчих зборів і реєстр учасників;
4. документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
5. відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).

КРОК 4. Реєстрація первинної організації профспілки

Первинна організація профспілки підлягає державній реєстрації протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів, в порядку, визначеному Законом.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації протягом вказаного часу з дня утворення така первинна організація профспілки не вважається утвореною.

Державна реєстрація первинної організації профспілки здійснюється:

• безкоштовно (адміністративний збір не справляється);
• не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
• документи можна подати особисто або поштою (в такому разі необхідне нотаріальне посвідчення підпису на заяві);
• шляхом подачі пакету документів до одного із нижче вказаних органів:

1. Територіального управління юстиції за місцем розташування організації;
2. Центру надання адміністративних послуг за місцем розташування організації;

Після подачі документів на реєстрацію, державний реєстратор видає опис наданих документів, на якому зазначається код доступу до результатів розгляду справи. За цим кодом можна віднайти відскановані статут і виписку про державну реєстрацію первинної організації профспілки та завантажити їх.

Окрім того, потрібно звернутися до територіального органу Державної податкової служби України за адресою місцезнаходження профспілки та подати заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (вказавши код неприбутковості – 0044).

Центр демократії та верховенства права

В Україні серед професійних об’єднань існує таке явище як “національні творчі спілки”. Законодавство визначає творчу спілку як неприбуткову організацію, до якої належать особи певного фахового напряму . Окремою кастою серед них є спілки зі статусом “національних” – саме вони можуть отримувати державне фінансування. Однак у роботі творчих спілок ще з 1991 року є багато підводних каменів. Зокрема, процедура отримання статусу національної спілки, особливості виділення бюджетних коштів, заборони на використання назви “національна”, встановлені Кабінетом Міністрів.

Що таке національна творча спілка і з чим її їдять?

Творча спілка є неприбутковим професійним об’єднанням, до складу якого можуть входити громадяни України, іноземці та особи без громадянства (віком від 18 років) . Ба більше, творча спілка об’єднує лише представників певного фахового напряму. Так, не може існувати творчої спілки, куди одночасно належать композитори та хореографи. Такі професійні об’єднання є незалежними у своїй діяльності від органів влади, політичних партій та інших організацій.. Також вони мають право здійснювати творчу і господарську діяльність.

На сьогодні творчі спілки, незважаючи на 28-річну історію незалежності, залишаються “спадкоємцями” радянських громадських організацій. Власне, у 1992 році Верховна Рада зобов’язала Фонд державного майна передати творчим спілкам нерухоме майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР. Склад деяких творчих спілок лишається майже незмінним і діє за радянськими зразками, що стосується і ухвалення рішень.

Зокрема, Національна спілка письменників була створена шляхом перейменування колишньої Спілки радянських письменників України, зберегла аналогічний механізм функціонування. Всі її керівники за час незалежності свого часу входили до Спілки радянських письменників.

Національні творчі спілки мають особливий правовий статус та деякі спеціальні повноваження. Відповідно до законодавства , лише одна спілка з кожного фахового напряму може отримати статус “ національної ”. І лише об’єднання з таким статусом мають право на фінансування з держбюджету. Також вони, беруть участь у обговоренні питань зі своєї сфери. Їхні члени можуть входити до складу колегій, експертних та консультаційних рад, комітетів з присудження державних премій.

Втім, потреба спеціальних повноважень для представників національних творчих спілок є сумнівною. Крім того, у Верховній Раді неодноразово обговорювався законопроект про публічні консультації, за якого дорадчі функції спілок не потрібні. Також виникає питання: хто отримає право дорадчого голосу, якщо у певній сфері жодна спілка не має статусу “національної”.

Процедура отримання спілкою статусу “національної”

Статус національної можуть одержати лише всеукраїнські спілки – професійні об’єднання, до яких входить 100 та більше членів.

Для отримання спілкою статусу національної Мінкультури та правління всеукраїнської творчої спілки повинні внести до Кабміну спільне подання та рішення колегії Мінкультури з довідкою про діяльність цієї спілки. Кабмін, в свою чергу, надає творчій спілці статус національної. Якщо спілка припиняє відповідати вимогам до національних творчих спілок, Кабмін позбавляє її такого статусу. Цікаво, що не існує конкретного переліку вимог до творчої спілки, яка бажає отримати статус “національної”.

Зауважимо, що після отримання статусу “ національної ” питання кількості учасників спілки залишається неконтрольованим. Жодних вимог щодо аудитів та публічної звітності не передбачено. Так, Національна спілка журналістів України наразі декларує понад 19 тисяч членів, а Національна спілка композиторів нараховує близько 450 членів. Бюджетне фінансування спілок частково залежить від кількості членів, тож об’єднання перебувають у нерівних позиціях.

По суті, держава виділяє фінансування, не перевіряючи дійсних членів. До прикладу, чи справді член НСЖУ є журналістом, а чи просто має посвідчення спілки. І національні спілки можуть штучно збільшити власне фінансування, надавши членство більшій кількості осіб.

Фінансування національних спілок: скільки, звідки і навіщо?

Джерелами коштів для творчих спілок є внески членів таких об’єднань, фінансування з Державного бюджету та матеріальні внески фізичних чи юридичних осіб. Також об’єднання може заробляти на підприємницькій діяльності та спеціальних відрахуваннях за використання творів, які стали суспільним надбанням.

Наприклад, Бюджет на 2019 рік передбачав фінансування національних спілок. Серед бюджетних коштів, закладених для Міністерства культури, у графі “ Фінансова підтримка національних творчих спілок у сфері культури і мистецтва та заходи Всеукраїнського товариства “Просвіта ” передбачено 87,5 млн грн для фінансування національних творчих спілок. Крім цього, з незрозумілих причин серед коштів, виділених для Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення заклали графу “ Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси ”. На це виділено 3,3 млн грн. З одного боку, положення охоплює і різноманітні регіональні об’єднання. З іншого – за чинної ситуації Національна спілка журналістів України має всі підстави для отримання подвійного фінансування. І як національна творча спілка, і як спілка у сфері медіа.

Дещо іншою є ситуація у Бюджеті на 2020 рік. Серед видатків Міністерства культури, молоді та спорту у графі “ Здійснення культурно-митецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством “Просвіта ” передбачено 24,6 млн грн. Також серед коштів, передбачених проектом бюджету для фінансування Державного комітету телебачення і радіомовлення, 1,98 млн грн виділено на “ Фінансову підтримку творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси ”. Кількість коштів тут зменшена майже вдвічі, однак можливість подвійного фінансування для НСЖУ досі існує.

Отже, із прийняттям нового Бюджету дещо змінився підхід до фінансування творчих спілок. Раніше не було зрозуміло, куди використовуються кошти, а конкретних вимог не існувало. Фактично, держфінансування могло йти на будь-які потреби спілки. Наразі ж кошти планують надавати винятково на культурно-мистецькі заходи. Тож спрямування і використання коштів можна буде відстежити.

Логічним наслідком нововведень є значне скорочення державного фінансування для національних творчих спілок. Втім, більшість таких об’єднань мають стабільні джерела фінансування, а тому скорочення грошових видатків з Державного бюджету не має суттєво вплинути на їхню діяльність.

До таких джерел належать вступні і членські внески, відрахування від фондів, створених творчою спілкою та винагород за управління майновими правами суб’єктів авторського права. Також слід згадати добровільні грошові та матеріальні внески і пожертвування.

Перелік національних творчих спілок: у пошуках невідомого

Наразі не існує єдиного реєстру національних творчих спілок. Лише неповний їх перелік сьогодні можна знайти на веб-сайті Міністерства культури. Він включає:

• Національну спілку композиторів України;
• Національну хореографічну спілку України;
• Національну всеукраїнську музичну спілку;
• Національну спілку кобзарів України;
• Національну спілку художників України;
• Національну спілку майстрів народного мистецтва України;
• Національну спілку фотохудожників України;
• Національну спілку письменників України;
• Національну спілку театральних діячів України;
• Національну спілку краєзнавців України;
• Національну спілку кінематографістів України.

Існують й інші об’єднання, які отримали статус національної спілки – і, відповідно, державне фінансування. Зокрема, Національна спілка архітекторів України. Незважаючи на те, що Міністерство культури не згадує про неї у своєму переліку, пункт 25 Статуту спілки вказує на можливість отримання державного фінансування для цього об’єднання, що доводить належність творчої спілки до категорії національних .

Аналогічна ситуація склалася із Національною спілкою журналістів України. У Статуті спілки безпосередньо вказано, що вона керується Законом “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”. А серед джерел фінансування передбачається можливість одержання коштів з державного бюджету. Відповідно до назви та порядку регулювання така спілка є національною , але це можна перевірити лише шляхом цільового дослідження конкретного об’єднання.

Тобто, дізнатися статус творчої спілки можливо або безпосередньо з її установчого документа, або зі спеціальної постанови Кабміну. Так, пошуковий механізм є прозорим і достатньо простим. З іншого боку, постає питання: чи можливо дізнатися перелік національних творчих спілок, не знаючи їхніх назв чи сфер творчої діяльності? Адже їхня кількість безпосередньо впливає на розподіл фінансування. Як це зробити, не заглиблюючись у методичний перегляд усіх існуючих постанов уряду? Питання досі залишається відкритим.

Більше того, Закон згадує Спілку дизайнерів України, як об’єднання, що отримує у власність чи безстрокове користування частину нерухомого майна громадських організацій колишнього СРСР . Серед переліку творчих спілок у прикінцевих положеннях це об’єднання є єдиним, яке наразі не має статусу “національного”. Виникає питання:, чому саме ця спілка є одержувачем майна, а також чим керувався парламент при встановленні правового режиму нерухомого майна громадських організацій колишнього СРСР.

Питанням для дискусій є також статус Національної ліги українських композиторів. Це об’єднання утворилося через ціннісні розбіжності й всередині Національної спілки композиторів та вихід частини митців з її складу. За своєю правовою природою Національна ліга українських композиторів також є творчою спілкою. Однак вже існує Національна спілка композиторів, а такий статус отримує лише одне фахове об’єднання. Тож виникає питання: як ця спілка носити статус “ національної ”, і чи не суперечить це чинному законодавству?

Обмеження Кабміном вживання терміну “національний” у назвах творчих спілок – дискреція чи повноваження нізвідки?

Ще одним важливим нюансом є заборона Кабміну навживання терміну “національна” у назві об’єднань, яким такого статусу офіційно надано не було. Сам факт заборони вже є проблемою. . Адже, відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” найменування юридичної особи не може містити певних термінів чи абревіатур винятково якщо заборона встановлена законом, а не нормативно-правовим актом

Хоча Закон містить виняток, за яким Мін’юст може розробляти вимоги для юридичних осіб, перелік не містить жодної згадки про професійні об’єднання чи творчі спілки. Отже, Кабмін не має права встановлювати заборони на використання термінів чи понять у найменуваннях творчих спілок.

Проблематика

Регулювання діяльності національних творчих спілок викликає ряд запитань. На них важко, або і неможливо відповісти спираючись винятково на два регулятивні документи – Закон та Постанову Кабміну . Зокрема:

• На сьогодні не існує єдиного реєстру національних творчих спілок. Мінкульт не надає списку в повному обсязі. А відслідковувати зміни вручну майже неможливо через велику кількість розрізнених за датами прийняття постанов.
• Існує і необхідність розробки механізму контролю за використанням бюджетних коштів. Ситуацію покращує пропозиція надавати цільове фінансування на культурно-митецькі заходи. Втім, конкретної процедури розподілу коштів досі не існує.
• Оскільки статус “національної” може мати лише одна творча спілка з певної сфери, абсурдним є паралельне існування спілки кобзарів та музичної спілки, спілки художників та спілки майстрів народного мистецтва. Фахові спрямування їхніх членів хоча б частково перетинаються, а це заборонено законом. На жаль, проблема досьогодні залишається неврегульованою.
• Відкритим залишається питання щодо регулювання статусу Національної ліги українських композиторів. Зокрема, використання терміну “національна” у найменуванні, зважаючи на дублювання сфер із Національною спілкою композиторів.

Висновки та рекомендації:

Наразі найоптимальнішим шляхом вирішення усіх вищеописаних колізій статусів та найменувань, як і проблеми фінансування творчих спілок “всліпу”, є скасування статусу “національних” для таких професійних об’єднань.

Цей крок дозволить урівняти будь-які творчі спілки у правах і можливостях та вирішить проблему незаконного дублюванння сфер (яка існує наразі). Рішення допоможе уникнути колізій у разі ціннісних чи стратегічних розбіжностей у існуючих спілках. Об’єднання зможе безконфліктно розділитися на два окремих.. І уникнути конфліктів щодо збереження статусу і фінансування.

Втім, скасування такого статусу не має позбавляти творчі спілки державного фінансування. Кошти можуть надаватися як цільове фінансування на конкретні заходи: до прикладу, концерт або виставку.

Фінансування з державного бюджету також може відбуватися на конкурсній основі . Такий підхід, крім економії бюджетних коштів, сприятиме розвитку спілок та конкуренції. А гроші отримуватимуть об’єднання, які справді цього потребують та мають якісні проекти.

Водночас, при скасуванні статусу “національних” постане питання щодо відмови від дорадчих та консультативних прав, які мають члени таких професійних об’єднань. Насправді ж позбавлення цих повноважень не забороняє членам спілок брати участь у публічних обговореннях на загальних засадах. Цю проблему міг би вирішити і закон, який регулюватиме питання публічних консультацій.

Зрештою, проблеми не мають виникнути і з формуванням колегій, експертних та консультаційних рад, комітетів з присудження державних премій та нагород. По-перше, на сьогодні і так не існує чіткої процедури призначення членів подібних органів зі складу національних спілок. Об’єднання на власний розсуд делегують будь-яку особу для виконання необхідних функцій. По-друге, актуальним є питання загальної можливості держави встановлювати монополію на нагороди та премії у певній сфері. Але відповідь на нього – вже зовсім інша історія.