Скільки морів у світі: повний список

В даній публікації подано перелік морів, згідно з класифікацією Світового океану на окремі частини, затвердженою 1953 року Міжнародною гідрологічною організацією (з наступними змінами).

Загальна кількість морів у світі становить 63, з яких 25 розташовані в Тихому океані, 16 – в Атлантичному, 11 – в Індійському та ще 11 – у Північному Льодовитому океані.

Також до переліку занесено два моря-озера: Каспійське море та Аральське, традиційно віднесені до категорії морів через їхні значні розміри. Крім того, у списку згадані Мертве і Галілейське моря у зв’язку з історично сформованими найменуваннями.

Список морів по океанах

Тихий океан

• Море з особливою назвою Банда
• Море Фіджі
• Море Самар
• Соломоново море
• Море Серам
• Море Коро
• Море Хальмахера
• Море Сулавесі
• Берингове море
• Море Сибуян
• Море Сулу
• Море Тувалу
• Внутрішнє Японське море
• Море Флорес
• Молуккське море
• Море Вісаян
• Море Камотес
• Південно-Китайське море
• Море Акі
• Море Соломоново
• Море Мінданао
• Море Балі
• Східно-Китайське море
• Тасманово море
• Жовте море
• Море Коро
• Море Яванське
• Море Японське
• Море Сулавесі
• Море Камотес
• Яванське море

Атлантичний океан

• Адріатичне море
• Фракійське море
• Балтійське море
• Тірренське море
• Чорне море
• Ірландське море
• Егейське море
• Мармурове море
• Лігурійське море
• Саргасове море
• Середземне море
• Море Лабрадор
• Північне море
• Левантінское море
• Ваттове море
• Кілікійське море
• Азовське море
• Море Ірмінгера
• Карибське море
• Балеарське море
• Кельтське море
• Іонічне море
• Міртойское море
• Кіпрське море
• Гебридських море
• Ікарійські море
• Критське море
• Альборан
• Кельтське море

Індійський океан

• Червоне море
• Лаккадівськіє море
• Тиморское море
• Арафурське море
• Андаманское море
• Аравійське море

Північний Льодовитий океанн

• Море Лінкольна
• Море Баффіна
• Біле море
• Море Ванделя
• Східно-Сибірське море
• Море Бофорта
• Море Принца Густава-Адольфа
• Норвезьке море
• Карське море
• Чукотському морі
• Гренландское море
• Печерському море
• Баренцове море
• Море Кронпринца Густава
• Море Лаптєвих

Південний океан

• Море Дейвіса
• Море Росса
• Море Космонавтів
• Море Співдружності
• Море Лазарєва
• Море Скоша
• Море Рісер-Ларсена
• Море Амундсена
• Море Сомова
• Море Моусона
• Море Дюрвіля
• Море Беллінсгаузена
• Острів в морі Росса

Класифікація морів

1. Класифікація морів за ступенем ізоляції від океану:

1.1 Внутрішні моря. Відокремлені від океану мілкими протоками, наприклад, Середземне та Балтійське море.

1.2 Моря з взаємозв’язком та ізоляцією. Ізольовані (Мертве, Аральське море) та напівізольовані (Балтійське, Азовське море).

1.3 Міжконтинентальні та внутріконтинентальні моря. Міжконтинентальні (Середземне та Червоне море) та внутріконтинентальні (Жовте та Чорне море).

1.4 Окраїнні моря. Вільний обмін з океаном або відокремлені грядою островів. Приклади: Берингово, Охотське, Японське, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Карибське море.

1.5 Міжострівні моря. Оточені островами, часто з обмеженим обміном води. Приклади: Яванське, Банда, Сулавесі.

2. Класифікація морів за температурою поверхневих вод:

3. Класифікація морів за солоності вод:

3.1 Сильносолоні моря. Висока солоностість, обмін водою через протоки. Приклад: Червоне море.

3.2 Слабосолоні моря. Зменшена солоностість, обмін водою обмежений, низький вміст кисню. Приклад: Чорне море.

Відповіді на часті запитання про кількість морів

1. Що таке море?

Море – це велике водне тіло, яке зазвичай є частиною океану, але відрізняється тим, що воно має визначені характеристики, такі як обмежена протяжність, глибина та розташування на певній території. Моря можуть бути з’єднані з океанами чи іншими морями через протоки, протягом, або канали. Вони мають свої власні характеристики, такі як солоність води, природні ресурси, та різноманітні екосистеми. Моря грають важливу роль у кліматичних процесах та забезпечують велику кількість різноманітних форм життя. Рекомендуємо статтю де можна більше дізнатись про море.

2. Чому в морі вода солона?

Вода в морях стає соленою через процеси вимивання мінералів і солей з суходолу. Води, які потрапляють в море через річки та інші джерела, містять розчинені солі, які збагачують воду моря солідними речовинами.

3. Чи існує море без берегів?

Так, існують моря, які є внутрішніми, тобто розташовані далеко від околиць океанів і не мають прямого доступу до світового океану. Прикладами можуть бути Каспійське та Аральське моря.

4. Коли відзначають Всесвітній день моря?

Всесвітній день моря відзначається щорічно 29 вересня. Це свято призначене для підвищення уваги до важливості морів та океанів для світової торгівлі, комунікації та екології, а також для вшанування моряків та їх внеску у розвиток світового господарства.

§ 18. ВИДОБУВАННЯ ВУГІЛЛЯ, НАФТИ ТА ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ

ОСНОВНІ Й ПЕРСПЕКТИВНІ РАЙОНИ ВИДОБУВАННЯ КАМ’ЯНОГО ВУГІЛЛЯ, НАФТИ, ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ. Територія України багата на окремі види паливних ресурсів. Їх розміщення насамперед пов’язане з геологічною будовою. Паливні ресурси мають осадове походження, тому приурочені до чохлів давніх і молодих платформ, а також до крайових гірських прогинів.

Поклади кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому й Львівсько-Волинському кам’яновугільних басейнах України. Вони є доволі значними й мають високу якість сировини. Проте складними є умови видобування вугілля (мал. 72).

Назвіть основні види паливної сировини, що їх видобувають в Україні.

Картографічний навігатор

Мал. 69. Карта паливної промисловості України

Визначте за картою (мал. 69), чи достатній рівень забезпечення паливними ресурсами має Україна?

Мал. 70. Емблема Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Поклади нафти й природного газу в Україні обмежені. Нафтою себе країна забезпечує лише на 8 % потреби, природним газом — на 20-25 %. 80 % загального видобутку нафти й газу дає Дніпровсько-Донецький (Східний) басейн. Дуже виснаженим є Прикарпатський (Західний) басейн, він поступово втрачає своє значення. Найперспективнішим вважають Причорноморсько-Кримський басейн (Південний), з родовищ якого видобувають природний газ. На території цього басейну тривають пошуки нафти, особливо на шельфі Чорного моря (мал. 69).

ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Основний вугільний басейн — Донецький (Донбас) площею понад 40 тис. км 2 . На його території зосереджено близько 300 шахт. Видобуток вугілля здійснюється в підземний спосіб. Глибина шахт іноді сягає 1 км. Потужність пластів незначна. Усе це дуже здорожчує донецьке вугілля. Але за своєю якістю воно не має аналогів ані в Україні, ані в Європі. Основні родовища: Донецьке, Єнакіївське, Червоноармійське, Стахановське, Краснодонське, Павлоградське та ін.

Вугільні шахти зосереджені в центральній і північній частинах Донецької та південній частині Луганської областей. Коксівне вугілля видобувають переважно в центральній частині Донецької області (у районі Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, Донецька, Костянтинівки та інших міст) (мал. 71), а також у Краснодонському та Кадіївському районах Луганської області. В Антрацитівському, Лутугинському й Алчевському районах Луганської області видобувають більше енергетичного вугілля.

Собівартість донбаського вугілля висока. Однак на великих сучасних шахтах вона лише трохи вища за середню собівартість видобутку вугілля в Кузнецькому кам’яновугільному басейні (найпотужніший у Росії).

Видобування кам’яного вугілля на Донбасі нині здійснюється лише на окремих підприємствах і не в повному обсязі. Усе це спричинено воєнними діями, спровокованими агресивною політикою Російської Федерацієї щодо України. Виняток становлять підприємства, віддалені від зони конфлікту й розташовані на території Дніпропетровської області, — це шахти Павлодарського та Першотравенського родовищ.

На заході України розташований Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн. Видобування вугілля тут здійснюється в шахтний спосіб. Глибина його залягання менша, ніж на Донбасі, але потужність пластів незначна. Головні родовища: Нововолинське та Червоноградське. Працюють 15 шахт. Значну частину вугілля Львівсько-Волинського басейну використовують Бурштинська та Добротворська теплові електростанції.

Мал. 71. Шахта «Південнодонбаська №1» у м. Вугледарі (Донецька область)

Поміркуйте над особливостями функціонування українських шахт.

Мал. 72. Схема розташування шахти

Мал. 73. Шебелинський газопереробний завод

Мал. 74. Гнідинцівський завод з переробки нафти й підготовки газу

НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. В Україні нині є три нафтогазоносні регіони: Західний, Східний, Південний. Нафтова промисловість представлена нафтовидобувним та нафтопереробним підвидами, які сформувалися на Прикарпатті ще на початку ХІХ ст. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. цей район був відомим у світі центром нафтової промисловості. Сьогодні запаси нафти старих промислових районів Західної України майже вичерпалися. Не спроможний забезпечити потреб країни й Східний нафтогазоносний регіон, тому розпочато геологічну розвідку шельфової зони Чорного й Азовського морів. Останніми роками видобувають промислову нафту в Причорноморській низовині. Південний нафтогазоносний регіон є найперспективнішим для видобування нафти й газу в Україні.

Нині більшість українського «чорного золота» видобувають з родовищ, що розташовані в лівобережній частині України. Нафтогазові управління працюють у Чернігівській області на базі Гнідинцівського та Прилуцького родовищ, у Сумській — на основі Охтирського й Качанівського, у Полтавській — на базі Сагайдацького, Зачепилівського, Радченківського родовищ.

Видобуток нафти вітчизняними підприємствами становить близько 4-5 млн т із необхідних 40 млн т на рік. Тому Україна є досить значним імпортером нафти й нафтопродуктів.

ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Це досить молода й перспективна промисловість, яка почала розвиватись в Україні з 50-х років ХХ ст. На її підприємствах видобувають близько 20 млрд м 3 газу щороку, що становить 20-25 % власних потреб країни.

У Східному нафтогазоносному регіоні наявні найбільші запаси природного газу в Україні. Їх виявлено поряд з покладами нафти в Дніпровсько-Донецькій западині. Це найбільша в Україні газоносна область, вона дає 93,8 % загального видобутку газу в країні. Основні родовища природного газу — у Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Кегичівське, Дружелюбівське й Західнохрестищенське), Сумській (Рибальське, Качанівське), Полтавській (Солохо-Диканське), Дніпропетровській (Перещепинське) та Чернігівській (Гнідинцівське) областях. Найбільше (80 %) усіх запасів природного газу в Україні зосереджено в Шебелинському родовищі (мал. 73). На другому місці за запасами газу — Західнохрестищенське газоконденсатне родовище, яке експлуатується з 1970 р. На третьому — Гнідинцівське нафтогазоконденсатне родовище (мал. 74) — одне з найпродуктивніших в Україні (діє з 1960 р.). Загалом у Дніпровсько-Донецькій западині виявлено 111 газових родовищ, запаси газу яких становлять 785,4 млрд м 3 .

У Південному нафтогазоносному регіоні відкрито й експлуатуються 17 газових родовищ із загальними запасами газу близько 14,3 млрд м 3 . Найбільші з них — Голіцинське, Джанкойське, Глібовське, Оленівське.

ЕКОНОМвсесвіт

Щороку визначається баланс споживання природного газу в Україні. Так, у 2009 р. загальне його споживання становило 51,9 млрд м 3 . На потреби населення використано 17,8 млрд м 3 , підприємств теплокомунальної енергетики — 10,5 млрд м 3 , бюджетних організацій — 1,05 млрд м 3 , промислових підприємств — 19,3 млрд м 3 . Дізнайтеся, якими були ці показники в наступні роки (див. статтю «Баланс споживання природного газу в Україні» у Вікіпедії). Скільки газу було імпортовано, а скільки — власного видобутку? Який висновок можна зробити? За рахунок чого, на вашу думку, можна скоротити обсяги споживання природного газу побутовими й промисловими споживачами?

Таблиця 9. Основні родовища паливних корисних копалин

Басейн, область або регіон