Українцям розповіли про терміни зберігання замовлених закордонного паспорта та ID-картки

Якщо людині не вдалося вчасно забрати замовлені документи, в МВС повідомили, де саме їх можна буде забрати потім.

В Міністерстві внутрішніх справ (МВС) розповіли про терміни зберігання замовлених документів – закордонного паспорта та ID-картки.

Як повідомляє у Facebook МВС України, після зберігання у центрах “Паспортний сервіс” або у ЦНАПі закордонного паспорта протягом 1 місяця, а ID-картки – 3 місяці, їх передають до відділення Державної міграційної служби України (ДМСУ).

“Якщо вам не вдалося вчасно забрати замовлені паспортні документи в Україні, термін їх зберігання у центрах “Паспортний сервіс” або у ЦНАПі для закордонного паспорта становить 1 місяць, для ID-картки – 3 місяці. Потім їх передають у відділення Державної міграційної служби, де вони зберігаються до закінчення воєнного стану. Такі ж терміни діють в центрах “Паспортний сервіс”, що працюють на території Європи”, – сказано в повідомленні.

Українські паспорти

Громадянам України, які через війну виїхали за кордон, дозволили отримувати відразу два паспорти: внутрішній і закордонний. Так, з 23 травня 2022 року в Україні дозволили отримати послугу одночасного оформлення ID-картки та закордонного паспорта.

З 1 листопада 2022 року в Україні зросла вартість термінового оформлення внутрішнього паспорта, закордонного паспорта та проїзного документу біженця. Зокрема, згідно з постановою Кабміну, вартість оформлення паспорта громадянина України протягом 10 днів зросте з 252 грн до 496 грн.

Вас також можуть зацікавити новини:

Управління запасами. Визначення оптимального обсягу замовлення

Нещодавно ми зіштовхнулися із такою проблемою управління запасами. Перед компанією стояло питання про те, якими за обсягом партіями найвигідніше замовляти товар. Давайте докладніше розглянемо приклад і розв’язання цієї задачі:

Компанія-дистриб’ютор побутової хімії замовляє однорідний товар у палетах. Товар доставляється однією поставкою через 2 дні. після розміщення замовлення ( T ). Доставка відбувається вантажним автотранспортом. Усі витрати, пов’язані з доставкою товару фіксовані і не залежать від кількості товару, що привозиться. Кожна доставка обходиться компанії в 3000 грн ( f ). У вартість доставки входить не лише плата за доставку, а й усі супутні витрати: вантажно-розвантажувальні роботи, приймання товару і т.д.

Компанія не має своїх складських приміщень, тому функція зберігання товару знаходиться в аутсорсингу. Річна вартість зберігання 1 палети товару обходиться компанії в 200 грн ( h ). Ці витрати залежать тільки від кількості товару, що зберігається, і ця ціна не змінюється, хоч компанія зберігає 1 палету, хоч 500 палет.

Щорічно компанія продає 1500000 палет продукції ( D ). На протязі всього року продажі йдуть рівномірно без сезонних та інших коливань.

1. Оптимальний розмір замовлення
2. Частоту замовлень – скільки разів на рік доведеться робити замовлення
3. При якій кількості запасів, що є на складі, потрібно розміщувати замовлення.

Давайте детально розберемо теоретичні моменти управління запасами.

При управлінні запасами важливо знати, що саме замовляти, а й коли робити замовлення, у якому обсязі, наскільки цей запас зможе задовольнити попит тощо. Не заглиблюючись у деталі, можна сказати, що основна мета планування запасів – визначити той оптимальний обсяг замовлення, при якому:

• З одного боку, буде повністю задоволений попит і не бракує запасів
• З іншого боку, не залишиться надлишків запасів, щоб уникнути зайвих витрат за їх зберігання, утилізацію тощо.

Для вирішення цього завдання ми будемо використовувати модель оптимального (економічного) розміру замовлення – EOQ (Economic Order Quantity).

Давайте тепер розглянемо процес управління запасами в динаміці нашого випадку (Рис 1.):

На початку процесу ми маємо певний рівень запасів (червона суцільна лінія), який витрачається з темпом D. Коли рівень запасів досягає лінії r (сіра пунктирна лінія), компанія розміщує замовлення у постачальника. Після цього компанія певний час (T) чекає на доставку товару, продовжуючи витрачати наявні запаси з колишнім темпом D. Через T днів (тижнів, місяців) товар прибуває і цикл починається заново.

А тепер повернемося до першого питання нашого завдання – визначення оптимального розміру замовлення. Для цього нам варто докладніше розглянути витрати на зберігання товару та витрати на доставку.

1. Загальна вартість зберігання запасів ( H ) визначається середнім рівнем запасів та вартістю зберігання одиниці товару (Рис 2):

Q/2 – середній рівень запасів

h – вартість зберігання одиниці запасів

За графіком 2 видно, що вартість зберігання запасів прямопропорційно залежить від обсягу партії, тобто. що більше обсяг замовлення, то дорожче нам коштує зберігання запасів.

1. Загальна вартість розміщення замовлення ( F ) визначається за допомогою кількості зроблених замовлень за аналізований період та вартості доставки 1 замовлення (Рис 3)

D/Q – кількість замовлень за певний період

F – вартість доставки 1 замовлення.

На графіку 3 видно, загальна вартість доставки перебуває у зворотній залежності від обсягу замовлення, тобто. чим більше обсяг партій, що замовляються, тим менше щорічно компанія витратить на доставку товару.

Таким чином, загальні витрати ( TC – Total Costs ) на зберігання та доставку товару (при обсязі замовлення Q) дорівнюватимуть:

На графіку 4 загальні витрати представлені пунктирною лінією.

Щоб визначити оптимальний обсяг партії Q 0, нам потрібно знайти найвигідніше співвідношення загальних . витрат на зберігання запасів ( strong H ) та загальних витрат на доставку замовлення ( F ) . При маленьких замовленнях середньорічний рівень запасів теж буде невеликим і, як наслідок, невеликими будуть витрати на зберігання всіх запасів (H). Однак у цьому випадку доведеться частіше робити замовлення, що призведе до збільшення річних витрат на доставку замовлень (F). При великому обсязі замовлення ситуація зворотна: заощаджуємо на доставці замовлень, але витрачаємо більше коштів на зберігання.

Іншими словами, нам потрібно знайти такий обсяг партії, при якому загальні витрати (МС) будуть мінімальні. На графіку 4 видно, що мінімальні загальні витрати досягаються на момент перетину кривих загальних витрати на доставку і зберігання, тобто. коли загальні витрати на доставку дорівнюють загальним витратам на зберігання.

Наша мета – визначити, скільки товару потрібно замовляти, щоб виконувалася ця умова. Це і буде оптимальним обсягом замовлення Q 0. За допомогою алгебраїчних перетворень із минулого рівняння отримуємо*:

Підставимо в цю формулу значення нашого прикладу:

Отже, оптимальний обсяг замовлення компанії становить 6709 палет товару.

Для відповіді на друге питання завдання – скільки разів на рік доведеться робити замовлення? – необхідно обсяг попиту (D) поділити на оптимальний обсяг замовлення ( Q 0 ):

При обсязі замовлення 6709 палет компанії необхідно буде зробити 224 замовлення на рік.

Третє питання стосувалося точки заповнення (r) – При якій кількості наявних на складі запасів потрібно розміщувати замовлення? Для відповіді це питання необхідно знайти добуток обсягу попиту (D) і часу виконання замовлення (Т).

Компанія повинна розміщувати замовлення, коли на складі залишається 8219 палет.

Якщо на практиці компанії виходить замовити трохи більше або менше товару, ніж Qo це не страшно. Невеликі відхилення в обсязі замовлення не вплинуть на загальні витрати компанії на зберігання та доставку товару, тому що крива загальних витрат в районі точки оптимального замовлення щодо полога (див. рис 5)