Виробництво та зберігання органічних добрив в Україні.

Органічні добрива необхідні для живлення ґрунту, поліпшення його фізичних та хімічних якостей. Без їх використання навряд чи вдасться отримати добрий результат – багатий урожай. А тому пропонуємо поговорити сьогодні про їх виробництво, зберігання та інші нюанси.

Виробництво різноманітних органічних добрив може стати непоганим бізнесом. Однак вам потрібний комплекс спеціалізованих знань, використання всіх інновацій у сфері, а також облік географічного розташування місця виготовлення та зберігання певних добрив.

Види добрив: їх виробництво та особливості

• Видобуток торфу;
• Його доставка до робочого цеху;
• Сушіння та сепарація;
• Перемішування із водою;
• Розподіл дозування суспензії, перекису та аміаку;
• Прокручування в центрифузі;
• Фільтрування;
• Фасування та транспортування.

Із виробництвом розібралися. Тепер пропонуємо розглянути основні види органічних добрив та особливості їх використання.

1. Гній. У ґрунт вноситься 1-2 рази на рік. Краще навіть робити перерву на 1 рік. Свіжий гній виключіть, тому що при перегніванні утворюються шкідливі речовини. Найбільш поживний кінський, менший – свинячий.
2. Перегній. Дозволяє покращити теплообмін та водообмін у ґрунті.
3. Пташиний послід. Як правило, його використовують для підживлення кореневої системи. Він поживніший за перегною, а тому застосовується на порядок частіше.
4. Торф. За рахунок мінімального вмісту азоту його часто змішують з іншими добривами. Зокрема, з гноєм та перегноєм. Також варто пам’ятати, що він погано утримує вологу, тому уникайте пересушування.

До органічних добрив також відносять різні тирсу, що виходить в результаті лісозаготівель, золу і дерн. Всі перераховані вище добрива підвищують фізичні характеристики грунту, покращують його родючість і хімічний склад. Вносяться за допомогою навісного обладнання та мінітрактору, а також вручну на малих територіях.

Ефект від виробництва та використання органіки може вразити. Однак не забувайте дотримуватися правильних технологій виготовлення та рекомендацій щодо внесення речовин у ґрунт.

Види органічних добрив, що виробляються в Україні, та їх ринкові ніші

В Україні як органічні добрива, окрім традиційно використовуваних гною та посліду, виробляються похідні органічні добрива на їх основі, а також продукти на основі торфу та сапропелів. Окремо можна виокремити добрива на основі природного мінералоїду – леонардиту. З появою біогазових установок можна виокремити також органічне добриво з дигестату та похідних продуктів з нього.

Компости

Компост – це органічна речовина, яка розкладалася в процесі компостування. У процесі компостування переробляються різні органічні матеріали, які в іншому випадку розглядаються як відходи, і виробляється покращувач ґрунту (компост). Компост багатий поживними речовинами. Його використовують, наприклад, у садах, ландшафтному дизайні, садівництві, міському господарстві та органічному землеробстві. Компост корисний як покращувач ґрунту, добриво, джерело цінного гумусу або гумінових кислот і як природний пестицид для ґрунту. В екосистемах компост корисний для боротьби з ерозією, а також рекультивації земель, відновлення водно-болотних угідь та для покриття полігонів.

Рисунок 1 – Компостувальна станція в сільській громаді Німеччини Рисунок 2 – Міська станція з виробництва компосту в Львові (проект, в стадії будівництва)

На найпростішому рівні процес компостування потребує утворення насипу з вологих органічних матеріалів (їх також називають зеленими відходами), таких як листя, трава та харчові рештки. Після цього потрібно очікувати, коли матеріали за кілька місяців розпадуться на перегній. Однак компостування може також проходити як багатоетапний, ретельно контрольований процес з регулюванням витрат води, повітря та багатих вуглецем і азотом матеріалів. Процес розкладання прискорюють шляхом подрібнення рослинних матеріалів, додавання води та забезпечення належної аерації, регулярно перевертаючи суміш. Гриби, дощові черв’яки та інші детритофаги допомогають розщепити органічні матеріали. Бактерії, що потребують кисню для функціонування (аеробні бактерії), і гриби здійснюють хімічний процес з перетворенням вхідних речовин у тепло, вуглекислий газ та амоній.

Для приготування компостів підходить цілий спектр органічних матеріалів, а тому їх склад може бути досить різноманітним. Як приклад, українське підприємство ПрАТ “Еко-Азот” у Черкаській області виробляє компост вологістю 32-40% на основі пташиного посліду з додаванням низинного торфу, фосфоритного борошна та деревної тріски. Заявлена оптова ціна на такий компост – 1560 грн/т (≈ 58 €/т).

Вермікомпости

Вермікомпост – це продукт розкладання органічного матеріалу, отриманий за допомогою різних видів хробаків, зазвичай червоних водянок, білих хробаків та дощових черв’яків, у вигляді неоднорідної суміші розкладених рослинних чи харчових відходів (за винятком м’яса, молочних продуктів, жирів чи олій), підстилкових матеріалів та вермікасту (Рис. 3). Вермікаст також відомий як черв’яковий гумус або черв’яковий гній, це кінцевий продукт розщеплення органічних речовин популяціями дощових черв’яків. Ринкова ніша вермікомпосту є аналогічною звичайним компостам.

Рисунок 3 – Вермікомпост, представлений в Україні (приклад)

Гранульовані добрива

Гранульовані органічні добрива часто виготовляють на основі курячого посліду або просто є гранульованою формою самого курячого посліду. До переваг гранульованих добрив належать їх екологічність, що забезпечується високотемпературною обробкою, а відтак дезінфекцією і знешкодженням збудників інфекційних та інвазійних захворювань. Гранульована форма добрива в періоди посухи зберігає вологу, повільно віддає її рослинам, мікроорганізмам, створюючи сприятливі умови для формування майбутнього врожаю. Перевагою гранульованого добрива є можливість локального, менш витратного внесення. Ринкова ніша таких добрив – висококонцентровані органічні добрива з повільним вивільненням поживних речовин. Завдяки повній стерилізації та стабілізації гранульовані добрива на основі курячого посліду є продуктом з експортним потенціалом, що підтверджується статистичними даними щодо експорту таких добрив з України. Приклади торгових марок таких добрив, що випускаються в Україні, наведено на рис. 4.

Рисунок 4 – Гранульовані добрива: а) «Біо-Поле» [1], б) Курник[2]

Сапропелі та продукти на їх основі

Сапропелі – комплексні відкладення органічних (понад 15% маси) і мінеральних речовин на дні непроточних і слабопроточних відкритих водойм. Завдяки своєму складу, сапропель використовують як органічне добриво. До складу сапропелів входять мінеральні розчини кремнію, частки глини, вуглекислі та сірчанокислі солі, відмерлі рештки флори і залишки водяних організмів. Нагромадження сапропелів становить близько 1 мм на рік. Потужність покладів сапропелів в озерах України складає 10-12 м, а розвідані геологічні запаси – до 0,8 млрд м 3 . Найбільше покладів сапропелів в озерах льодовикового та карстового походження у Волинській та Рівненській областях. Виявлено поклади також у Київській, Чернігівській, Сумській областях та озерах Дунайського регіону (Одеська обл.)[3].

Сапропелі використовують у чистому вигляді самостійно або разом із мінеральними добривами. Під час добування сапропелів зазвичай звільняють все ложе озера від мулу, тому сапропелі, за всієї їх ефективності, є добривами одноразового використання. Втім сапропелі активно використовують також для виробництва похідних органічних добрив. На ринку України представлено багато торгових марок таких добрив на основі сапропелю, наприклад, «Гумат Екстра», «Stimul-S (SP)», «Humiwell», «Біостимулятор», «Гумилайф Эко Цинк» та інші (Рис. 5). Основний сегмент ринку під такі добрива – садівництво та приватне агровиробництво.

Рисунок 5 – Органічні добрива на основі сапропелю, представлені в Україні (приклади)

Торф та продукти його переробки

Торф є природним матеріалом, що видобувається з торфовищ. Найбільш придатним для рослинництва є верховий сфагновий торф (Рис. 6). Торф використовують як органічне добриво, мульчу, для поліпшення агрофізичних характеристик бідних на гумус піщаних, глинистих ґрунтів у городі, саду, на газонах. Торф також використовують як ко-субстрат для приготування компостів. Всі стандарти органічного землеробства допускають застосування торфу для цілей овочівництва, декоративного садівництва, закладки насаджень деревних чагарників, розплідників, а також у якості мульчі й поправки для мінеральних ґрунтів[4].

Рисунок 6 – Верховий сфагновий торф, представлений в Україні (приклад)

Окремою нішею для торфу є виробництво на його основі гуматів – рідких концентрованих добрив (Рис. 7). Гумати – це солі гумінових кислот, які вилучають з торфу та бурого гумусового вугілля слабкими водними розчинами лугів. Гумати – багатофункціональні сполуки, що мають різноманітні хімічні та біологічні властивості. В Україні виробляють широкий спектр гуматів. Так, наприклад, торгова марка «Українські гумати» позиціонує свою продукцію як екологічно чисті добрива для росту та розвитку рослин з комплексом унікальних мікроелементів та вмістом солей гумінових та фульвових кислот більше 70%, що забезпечують найнижчу собівартість обробки 1 га земельних угідь та підвищують врожайність до 150%[5].

Рисунок 7 – Гумати – рідкі концентровані добрива, представлені в Україні (приклади)

Леонардит

Леонардит – це м’який восковий, чорний або коричневий, блискучий склоподібний мінералоїд, який легко розчиняється у лужних розчинах (Рис. 8). Це продукт окислення лігніту, що добувається відкритим способом. Застосовується як покращувач ґрунтів шляхом безпосереднього внесення або як джерело гумінової кислоти або гумат калію з нього. Леонардит можна додавати безпосередньо в ґрунти для зменшення поглинання металів рослинами в забрудненому ґрунті, особливо в поєднанні з компостом.

В Україні продукти на основі леонардиту випускає, наприклад, компанія Leonardite-UA[6]. Продукція компанії має сертифікат органічного виробництва «Organic Standart».

Рисунок 8 – Леонардит, представлений в Україні (приклад)

Органо-мінеральні добрива

Органо-мінеральні добрива (ОМД) – це окремий клас добрив, що набувають останнім часом поширення, а їх виробництво та використання вважається наступним етапом у розвитку застосування мінеральних добрив (Рис. 9). Власне, сама назва вказує на наявність у їх складі речовин як мінерального, так і органічного походження, що на противагу традиційно використовуваним мінеральним добривам, мають екологічні, агрохімічні та економічні переваги.

Фактично створенням ОМД цільового складу та властивостей дає можливість, з одного боку, збалансовувати склад макро- та мікронутрієнтів для живлення певних культур рослин, а з іншого – помʼякшити або нівелювати негативний вплив використання лише мінеральних добрив. Поєднання мінеральної та органічної частин в ОМД покращує баланс та умови живлення рослин у процесі внесення в ґрунт[7].

Як органічну речовину використовують торф, сапропель, гідролізний лігнін, гній, послід, тверді побутові відходи, рештки деревини та опалого листя, буре вугілля тощо. Придатним для виробництва таких добрив може бути також дигестат або продукти на його основі.

Рисунок 9 – Органо-мінеральні добрива, представлені в Україні (приклади)

Дигестат

Дигестат за своїм походженням придатний для використання як органічне добриво або покращувач ґрунту. Фактично будівництво кожної біогазової станції передбачає утворення дигестату (Рис. 10). В Україні дигестат на сьогодні утворюється на 18 біогазових установках промислового масштабу, а також на малих біогазових установках. Одним із прикладів малих біогазових установок є установка компанії «Інтегро», в основу бізнес-моделі якої покладено виробництво органічного добрива на основі дигестату, виробленого переважно з курячого посліду.

Рисунок 10 – Дигестат на біогазовій станції

Питомий вихід дигестату сягає орієнтовно 5-10 м 3 на кожну вироблену МВт∙год. Таким чином, за досить наближеними оцінками загальний обсяг утворення сирого дигестату в Україні може становити 1.5-2.0 млн т на рік.

Наразі переважна частина дигестату, який утворюється, так чи інакше потрапляє на поля в рідкому або твердому стані.

[7] Якушко, Сергій Іванович, et al. “Органо-мінеральні добрива. Переваги та способи виробництва.” (2008).

Автори: Петро Кучерук, Юрій Матвєєв – експерти Біоенергетичної асоціації України

Читайте також:

Що таке органічні добрива: види, характеристика, застосування

У цій статті ми розповідаємо що таке органічні добрива, їхні переваги й недоліки. Ви дізнаєтеся про основні види та особливості застосування такого підживлення для покращення росту та підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Органічні добрива: що це

Органічні добрива — це природні матеріали, які застосовуються для підживлення рослин. Вони насичують ґрунт корисними елементами, покращують його структуру та роблять його більш поживним.

Органічні добрива можна отримати з:

Вибір того чи іншого виду підживлення залежить ваших потреб і культур, що вирощуються. Наприклад, рослинний компост містить багато речовин і мікроелементів, які можуть живити різні культури. Для вирощування овочів часто використовують гній, який містить азот. А якщо потрібно покращити кореневу систему рослини, обирають кісткове борошно, в складі якого є багато фосфатів.

Органічні добрива: види та характеристика

Розглянемо основні органічні добрива — види та характеристику.

Гній

Гній — це продукт тваринної життєдіяльності, який пройшов біологічний розклад. Компостуючи гній великої рогатої худоби або пташиний послід, вперемішку з листям, соломою, тирсою, ви отримаєте перегній. Це органічне добриво активує ґрунтову мікрофлору, збагачує землю вуглекислим газом і формує родючий шар або ж ґрунтовий покрив .

Гній можна використовувати для всіх видів культур, але особливо він ефективний для зернових і бобових. Добриво вносять у підготовлений ґрунт восени або навесні перед посівом.

Залежно від кількості вологи розрізняють наступні види підживки:

• Сухий гній (80% вологості). Підходить для овочів, зокрема огірків, кабачків, редьки.
• Напіврідкий (до 90% вологості). Найчастіше ним удобрюють томати та полуницю.
• Рідкий (понад 90% вологості). Підходить для кукурудзи, буряка та картоплі.

Рекомендована кількість гною на 1 гектар землі — від 10 до 30 тонн. Гноєм краще удобрювати землю вранці або ввечері, коли немає прямого сонячного світла. Це допоможе уникнути перегрівання поля та добрива.

Компост

Компост — це перероблені мікроорганізмами органічні рештки, залишки їжі або листя. Компост має високий вміст азоту, фосфору та калію, які є необхідними для здорового росту рослин. Він підвищує рівень гумусу в ґрунті, покращує його структуру та сприяє розвитку корисних мікроорганізмів.

Підживку можна використовувати для всіх видів культур, але особливо ефективна вона для розсади та овочевих. Землю удобрюють восени після збору врожаю або навесні перед посівом.

Важливо: до компосту не можна додавати заражені залишки рослин, щоб під впливом тепла шкідники та збудники хвороб не розмножились і не зіпсували добриво.

Зелене добриво

Зелене добриво — це настій з бур’янів, який застосовується з метою підвищення рівня органічного матеріалу в ґрунті та поліпшення його структури. Найкращим варіантом є кропива, в якій акумулюється значна кількість поживних речовин, або ж це може бути звичайний бур’ян (трав’яний скіс). Рослини для зеленого добрива можна вирощувати впродовж вегетаційного періоду та після цього додавати у ґрунт.

Застосування органічних добрив забезпечує боротьбу з бур’янами та хворобами рослин, сприяє зниженню забруднення полів, поліпшенню їх культурності та захисту ґрунту від ерозії. Для створення настою необхідні три складові:

Для овочевих культур знадобиться 10 л розчину добрива на 1 кв. м грядки. На доросле плодове дерево потрібно від 50 до 100 л розведеного рідкого зеленого добрива.

Сидерати

Сидерати — це рослини, які вирощуються з метою збільшення родючості ґрунту. Вони висіваються тоді, коли земля не використовується для вирощування основних культур, наприклад, взимку після збору основного врожаю.

Окремі види висівають весною та влітку. Однією з головних переваг сидератів є здатність збільшувати біологічну активність ґрунту. Це добриво забезпечує збалансоване живлення мікроорганізмів у землі.

За походженням сидерати поділяються на декілька груп. Серед основних:

• бобові (горох, сочевиця, люцерна, квасоля, конюшина) — відмінно продукують азот;
• злакові (пшениця, жито, ячмінь, овес) — містять необхідний запас калію та білку;
• хрестоцвіті та складноцвіті (ріпак, гірчиця, редька, соняшник) — універсальні для будь-яких типів земельного покрову.

Пропорції варто добирати в залежності від типу сидерату та ґрунту. Зазвичай на гектар використовують від 50 до 150 кг насіння сидератів. Наприклад, якщо використовується люцерна, то на 1 гектарі потрібно висівати близько 40-50 кг насіння. Якщо ж використовуються злакові сидерати, наприклад, озима пшениця, то висівати потрібно 250-300 кг на 1 гектар.

Потрібні кошти на закупівлю добрива? Скористайтеся сайтом AgroApp , на якому зібрані найвигідніші для аграріїв програми кредитування сільського господарства.

Торф

Ще одні органічні добрива — це торф, який отримують з природних боліт. Торф містить велику кількість гумусу та азоту (до 20 кг на 1 тонну), які в ґрунті розкладаються дуже повільно, зберігаючи свої корисні властивості протягом десятиліть. Підживка має хороше водопоглинання та повітропроникність, що дозволяє зберігати вологу в землі та запобігати її випаровуванню.

1. Верховий торф. Має високу концентрацію гумусу та живильних речовин. Застосовується для вирощування томатів, огірків, полуниці, суниці та квітів.
2. Низинний торф. Має меншу концентрацію живильних речовин порівняно з верховим торфом, але необхідну кількість гумусу. Використовують для забезпечення дренажу ґрунту, збереження вологи та у складі компосту.

Щоб підвищити вміст органічної речовини на 1%, потрібно приблизно 12-15 кг торфу (2-3 відра) на 1 кв. м. Зазвичай торф додають у пропорції 10-30% від загального об’єму поверхні.

Проте виробництво торфу є енерговитратним і не сприяє біологічному розкладу органічної речовини. Це означає зменшення родючості ґрунту в майбутньому, адже із тонни торфу засвоюється тільки 3-5% азоту, тобто 0,6-1,0 кг. Саме тому використання такої підживки втрачає популярність. Замість цього, фермери частіше користуються сидератами та компостами, які є екологічно чистими та в подальшому не зменшують родючість земельної ділянки.

Плюси та мінуси застосування органічних добрив

Розглянемо переваги й недоліки використання органічної підживки для вирощування сільськогосподарських рослин.

Плюси

1. Низька ціна. Часто органічними добривами є продукти тваринного походження, на які не потрібно витрачати кошти, маючи свиноферму, молочний комплекс або інше тваринне господарство ВРХ. Такий підхід дозволяє економити до 25-40% на добривах.
2. Покращення родючості ґрунту. Відновлюється природна структура землі та збільшується її родючість. Вони допомагають утримувати воду та поживні речовини, підвищуючи фертильність поля.
3. Збільшення ємності поглинання. Живлення землі підвищує ємність катіонного обміну в ґрунтах, що виявляється у насиченості земляної поверхні поживними речовинами.
4. Збільшення врожаю. Застосування органічних добрив забезпечує рослини необхідними поживними речовинами та підвищує врожайність.
5. Екологічна безпечність. Використання органічної підживки ー це один з ключових елементів екологічного виробництва, яке сприяє збереженню природних ресурсів та охороні навколишнього середовища.
6. Стимулювання мікробної активності. Збільшується кількість корисних бактерій у ґрунті, що покращує розклад органічних речовин і забезпечує більш ефективне використання поживних елементів рослинами.
7. Формування збалансованої та стійкої екосистеми на господарстві. Збільшення біорізноманіття ґрунту допомагає зменшити кількість шкідників, хвороб і забруднення земляного покриву.

Мінуси

1. Низька концентрація поживних речовин у порівнянні з мінеральними добривами. Міститься менша кількість азоту, фосфору, калію, наприклад, в селітрі на 100 кг добрива — 35% азоту, а в 100 кг гною — 1,5%. Тому може виникнути потреба в більшому обсязі добрива для досягнення бажаного результату.
2. Повільна дія. Органічна підживка виконує свої функції повільніше, ніж мінеральна. Це означає, що для досягнення бажаного результату її потрібно підготувати та застосувати заздалегідь.
3. Нерівномірний вміст елементів. Вміст калію, кальцію, сірки, фосфору та азоту прямо пропорційно залежить від способу та умов продукування органічних добрив.

Часті запитання про органічні добрива

Які добрива є органічними

До органічної підживки належить гній, компост, зелене добриво, сидерати, болотний торф.

У чому різниця між органічними та мінеральними добривами

Органічні та мінеральні добрива відрізняються за походженням та складом. Органічні добрива — це рослинні та тваринні залишки, а мінеральні — це утворена хімічним шляхом підживка.