Відображено вартість оприбуткованого приплоду і приросту проводка

Ми єдине практичне видання для власників аграрного бізнесу

ОБЛІК У СВИНАРСТВІ. ЧАСТИНА II ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

В«АгроPRO», 2022 № 17 ми розглянули порядок відображення в обліку операцій з придбання свиней на стороні та отримання приплоду. Сьогодні розглянемо порядок обліку витрат на вирощування і визначення собівартості приросту живої маси.

ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ

Обліковувати витрати, понесені на вирощування свиней, слід на субрахунку 232 «Тваринництво». За дебетом цього субрахунку збираються витрати на утримання кожної статево-вікової групи свиней, а за кредитом – вартість отриманої сільгосппродукції (приплід, приріст живої маси та гній).

Спеціалізовані на виробництві свиней підприємства до субрахунку 232 «Тваринництво» відкривають аналітичні рахунки, на яких акумулюють витрати на вирощування певної статево-вікової групи свиней (відлучені поросята до 2-х місяців, молодняк від 2-х до 4-х місяців, ремонтний молодняк, свині на відгодівлі).

Витрати на утримання свиней основного стада (кнурі-плідники та основні свиноматки) відносяться на отримання приплоду і його приріст до моменту відлучення.

На невеликих неспеціалізованих господарствах (наприклад, тих, у яких свинарство не є основним видом діяльності) облік витрат може вестись в цілому на рахунку 232 «Тваринництво», а не за окремими статево-віковими групами (п. 9.10 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132, далі – Методрекомендації № 132). Пов’язано це з тим, що на таких підприємствах зазвичай утримують відносно незначну кількість тварин. Як правило, їх доглядають одні і ті ж самі працівники та годують усіх разом в одному приміщенні незалежно від статево-вікового складу. Тобто всі витрати на вирощування свиней можна обліковувати на одному аналітичному рахунку, відкритому до субрахунку 232, наприклад 232/свинарство.

І спеціалізовані, і не спеціалізовані на вирощуванні свиней сільгосппідприємства витрати на вирощування продукції свинарства групують в розрізі статей витрат, наведених у НП(C)БО 16 «Витрати» (п. 17 П(C)БО 30, п. 2.7 Методрекомендацій № 132). А саме:

➊ Витрати на оплату праці. Тут обліковують суми нарахованої заробітної плати найманих працівників, зайнятих доглядом за свинями певної статево-вікової групи (Дт 232 – Кт 661).

➋ Прямі матеріальні витрати. До цієї статті витрат потрапляють витрати на придбання (виробництво):

• кормів, які використані на годівлю свиней певної статево-вікової групи (Дт 232 – Кт 208, 27);

• засобів захисту тварин, а саме – вартість біопрепаратів, медикаментів, що використовуються для боротьби з хворобами свиней певної статево-вікової групи (Дт 232 – Кт 208);

• палива і мастильних матеріалів, витрачених, наприклад, на транспортування кормів з місць зберігання до місць утримання тварин, чи для функціонування обслуговуючого обладнання, що використовується для утримання свиней певної статево-вікової групи (Дт 232 – Кт 203);

• запасних частин, використаних для заміни відпрацьованих деталей машин і устаткування, які знаходяться на фермі, де утримуються свині певної статево-вікової групи (Дт 232 – Кт 207);

• інших матеріалів, які потрібні для вирощування свиней певної статево-вікової групи (Дт 232 – Кт 207, 209, 22 тощо).

➌ Інші прямі витрати. У цю статтю потрапляють інші виробничі витрати, пов’язані з утриманням свиней, а саме:

• нарахування на фонд оплати праці ЄВ (Дт 232 – Кт 651);

• амортизація приміщень ферм для утримання свиней (Дт 232 – Кт 13);

• інші витрати, прямо пов’язані з утриманням свиней, зокрема: електроенергія, водопостачання, плата за оренду землі чи майна, податок на майно, страхування поголів’я, вартість робіт і послуг, наданих сторонніми організаціями та власними допоміжними виробництвами (Дт 232 – Кт 63, 685 та 234);

• втрати від падежу свиней на відгодівлі (за винятком падежу, який стався внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартості одержаної сировини (технічного м’яса тощо) за цінами можливої реалізації) (Дт 232 – Кт 212, 213).

➍ Загальновиробничі витрати. В цю статтю потрапляють витрати, пов’язані як із утриманням свиней всіх статево-вікових груп, так і з виробництвом інших видів продукції тваринництва. Йдеться про такі витрати як оплата праці зоотехніка, ветеринарів, а також амортизація техніки, що використовується як при вирощуванні свиней, так і при виробництві інших видів продукції (наприклад, трактори).

Такі витрати перш ніж потрапити на субрахунок 232, спочатку збираються на субрахунку 912 «Загальновиробничі витрати тваринництва» і не поділяються на постійні і змінні (п. 2.21 Методрекомендацій № 132). А в кінці року їх розподіляють між різними видами продукції тваринництва пропорційно до суми прямих витрат (без вартості кормів). Такий розподіл відображається проводкою: Дт 232 – Кт 912.

Олег Головко, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

Облік поточних біологічних активів

Окрему групу запасів сільгосппідприємства будь-якого напрямку діяльності (рослинництво, тваринництво) складають поточні біологічні активи, порядок обліку яких розглянемо в цій статті.

Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Які біологічні активи є поточними

п. 4 П(С)БО 30 поточні біологічні активи (далі — ПБА) — це біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. Визначення цього терміну, як бачимо, співзвучне визначенню «довгострокові біологічні активи» (далі — ДБА), які були темою попередньої статті «Облік довгострокових біологічних активів» (див. на с. 8 цього номеру газети).

Відмінність ПБА від ДБА полягає в двох моментах, а саме:

— періоду, протягом якого біологічні активи здатні приносити економічні вигоди в будь-якій формі. Для поточних це термін, що не перевищує 12 місяців, для довгострокових — перевищення такого періоду;

— порядку обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі. Такі тварини, як зазначено в характеристиці рахунка 16 «Довгострокові біологічні активи»

Інструкції № 291, є винятком із порядку віднесення до ДБА біологічних активів, здатних давати сільгосппродукцію та/або додаткові біоактиви або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (або операційний цикл, якщо він більше 12 місяців), та біологічні активи, що створюються протягом періоду більшого ніж один рік.

На місце в бухгалтерському обліку таких тварин в складі поточних біоактивів, безпосередньо вказує підпункт 25.2.1 пункту 25.2

П(С)БО 30 та додаток до нього.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі також не підлягають віднесенню і до окремої групи довгострокових біологічних активів як незрілі ДБА (

п. 3.2 Методрекомендацій № 1315). Про це також зазначено в Інструкції № 291, в якій вказано, що на субрахунку 165 «Незрілі довгострокові активи, які оцінюються за справедливою вартістю» та на субрахунку 166 «Незрілі довгострокові активи, які оцінюються за первісною вартістю» ведеться облік незрілих довгострокових біологічних активів, крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 «Поточні біологічні активи».

Пунктом 2 Методрекомендацій № 73

зазначено, що для цілей бухгалтерського обліку біологічні активи класифікуються за такими групами: довгострокові, поточні та додаткові БА. Як бачимо, на відміну від класифікації біологічних активів для цих же цілей згідно з п. 3.1 Методрекомендацій № 1315 за двома групами (довгострокові та поточні біологічні активи), Методрекомендації № 73 виділяють третю групу — додаткові біоактиви, якими, за визначенням п. 4 П(С)БО 30, є біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень. Таким уособленням їх в окрему класифікаційну групу, гадаємо, передбачалось звернути увагу на нюанси обліку. Згідно з п. 6.10 Методрекомендацій № 1315 додаткові біологічні активи, що не беруть участі у сільськогосподарській діяльності (утримуються для продажу, напрями їх подальшого використання не визначені тощо), оцінюють та відображають відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». Додаткові біологічні активи рослинництва після їх первісного визнання і відокремлення від біологічного активу та/або ґрунту визнаються запасом і обліковуються в складі продукції сільськогосподарського виробництва. Первісною вартістю сільськогосподарської продукції як запасу є її справедлива вартість, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, визначена при первісному визнанні. Первісною вартістю додаткових біологічних активів, що не використовуються у сільськогосподарській діяльності, є їх справедлива вартість, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, визначена при первісному визнанні, або вартість, за якою вони відображаються в обліку на дату визнання їх запасами.

Розмежування бухгалтерського обліку додаткових біологічних активів рослинництва та тваринництва наочно видно у наведеній п. 17 додатка 2 до

Методрекомендацій № 1315 кореспонденції рахунків щодо первісного визнання додаткового біологічного активу:

рослинництва — дебет рахунка 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», кредит рахунку 23 «Виробництво»;

тваринництва — дебет рахунка 21 «Поточні біологічні активи», кредит рахунка 23 «Виробництво».

Облік надходження та вибуття ПБА

Рахунок 21 «Поточні біологічні активи» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух поточних біологічних активів тваринництва, зокрема тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізованої без ставлення на відгодівлю, тварин, прийнятих від населення для реалізації, та рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо (

«Поточні біологічні активи» відображають надходження ПБА в результаті:

— біологічних перетворень (отримання приплоду молодняку продуктивної та робочої худоби, приросту живої маси молодняку тварин і тварин на відгодівлі; оприбуткування за справедливою вартістю посівів зернових, технічних, овочевих, технічних та інших культур);

— вибраковки продуктивної і робочої худоби з основного стада*;

* У додатку до П(С)БО 30 зазначено, що до основного стада належать продуктивні тварини, які систематично надають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи.

— отримання як внесок засновника (учасника) підприємства до його статутного капіталу;

— оприбуткування поточних біологічних активів, що раніше не були враховані на балансі (або їх надлишки, виявлені при інвентаризації);

— переоцінки на дату балансу.

Поточні біологічні активи» відображається вибуття ПБА внаслідок:

— списання з балансу поточних біологічних активів рослинництва на початок збирання врожаю, з віднесенням їх вартості на витрати виробництва;

— реалізації поточних біологічних активів, у такого їх виду, як додаткові біологічні активи. При цьому ще раз звертаємо увагу: додаткові біоактиви рослинництва після їх первісного визнання і відокремлення від біологічного активу та/або ґрунту визнаються запасом і обліковуються в складі продукції сільськогосподарського виробництва з відображенням за рахунком 27. Зрозуміло, що при їх вибутті, зокрема, реалізації, операція буде відображена за кредитом рахунка 27, а не рахунка 21;

— переведення поточних біологічних активів до складу довгострокових біологічних активів;

— недостач і втрат ПБА, виявлених в результаті інвентаризації;

Рахунок 21 «Поточні біологічні активи» має такі

211 «Поточні біологічні активи

рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю»;

212 «Поточні біологічні активи

тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;

213 «Поточні біологічні активи

тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».

П(С)БО 30 як приклади поточних біологічних активів рослинництва узагальнено наведено таке: зернові, овочеві, технічні, кормові культури та розсадники. Розширений перелік таких культур міститься у додатку 1 до Методрекомендацій № 1315. Об’єктами бухгалтерського обліку ПБА рослинництва можуть бути види сільськогосподарських рослин (зернові, кормові, технічні, картопля, овочі) або їх однорідні групи, що складаються з підвидів сільськогосподарських рослин (озимі та ярові) чи окремі культури (пшениця, жито, третікале, ячмінь, кукурудза, соя, соняшник, картопля, буряки цукрові та кормові, овочі відкритого та закритого ґрунту, тощо).

На субрахунку 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю» ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів рослинництва, які оцінені за

справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних, овочевих тощо).

Акцентуємо увагу: для обліку

ПБА рослинництва до рахунка 21 «Поточні біологічні активи» передбачено лише один субрахунок, а саме — 211, на якому ведеться облік тільки тих, які оцінені за справедливою вартістю.

При визнанні поточних біологічних активів рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю, та збільшенні вартості таких біологічних активів на дату балансу згідно з п. 15 додатка 2 до

Методрекомендацій № 1315 складається така кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Розглянемо це на умовному прикладі, де у одного підприємства (А) при визнанні ПБА рослинництва в оцінці за справедливою вартістю виникли доходи в сумі 12000 грн., а у іншого (підприємства Б) — витрати в сумі 7000 грн.

Облік ПБА рослинництва, які обліковуються за справедливою вартістю

Зміст господарських операцій