Гриби на пеньках: як часто родять і за якої температури перестають рости

Ні, вони не вічні. Кількість урожаїв обмежена певними цифрами. А температура впливає на ріст.

Про це йдеться у розлогому дописі в групі Гриби України.

Ця дещо оброблена давня інформація від нашого дописувача може бути цікавою і корисною для вас, йдеться в анонсі до допису.

***
. Від мого будинку до школи я мала пройти 2 вулиці. Загалом там було 12 пеньків із зимовими опеньками (фламуліна оксамитоніжкова) та гливою (*вірогідно на досить великих пеньках зрізаної тополі). Крім мене, їх ніхто не збирав, а в школу я ходила цим маршрутом щодня, тобто я спостерігала ці пеньки вранці і увечері з вересня до кінця травня протягом кількох років. До вашої уваги деякі висновки з цих спостережень.

Чи можуть зимові опенькі вирости знову після того, як попередні були зрізані? Так, можуть. Але:

• Є пеньки, що дають 1-2 врожаї за сезон, є – що дають 5, і є такі, що увесь сезон (грудень-березень) рясно родять без перерви,
• Коли мороз, ріст грибів припиняється. Якщо мороз був несильний – до -5 градусів, і не дуже тривалий, то потім за відлиги незрізані молоді гриби продовжують рости. Якщо пень з грибами вкритий снігом, то гриби підростають навіть за морозної погоди. Якщо мороз сильний, наприлад -20 градусів, або несильниий, проте затяжний, то гриби гинуть.
• Врожай зрізано, коли на цьому пеньку чекати наступний? По-перше, це залежить від конкретного пенька, по-друге, наступна хвиля може бути лише за тривалої відлиги. За стабільно плюсових температур повітря, високої вологості та достатнього освітлення-прогрівання пенька сонцем, грибок виростає з нуля до пристойного розміру приблизно за 4 доби, якщо холодніше – може довго сидіти без росту, а потім швидко підрости за 2 доби, все залежить від конкретних умов.”

*обдираючи кору, щоб добратися до молодих грибів, вириваючи опеньки кущем, ви порушуєте умови зростання, врожайність пенька після такого стресу може не відновитися або частково відновитися в наступному сезоні.

Читайте також

За якої температури ростуть гриби в лісі: оптимальні умови

Гриби – це складні організми. Основна їх частина – міцелій чи грибниця – прихована від очей шаром лісового перегною, але в поверхні з’являються лише плодові тіла, які й приваблюють грибників. Міцелій росте цілий рік, тому відповісти на питання про те, за якої температури ростуть гриби восени, непросто.

Поряд із вологістю, однією з найважливіших умов плодоношення для більшості видів є тепла земля. Тому перші гриби з’являються навесні. У квітні-травні, коли нагріються звільнені від снігу галявини, вирубки та лісові гарі, з’являються зморшки та рядки. Саме вони відкривають грибний сезон, а потім естафету підхоплюють інші гриби.

Ближче до кінця травня та на початку червня після теплих дощів з’являються перші моховики, підберезники, а то й білі. Але це тільки розвідники, основний шар буде пізніше, коли заколоситься жито. До речі, ці гриби у народі так і називають – колосовики.

Подосиновики, або як їх ще називають, красовики, червоноголовики, з’являються трохи пізніше, коли відцвіте осика. У цей же час виглядають із трави різнокольорові капелюшки сироїжок, і, немов помаранчеві намистини, розсипаються у моху веселі зграйки лисичок.

Але літні шари короткі – тиждень, у найкращому разі два, і гриби зникають, як їх і не було. А справжній гриб тільки восени виросте, коли починають золотитися коси беріз і плесне багрянцем на листя осик.

Правила жовтневого збору

Осінній білий гриб можна збирати лише в екологічно сприятливих зонах, далеко від доріг та великих підприємств. Боровики можуть накопичувати шкідливі речовини.

Важливо! При зборі в межах або лісах, наближених до хімічних виробництв, існує ймовірність, що весь зібраний урожай виявиться небезпечним для здоров’я.

Перед походом на тихе полювання потрібно вивчити опис отруйних двійників білого гриба, які плодоносять в осінній період. Ряд врожаю боровиків залежить від погодних умов. Якщо часто зустрічається опінок, мухомор та лісовий печериця, буде й білий гриб.

Заготовляти можна лише молоді екземпляри без ознак червивості. При збиранні важливо не зашкодити грибницю. Плодові тіла потрібно акуратно викручувати (допускається їхнє зрізання). Місце варто прикрити листям. Боровик очищається від ґрунту та сміття. Нижню частину бажано усунути гострим ножем. Після цього його можна покласти в козуб.

Подосиновики часто ростуть групами під березами, дубами, буками, ялинами і, звичайно ж, осиками. Вони воліють вологі низинні місця, рясно зарослі мохом, ростуть узбіччям лісових доріг.

Коли вдарять морози

Серйозний мороз можуть пережити небагато з цих лісових мешканців, і більшість грибників вважають, що у листопаді сезон закінчується. Але це не так.

Одні з найбільш холодостійких грибів – опеньки. Найкраща температура їх зростання варіюється в діапазоні +8 … +12 оС. Їхні веселі сімейки ростуть у лісі і після серйозних заморозків. За якої температури ростуть гриби восени? Опеньки зимові, наприклад, можна знайти і за мінусових температур, навіть під снігом.

Не боїться морозів і зимова глива, яку не те що у листопаді, а й у січні можна збирати.

Умови зростання білих грибів

Як би не був повний кошик грибника, а про його вдачливість судять насамперед за кількістю білих грибів.

Білий, або, як його ще називають, боровик, — гриб хитрий і вибагливий. Іноді півлісу треба обійти, щоб напасти на грибне місце. Але якщо умови склалися підходящі, то й на невеликому п’ятачку можна набрати не один десяток міцних боровичків.

А за якої температури ростуть білі гриби восени? По-перше, зауважимо, що для білого важливий не стільки стан повітря, скільки ґрунту. Оптимальна температура ґрунту для нього становить 15–16 градусів тепла.

А ось що стосується повітря, то умови для зростання білих грибів влітку та восени різні. Влітку боровики не люблять зайвої вогкості та затяжних дощів і віддають перевагу температурі +18…+20 оС. Тому й ховаються в моху та під густими лапами ялинок, де не дуже спекотно.

Але вже у другій половині вересня погода у середній смузі України рідко балує теплом. За якої температури ростуть гриби восени? Починаючи з вересня, оптимальним режимом для зростання білих грибів буде 10–15 градусів тепла. Причому нічні заморозки їм зовсім не заважають. Головне, щоб удень повітря та ґрунт прогрівалися.

Коли збирати підберезники восени

Підберезники, особливо молоді та міцні, нічим не поступаються білим – хоч відварювати, хоч сушити, хоч смажити. А якщо йдуть шаром, то набрати їх можна в невеликому лісочку не одне відро.

За народною прикметою, перші підберезники з’являються, коли зацвіте горобина, і потім уже все літо не покидають лісові галявини та березові гаї. Якщо, звичайно, літо видалося не надто спекотне та посушливе. Але є у літнього підберезника один недолік – дуже вже любить цей смачний гриб черв’як. Ось і доводиться грибнику згнітивши серце викидати один гриб за іншим.

Восени ж підберезники чисті та міцні. До того ж з’являється особливий їхній вигляд – з товстою ніжкою і темним капелюшком, що за смаком практично не відрізняється від білого. Знайти його, правда, в опалому листі непросто. Але якщо вже попався один, то навколо нього можна ще з десяток відшукати.

За якої температури ростуть гриби восени (підберезники)? Температурний режим у них майже такий самий, як у білих. Для підберезника цілком достатньо 10-12 градусів тепла, тільки ці гриби люблять вологішу погоду, причому не затяжні дощі, а густі осінні тумани. А якщо осінь суха, то підберезники треба шукати у вологих місцях, низинах і навіть на болоті.

Хороший грибник знає, за якої температури ростуть гриби. Восени в лісі він швидко набере кошик, а то й пакет дістане – не залишати ж під ялинками та березами білі та маслюки, подосиновики та підберезники, грузді та хвилі! А якщо вже на опеньки нападе, то ніяких пакетів може не вистачити.

Види подосиновиків

Жовто-бурий (червоно-бурий) подосиновик

Жовто-бурий подосиновик (Leccinum versipelle)

Найбільший серед усіх представників цих грибів. Капелюшок в діаметрі може досягати 30 см. Часто недосвідчені грибники бояться і проходять повз такого подосиновика, що даремно, відрізнити його від хибного досить легко. Гриб необхідно надламати, у пошкодженому місці він має придбати спочатку рожевий відтінок, а потім фіолетовий.

Червоний підсиновик

Цей гриб розпізнати набагато простіше. Його капелюшок має насичено червоний колір і найбільш помітний серед листя навіть здалеку. М’якуш м’ясистий і дуже щільний. Ніжки мають білий колір із невеликими лусочками. Грибникам не варто лякатися незвичайних змін при збиранні цього виду. Коли гриб зрізають, то пошкоджене місце набуває синій відтінок, а потім чорніє.

Сосновий подосиновик

Подосиновик сосновий (Leccinum vulpinum)

У цього різновиду грибів діаметр капелюшка може досягати 15 см. Колір буро-червоний, з часом набуває малинового відтінку, який виглядає навіть не природно. Зовні має бархатистий вигляд. Особливість гриба – змінювати колір м’якоті. Це не залежить від пошкодження, цей процес відбувається сам по собі в процесі зростання та дозрівання.

Білий подосиновик

Звання гриба саме за себе говорить про його колір. І капелюшок, і ніжка їх має чисто біле забарвлення. Хоча це стосується лише молодих представників грибів. Великі гриби мають сірий колір. У надламаному місці вони набувають синього відтінку, який незабаром стає чорним.

Пофарбованоногий подосиновик

Цей гриб трохи відрізняється від інших подосиновиків. Для нього характерний капелюшок рожевого кольору, який може бути як плоским, так і опуклим. Його ніжка вкрита лусочками рожевого відтінку. Колір біля основи насичено жовтий, до верху плавно перетворюється на біло-рожевий. Цей різновид особливо улюблений комахами і різного роду черв’яками.

Червоноголовник дубовий підсиновик

Подосиновик дубовий (Leccinum vulpinum)

Молоді представники цього різновиду дуже незвичайні. Капелюшок схожий на наперсток, одягнений на палець. Її краї щільно прилягають до ніжки, надаючи грибу кулясту форму. Згодом діаметр капелюшка може збільшитися до 30 сантиметрів. Грибники дуже люблять гриб Червоноголовик, він смачний і виглядає естетично. У більш дорослих грибів капелюшок набуває подушкоподібної форми. Колір капелюшка стає червоним із домішкою помаранчевих тонів. Зрілим грибам характерна бархатистість. Ніжка біла з червоними лусочками, формою нагадує циліндр. Висотою вона може досягати 20 см, а товщиною до 5 см. Лусочки на ніжки швидко темніють, що говорить про зростання та зрілість гриба. Тривалість життя цього різновиду дуже коротка. Усього 11 днів. Чим дорослішим – тим старішим стає м’якоть гриба.

Ялиновий подосиновик

Ялиновий підосиновик (Leccinum peccinum)

Колір капелюшка – коричнево-червоний. Може досягати до 10 см у діаметрі. Шкірка не гладка, трохи звисає з основи, утворюючи невеликий напуск над ніжкою. Капелюшок покритий невеликими лусочками, трохи світлішим за основний тон. Ніжка в довжину досягає 13 см, а товщина сягає трьох. Свою назву гриб отримав завдяки місцям проростання. Їх можна знайти в ялинових, хвойних лісах, дібровах. Зростають ці гриби великими групами.

Чорношуйчастий подосиновик

Місця проживання цього різновиду – поодинокі осики. Колір капелюшка має червонувато-цегляний відтінок. Молоді особини мають бархатистий капелюшок, матовий. З віком вона стає «голою». За формою спочатку нагадує кульку, за ступенем зростання стає більше схожим на подушку. Ніжки молоденьких грибів білі, поступово переростають у сірий колір із оливковим відтінком. Висота ніжки може досягати 18 см. Вона вкрита лусочками рудуватого кольору. На зрізі гриб відразу набуває фіолетового кольору, а згодом змінюється на чорний.

Існують і інші види подосиновиків, описані раніше – це основні з них.