Касаційне провадження

Касаційне провадження (від лат.— скасування, знищення) — одна із стадій цивільного процесу, метою якої є перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду.

Ситуації, коли помилкові рішення не оскаржуються і набирають законної сили, потребують створення додаткових гарантій забезпечення законності судових рішень. Такою цивільною процесуальною гарантією є інститут касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал — касаційного провадження (ст.ст. 323—352 ЦПК). Крім того, ч. З ст. 14 ЦПК зазначає, що обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернення до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Під стадією судового перегляду судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, в касаційному порядку слід, розуміти сукупність процесуальних дій касаційного суду, сторін, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу, якщо в разі необхідності зазначені особи будуть викликані для надання пояснень у справі (ч. 1 ст. 333 ЦПК), спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах, установлених ст. 335 ЦПК.

Стадію перегляду в касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду в апеляційному порядку можна також охарактеризувати як сукупність процесуальних правовідносин, що виникають у суді касаційної інстанції з метою перевірки законності та обґрунтованості зазначених рішень і ухвал.

Перегляд у касаційному порядку судових рішень і ухвал можна визначити і як правовий інститут, під яким слід розуміти сукупність цивільних процесуальних норм, що регулюють діяльність касаційного суду та осіб, які подали касаційну скаргу, спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах вимог, зазначених у касаційній скарзі.

Стадія перегляду у касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, складається з таких частин: 1) відкриття; 2) підготовка справи до касаційного розгляду); 3) розгляд справи по суті; 4) ухвалення рішення, постановлення ухвали та їх проголошення судом касаційної інстанції.

Особливостями касаційного провадження як окремої стадії цивільного процесу є:

• 1) перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду;
• 2) здійснення правосуддя судом касаційної інстанції — Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
• 3) виключний Перелік повноважень суду касаційної інстанції з чіткою регламентацією процесуальної можливості застосування кожного з них;
• 4) остаточність рішень та ухвал, постановлених за результатами касаційного провадження.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 324 ЦПК). Неправильне застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права має місце, якщо застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення суду першої або апеляційної інстанцій за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, зокрема у випадках, коли справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, тощо.

Провадження та розгляд справи у касаційному порядку розпочинається за скаргою осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки (ст. 324 ЦПК). Зазначені особи мають право звернутися з касаційними скаргами, якими відкривається розгляд справи касаційним провадженням, що розпочинається вирішенням питання прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК) та може мати місце за наявності встановлених ч. 2 ст. 324 ЦПК підстав.

При розгляді справи в апеляційному порядку перевіряється законність і обґрунтованість судових рішень і ухвал суду першої інстанції, а при розгляді справи в касаційному порядку — правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, законність судових рішень та ухвал.

Значення касаційного провадження полягає втому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі, інших заінтересованих осіб і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на запобігання порушенню законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.

Касація

Касаційне провадження – це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд (перевірка) за касаційними скаргами сторін рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Регламентується касаційне провадження нормами, викладеними у гл. 32 КПК.

Касація буває “ступінчатою” і “стрибковою”. В умовах першої касаційна скарга може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції лише після перегляду судового рішення в апеляційній інстанції. “Стрибкова” касація допускає перегляд рішення суду першої інстанції без попереднього перегляду його в апеляційному суді. В Україні “стрибкова” касація існувала до набрання чинності КПК 2012 року. За чинним КПК касацію може бути подано лише після того, як судове рішення було переглянуте в апеляційному провадженні.

Касаційне провадження в ході свого розвитку набуло рис “змішаної” і “чистої” касації.

Для “змішаної” касації притаманними є такі ознаки: кримінальна справа перевіряється в повному обсязі незалежно від вимог касаційної скарги; суд розглядає суть справи; можливість зміни рішення без повернення справи до нижчестоящого суду.

Ознаками “чистої касації є такі: справа переглядається лише в обсязі, заявленому у касаційній скарзі; суд касаційної інстанції розглядає не суть справи (факти), а правильність застосування закону і форм процесу; рішення суду касаційної інстанції визнає порушення закону, внаслідок чого скасовується рішення нижчестоящого суду, або констатує відсутність порушень закону, що має наслідком відхилення скарги; можливість повернення справи до нижчестоящого суду, який розглядав справу, або до іншого суду першої інстанції. В Україні функціонує “чиста” касація.

Стадія касаційного провадження не є обов’язковою стадією кримінального процесу. Вона виникає і існує тільки в результаті реалізації представниками сторін свого права на оскарження рішення суду.

Значення

Значення стадії касаційного провадження розкривається через такі положення:

• 1) касаційне провадження є гарантією від незаконного засудження обвинуваченого;
• 2) ця стадія є гарантією прав і законних інтересів не тільки обвинуваченого, а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасників кримінального процесу;
• 3) касаційне провадження формує однакову практику застосування судами законів на всій території країни;
• 4) сприяє тому, щоб не допускалось звернення до виконання незаконних і необгрунтованих рішень судів;
• 5) забезпечує виправлення помилок, яких припустилися суди першої та (або) другої інстанцій.

Загальні положення провадження

Провадження у касаційній інстанції здійснюється на підставі таких загальних положень.

• 1) Свобода касаційного оскарження судових рішень. Зміст цього положення є аналогічним до змісту положення щодо свободи апеляційного оскарження рішень місцевих судів.
• 2) Перевірка законності оскаржуваною рішення. Суд касаційної інстанції Перевіряє:
  • – правильність застосування кримінального закону;
  • – дотримання норм кримінального процесуального закону.

  Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги

  Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити переглянуте судове рішення без змін, а касаційну скаргу – без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанцій; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

  Касаційне провадження

  Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції

  Касація– це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

  Касаційне провадження є однією із конституційних гарантій охорони прав, свобод та законних інтересів осіб в цивільному процесі, адже завдяки йому учасники цивільного судочинства отримують можливість обстоювати свої права вже після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в законності останнього.

  Процесуально-правовий інститут касаційного провадження у суді передбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених судом першої інстанції лише у зв’язку з порушенням матеріального чи процесуального закону та які були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішень й ухвал суду апеляційної інстанції. Основною функцією касаційного суду є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону.

  Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву “ревізійний порядок”). Така система є додатковою гарантією захисту суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

  Завдання суду касаційної інстанції полягають в перевірці законності судових рішень, які набрали чинності, та виправленні судових помилок, допущених судами першої та апеляційної інстанцій.

  З наведеного випливає, що в Україні діє двоступенева система оскарження судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що не набрали законної сили, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, а судові рішення, що набрали законної сили, – в касаційному .

  У формуванні організаційно-правових засад нового для України інституту касації нині є певні проблеми. У прийнятому в лютому 2002 року

  Законі України “Про судоустрій” касаційною інстанцією в Україні повинен був стати Касаційний Суд України. Проте, протягом 2002-2003 років його створено не було. Згодом своїм рішенням від 11 грудня 2003 року Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення Закону України “Про судоустрій” щодо утворення в системі судів загальної юрисдикції Касаційного Суду України; складу Касаційного Суду України, його повноважень, повноважень суддів, статусу голови, заступників голови та президії Касаційного Суду України. За таких умов касаційною інстанцією в Україні тривалий час була палата в цивільних справах Верховного Суду України.

  На сьогодні як результат проведення судової реформи та відповідно до ст. 323 ЦПК України касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

  Відмінність апеляції від касації полягає в двох аспектах:

  • 1) апеляція подається на рішення, що не набрали законної сили, а касація – на ті, що набрали законної сили;
  • 2) апеляційна інстанція переглядає рішення з питань факту та права, а касаційна-лише з питань права.

  Суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, й осіб, які не брали участі в справі, але стосовно яких суд вирішив питання щодо їх прав і обов’язків, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального та процесуального права, котрі вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави.

  Як і будь-яка інша стадія, перегляд судових рішень, які набрали чинності, має свої специфічні ознаки, що відрізняють її від інших стадій процесу, в тому числі від провадження в суді апеляційної інстанції:

  • – касаційна скарга подається на судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення й ухвали апеляційного суду, які набрали законної сили;
  • – подання касаційної скарги обумовлено неправильним застосуванням судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права;
  • – суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує тільки питання права, тобто юридичний бік справи;
  • – під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими;
  • – за результатом розгляду справи касаційний суд може направити справу на новий розгляд в суд першої чи апеляційної інстанції, а у певних випадках також вирішити її по суті;
  • – розгляд справи в суді касаційної інстанції здійснюється з додержанням загальних засад судочинства.

  Перегляд судових рішень у касаційному порядку можливий лише за касаційною скаргою осіб, зазначених у ст. 324 ЦПК України.

  Підставами для касаційного перегляду є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи (ст. 324 ЦПК).

  Предметом розгляду в касаційному порядку є судові рішення, які набрали чинності за умови, що були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішення та ухвали апеляційного суду.

  Право на оскарження судових рішень у касаційному порядку не залежить від ціни і підстави позову (заяви), від розміру суми, належної до стягнення відповідно до рішення місцевого чи апеляційного суду.

  Прийняті судом касаційної інстанції рішення або ухвали оскарженню не піддягають.